«Мій вайбер буде гудіти 24 години». П’ять висновків про дистанційне навчання від учителів та чиновників

Школи на Рівненщині переважно не готові у повній мірі до якісного дистанційного навчання. Ні вчителі, ні учні
Джерело
«Четверта влада»

«Це жахи, бо не кожна дитина може зайти в ґуґл-акаунт, вони звикли до вайбера...». Це частина відгуку вчительки Людмили Вітрук про організацію дистанційного навчання.

12 березня 2020 року через поширення коронавірусної інфекції садки, школи та університети відправили на дистанційне навчання, яке тривало до кінця навчального року. Як організувати це навчання, в кожній школі вирішували на власний розсуд і за власними можливостями. У січні 2021-го школи тиждень пробули у такому ж режимі.

Хоча минуло 11 місяців від початку карантину, навчальний процес в онлайні багато в чому залишається недосконалим.

Ми поспілкувалися із:

  • вчителем інформатики та хімії Біленської школи Вараського району Валерієм Гарбаром,
  • учителькою початкових класів Здолбунівської школи №6 Ларисою Котюжанською,
  • вчителькою англійської мови Рівненської гуманітарної гімназії Діаною Савчин,
  • вчителькою англійської мови рівненської школи №13 Людмилою Вітрук,
  • засновником та директором рівненської приватної альтернативної школи «Світло» Сергієм Терентьєвим,
  • начальником управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації Петром Коржевським,
  • завідувачем навчального інформаційно-інноваційного відділу управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради Сергієм Шнайдером.

Ось п’ять головних тверджень, які пролунали у їхніх міркуваннях про дистанційну освіту.

Для навчання в інтернеті спочатку треба… інтернет.

Швидкісний інтернет, який уможливлює нормальний зв’язок під час навчання, в частині містечок та сіл може бути недоступний. Учитель інформатики та хімії Біленської школи Валерій Гарбар каже, у селі Біле, де розташована його школа, «суттєвий мінус  це погане покриття інтернету і те, що не всі сім’ї можуть собі дозволити його провести».

Валерій Гарбар називає поганий інтернет у їхньому селі завадою не просто для проведення якісного уроку, а проведення онлайн-уроку в принципі.

Начальник управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації Петро Коржевський теж каже, що «швидкісний інтернет  принаймні 100 мегабіт на секунду  є не у всіх» і що цю проблему не можна покладати на плечі окремих людей, її треба вирішувати комплексно.

Також Петро Коржевський зауважує, що для дистанційного навчання учням і вчителям може бракувати техніки, але з цим вони теж не мають розбиратися самотужки: «Треба, щоб долучалися в тому числі центральні органи виконавчої влади і щоб з’явилася субвенція, яка дасть можливість забезпечити технікою педагогів і мати у школі планшети та ноутбуки, які за потреби можна видати дітям».

Опановувати онлайн-навчання довелося в процесі і часто з нуля.

Й оскільки загальних рекомендацій та розроблених рішень на державному та місцевому рівнях не було, кожна школа, а то й кожен учитель та вчителька робили це на свій розсуд і на своєму рівні знань, умінь та можливостей.

Начальник управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації Петро Коржевський каже, що на початку карантину «звісно, виникли проблеми в технічному забезпечені, з тим, щоб дітям розказувати, як організувати. Ми не володіли цифровими інструментами, не знали, як користуватись платформами, що таке відеоурок, що таке відеозв'язок».  

Позитивні зміни є, але вони повільні.

За час карантину і вчителі, й учні, і чиновники намагалися оптимізувати навчальний процес. Зокрема, вчителі вчилися користуватися різними додатками та платформати для онлайн-навчання.

Завідувач навчального інформаційно-інноваційного відділу управління освіти виконкому міськради Сергій Шнайдер каже, що влітку на сайтах шкіл та міського управління освіти розмістили анкету для вчителів – питали їх, наскільки дистанційне навчання, на їхню думку, ефективне.

Після аналізу анкет на серпневій нараді директорів озвучили «рекомендації, як окремим закладам, так і на загал і запропонували перелік платформ для організації дистанційки», а також «провели навчання вчителів міста на базі інформаційного відділу управління освіти і на базі вибраних шкіл».

12 шкіл області впродовж 3-х місяців були підключенні до платформи «Office 365 & Teams» у рамках освітнього проєкту від компанії Microsoft, Міністерства освіти та науки та обласного інформаційно-комп’ютерного центру.

Учні та вчителі цих шкіл вчилися працювати у програмах Office 365 від Microsoft. «Вчителі пілотних шкіл в подальшому будуть тренерами для своїх колег. Це складний процес.

Ми не маємо достатньо "якісних" педагогів, які б могли швидко сприймати таку інформацію, тому що ми всі зараз в цьому вчимося», – каже Петро Коржевський.

Вчителька англійської мови Рівненської гуманітарної гімназії Діана Савчин розповідає, як організували навчання вчителів у її школі: «Перед 1-м вересня наші інформатики пройшли курси у Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти і навчали нас. Коли були вимушені канікули з 15 по 30 жовтня, теж було навчання. Хто з педагогів не розумів, то їм роз’яснювали окремо». Однак вона додає, що «через вік не всі вчителі опановують дистанційну форму роботи».

Засновник та директор альтернативної школи «Світло» Сергій Терентьєв вважає, що позитивних зрушень в організації онлайн-карантину за час карантину не відбулося: «Хто вмів, той зробить, а більшість скине сторінки у вайбер, бо не вміє інакше».

Дистанційне навчання додатково навантажило батьків та вчителів.

Учитель інформатики Біленської школи Валерій Гарбар розповідає, що зі власної ініціативи навчав колег користуватися інтернетом, платформами та програмами, які потрібні для навчання в інтернеті. А «старші педагоги ходили до сусідів, де просили молодь допомогти з розсилкою [домашніх завдань учням]».

На тижні дистанційного навчання у січні 2021-го Валерій збирався «сидіти на робочому місці, де є обладнання від Нової української школи для початкових класів, і чекати, коли старші педагоги принесуть завдання», щоб самому «закинути їх учням».

Завідувач навчального інформаційно-інноваційного відділу управління освіти виконкому міськради Сергій Шнайдер розповідає, що, за результатами опитування вчителів, яке провели влітку, виявилося, що «для підготовки та проведення онлайн-уроків учителям потрібно було витратити більше часу, ніж для підготовки до аналогічного очного уроку».

Вчителька Людмила Вітрук описує своє дистанційне викладання так: «У мене 8 класів у яких я веду свій предмет і свій ще клас. Мій вайбер буде гудіти 24 години».

Учителька початкових класів Здолбунівської школи №6 Лариса Котюжанська каже, що дітям, аби розібратися принаймні з технічними нюансами дистанційного навчання, не кажучи про змістовні, була потрібна допомога батьків. Але «не кожен із батьків може дозволити собі сидіти біля дитини під час уроків». 

Дистанційка не замінить звичайне очне навчання. Принаймні поки що.

 

Хоча за час карантину частина вчителів та учнів опанувала різноманітні програми для онлайн-навчання й зуміла обрати найбільш підходящі для свого випадку, спілкування через інтернет є менш ефективним, ніж у школі.

«Дистанційка має бути на випадок катаклізмів чи хвороб, коли діти фізично не можуть прийти на уроки. Можуть бути елементи дистанційного навчання, але воно не може бути єдиною освітньою системою. Даруйте, але це направду набридло як учням, так і педагогам, тому що не дає того якісного результату, якого вчителі воліють досягати і вимірювати у школі», – вважає начальник управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації Петро Коржевський.

Він каже, що дистанційне навчання дозволило учням «не втратити цікавість до навчання» за час карантину.

Учителька початкових класів Здолбунівської школи №6 Лариса Котюжанська підсумовує це так: «Якщо є бажання, будеш шукати вихід із будь-якої ситуації. Я вважаю, що впоралась, але це не навчання».

Дивіться також: Яка школа, така й дистанційка: розповідь рівнянина про середню освіту у США під час карантину


Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)