«Я цього не дозволю, поки я живий і на посаді»: як і чому місцеві посадовці відтермінували плату за освіту і медпослуги в Рівному

Міському голові вистачило менше двох тижнів, щоб змінити свою думку: спочатку запропонувати прилеглим до Рівного селам платити за освіту й медпослуги для своїх мешканців, які хочуть отримати їх у місті, а потім визнати, що рішення не на часі.

1-го листопада мер Рівного Володимир Хомко, голова Рівненського району Микола Сальчук та секретар Рівнеради Сергій Паладійчук домовились про те, що рішення відтермінують. Як саме і на який період – невідомо.

Про це «Четвертій владі» розповів голова Рівненської районної ради Микола Сальчук. З його слів, сторони обговорили, чи відповідає це рішення «морально-етичним нормам, діючим законам та економічній складовій» і дійшли висновку, що його потрібно «як мінімум відкласти, поки не закінчиться реформа освіти та медицини».

Микола Сальчук також назвав рішення про те, що прилеглі до Рівного села мають платили за освіту і медицину для своїх мешканців у місті, тиском на місцевих посадовців – мовляв, щоб змусити їх об’єднатися з Рівним.

– Але зауважу, що об’єднання – добровільне. Я принципово кажу: «Послухайте, ви хочете протягнути руку дружби через тиск? Я цього не дозволю, поки я живий і на цій посаді», – додав Сальчук.

Як на довго це рішення відтермінують невідомо. Зі слів Сальчука, аж поки «державні регулятори не врегулюють відносини і не закінчаться ті реформи, які проводяться».

Секретар Рівнеради Сергій Паладійчук каже, що з конкретикою визначаться незабаром у «ще одному раунді перемовин»: 

– Думаю, міський голова ініціює ці перемовини. Бо, з одного боку, є розуміння, що все має бути прозоро, а з іншого, багато хто неправильно тлумачить це рішення. У ньому насправді немає жодних бар’єрів, обмежень чи примушувань.

Звертатися до прокуратури – безперспективно

Нагадаємо, 24-го жовтня депутати Рівнеради підтримали проект рішення, за яким органи місцевого самоврядування навколишніх села мали б від початку 2020 року укласти з Рівним угоди і платити за те, щоб їхні мешканці могли отримувати в місті медичні послуги та освіту для своїх дітей. 

Тоді ж депутати Рівненської районної ради звернулися до прокуратури через невідповідність цього рішення Конституції України та Закону України «Про загальну та середню освіту».

Однак таке звернення у прокуратуру – безперспективне, каже рівненський адвокат Юрій Клекотка: прокуратура втратила функцію так званого «загального нагляду» ще наприкінці 2014-го року, але люди продовжують туди звертатися з усіх можливих питань.

Наразі, згідно зі статтею 2 Закону України «Про прокуратуру» до функцій прокуратури належить тільки:

1. Підтримання державного обвинувачення
2. Представництво громадян або держави у суді
3. Нагляд за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність
4. Нагляд за додержанням законності при виконанні судових рішень та виконанні покарань. 

– Все, більше нічого вона робити не уповноважена, – каже експерт. 

Скасувати своє рішення може сама Рівнерада або його можна оскаржити в суді.

– Це може зробити будь-хто, кого це рішення стосується. А стосується воно всіх жителів територіальної громади. Звернутися до суду може районна рада чи будь-який житель Рівненського району який, приміром, працює в Рівному і хоче, щоб його діти скористалися своїм конституційним правом на безкоштовну освіту.

Ми звернулися за коментарем в прокуратуру Рівненської області. Звідти нас скерували в місцеву прокуратуру. Керівник Рівненської місцевої прокуратури Максим Горковенко відписав, що звернення депутатів Рівненської районної ради їм не надходило.

Але якби воно і надійшло, то «прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави...», отже прокуратура натякає, що громадяни, чиї інтереси порушені, можуть звертатися в суд, бо це гарантує стаття 55 Конституції.

Експерти, з якими ми спілкувалися раніше, теж казали, що рішення Рівнеради суперечить законодавству.