Домашнє та дистанційне шкільне навчання у Рівному: як це відбувається

Цього навчального року рівненським школам довелося опановувати два нововведення. З вересня 2019 року запровадили сімейну форму навчання, яку ще називають домашньою і яку батьки учнів можуть за бажання обрати для своїх дітей. А з 16-го березня 2020 року через пандемію коронавірусу та загальнодержавний карантин школярі перейшли на дистанційне навчання.

Яка вона, сімейна форма, чим відрізняється від традиційного ходіння до школи і що спільне вона має із дистанційним навчанням – у публікації «Четвертої влади».

Для кого сімейна форма навчання

Домашня форма навчання підходить сім’ям, які шукають альтернативу традиційному шкільному викладанню або ж чиїм дітям, за сімейними обставинами чи через індивідуальні потреби, краще навчатися вдома. 

Засновник і директор школи «Світло» Сергій Терентьєв каже, що це варіант для всіх дітей, які не вписуються у формат застарілої шкільної системи.

Також вона підходить підліткам, які виявляють нестандартні здібності і хочуть розвиватися у вузькоспеціальному напрямку. Наприклад, більше часу приділяти вивченню ІТ.

Психологиня і травмотерапевтка Катерина Габрієль каже, що на сімейну форму навчання також варто переходити, якщо є ознаки психологічного насилля у школі. Серед переваг навчання вдома вона називає індивідуальні темп і режим, відсутність домашніх завдань, формування мотивації і навичок самостійного планування, батьківський емоційний контакт.

За інформацією Управління освіти Рівненського міськвиконкому, станом на листопад 2019 року здобувають освіту вдома 48 учнів, а саме: 41 – це учні 1-4 класів, п’ятеро з 5-9 класів і двоє старшокласників.

Як перейти на сімейну форму навчання

Потрібно написати заяву на ім’я директора школи, де вчиться дитина. Відмовити вам не можуть. Дитину записують до певного класу, але реєструють в окремому журналі. Усю документацію щодо неї веде заступник директора з навчальної роботи. Також про дитину інформують службу у справах дітей Рівненського міськвиконкому.

Це відповідальність і ресурси батьків

За словами начальниці організаційно-інспекторського відділу управління освіти Рівненського міськвиконкому Валентини Середюк, школа не відповідає за навчання дитини на сімейній формі.

А батьки можуть навчати її самотужки, з репетиторами, віддати в альтернативну школу, водити на тренінги чи записати на онлайн-курси.

Якщо батьки ухиляються від цього, служба у справах дітей має на них впливати. Як саме – там точно не знають, бо прецедентів не було.

– У Рівному на сімейній формі навчання влаштовані діти з благополучних сімей, і усі навчаються, – розповіла начальниця відділу правового й соціального захисту дітей служби у справах дітей Рівненської міської ради Інна Самолюк.

Якщо на сімейну форму навчання переведуть дитину з неблагополучної сім’ї, вона опиниться під особливою увагою.

Ймовірно, для початку з недобросовісними батьками проведуть профілактичну бесіду. Якщо не допоможе, притягнуть до адміністративної відповідальності: 850-1700 гривень штрафу, за 184 статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення (Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей).

Важливо вчитися вище початкового рівня

Якщо дитина навчається на 5-7 балів і вище, вона може залишатися на сімейній формі. Якщо менше – за рішенням педради повертається у клас. При чому батькам дітей з початкової школи лише рекомендують повернення до традиційної форми. Останнє слово лишається за ними.

Яка роль школи й учителів

Адміністрація школи зобов’язана повідомити батькам та учням, що існує сімейна форма навчання – на загальношкільних і класних батьківських зборах, на сайті школи в її освітній програмі чи індивідуально.

Школа має допомагати організувати таке навчання. Учителі, враховуючи вимоги навчальних програм, мають скласти для дитини індивідуальний план з кожного предмета. У початковій школі це робить класний керівник чи керівниця, для дітей 5-9 класів – учителі-предметники.

Діти отримують у школі підручники, можуть приходити на консультації і до спортивної зали, за бажанням – на уроки з обраних ними тем.

– Учень з батьками отримують на руки перелік предметів і тем для вивчення, графік оцінювання, в якій формі його проводитимуть, усе це погоджується з батьками, вони ставлять свій підпис, – розповідає директор навчально-виховного комплексу №2 «Школа-ліцей» Андрій Нагорний.

Як школа оцінює дітей, що на сімейній формі навчання. Контроль знань таких учнів відбувається не менше ніж чотири рази на рік. Графік нагадує колишній поділ на чверті: жовтень, грудень, березень і травень.

На практиці це чотири періоди тривалістю від тижня до двох з половиною, коли дитина ходить до школи і здає тести. Для оцінювання відводять окремий клас, визначають час, діти можуть прийти з батьками, але ті мають лишитися за дверима. За один день може бути не більше двох тестів.

До другого класу включно оцінювання називається формувальним і є за суттю спілкуванням із дитиною без оцінок. Це частина освітньої реформи «Нова українська школа».

Свої висновки вчитель фіксує у затвердженому Міністерством освіти й науки «Свідоцтві досягнень». Оригінал свідоцтва або табель для старших дітей видається батькам, копія зберігається в особовій справі учня.

З оцінюванням виникла незручність

В одній із рівненських шкіл батькам шестикласника склали графік тестування, за яким дитина мала ходити до школи раз-двічі на тиждень.

– На початку року мені дали стосик паперів з програмами різних предметів, і по кожному предмету треба було шукати можливість, щоб вчителю і дитині вийшло в той чи інший день і час зустрітися і написати контрольну, – розповідає мама хлопчика.

Жінка каже, що організація таких зустрічей – проблема. Коли в дітей є можливість прийти до школи на контрольну, то в учителів її немає. 

Як роз’яснили «Четвертій владі» в листі Міністерства освіти і науки, щотижневе оцінювання «Положенням» не передбачено.

На думку директора школи «Світло» Сергія Терентьєва, навіть чотириразове оцінювання – це забагато і створює додаткові незручності.

– Для дитини – це стрес і проблема. І коли приходити до школи? Або в позаурочний час, або під час канікул, або вчителів треба зривати з уроків чи у їхній вихідний день, – вважає Сергій Терентьєв.

Мама шестикласника на сімейній формі навчання припускає, що цю незручність можна прибрати, використовуючи інструменти дистанційного навчання, той-таки ґуґл-диск.

Однак не все так просто.

Дистанційне навчання – індивідуалізована, але не індивідуальна форма освіти. Від сімейного відрізняється тим, що учня навчають шкільні вчителі, хоч і на віддалі, за допомогою інформаційних технологій.

Наприклад, через платформи для відеозв’язку чи спілкування у месенджерах. Навчальний план – не індивідуальний, а написаний вчителем для всього класу.

На дистанційне навчання можна перейти тим учням, які з будь-яких причин не можуть ходити до школи або ж закінчили попередній навчальний рік на високому рівні (10-12 балів). Докладніше про це можна прочитати на порталі освітян України.

Положення про дистанційне навчання затверджене у 2013 році, але державні школи ніколи не переходили на нього навіть під час щорічних карантинів через грип.

Обходилися ущільненням навчання або ж навчанням по суботах. Тому ні вчителі, ні учні насправді не знають, як працювати дистанційно. Та й не у всіх учнів вдома є комп’ютери чи ноутбуки.

Тому нинішнє дистанційне навчання у школах більше хаотичне, ніж впорядковане. 

Про перші тижні такої роботи «Четверта влада» розповіла у публікації «Школа у чаті: як працює дистанційне навчання на карантині у рівненських школах».

Зараз рівненські школи працюють переважно через хмарне сховище Google Drive (ґуґл-диск) і платформу для відеозв’язку Zoom. І оцінюють учнів дистанційно – через онлайн-тестування, зокрема. Але на сімейній формі так не можна. У роз’ясненні Міністерства освіти й науки йдеться, що оцінювати учнів можна лише у школі.

Ми спитали у заступниці міського голови з гуманітарних питань Галини Кульчинської, чи робота з ґуґл-диском є ініціативою окремих шкіл, чи визначеним для всіх порядком. А також – чи планують в управлінні освіти використовувати цю платформу для організації сімейного навчання. 

Посадовиця відповіла, що навчальні заклади самі вирішують, як організовувати дистанційне навчання. Однак міське Управління освіти надіслало їхнім керівникам «чіткі методичні рекомендації». 

За словами Галини Кульчинської, було рекомендовано використати шкільні сайти для переходу на ґуґл-диск (з розділу «Дистанційне навчання»), де створили папки для кожного класу, а в них – папки з матеріалами, корисними посиланнями з кожного предмета. Наприклад, як це зробили у 22-й школі. 

Також Управління радило користуватися вебресурсами EdEra, «Освіторія», «Розумники», Prometheus, вебсервісами Google Classroom, платформами Kahoot, Miro, IDroo та системами дистанційного навчання Moodle.

– Втім жоден документ не зобов’язує вчителя чи школу використовувати конкретну платформу, – пояснює Галина Кульчинська.

На автономії шкіл у виборі методів навчання наголошують і в Міністерстві освіти та науки. Вона прописана в новому законі «Про повну загальну середню освіту».

На сайті установи також просять не вірити підприємцям, які стверджують, що саме їхня онлайн-платформа рекомендована для дистанційного навчання.

«МОН не надавало преференцій жодним ресурсам і не оплачувало доступ шкіл на жодну онлайн-платформу», – йдеться у повідомленні.

Оскільки досвіду дистанційного навчання немає, Управління освіти закликає педагогів і батьків обмінюватися інформацією та пропозиціями. 

Чи буде використовуватися цей досвід в організації сімейної форми навчання у майбутньому – невідомо. Але Галина Кульчинська каже, що він корисний, а ґуґл-диск – один із «активних  інструментів дистанційного навчання».

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.