Зіркові ділянки: у Рівному депутати, судді та прокурори отримали 35 га землі для елітних котеджів

Земельний кодекс – не дишло. Але у рівненських посадовців не один рік виходило крутити ним, як заманеться. Тим більше, коли власниками нових котеджів хочуть стати об’єднані в кооператив впливові народні депутати, офіцери СБУ, прокурори та судді.

Ці люди з року в рік знаходять аргументи, щоб переконати міських чиновників та депутатів, що їм заповітні 10 соток потрібніші, ніж іншим 3-м тисячам рівнян, у тому числі й пільговикам. Та й будувати їм на міський землі можна без будь-яких офіційних документів на неї.

Саме за таким принципом у Рівному споруджують елітні котеджі на 35 гектарах землі в одному з найкращих мікрорайонів міста – на Макарова-Пржевальського.

Головне – в підсумку знайти «правильні» аргументи та переконати депутатів міської ради передати землю у власність безкоштовно, пише Юрій Дюг для corruptua.org.

За останній десяток років отримати землю під будівництво власного будинку у Рівному практично неможливо. Принаймні звичайним городянам.

Реалізувати своє право на отримання земельної ділянки у місті змогли лише одиниці. Всіх решту міська влада сумлінно записувала у так звану земельну чергу.

Охочих назбиралось майже три тисячі. За інформацією міського управління земельних відносин у Рівному, є аж три черги. У загальній перебуває 1 414 осіб, у першочерговій – 1 399 осіб. Крім того, 158 осіб в окремій черзі потребують ділянок першочергово.

Про безперспективність отримання таким чином землі свідчить навіть той факт, що в останнє чергу коригували… у 2001 році. (за інформацією «Четвертої влади» щороку в чергу ставлять нових рівнян, востаннє ми запитували у 2011 році і ось список черги станом на 2011-й – ред.)

Ситуація зрушилася в 2015 році. Щоправда, вже щодо нової черги. Міська влада розпочала процес виділення земельних ділянок для учасників АТО. Для цього розпланували земельний масив у Бармаках.

Майже рік тривала розробка проекту його землеустрою, але вже влітку 2015 року методом жеребкування земельні ділянки тут отримали 750 учасників АТО.

Фактично, це лише половина військових з Рівного, які претендують на отримання землі. Адже, за інформацією управління земельних ресурсів, станом на початок 2016 року на отримання земельних ділянок у Рівному чекає 1473 учасники АТО.

Для них, можливо, виділятимуть землю в інших незабудованих масивах.

Тим часом щасливці почали оформлювати всі необхідні документи для отримання у власність ділянок у Бармаках. Остаточне погодження на це мала б дати сесія міської ради.

Голосування за зірочки

Перші «атошні» ділянки міські депутати запланували передати на сесії 31 березня 2016 року. Питання про виділення землі для учасників АТО винесли на розгляд сесії. І ніби все нічого, але у переліку «атошних» питань з’явився чималий «хвіст».

За кілька днів на погоджувальній нараді до порядку денного сесії чиновники доплюсували ще 20 питань про передачу земельних ділянок у власність.

Ось тільки розташовані вони були не у Бармаках, а у масиві на Макарова-Пржевальського. А ось виявити, кому там і за що роздають землю, виявилось не так то просто.

Адже повноцінні проекти рішень не були оприлюднені. На сайті Рівненської міської ради натомість розмістили проекти рішень, у яких зірочками були замінені не тільки всі дані стосовно отримувачів ділянок, а й вихідні дані та кадастрові номери самих ділянок.

А це напряму є порушенням закону та спробою приховати суспільно важливу для громади міста інформацію. Тож журналісти вирішили перед голосування запитати в секретаря Рівненської міської ради Олексій Муляренка, чому інформацію було протиправно приховано.

Журналіст: Пане Олексію, поясніть, будь ласка, чому на 20 проектах рішення більшість даних замінені зірочками, навіть кадастрові номери ділянок?

Олексій Муляренко: Я так розумію, що це пов’язано з персональними даними.

Ж: Це на всіх проектах рішення?

О.М.: Так. Не більше, не менше. Це, швидше за все, персональні дані. Не бачу в цьому жодного  злого умислу. У кожного депутата є нормальна інформація.

Ж:  Але ж у проектах рішення для ознайомлення замальовані зірочками кадастрові номери. Чому? З чим це пов’язано?

О.М.: Це сфотографовано на сайті міськради те, що опубліковано?

Ж: Це ті проекти рішення, що роздали депутатам.

О.М.: Зараз я гляну.

Насправді секретар ради лукавив. Із прихованими кадастровими номерами оприлюднили виключно проекти стосовно Макарова-Пржевальського. Всі решта, навіть «атошні», виявились менш секретними.

Як з’ясувалося, «зіркова хвороба» у керівництва міста розпочалась недарма – як тільки всі зрозуміли, кому саме хочуть «під шумок» передати ділянки.  Список прізвищ перед сесією оприлюднив опозиційний депутат Рівнеради Володимир Кудрін:

– Для тих, хто хоче безоплатно отримати у власність земельну ділянку в місті Рівне для будівництва будинку поза незаконною чергою, оприлюдню схему.

Проекти рішень щодо безоплатної передачі у власність 20 земельних ділянок для будівництва житлових будинків підготували виконавчі органи нашої міської ради, а окремі чиновники беззастережно всі проекти погодили.

На прикладі судді міського суду Куцоконя Юрія Петровича подивимось на схему (проти судді нічого не маю, особисто мав справу з ним, відповідально скажу, що рішення виносить неупереджено, законно та справедливо. Знайомі, які мали справи у нього, теж не скаржились).

Вільну землю рівня, цілим масивом а у деяких випадках і не масивом, в оренду бере управління капітального будівництва. УКБ землю розбиває на ділянки. На окрему ділянку, навіть не беручи її в суборенду, правильний громадянин розробляє проект землеустрою щодо відведення її безоплатно у власність.

Потім управління земельних відносин пише проект рішення міської ради під назвою «Про затвердження проекту землеустрою, припинення права оренди земельної ділянки, розірвання договору оренди землі та передачу безоплатно у власність земельної ділянки…»

Далі посадові особи – Хмилецький, Муляренко, Шевчук, Семенець, Очередько, Таргоній та інші чиновники – погоджують проект рішення.

Потім проекти рішень вносять до порядку денного чергового засідання міської ради за два дні до сесії і під час так званої розширеної наради. Таким чином проекти рішень не потрапляють до основного порядку денного, який затверджується розпорядженням міського голови та має оприлюднюватись.

Щасливими власниками земельних ділянок 31 січня мали стати 20 впливових у місті людей.

Список тих, хто подав документи на отримання ділянок у власність у масиві на Макарова-Пржевальського:

1. Ірина Замлинська (з 2005 року – у черзі на отримання безкоштовного житла у Рівному, на минулих парламентських виборах була у команді бізнесмена та власника ТЦ «Моріон» Вадима Павлюка) – 8 соток на вул. Павлюченка, 42-Б.
2. Галина Ромець (дружина начальника міської санепідслужби Юрія Ромця) – 8 соток на вул. Анатолія Лабунського, 18.
3. Євген Должненко (підприємець – роздрібна торгівля) – 9 соток на вул. Захисників України, 11.
4. Сергій Забужко (директор обслуговуючого кооперативу «Макарова-2010» та син Олександра Забужка, власника кількох будівельних фірм) – 9 соток на вул. Родини Кульчинських, 22.
5. Наталія Писарчук (підприємець) – 9 соток на вул. Георгія Косміаді, 11.
6. Оксана Писарчук (підприємець у сфері громадського харчування) – 9 соток на вул. Георгія Косміаді, 9.
7. Віталій Петрушко – 9 соток на вул. В’ячеслава Липинського, 33.
8. Ірина Степаненко (підприємець у сфері торгівлі) – 9 соток на вул. В’ячеслава Липинського, 35.
9. Микола Гапончук (інформації немає, може бути батьком колишнього керівника одного з відділів обласної ДАІ Миколи Гапончука) – 9 соток на вул. В’ячеслава Липинського, 43.
10. Людмила Кілюшик (підприємець у сфері торгівлі) – 9 соток на вул. В’ячеслава Липинського, 45.
11. Галина Скакальська (разом із чоловіком  співзасновниця фірми «Семиш». Чоловік Сергій – засновник ще кількох фірм у Рівному) – 9 соток на вул. Олександра Богачука, 15.
12. Юрій Куцоконь (суддя Рівненського міського суду) – 9 соток на вул. Олександра Богачука, 20.
13. Тетяна Крилова (підприємець у сфері харчування) – 9 соток, земельна ділянка №54.
14. Іван Ярмолка (колишній начальник відділу боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів оперативного управління податкової міліції області) – 9 соток, земельна ділянка №43.
15. Валентина Лисак – 9 соток, земельна ділянка №69.
16. Сергій Бойчук – 9 соток, ділянка №119.
17. Григорій Лисак – 9 соток, ділянка №120.
18. Юлія Троян – 9 соток на вул. Сергія Єфремова, 20.
19. Алла Олинець – 9 соток на вул. Сергія Єфремова, 29.
20. Марія Железнюк – 8 соток на вул. Бориса Квашенка, 11.

Журналісти вирішили поцікавитися у міського голови, чи знає він про виділення землі на Макарова-Пржевальського та чи буде підтримувати такі рішення.

Тим більше, їх на сесії пропонували проголосувати пакетом.  Натомість міський голова відповів емоційно і обізвав журналістів некомпетентними.

Ж.: Чи справедливе виділення земельних ділянок у цьому мікрорайоні в обхід земельної черги?

Володимир Хомко: Ви ставите запитання через те, що не розумієте, що питаєте. Ці земельні ділянки виділили дуже давно, у 2004-му році. За чотири роки до мого обрання. Реалізація їх почалася пізніше, тому що ми суди програли. Ми судилися, хотіли… і програли суди.

Ж.:  Як Ви особисто голосуватиме щодо цих земельних ділянок?

В. Х: Всі проголосують рано чи пізно за виділення. Всі. Тому що ці земельні ділянки уже виділені. Ви задаєте питання, не розуміючи, про що питаєте.

Порадьтеся з юристом, спеціалістом. Заключена інвестиційна угода, яка передбачає після завершення інвестиційної угоди передачу земельних ділянок. А виділені вони у 2004 році.

Однак депутати на сесії не зрозуміли меседжу міського голови. Пакетне голосування за 20 питань щодо Макарова-Пржевальского було провалене.

«За» виявилося тільки 13 депутатів із необхідних 22. Натомість 18 міських обранців утрималися від голосування, а четверо взагалі не голосували. Під час розгляду цього питання кілька депутатів взагалі вийшли із зали.

Після голосування більш комунікабельним став і Олексій Муляренко:

Ж.: Чи справедливе виділення земельних ділянок у цьому мікрорайоні в обхід земельної черги?

О.М.: Наскільки я розумію, там давалося в оренду під УКБ. Потім вони створювали кооператив.

Ж.: Тепер вони хочуть безоплатно у власність?

О.М.: Так, вони там уже побудували будинки. Уже у них є право власності, наскільки я розумію. Вони там створили кооператив і зробили комунікації за свої гроші і так далі. Я в принципі не бачу там іншого шляху, щоб ця земля якимось чином використовувалася у якомусь іншому напрямку.

Ж.: Чи відомо вам, що серед людей, які мають там земельні ділянки і, власне, вже нерухомість, є родичі прокурорів, суддів, керівників поліції? Чи не вважаєте це «садоводством»?

О.М.: Я чув про це. Але ж це питання 2004 року. Так, мабуть, там є певні зловживання. Але проблема з етичної точки зору. Мабуть, так. Чисто з юридичної позиції, мабуть, там порушення особливого нема.

Ж.: Питання не пройшло. Що далі?

О.М.: Нічого. Будуть ще раз виносити. Їм же ж не відмовили. Воно просто не набрало необхідної кількості голосів. Будуть ще раз виносити. Потім ще раз виносити. Там двадцять – це двадцять перших ділянок. Там же ж ділянок набагато більше. І люди будуть ходити, протестувати, просити або вимагати.

Все одно вони будуть ходити. Тому що вони платять оренду на сьогоднішній день, у них є нерухомість на цій землі, вони мають законне право отримати цю землю у приватну власність. 

Земля для обраних

Олексій Муляренко був правий у тому, що питання виноситимуть на розгляд сесії ще неодноразово. І приймати рішення депутатам доведеться під пильним наглядом… нардепів, суддів та прокурорів.

Слушна думка і міського голови. Схему справді почали проводити ще в 2004 році, але її активна легалізація відбулася якраз за його другої каденції.

У 2004 році, з подачі начальника міського управління капітального будівництва Сергія Полоцького, депутати Рівнеради надали згоду на розроблення проекту землеустрою на відведення управлінню капітального будівництва ділянки площею 39,15 га в районі вулиць Макарова та Пржевальського під будівництво кварталу малоповерхової забудови.

Про прозорість прийняття рішень та виділення змелених ділянок через конкурс тоді нічого не чули. А вся інформація про так звані кооперативи та їх пайовиків була надійно  схована в УКБ.

Та й сам список за ці роки змінювався не один десяток разів. І з кожною заміною в кооперативі меншало пільговиків та більшало депутатів і правоохоронців.

Журналістам вдалось отримати кінцевий список. У ньому чимало цікавих прізвищ. Це крім тих, що у 2016 році попросили передати ділянки їм у власність.

Шевчук Сергій Миколайович – збіг із прізвищем чоловіка судді Апеляційного адміністративного суду  Житомирського апеляційного адміністративного суду Шевчук Світлани Михайлівни – Шевчука Сергія Миколайовича.

Нестерук Любов Миколаївна – збіг із прізвищем матері депутата Рівненської міської ради Олександра Нестерука – Нестерук Любові Миколаївни.

Ільчук Віра Іванівна – збіг із прізвищем завідувача аналітично-методичним відділом Рівненського обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Ільчук Віри Іванівни.

Мельник Роман Дмитрович – збіг із прізвищем директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнеагроспецмонтаж» Мельника Романа Дмитровича, яке по’вязують із Петром Дубасом.

Махаринець Дмитро Євгенович – збіг із прізвищем судді Рівненського окружного адміністративного суду Махаринця Дмитра Євгеновича.

Забужко Сергій Олександрович – збіг із прізвищем керівника приватного підприємства «ЗАХІДБУД» Забужка Сергія Олександровича.

Дубас Тамара Олександрівна – збіг із прізвищем колишньої співзасновниці ТОВ «Фірма Опорядрембуд», дружини керівника ПАТ «Рівнегаз» Петра Дубаса – Дубас Тамари Олександрівни.

Берташ Олена Олексіївна – збіг із прізвищем однієї з засновників ТОВ ІБК «Регіон» Берташ Олени Олексіївни, яку пов’язують із керівником обласного осередку «Партії регіонів», екс-головою Рівненської ОДА Василем Берташем.

Ленартович Олександр Вадимович – збіг із прізвищем помічника судді Ленартовича Олександра Вадимовича.

Полоцька Наталія Олексіївна – збіг із прізвищем дружини Сергія Полоцького, екс-керівника реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області Полоцької Наталії Олексіївни.

Ковальов Ігор Миколайович – збіг із прізвищем судді Рівненського міського суду Ковальова Ігоря Миколайовича, чоловіка заступниці  начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації, начальника управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Ковальової Нелі Станіславівни.

Жуковський Анатолій Петрович – збіг із прізвищем екс-першого заступника голови Рівненської ОДА (2006-2008 рр.), депутата Рівненської облради (2006-2010 рр.) Жуковського Анатолія Петровича.

Ражик Микола Панасович – збіг із прізвищем екс-голови обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану в Рівненській області Ражика Миколи Панасовича.

Назарук Олег Васильович – збіг із прізвищем працівника СБУ, зятя екс-заступника голови Рівненської ОДА, екс-депутата від «Партії регіонів» Анатолія Юхименка – Назарука Олега Васильовича.

Чернишова Тетяна Тимофіївна – збіг із прізвищем головного інженер КП «Рівненське міське БТІ» Чернишової Тетяни Тимофіївни.

Нестеренко Олександр Леонтійович – збіг із прізвищем депутата Рівненської обласної ради Нестеренка Олександра Леонтійовича.

Тимощук Андрій Ярославович – збіг із прізвищем екс-прокурора, приватного нотаріуса Тимощука Андрія Ярославовича, брата судді Олександра Тимощука.

Тимощук Олександр Ярославович – збіг із прізвищем судді Рівненського міського суду Тимощука Олександра Ярославовича.

Губанов Олексій Володимирович – збіг із прізвищем екс-заступника голови Рівненської ОДА, екс- депутата від «Партії регіонів» Губанова Олексія Володимировича.

Собчук Антон Юрійович – збіг із прізвищем сина начальника обласного БТІ (а в 2004-му начальника Управління ЖКГ Рівненського міськвиконкому) Собчука Юрія Антоновича – Собчука Антона Юрійовича.

Вознюк Юрій Володимирович – народний депутат, фракція «Народний фронт».

Вознюк Володимир Олександрович – керівник «ЕКОРЕМБУД ЛТД», батько Юрія Вознюка.

Маковська Тетяна Володимирівна – збіг із прізвищем родички Юрія Вознюка – Маковської Тетяни Володимирівни.

ТзОВ фірма «ЕКОРЕМБУД ЛТД» – фірма батька народного депутата Юрія Вознюка.

Стара добра схема УКБ

Сергію Полоцькому та його підлеглим із УКБ знадобилось майже три роки на збір всіх необхідних документів та розроблення проекту.

Тим часом УКБ почало збирати гроші з пайовиків на розроблення проекту землеустрою. Однак сам проект зробили і надали на розгляд сесії тільки через три роки.

Але міські обранці вперто відмовлялись голосувати за виділення земельних ділянок для родичів депутатів, місцевих бізнесменів, суддів та прокурорів. УКБ навіть подавало позов до суду на міську раду.

Питання затвердження проекту землеустрою для ділянки площею 39,15 га розглядали майже три роки.

Частина депутатів наполягала, що рада має діяти відповідно до Земельного кодексу, стаття 124 якого чітко каже, що всі рішення стосовно комунальної землі, як то оренда чи суборенда, має затверджувати Рівнерада, а не УКБ в кулуарних домовленостях.

Після тривалих баталій проект землеустрою затвердили аж у лютому 2009 року. У своєму рішенні депутати погодились передати ділянку УКБ в суборенду на п’ять років. Тим часом в інших пунктах рішення депутати намагались тоді роздробити ділянку і виділити з неї 10 га під комерційну забудову.

Однак цей пункт оскаржив у суді один із дольовиків кооперативу. Суд його позов задовольнив. Але депутати змін до рішення так і не внесли.  Натомість заговорили, що на прокладання комунікацій у мікрорайоні коштів у бюджеті не буде, тому це мають оплатити дольовики кооперативу.

В середньому з кожного просили по 200 тисяч. А хто не зміг внести такі гроші, міський голова Рівного рекомендував шукати заміну. Яким чином УКБ шукало нових дольовиків і чому у списку з’явилось так багато родичів «регіонального» керівництва області, невідомо.

Тим часом у травні 2011 року депутати таки вносять зміни в своє рішення і прибирають оскаржені пункти та знову об’єднують земельну ділянку.

12 жовтня 2011 року Рівнерада та УКБ таки уклали договір оренди землі.  У листопаді цього ж року сесія Рівнеради у своєму рішенні затверджує договір оренди та дає право УКБ на укладання договорів суборенди терміном дії до 12 жовтня 2016 року.

Але ні дольовики кооперативу, ні УКБ укладати договори не поспішали. Навіть більше, 35-гектарний масив юридично не був поділений на окремі ділянки. До листопада 2015 року він залишався у власності територіальної громади Рівного.

Але це не завадило майбутнім орендарям починати будівництво на фактично чужій землі ще у 2012 році.

Не маючи жодного документа на право оренди землі, депутати та правоохоронців почали будуватися, на масиві потихеньку стали виростати незавершені будівництва та паркани. Навіть більше, чотириповерхові багатоквартирні будинки.

Доки одні будували на землі міської громади без документів на право її використання, інші вже навіть продавали ці земельні ділянки.

Сайти продажу нерухомості заповнені оголошенням про продаж земельних ділянок у масиві Макарова-Пржевальського. Так звані продавці оцінюють 10 соток у 40-44 тисячі доларів. Потенційних покупців запевняють, що все добре, комунікації підведені, і документи оформлені, як належить.

Тим часом дозвіл на поділ земельного масиву на окремі ділянки Рівненська міська рада дала у своєму  рішенні тільки в серпні 2014 року.

А ще через рік  – у липні 2015 року – депутатів під завершення каденції намовили в окремому рішенні остаточно узаконити припинення існування великої ділянки та поділ її на менші суборендовані.

Хочеш – не хочеш, а віддай

На початку 2016 року найспритніші пайовики після укладання договору суборенди ділянок з УКБ одразу ж зареєстрували незавершене будівництво на своїх ділянках. Тому що сертифікат на право власності на незавершене будівництво автоматично зробить неможливим передачу ділянки в оренду комусь іншому.

За законом, власник нерухомості на земельній ділянці має першочергове право на її приватизацію. Безоплатну чи платну – це вже як вирішать депутати Рівнеради. Пакетне голосування про передачу 20 ділянок у власність депутати провалили. Але це не кінець історії

–  Із 2004 року члени кооперативу – заручники влади. Вклали гроші у будівництво доріг, комунікацій, а тепер не можемо отримати землю. У кооперативі – 168 членів. Решта суборендарів УКБ, коли добудують будинки, також до нас приєднаються. Усі будинки у  масиві – малоповерхові.

Тільки один суборендар порушив умови договору і звів над дорогою на Макарова чотириповерховий будинок. Тепер міська рада з ним судиться.

А ті багатоквартирні, що збоку, – це вже не на  території нашого масиву, – розповів у інтерв’ю «Рівне вечірнє» директор кооперативу «Макарова-2010» Сергій Забужко.

– Двадцять осіб, які подали документи на сесію, – це ті, хто сплатив всі внески та орендну плату, приватизував будинок. Наразі готують документи на отримання землі ще 60 осіб.

З квітня 2014 року різко зросла орендна плата за землю. Якщо раніше ми платили 40 тисяч гривень в рік, то тепер за увесь масив потрібно 2,8 мільйона. А ці гроші ми могли б вкласти у будівництво доріг.

Нам потрібно зробити ще 30% твердого покриття. Цього року сподіваємося завершити. Ще є члени кооперативу, які не повіддавали 10% боргу за проведення комунікацій. Вони не зможуть претендувати на отримання землі у власність, не розрахувавшись за все.

На 60% ділянок вже почали зводити будинки, в деяких вже живуть люди. Є у нас і багатодітні родини, і учасники АТО. З УКБ ми розраховуємося за суборенду вчасно. Так, частину ділянок перші суборендарі переуступили іншим.

Це ж уже 12 років минуло! Кілька членів нашого кооперативу померло, нині будуються їхні діти чи родичі. Ще інші збанкрутували, а тому уступали ділянки іншим людям, щоб повернути кошти, вкладені у комунікації.

Насправді Сергій Забужко, апелюючи до підвищення вартості оренди землі, не зазначив, що більшість пайовиків орендують її лише два-три місяці. А частина ще й досі остаточно не оформила право оренди. У них ще є час до 12 жовтня 2016 року. Саме тоді втрачають чинність договори оренди та суборенди.

Після цього у власників будинків та депутатів буде колізія. Адже будинки стоятимуть фактично на самозахопленій землі. Їх власники навіть не будуть платити оренду. Бо нема договору – нема підстав.

Такі випадки уже не раз розглядали на сесіях Рівнеради. Якщо навіть міська рада подасть позов за незаконне захоплення землі, то власники нерухомості подадуть зустрічний позов на міську владу, бо у них – право власності на будинок та профінансовані комунікації.

Тому, швидше за все, за ці ділянки більше не голосуватимуть пакетом, а будуть ховати між іншими земельними рішеннями. А необхідні голоси власники котеджів на Макарова-Пржевальського будуть знаходити серед депутатів самостійно, вигадуючи потрібні способи «мотивації» для міських обранців.