Як Державне бюро розслідувань протиправно приховує інформацію про керівника відділу у Рівному

Територіальне управління Державного бюро розслідувань відмовилося відповідати на запит «Четвертої влади». Ми хотіли знати, де вчився, працював, які обов'язки має та яку зарплату отримує начальник третього слідчого відділу, що дислокується у Рівному, Євгеній Драчевський. Через цю відмову ми поскаржилась Уповноваженій Верховної Ради з прав людини.

Чому ми ним цікавились та чи вдалось отримати відповідь, читайте у матеріалі.

У березні на брифінгу директор Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у Хмельницькому Владислав Васильєв розповів, що у Рівному відкриють так званий підрозділ ДБР. Очолить його чоловік на ім'я Євгеній Драчевський. Звідтоді ми почали збирати інформацію про цього чоловіка.

12 квітня надіслали запит до ТУ ДБР у Хмельницькому (діяльність якого поширюється на Рівненщину). У листі просили надати таку інформацію: 

• довідку про його освіту, досвід роботи (автобіографію);

• зарплату (та інші виплати), яку він отримує на займаній посаді у органах ДБР;

• назву посади, яку він займає у органах ДБР;

• посадові обов'язки, які він виконує у органах ДБР;

• нагороди, заслуги, дисциплінарні стягнення, якщо такі були за період роботи у органах ДБР;

• дату звідколи він почав працювати у ДБР та посади, які там займав протягом служби.

Із усього запитуваного, 16 квітня нам повідомили тільки посаду Євгенія Драчевського – начальник третього слідчого відділу (із дислокацією у Рівному) ТУ ДБР У Хмельницькому. У наданні іншої інформації нам відмовили посилаючись на Перелік відомостей службової інформації ДБР, який створили у центральному апараті бюро, йдеться у відповіді.

Ми попросили прокоментувати таку відповідь досвідчену адвокатку, медіаюристку громадської організації «Платформа прав людини» Людмилу Опришко. 

Адвокатка вважає, що за статтею 9 закону «Про доступ до публічної інформації» запитувані відомості не належать до службової інформації. 

– Відомості про освіту, про досвід роботи, про заробітну плату, нагороди, заслуги та стягнення, а також про дату початку роботи в ДБР та займані посади жодним чином не належать до відомостей, зібраних в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Інформація, яку ми хотіли отримати, також не є службовою, тому що вона не пов'язана з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням органами державної влади контрольних, наглядових функцій чи процесом прийняття рішень, які передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.

– Рішення про призначення пана Драчевського на посаду, судячи з відповіді, вже прийнято, відповідно, відомості про його освіту, нагороди тощо вже не можуть бути службовою інформацією, – каже медіаюристка.

– Більше того, – продовжує Людмила Опришко, – розпорядник не надав на запит відомості, які законом прямо визнані такими, що не підлягають обмеженню в доступі. Зокрема, у статті 60 закону «Про запобігання корупції» йдеться, що не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом інформація про розміри, види оплати праці, матеріальної допомоги та будь-яких інших виплат з бюджету.

– Зарплата працівників ДБР виплачується з бюджету, тому обмежувати доступ до цієї інформації заборонено. Крім того, відомості про доходи слідчих ДБР відображаються в деклараціях, які є публічними. Тому відмовляти у наданні зазначених відомостей просто безглуздо, – вважає адвокатка. 

Людмила Опришко каже, що закон «Про доступ до публічної інформації» надає право розпорядникам складати переліки відомостей, що становлять службову інформацію. Втім сам по собі факт віднесення інформації до Переліку не робить інформацію службовою. 

За законом, до службової може належати інформація:

1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

– Однак, в нашому випадку я не бачу підстав для віднесення запитуваних відомостей до службової інформації, бо вони не відповідають критеріям, прописаним у наведеній правовій нормі, – робить висновок медіаюристка. 

Людмила Опришко також каже, що оскаржувати Перелік не потрібно. В нашому випадку доцільно оскаржити відмову у наданні запитуваної інформації. Це можна зробити або написавши скаргу до Уповноваженої з прав людини, або подавши до суду.

Ми обрали перший варіант і спільно із адвокатом та юристом проєкту «Свої люди» від Бігус.інфо Віталієм Гусаком написали та 28 квітня відправили скаргу Офісу Уповноваженій з прав людини.

Зокрема, у сказі ми вказали на те, що розпорядник неправомірно відніс публічну інформацію до інформації із обмеженим доступом. Просили Уповноважену відреагувати, склавши протокол на порушників за статтею 212-3 Кодексу про адміністративні правопорушення – Порушення права на інформацію та права на звернення.

Згодом отримали кілька листів від ТУ ДБР у Хмельницькому. 11 травня журналістку листом повідомили, що надіслали відповідь Офісу Уповноваженої з прав людини. Вона практично не відрізнялась від тієї, що отримали ми. Інформації, яку ми запитували, там не має.

Очевидно, що ні нас, ні Офіс Уповноваженої така відповідь не задовольнила.

19 травня ми отримали ще одного листа.

У ньому нам надіслали копії автобіографії Євгенія Драчевського, але закрили інформацію, яку вважають непублічною. Із того, що ми запитували, нам відповіли, що нагороди, стягнення та відзнаки у керівника слідчого відділу відсутні.

А у копії автобіографії можна прочитати тільки про те, що вищу юридичну освіту він здобув на прокурорському факультеті юридичної академії у Харкові в 2002-2007 роках.

Зарплату, посадові обов'язки, а також дату, звідколи він працює у ДБР у листі знову не вказали. 

Зарплату сказали дивитися у декларації, там де немає ні місячного окладу, ні премій, ні інших виплат, а лише загальна річна сума (таке відсилання до іншого джерела інформації – протизаконне, – ред), а посадові обов'язки та дату, відколи Драчевський у ДБР, приховують, бо «посадова інструкція Драчевського є документом, якому присвоєний гриф «Для службового користування».

Окрім цього, згідно із пунктом 2 частини І статті 18 закону «Про Державне бюро розслідувань», відомості про проходження служби працівниками Державного бюро розслідувань надаються з дозволу Директора Державного бюро розслідувань або його заступника.

«Витік зазначеної інформації може надати змогу заінтересованим організаціям, групам або особам використовувати отриману інформацію на користь організованої злочинної діяльності та підвищити її вплив на діяльність Державного бюро розслідувань. Шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні», – аргументує причину відмови заступник директора ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, Олександр Томусяк.

21 травня ми отримали ще одну відповідь від представництва ДБР із описом як нараховуються надбавки до зарплат у ДБР. Про зарплату Драчевського знову інформації немає. Отже, в ДБР знову порушили закон, приховуючи публічну інформацію.

31 травня із Офісу Омбудсмена ми отримали відповідь щодо своєї скарги. Провідна спеціалістка відділу регіонального представництва в центральних областях Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Оксана Шейгец погодилась із тим, що нам надіслали у листах ДБР. І протоколу про адмінправопорушення у Офісі не будуть складати.

Медіаюристка Людмила Опришко каже, що представники офісу Омбудсмена мають право скласти протокол, але це не їхній обов'язок. А ненадання нам інформації щодо зарплати слідчого та його посадових обов'язків із датою, коли він почав працювати в ДБР медіаюристка далі вважає порушенням. І радить позиватися до суду.

Журналісти «Четвертої влади» готуються відстояти право на інформацію в суді.

– У нас вже є успішний досвід відстоювання права на інформацію, яке, зокрема, порушували посадовці Генеральної прокуратури України. Цього разу колишні прокурорські працівники, під личиною нового правоохоронного органу, знову порушують право суспільства на інформацію, – коментує головний редактор Агенції журналістських розслідувань «Четверта влада» Володимир Торбіч.

Нагадаємо, нещодавно ми оскаржували до Офісу Уповноваженої з прав людини діяльність посадовців Рівненської міської ради. У березні нам протиправно відмовили надати інформацію про освіту заступника начальника Управління містобудування та архітектури Віктора Вівсянника. 

Стосовно скарги до Омбудсмена на міську раду через відмову надавати дані про освіту Віктора Вівсянника представник Офісу у Рівненський області Андрій Преподобний склав два протоколи: на самого Віктора Вівсянника та начальницю відділу з питань служби в органах місцевого самоврядування та кадрової роботи Рівнеради Тетяну Костюк.

Стосовно останньої протокол повернули на доопрацювання, а щодо Віктора Вівсянника документ перебуває в суді. Надійшов туди 11 травня. Поки у судовому реєстрі відсутні постанови у цій справі.

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.