«Я у шоці»: перші свідчення у кримінальній справі проти директора рівненської «швидкої»

– Ви так собі вирішили! – перебиває прокурора адвокат обвинуваченого.

– Так само і ви собі вирішили, – відповідає ревізорка замість прокурора.

– Я у шоці, – заявляє після засідання обвинувачений.

Це репліки учасників судового засідання у кримінальній справі проти директора Рівненського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Андрія Бортніка. Рівненська обласна прокуратура підозрює посадовця у незаконних нарахуваннях і виплатах «ковідних» доплат під час пандемії коронавірусу. Зокрема, собі самому, своїм заступникам і диспетчерам «швидкої».

Андрію Бортніку загрожує ув'язнення на період від трьох до шести років.

Про позиції прокуратури й адвоката Бортніка у справі ми розповіли в публікації «Робін Гуд ковідних грошей: репортаж із судових засідань з директором рівненської “швидкої”».

У цій публікації розказуємо, як 8 червня 2023 року у суді допитали перших свідків – представниць Держаудитслужби у Рівненській області, які виявили порушення з доплатами: головну державну фінансову інспекторку Наталію Кручок і головну державну аудиторку відділу контролю у соціальній галузі та сфері культури Оксану Харечко.

«Стоп-стоп-стоп, секундочку, ще раз»

Справу по суті у Рівненському міському суді розглядає суддя Дмитро Яковлєв. 

Сторону обвинувачення представляє прокурор Андрій Войтюк.

Захищає директора екстренки Андрій Колесник із адвокатського об’єднання «Скорпіон». 

Допитують ревізорок по черзі. Поки Наталія Кручок перебуває в судовій залі, Оксана Харечко стоїть під дверима.

Першим питання ставить прокурор Андрій Войтюк, другим – адвокат обвинуваченого Андрій Колесник.

Прокурор говорить спокійно і просто розпитує свідків. Адвокат з кожним своїм наступним питанням помітно дратується – йому, очевидно, не подобаються відповіді ревізорок. Він із ними постійно дискутує.

Адвокат Колесник усіляко підводить свідок до тези, що Андрій Бортнік нічого не порушив, а інспектори «собі таке пофантазували». Свідки не погоджуються і, попри тиск адвоката, доводять протилежне.

Адвокат по кілька разів перепитує чи примушує свідок цитувати й говорити одне і те ж. Наприклад, один із фрагментів договору з Національною службою здоров’я України (далі – НСЗУ) адвокат просить свідку читати шість разів.

Адвокат часто звертається до ревізорок зі словами «стоп-стоп-стоп», «секундочку, ще раз», «це ви так вважаєте», «це ваше припущення», «це ви так прочитали», «це просто ваша думка», «це ваша фантазія?».

– Бачите, хочуть мене на вісім років посадити! Я нічого не коментуватиму. Я у шоці, – каже журналістці директор екстренки після допиту свідок.

Аудиторки: Бортнік порушив спеціальні умови договору з НСЗУ

Інспекторка Наталія Кручок розповідає, що ревізію в обласній екстренці проводили у 2020 році п’ятеро працівників Держаудитслужби. Кожен займався «своїм окремим питанням». А вона як керівниця зводила всю інформацію в один акт.

Наталія Кручок повідомляє, що основним документом, який брали до уваги ревізори, був договір екстренки з НСЗУ. У кінці договору є додаток дрібним шрифтом – «Спеціальні умови надання медичних послуг». Він – ключовий і конкретизує вимоги до роботи екстренки. Саме їх, на думку ревізорів, порушив Андрій Бортнік, коли визначив працівників для «ковідних» доплат. Ось ці умови:

• пункт перший «Вимог до організації надання допомоги» зобов’язує керівника медичного закладу створити окремий внутрішній наказ із переліком «медичних та інших працівників, які безпосередньо працюють з пацієнтами з підозрою або діагнозом COVID-19»;

• пункт другий згаданих вимог прописує «здійснення додаткових доплат (винагород) членам спеціальних бригад екстреної медичної допомоги у розмірі до 300 відсотків заробітної плати»;

• за «Вимогами до спеціалізації та кількості фахівців» у цьому ж додатку, в екстренці мали створити «окремі спеціальні бригади» для роботи з імовірними чи підтвердженими «ковідними» викликами. Склад бригади затверджено постановою Кабінету Міністрів України ще у 2012 році: це лікар чи фельдшер (чи обидва одночасно), медична сестра і водій.

Зі слів Наталії Кручок виходить, що Андрій Бортнік потрібні накази створив, але серед членів екстрених бригад, які, за договором, претендували на «ковідну» доплату, вписав і тих, хто не мав на неї права: себе самого, двох своїх заступників та фельдшерів з прийому викликів (тобто диспетчерів) з усіх районних підрозділів екстренки.

Нагадаємо, одна із версій його адвоката, чому Бортнік включив у наказ зайвих працівників, така:

«Бортнік, розуміючи, що його підлеглі... тяжко працювали,.. заплатив їм цю надбавку, бо вони не були в переліку осіб, які мають обов’язково її отримати, але вони мали повне право… І це не тільки диспетчери. Це стосується будь-яких осіб, які працюють в екстреній медичній допомозі,.. забезпечують життєдіяльність населення на період… епідемії,.. спричиненої коронавірусом».

Останню тезу Андрій Колесник узяв, імовірно, з постанови Кабміну № 302 від 22 квітня 2020 року.

Постанова з-поміж іншого визначає: «Кошти фонду (боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками. – Ред.) спрямовуються на додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації ...хвороби,.. а також доплати …окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період» карантину.

На цю постанову посилаються й ревізорки, коли кажуть про порушені Бортніком нормативні документи. Тільки вони акцентують увагу на словах «безпосередньо зайняті на роботах», а адвокат, захищаючи виплати диспетчерам та керівництву екстренки, – на словах «забезпечують життєдіяльність населення».

ПЛР-тести пацієнтів як остаточна підстава для доплат

Аудиторка Оксана Харечко розповідає в суді, що перевіряла накази Бортніка і бухгалтерські записи щодо діяльності «швидкої допомоги» за березень, квітень і травень 2020 року. Коли тільки розпочалася епідемія на COVID-19.

Зі слів Оксани Харечко, спочатку були видані накази про створення спеціальних бригад, а переліки працівників на «ковідні» виплати формували пізніше, коли у пацієнтів ПЛР-тестами підтверджували коронавірус. 

– Бо умовами договору чітко зазначено, щоб додаткову виплату проводити за наявності ПЛР-тестів, – пояснює Оксана Харечко. – Ми відслідковували… Доплати нараховувалися людям, які контактували з пацієнтами, в яких коронавірус був підтверджений ПЛР-тестами... У них є база… таких працівників. Ці списки ми і звіряли.

З її слів, саме під час звірки даних виявили працівників, яким незаконно, на думку Держаудитслужби, дали «ковідну» доплату. 

Насправді у спеціальних умовах до договору про ПЛР-тести нічого прямо не написано. Пізніше Оксана Харечко пояснює журналістці: на її думку, слова «пацієнти з підозрою чи діагнозом COVID-19» самі собою мають на увазі, що підозри перевіряли, а діагнози встановлювали саме ПЛР-тестуванням пацієнтів.

Диспетчери і безпосередня зайнятість 

На підтвердження допущених Андрієм Бортніком порушень інспекторка Наталія Кручок також цитує постанову Кабінету Міністрів №246 від 23 березня 2020 року і наказ Міністерства праці і соцполітики №145 від 2 червня 2003 року.

У постанові написано, що «додаткова доплата у розмірі до 300 відсотків заробітної плати» виплачується «медичним та іншим працівникам центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, які задіяні до реагування на випадки коронавірусної хвороби» (абзац 3 пункту 1). Також доплату дають «медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу».

У наказі міністерства соцполітики написано, що в період ліквідації епідемій і спалахів інфекційних хвороб «медичним та іншим працівникам закладів (відділень) охорони здоров'я, які безпосередньо зайняті ліквідацією епідемій та лікуванням захворювань, здійснюються доплати до заробітної плати в розмірі трьох схемних посадових окладів (тарифних ставок) пропорційно відпрацьованому часу».

Оксана Харечко зауважує: серед отримувачів «ковідних» доплат були диспетчери, посада яких у наказах на доплати офіційно зазначена як «фельдшер з комплектування виїзних бригад». А такої немає у міністерському переліку працівників, яким доплата передбачена. Там є фельдшер, фельдшер-лаборант, фельдшер санітарний і фельдшер з медицини невідкладних станів.

– Ми дивилися, де розташована диспетчерська служба. Вона в окремому приміщенні… Ці працівники не могли безпосередньо контактувати (з пацієнтами. – Авт.)... У договорі з НСЗУ не обумовлено доплати працівникам, які не включені до спеціальних бригад, – каже Оксана Харечко.

Директора і заступників серед адресатів доплат, за договором, теж немає. Натомість вони є у міністерському переліку. І це, ймовірно, одна з підстав, чому адвокат Андрія Бортніка доводить безпідставність висунутих його клієнту обвинувачень.

«Там не написано, що… не можна» 

Адвокат Андрій Колесник обом ревізоркам ставить однакові ключові питання. Найбільше його цікавить, який саме пункт договору зі службою здоров’я порушив Андрій Бортнік і який саме пункт договору забороняє «ковідні» виплати «особам, які не контактували». Аналізуючи вголос фрагменти відповідей, він намагається спростувати аргументи обвинувачення.

Обидві ревізорки, відповідаючи, посилаються на процитовані вище пункти «Вимог до організації надання допомоги». Вони їх читають вголос, але Андрій Колесник знову і знову просить їх повторити. Наводимо типовий діалог між ним і Наталією Кручок.

– Такий наказ є? – питає адвокат.

– Наказ є, але в той наказ були включені люди, які не працювали безпосередньо з хворими на ковід. Наказ містить перелік із близько трьохсот людей, – відповідає Наталія Кручок.

– Стоп-стоп. Секундочку, ще раз. Зачитайте, будь ласка, ще раз цей пункт. (Жінка читає). Секундочку. У цьому наказі є працівники, які безпосередньо контактують?

– Так.

– Але іще там є й інші.

– Так.

– Але у нас же ключове, щоб був наказ з особами, які контактують. То наказ такий, значить, був. Я ставив вам питання: яке порушення?

– Керівник мав включити у цей наказ тільки тих людей, які безпосередньо… (працювали з пацієнтами. – Авт.).

– Це ви так прочитали… Але ж там (у спеціальних умовах договору. – Авт.) не написано, що інших працівників туди включати не можна… Не було написано, правда? Наказ такий був, отже цей пункт договору все-таки виконаний.

Як адвокат сперечається про «безпосередньо» 

У згаданих під час допиту нормативних документах є два формулювання, якими назвали претендентів на «ковідні» доплати. У документах Міністерства охорони здоров’я та Кабміну – «безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації…». У договорі з НСЗУ – «які безпосередньо працюють із пацієнтами». Аудитори вважають визначальним поняття «безпосередньо».

Ревізорки наполягають, що під обома формулюваннями розуміється фізична взаємодія із хворими, коронавірусна хвороба яких потім підтвердилася ПЛР-тестами. Тож у своїх виступах вживають і словосполучення «безпосередньо контактують». Хоча у нормативних документах такого формулювання немає. 

Адвокат Андрій Колесник звертає на це увагу і використовує як аргумент для спростування результатів аудиторської перевірки. Тих результатів, які директор і бухгалтери рівненської екстренки визнали.

Адвокат переконує суд, що диспетчери екстренки підпадають під поняття «безпосередньо зайнятих». Бо вони приймали виклики по телефону, спілкувалися з потенційними «ковідними» пацієнтами – хоч і дистанційно, але контактували. Тож, на його думку, мали право на доплати.

Ревізорки вважають, що не мали.

– Зараз ковіду немає – диспетчер аналогічно виконує свої функції. Як може диспетчер по телефону бачити, є підозра чи немає, або діагноз «ковід»? Людина (працівник з бригади «швидкої допомоги». – Авт.) поїхала, подивилася, є підозра на ковід – здали ПЛР-тести, вони підтвердили, і тоді їй платять за ковід, – емоційно пояснює адвокату Оксана Харечко.

Андрій Колесник заявляє, що Оксана Харечко «вводить суд в оману». Бо у договорі «ні слова» про «безпосередньо контактують», але є «безпосередньо працюють».

Санітаркам можна, а керівництво не обговорюють

Питання про «ковідні» доплати санітаркам дискусії не викликали. Хоча їх немає у складі бригад, але вони є у вже згаданому міністерському переліку посад, яким ковідні доплати передбачені: молодша медична сестра (санітарка-прибиральниця, санітарка-буфетниця тощо).

– Як ви вважаєте, санітарка, яка прибирає автомобіль, вона контактує? – запитує Андрій Колесник і додає, що у спеціальних умовах договору з НСЗУ санітарок немає.

– Так, ми їх не чіпали, – відповідає Оксана Харечко. І пояснює чому. – Може, ми неправильно трактували. У той період ніяких конкретних нормативних документів не існувало.

Законність доплат директору і заступникам екстренки під час допиту свідок не обговорюють.

Щодо інших працівників мав би бути окремий наказ

Адвокат Андрій Колесник запитує в Оксани Харечко, чи могла екстренка в особі її директора Андрія Бортніка використати «ймовірні залишки коштів із фінансування за договором НСЗУ на свій розсуд». Потім уточнює: на власний розсуд – це «не на нову машину Бортніку», а на доплати.

– На доплати можна, – відповідає Оксана Харечко. Однак зауважує: щоб уникнути питань від аудиторів, Андрій Бортнік мав би створити окремий наказ на призначення доплат, до якого міг включити посади усіх працівників екстренки, які прямо не вказані у договорі з НСЗУ. Тобто себе самого, своїх заступників, диспетчерів тощо.

Чому, ймовірно, НСЗУ не має претензій

Андрій Колесник і на попередніх засіданнях, і на цьому каже, що «в НСЗУ немає даних, які б свідчили про невиконання» «ковідного» договору рівненською екстренкою. Так, за словами Колесника, служба здоров’я відповіла на запит слідчого у справі на досудовому етапі розслідування.

– От як ви можете пояснити, що сама НСЗУ не бачить порушень, а ви на цьому наполягаєте? – звертається адвокат до Оксани Харечко.

– А НСЗУ запрошувала наші документи? Чи слідчий? Я не можу цього пояснити через те, що я не бачила цього документа, – парирує аудиторка.

Прокурор Андрій Войтюк втручається і каже, що «свідка не може пояснити за НСЗУ».

Зауважимо, що офіційний орган незалежного зовнішнього державного фінансового контролю «Рахункова палата» у 2021 році проаналізував, як використовували «ковідні» виплати у 2020 році загалом по Україні. Аудитори виявили, що «у більшості випадків найбільші доплати отримували керівники та адміністративний персонал медзакладів».

Тодішній голова установи Валерій Пацкан казав, що «НСЗУ та Міністерство охорони здоров’я не забезпечили належного моніторингу» за доплатами, і це призвело «до суттєвих диспропорцій». 

Збиток Бортнік відшкодував

Обидві свідки кажуть: Андрій Бортнік як директор екстренки завдав збиток державному бюджету, бо саме звідти – через загальнодержавний «ковідний» фонд – НСЗУ брала гроші на «ковідні» доплати.

Наталія Кручок каже, що в екстренці на результати перевірки «заперечень ніяких не подавали». Оксана Харечко повідомляє, що суму збитку вона вирахувала «спільно з бухгалтером» закладу. Нагадаємо, це майже 437 тисяч гривень.

Держаудитслужба надіслала екстренці вимогу відшкодувати ці гроші. Зі слів ревізорок, Андрій Бортнік відшкодував їх. Оксана Харечко каже, що з «особистих коштів» через бухгалтерію екстренки приблизно у серпні 2020 року. Приблизно під час чи одразу після ревізії. Точніше не пригадує. 

Зі слів прокурора Андрія Войтюка, Андрій Бортнік повернув гроші на казначейський рахунок Рівненської обласної ради, якій належить екстренка. Але не всю суму збитку – лише доплату, виплачену йому.

– У нас є документи, що він повернув в обласний бюджет 20 тисяч гривень зі своєї зарплати. Написав заяву. Решта збитку, на сьогоднішній день, не повернута, – каже прокурор.

Засідання 15 червня 2023 року мали присвятити допиту заступників Андрія Бортніка. Однак воно не відбулося – його адвокат подав клопотання про перенесення. На засіданні 4 липня 2023 року допитали головну бухгалтерку обласного Центру екстреної медичної допомоги Надію Наюк. Які питання їй задавали і що вона відповідала, читайте у наступній публікації про хід розгляду кримінальної справи щодо Андрія Бортніка.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»