Гайдукевич Віталій Віталійович

Депутат Рівненської обласної ради VIII скликання (2020-2025роки), член постійної комісії Рівненської обласної ради з питань гуманітарної політики. Керівник Рівненської територіальної організації партії «Європейська солідарність».

Біографія

Народився 24 травня 1976 року в Києві. Для «Четвертої влади» розповів, що шкільні та інститутські роки провів у Рівному.

На сайті Рівненської обласної ради вказують, що проживає депутат у Києві. Підтвердити цю інформацію Гайдукевич відмовився, пославшись на приватність.

Освіта 

Закінчив історико-соціологічний факультет у Рівненському державному педагогічному інституті (зараз – РДГУ). Отримав диплом з відзнакою зі спеціальності «Всесвітня історія і народознавство».

Кар’єра

Віталій Гайдукевич в інтерв’ю виданню «Високий замок» розповів, що за отриманим в університеті фахом ніколи не працював. «Зі студентських років був на радіо, бачив для себе перспективу в цій справі», – розповів у інтерв’ю.

З 1996 по 2000 роки – автор програм і ведучий на «Радіо трек» у Рівному (дані – «ЛІГА.net»).

З 2000 по 2004 роки – автор, ведучий і програмний директор на радіостанціях «Радіо великого міста», «Ніко-FM» у Києві.

На цьому радійна кар’єра Гайдукевича закінчилася. В інтерв’ю «Високому замку» він розповів: пішов із радіо через розбіжність власного музичного смаку й поглядів власників станцій. Мовляв, зиск приносила «низькопробна» музика.

З 2004 по 2007 роки – ведучий новин і програми «Вчасно. Про головне» на телеканалі НТН. Як розповів в інтерв’ю «Високому замку», із цього каналу пішов, бо він став частиною медіахолдингу Inter Media Group Валерія Хорошковського (голови СБУ, міністра фінансів і віцепрем’єра часів Януковича), і там, за словами Гайдукевича, змінилася політика каналу.

З 2007 по 2011 роки працював ведучим на каналі «1+1», вів ТСН. З цим ресурсом, за його ж словами в інтерв’ю «Високому замку», «розійшовся мирно» через різні бачення формату новин.

З 2011 року працював на каналі ТВі.

З 2012 по 2014 роки був зареєстрований фізичною особою-підприємцем (виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм).

З 2013 року був ведучим вечірніх новин «5 каналу».

З 2014 року на цьому ж каналі вів «Час. Підсумки дня».

Отримав приватну премію «Людина року-2014» у номінації «Телевізійний журналіст року».

У 2014 році організував волонтерську ініціативу «Нове військо», був у ній координатором. Вона змінювала зовнішній вигляд Збройних сил, поліції: створювала нові емблеми, форму, назви військових підрозділів.

У жовтні 2016 року Петро Порошенко включив журналіста до комісії державних нагород і геральдики. Однак у 2019 Зеленський затвердив новий склад комісії, Гайдукевича виключили.  

Ми запитали у Віталія Гайдукевича, чи працює він зараз у журналістиці. Він письмово відповів, що «надалі є співробітником “5 каналу”», але «не має стосунку до новин», бо «політики і громадські діячі не можуть з етичних причин робити інформаційний продукт, але цілком можуть робити авторський, просвітницький, публіцистичний, документальний продукти».

Що саме він робить на «5 каналі», у відповіді не уточнив, але розповів про свою волонтерську діяльність:

«Я є співзасновником ГО «Справа Громад». За час повномасштабної війни наша волонтерська діяльність, спільно із партнерами, дозволила допомогти Збройним силам України більш ніж на два мільярди гривень.

Ми були першою волонтерською організацією, яка змогла укласти контракт на закупівлю іноземної бронетехніки – на італійські панцерники MLS Shield. Ми є найбільшими постачальниками до ЗСУ БПЛА типу «Посейдон», ми є найбільшим недержавним постачальником військових вантажівок для наших підопічних. Наша активність є публічною, її можна побачити в соцмережах і на сайті організації spgr.org.ua».

Партнером цієї організації є Фонд Петра Порошенка та ГО «Республіка. Брати по зброї». Але в аналітичній платформі Youcontrol, яка бере відомості з держреєстрів, ГО «Справа Громад» немає, а Віталій Гайдукевич не вказаний співзасновником жодної громадської організації.

Політична діяльність

У 2019 році Віталій Гайдукевич став членом центральної ради партії «Європейська солідарність» і членом президії центральної ради партії.

З червня 2020 року керує Рівненською територіальною організацією партії «Європейська солідарність».

У жовтні 2020 року був обраний депутатом Рівненської обласної ради 8 скликання від «Європейської солідарності».

У депутатському звіті вказав, що у 2022 році відвідав 5 з 7-ми пленарних засідань і тільки 3 з 10-ти засідань своєї профільної комісії.

Ми запитали у депутата, з чим пов’язані «прогули» і чи не вважає він, що це невідповідально перед виборцями бути тільки на третині засідань профільної комісії?

«Із щільною волонтерською діяльністю і робочим графіком (пов’язано – ред.), – відповів Віталій Гайдукевич. – Комісія щоразу була попереджена, кворум був, і комісія була спроможна реалізувати поставлені задачі. Я вдячний колегам-учасникам комісії, що вони змогли збиратися, поки я передавав вантажі і техніку для ЗСУ». 

Ми запитали як Віталій Гайдукевич оцінює свою роботу як депутата і роботу фракції «ЄС» в обласній раді.

«Дозвольте розвинути запитання – «як депутата обласної ради, котру максимально обрізали в повноваженнях». Як депутат, я взяв активну участь в створення Обласної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання у Рівненській області на 2021-2025 роки. Підіймав у сесійній залі особисто і через колег-депутатів кричущо важливі питання заборони російської церкви в Україні, виділення додаткового фінансування на сектор національної безпеки і оборони країни, наголошував на утисках свободи слова в Україні з боку чинної влади і атак на опозицію.

«До літа минулого року фракція «ЄС» тримала ці питання в фокусі уваги депутатів більшості, рівно настільки, наскільки представники інших фракцій були готові чути. Після зміни керівництва Рівненської обласної ради наша фракція є в опозиції. Поза межами безпосередньо депутатських функцій, але як політик і громадський діяч, я і надалі буду намагатися організовувати в Рівному просвітницькі заходи, дискусії, презентації книг і публічні лекції, чому і надавав перевагу у своїй публічній діяльності  минулого року».

Дивіться також дослідження: Бунт проти Гайдукевича: що відбувається в «Європейській солідарності» на Рівненщині

Родина

Дружина – Дар’я Гайдукевич (Позднякова). Очевидно, працює в інтернет-магазині Dolce Vita: посилання на нього залишила на своїй сторінці у фейсбуці. Магазин продає чай, каву, солодощі. Крім того, контактний номер магазину в Getcontact підписаний «Дарья».

Як вказано у електронних декларацій чоловіка-депутата, дохід Дар’я Гайдукевич отримувала від ТОВ «Полі фудс», що займається оптовою торгівлею кави, чаю, какао й прянощів.

Віталій та Дар’я Гайдукевичі виховують синів Владислава і Марка.

Батьки Гайдукевича – Віталій та Олена. Мати у деклараціях з 2016 року вказувала себе начальницею відділу інвестиційно-кошторисної роботи Служби автомобільних доріг у Рівненській області. У 2022 році подала декларацію перед звільненням.

З декларації Олени Гайдукевич видно, що батько Віталія Гайдукевича нині – пенсіонер. З 1987 по 1994 роки, будучи кандидатом технічних наук та доцентом, він очолював кафедру водогосподарського будівництва НУВГП. Опісля, ймовірно, продовжив працювати в університеті. В одній із дисертацій за 2012 рік його вказали науковим керівником.

У 2007 році за його авторства вийшов студентський підручник «Транспорт і шляхи сполучення». У 2012 – «Основи експлуатації автомобільних доріг».

Також чоловік з таким же прізвищем, ім’ям та по батькові у 1998 році запатентував конденсатор водяної пари та спосіб отримання води з водяних парів атмосфери.

Сестра – Анастасія Гайдукевич-Качуро. У дописі Global Ukraine за 2016 рік вказана історикинею, завідувачкою відділу музейної справи Українського інституту національної пам'яті. У 2021 році подала декларацію перед звільненням з цієї посади.

Також у згаданому дописі вказана керівницею проєктів ГО «Агенція іміджу України». У сторінці агенції у фейсбуці написали, що організація «вийшла з Майдану», а сформувала її співачка Руслана, щоб «змінити імідж України всередині держави та за кордоном».

Також Анастасія – співзасновниця ГО «Українська громадська організація “Громада і культура”», її зареєстрували у 2014 році. На сторінці організації у фейсбуці публікують відео з культурних експедицій у різні куточки України.

У 2014 році Анастасія Гайдукевич-Качуро почала керувати ГО «Слава князів Острозьких. Перемога під Оршею». Організацію створили до 500-річчя від часу, коли князь Костянтин Острозький розбив армію Московського князівства. Серед засновників – і відомий у Рівному мистецтвознавець Микола Бендюк.

Також на аналітичній платформі Clarity Project зазначено, що Анастасія була керівницю структурного утворення Рівненської обласної територіальної організації партії «Спільна дія». Членом ради цієї організації був вказаний її та Віталія батько. Саму партію у 2006 році створив Богдан Пукало. Його у тому ж році не обрали до Верховної Рада 5-го скликання від блоку «Держава-трудовий союз».

Також Анастасія та її чоловік Андрій Качуро – куратори компанії Amuseum. Аналітична платформа YouControl містить інформацію, що Андрій почав керувати компанією у 2021 році. Вона спеціалізується на розробці проєктів для музеїв, галерей і виставкових просторів.

У 2016 році Андрій Качуро заснував ТОВ «Ді Енд Ді Фекторі», товариство займається дизайном.

За даними YouControl, чоловік з таким же ім’ям з 2011 по 2012 роки керував ТОВ «Мейджик-Евентс» (діяльність із підтримання театральних і концертних заходів).

У реєстрі судових рішень є згадка, що у людини з таким самим прізвищем, іменем та по батькові у 2021 році «Універсал банк» виграв суд щодо боргу у понад 81 тисячу гривень.

Батько Дар’ї Гайдукевич – Олексій Поздняков. З травня 2016 по грудень 2021 років керував ТОВ «Полі фудс». Саме з цього товариства платили зарплату Дар’ї.

Олексій Поздняков з 2012 року – підприємець з вантажного автомобільного транспорту. А з 2019 керує ГО «Фонд розвитку жіночого регбі в Україні».

Чоловік з таким же прізвищем та іменем, як писали в «Урядовому порталі», був головним тренером жіночої збірної команди України з регбі-7. А на сайті Федерації регбі України вказаний керівником клубу «Авіатор».

Судячи з рішення суду, мати Дар’ї Гайдукевич померла.

Брат Дар’ї – Сергій Поздняков. Навчався у Київському політехнічному інституті (дані – з фейсбуку). Зараз працює у ТОВ «Фактум-Юг», вид діяльності якого – оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами.

З 2006 по 2014 роки був ФОПом, займався вантажним автомобільним транспортом. А з 2018 року – підприємцем з видом діяльності «друкування іншої продукції».

Чоловік з такими ж прізвищем, іменем та по батькові 10 листопада 2021 року кермував «Фордом» з ознаками наркотичного сп’яніння.

Майно

У 2020 році Гайдукевич задекларував квартиру на 104 квадрати у Києві. Вона вказана як об’єкт незавершеного будівництва. Натомість проживав він, за даними останньої декларації, що була у публічному доступі, у київській квартирі тестя – на 72,4 квадрата.

У реєстрі нерухомості на Гайдукевичу, його батьках та сестрі вказана квартира у Рівному. Однак її площі у реєстрі немає. Єдина рівненська квартира, яку декларувала у 2020 році мати Гайдукевича, має площу 62,1 квадрата. Сам депутат цю квартиру у своїх деклараціях не вказував.

Доходи й заощадження

2019 рік

Віталій Гайдукевич

• 724 тисячі 108 гривень – зарплата від ТОВ «Телерадіокомпанія НБМ». 
• 50 тисяч доларів – заощадження готівкою.

На початку 2019 року Гайдукевич взяв у «Приват банку» 48 тисяч 560 гривень кредиту. У декларації за 2020 рік про нього згадки уже немає. 

Дар’я Гайдукевич

• 50 тисяч 76 гривень – зарплата від ТОВ «Полі Фудс».
• 2 тисячі 600 гривень – соціальна допомога від управління соцзахисту.
• 20 тисяч євро – заощадження готівкою.

2020 рік

Віталій Гайдукевич

• 790 тисяч 61 гривня – зарплата від ТОВ «Телерадіокомпанія НБМ».
• 1 мільйон 225 тисяч 300 гривень – дохід від продажу київської квартири, площею 46,2 квадрата.
• 50 тисяч доларів і 2 мільйони 600 тисяч гривень – заощадження готівкою.

У 2020 році Гайдукевич отримав 1 мільйон 800 тисяч гривень позики від Олега Іваненка. Чоловіка з таким же іменем у 2020 році обрали депутатом Київської обласної ради від «Європейської солідарності».

Також в декларації було вказано, що Віталій Гайдукевич мав 2 мільйони 145 тисяч 616 гривень зобов’язань за інвестиційним договором в Акціонерному товаристві «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Теннессі».

Дар’я Гайдукевич

• 57 тисяч 784 гривні – зарплата від ТОВ «Полі Фудс». 
• 36 тисяч 407 гривень – соціальна допомога від управління соцзахисту. 
• 20 тисяч євро – заощадження готівкою.

Інформації про доходи сім’ї за 2021 та 2022 роки немає: у травні минулого року НАЗК заявило, що на час дії воєнного стану подавати декларації необов’язково. Окрім того, агентство закрило публічний доступ до електронних декларацій. На запит до НАЗК ми дізналися, що Віталій Гайдукевич не подавав декларації за 2021 та 2022 роки.

Згадки в ЗМІ

Віталій Гайдукевич часто потрапляє в скандали.

У 2018 році він назвав журналістку і керівницю агенції журналістських розслідувань «Слідство.інфо» Анну Бабінець «дурепою», а медіа – «примітивними махінаторами». Це сталося через допис розслідувачки про корпоратив компанії Roshen, на якому виступила американська співачка LP.

Анна Бабінець у дописі на фейсбуці написала, що президентська компанія не публікує фінансові звіти, тому один зі способів дізнатися її дохід – подивитися на витрати. Цей допис Віталій прокоментував, обізвавши журналістку.

На захист журналістки стала редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва. Журналіст програми «Схеми» Михайло Ткач написав, що «може, Віталій вважає «дурепами» усіх, хто замість солодко оспівувати дії президента Петра Порошенка на телеканалі президента, вибирає трошки складніший шлях розслідувань діяльності президента».

У 2020 році у Гайдукевича виникла суперечка і з «Четвертою владою». Ми з’ясували, що частина політичної агітації кандидатів у депутати від «ЄС» на рівненських телеканалах була немаркованою. Однак керівник територіальної організації партії відмовився пояснити, чому «ЄСівці» брали участь в ефірах з ознаками «джинси». Мовляв, журналісти не повинні говорити зі звинувачувальної позиції.

Ще один скандал за участю Віталія Гайдукевича стався 19 січня 2022 року. Він спровокував суперечку з поліцейським під час мітингу під Печерським районним судом Києва, де Петру Порошенку обирали запобіжний захід. Гайдукевич схопив поліціянта за одяг і дорікнув, що його номер на шоломі погано видно.

Віталій Гайдукевич – людина публічна, тому згадок у ЗМІ про нього чимало. Декілька матеріалів, які характеризують його як журналіста (зокрема й засвідчують порушення журналістської етики), можна почитати за тегом «Віталій Гайдукевич» на ресурсі «Детектор медіа». Там, зокрема, є тексти, як він підмінив факт фейком і як висміяв у новинах смерть бойовика Михайла Толстих (Гіві).

Стежити за матеріалами «Четвертої влади» за теґом Віталій Гайдукевич

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»