«Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за публікації блогерів»
Profile picture for user torbich
журналіст, редактор

ДБР – новий правоохоронний орган зі старою закритістю

Оскільки така ситуація повторюється вже втретє за цей рік і щоразу, коли звертаєшся до відповідальних за комунікацію в ДБР – почав виносити цю проблему в публічне обговорення.

У ДБР, як і у Військовій прокуратурі комунікують з громадськістю через поширення фоток у жилетках з написом ДБР. Фото з dbr.gov.ua

Недостворене ДБР

Є такий новостворений орган, який мав забрати на себе функцію слідства у прокуратури – Державне бюро розслідувань.

Він має займатися розслідуванням злочинів посадових осіб від прем'єр-міністра до працівника правоохоронного органу. Президента, звісно, виключили, президент, як відомо, злочинів не коїть. Лишили лише: «Президент України, повноваження якого припинено».

Діючий Президент перестрахувався, але ненадовго.

На жаль, в Україні вже стало традицією хороші ідеї на практиці споганювати. Не для того, щоб зробити всім погано, а для того, щоб зробити собі добре. Адже ДБР має розслідувати також злочини депутатів, СБУшників, Генпрокурора...

Тому слідство у прокуратури досі лишилось, а в ДБР досі немає оперативних працівників і ще чимало персоналу, включно із тими, хто відповідає за комунікацію.

Зате є розслідування, зокрема, дрібних військових злочинів, якими мала б займатися поки неіснуюча військова поліція.

Наприклад коли солдат піде в самоволку чи не виконає наказ, втратить патрони чи пістолет по п'яні – цим займатиметься грізне ДБР, яке паралельно з цим розслідуватиме злочин, наприклад, якогось заступника секретаря ради Нацбезпеки і оборони.

Але це тема для іншої, більш глобальної історії. Сьогодні про більш приземлені речі – нестачу кадрів для комунікації з громадськістю та ЗМІ і їхню компетентність.

В ДБР близько 150-ти незаповнених вакансій. Кажуть, конкурсна комісія фізично не справляється швидко розглянути купу документів, поспілкуватися з претендентами, які мають також пройти поліграф та спецперевірку. Це теж проблема. Але нині мова про тих, хто вже працює в ДБР.

Хто адвокат – таємниця ДБР

Ми готуємо публікацію стосовно ймовірного вимагання і отримання хабаря заступницею начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Державної фіскальної служби Рівненщини.

Для балансу інформації хочемо почути позицію підозрюваної чи її адвоката. Тому питаємо у тих, хто точно знає прізвище адвоката. Це військовий прокурор і слідчий ДБР.

Військова прокуратура систематично порушує права журналістів на отримання інформації. Ми з цим стикалися кілька разів. Це стара структура, яка давно потребує реформування. Цього разу нас (а насправді всіх наших читачів – переважно рівненчан) теж відфутболили – перенаправили за інформацією в ДБР.

Ну а ДБР ніби ж як нова структура, але, ймовірно, тільки з новою вивіскою і новими гарними словами та бажаннями бути кращими.

Серед основних засад діяльності ДБР закон передбачає відкритість і прозорість перед суспільством. А серед цінностей ДБР декларується професійність.

Леонід Матвєйцев виконує обов'язки завідувача сектору організаційно-адміністративного та аналітичного забезпечення Територіального управління ДБР у місті Хмельницькому. Це управління розслідує злочини, зокрема, на Рівненщині.

Раніше Леонід Матвєйцев працював начальником управління внутрішньої безпеки у Волинській області Департаменту ВБ Національної поліції України. Був підполковником міліції/поліції.

Поки в Хмельницькому управлінні немає прес-секретаря, звертаємось до нього. Він наразі відповідає за комунікацію. Просимо з'ясувати у слідчого прізвище судді, який розглядав справу про обрання запобіжного заходу рівненській працівниці ДФС та прізвище адвоката.

Леонід Матвєйцев телефонує слідчому і відмовляється надати цю інформацію.

– На жаль, цю інформацію, з приводу персональних даних ми надати вам не можемо. Було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і з можливістю внесення застави, заставу внесли.

– Інформація, що стосується досудового розслідування, надається з дозволу слідчого і я сам в слідчого уточнив чи можна вам надати. Він відмовив, сказав, що можете надати з приводу того що був обраний запобіжний захід, персональні дані він заборонив озвучувати.

Для того, хто не в темі, поясню. Прізвище, ім'я, по-батькові адвоката і судді у відкритому судовому засіданні – це зовсім НЕ інформація з обмеженим доступом. 

Зокрема в Єдиному реєстрі адвокатів України є не лише всі прізвища адвокатів, а й їхні адреси, електронні адреси і телефони. Так само як і прізвища суддів – відкрита інформація. А гласність судового засідання передбачає навіть відеозйомку всіх цих осіб, включно з прокурором і слідчим.

В Київському офісі ДБР нам теж інформацію з цього приводу не надали.

Як ця інформація може нашкодити слідству дізнатися у слідчого не можна – хто цей слідчий ДБР, який так приховує відкриту інформацію, теж не кажуть. Як оскаржити дії слідчого, прізвища якого не знаєш?

Хто слідчий – таємниця ДБР

Друга розмова журналістки «Четвертої влади» з Леонідом Матвєйцем.

– Якщо я хочу підготувати скаргу на перешкоджання журналістській діяльності, я не можу отримати ім’я і прізвище слідчого який мені перешкоджає? – журналістка.

– Ви зараз говорите не те, що перешкоджає, якщо перешкоджає, це маєте говорити про те, що слідчий чинив якісь неправомірні дії на вашу думку.

– А на вашу думку це не правомірні дії приховувати прізвище судді і адвоката, які озвучувалися у відкритому судовому засіданні?

– У нас є офіційний сайт і доступ до публічної інформації. І можна викласти лист на ім’я керівника територіального управління що не надають вам таку інформацію (стаття 34 Конституції передбачає, що спосіб збору інформації – усно, письмово чи в інший спосіб – вибирає запитувач, а не вказує, той, хто має надати інформацію – авт.).

– Так і буде, але мені потрібно для цього прізвище та ім’я слідчого. 

– Але мій керівник – перший заступник директора – це начальник слідчого управління, якому я задав питання, його є координати на сайті Кушнір Сергій Сергійович. Я йому задав питання чи можу я надати інформацію щодо слідчого він сказав що ні.

– А чому ви не можете мені надати? Якщо декларація слідчого має бути на сайті НАЗК.

– Але ви запитуєте з приводу конкретного кримінального провадження. Згідно статті 19 Закону «Про державне бюро розслідувань» інформація щодо проходження служби працівниками Державного бюро розслідувань надається виключно з дозволу директора. Це в законі чітко передбачено.

(Насправді стаття 19 – це про соціальне і пенсійне забезпечення. Очевидно посадовець мав на увазі частину 1 статті 18. Де, зокрема, йдеться про те, що «Відомості про проходження служби працівниками Державного бюро розслідувань надаються з дозволу Директора Державного бюро розслідувань або його заступника» – авт.)

– Я зрозуміла цей момент. Скажіть мені, будь ласка, на основі якого закону ви не можете мені надати прізвище судді і адвоката?

– На жаль, не готовий сказати. Я зараз трошки у відрядженні на перевірці і мені трохи не зручно виясняти ці всі моменти.

Яким чином приховування інформації про те, хто слідчий у справі забезпечить безпеку працівника ДБР невідомо.

Адже це відкрита інформація. Її знають в суді (ймовірно вона скоро фігуруватиме в ухвалі суду у Єдиному реєстрі судових рішень), її знає підозрювана і її адвокат, прокурор і будь-який інший громадянин, що був присутній у відкритому судовому засіданні.

Якщо цю інформацію можна якось використати проти слідчого, то це, очевидно, робитиме хіба що зацікавлена особа, а така особа знає хто слідчий. Тому логіка в такому приховуванні така собі.

Більше схоже на «ігри в агентів».

Тим часом Кримінально-процесуальний кодекс саме слідчому і прокурору дозволяє визначати яку інформацію можна повідомити суспільству. Військова прокуратура часто приховує хто прокурор у справі, а ДБР приховує хто слідчий.

Іди і взнай щось у посередників. А якщо не взнаєш, то як оскаржити дії того, чийого прізвища не знаєш?

Чому відкритість – це важливо

Можливо коли ми житимемо в демократичному правовому суспільстві сталого розвитку, громадський контроль за діяльністю державних органів буде менш важливим ніж нині, коли корупція – одна з найбільших проблем суспільства.

Мій досвід і досвід колег показує, що таргани бояться світла. Де темно – там простіше робити мутні речі. А люди, які знають, що за ними спостерігають – намагаються краще працювати.

Ні прокурорів (колишніх прокурорів в ДБР близько 30%) ні інших правоохоронців ні в вищих закладах освіти ні під час роботи не вчать комунікувати. По простому – спілкуватися із суспільством. Чи то напряму, чи через ЗМІ.

Як наслідок – і до прокуратури, і до інших правоохоронних органів у суспільства низький рівень довіри (виняток – Патрульна поліція, яку допомогли створити грузинські реформатори).

Тоді грузинка Ека Згуладзе, яка працювала першим заступником міністра МВС, розповідала як вони реформували грузинську поліцію. Зокрема про те, що 50% роботи їхньої команди в Грузії – була комунікація із суспільством – пояснення чому робляться ті чи інші кроки.

А в нас виходить абсурдна ситуація. Суспільство оплачує роботу тих, кому не довіряє.

Потім в суді справи розвалюються, зокрема й через процесуальні порушення слідчих і прокурорів. Або заминаються («рішаються»). Або й доходить до якогось незначного покарання, тільки чи знаєте ви начальників-корупціонерів, які отримують реальні строки?

Як ми перевіряли, не завжди у цьому винні судді. Часто через непрофесійну роботу слідчих і оперативників, або й прокурорів, уникають реального покарання справжні корупціонери.

Ми намагатимемось оскаржити неправомірні, на нашу думку, дії працівників ДБР і Військової прокуратури із систематичного приховування відкритої інформації.

А свою позицію ДБР висловило в коментарі з офіційної сторінки у Фейсбук:

От що вміють працівники ДБР, так це ставити лайки під коментарем своєї сторінки :) Може скоро й комунікувати навчаться

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)