Як відбувся і чим закінчився суд про відсторонення директора рівненської «швидкої» від посади

Кримінальне провадження у справі зловживання службовим становищем директором рівненської обласної швидкої допомоги Андрієм Бортніком (на задньому плані) триває другий рік. Нині він має статус підозрюваного. Обвинувальний акт передали до суду. На передньому плані фото – адвокатський портфель із текою документів на захист Андрія Бортніка
Джерело
Фото «Четвертої влади»

Директора Рівненського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф свободівця Андрія Бортніка не відсторонили від посади на час розслідування.

Бортніка підозрюють в тому, що він виплачував надбавки за роботу з хворими на коронавірус працівникам, які насправді до цих робіт не залучали.

Судове засідання 17 лютого, на якому вирішили не відсторонювати Бортніка від посади, провели потайки від журналістів, які зібралися в суді й хотіли потрапити до зали. Але сторони у справі дали коментарі.

Також ми звернулися за консультацією до медіаюристів Людмили Панкратової та Ігоря Федоренка. Нас цікавило, чи порушив суд наше, журналістів і читачів, право на інформацію. І як запобігти обмеженню такого права. Що ми дізналися і що радять експерти – читайте у цій публікації.

Рішення приймали в присутності лише сторін справи

Засідання 13-14 січня 2022 року щодо обрання Андрієві Бортніку запобіжного заходу і перше засідання 17 січня про його відсторонення від посади відбулися відкрито і публічно. Журналістам не чинили перешкод.

Журналісти у судовій залі 13 січня

Групу підтримки з підлеглих Андрія Бортніка 13 січня не пустили до зали – через карантинні обмеження на кількість людей у приміщенні.

17 лютого, коли прийняли рішення про невідсторонення Андрія Бортніка, людей – навмисно чи ні – обхитрували. Секретар судді не вийшла у хол оголосити про засідання, і про його завершення повідомив сам Бортнік одному із журналістів – персонально і постфактум.

Нагадаємо, схожа історія трапилася 16 лютого у Рівненському районному суді під час розгляду адміністративних справ іншого свободівця – директора культурно-археологічного центру «Пересопниця» Івана Солодухи та юристки центру Надії Левчук. Тоді секретар судді теж не вийшла у хол оголошувати про засідання, бо, за її словами, сам Іван Солодуха був уже під кабінетом судді.

Люди даремно чекали на оголошення

Опишемо, як усе відбулося із засіданням відносно Андрія Бортніка, щоб наші читачі й колеги мали уявлення, як про них можуть забути. Забігаючи наперед, зауважимо: процесуального порушення в цьому немає, але є питання до відкритості суду.

У холі Рівненського міського суду на прохідній головного входу на засідання чекали журналісти кількох медіа та працівники швидкої, які ходять підтримувати свого директора. Усі прийшли завчасно. Під час очікування в хол ненадовго зайшов Андрій Бортнік. Недовго були люди в масках, схожі на адвоката Андрія Колесника і прокурора Андрія Войтюка. Потім вони вийшли і рушили в бік додаткового входу в будівлю, що ліворуч від головного. Інші лишилися чекати на виклик секретаря судді.

Чи просили людей охоронці з суду вийти з холу, бо конвой веде людину під вартою, журналістка не може пригадати. Але таке буває часто.

За півгодини до одного із журналістів повернувся Андрій Бортнік і щось йому тихо сказав. Журналіст здивовано перепитав. Після того Андрій Бортнік вийшов із будівлі – журналісти рушили за ним. Виявляється, судове засідання вже відбулося і адвокат підозрюваного Андрій Колесник мав дати коментар.

Працівники швидкої відійшли у бік і стояли разом зі своїм директором.

«Не запустили – це не до мене»

Адвокат Андрій Колесник розповів, що це було третє засідання щодо відсторонення і що рішення є: «не відсторонювати від посади Андрія Бортніка».

Адвокат Андрій Колесник із журналістами 17 лютого 2022 року. На задньому фоні праворуч – працівники швидкої допомоги

Журналісти запитали в Андрія Колесника, чи нинішнє засідання було «повноцінним» і зауважили, що «якось так дивно» усе відбулося: «прийшло стільки людей, усі записалися, а в результаті виявляється, що усе закінчилося».

– Я ж вам пояснив. Ви просто… Ви постійно різні приходять журналісти. Ми ж не знаємо, хто був на першому засіданні і бачив, скільки часу… – відповів журналістам адвокат.

– Так нас навіть не запустили, – каже журналіст.

– Не запустили – це не до мене, – парирував Андрій Колесник.

– Не шукайте кішку у темній кімнаті. Це, може, просто так получилось… Ну, не запросили, напевно, допустили якусь помилку. Чи це важлива помилка, чи ключова – ну, не знаю.

– Це ж суспільно важлива тема, — журналістка.

– Тому я вийшов і дав вам коментарі. У чому проблема? – відповів адвокат.

«Суддя не сказав виходити і викликати»

Раніше журналістка по телефону дізналася дату цього засідання у секретарки судді Христини Табак. Жінка в кінці розмови зронила: «Але я не знаю, чи вас пустять, бо ми у червоній зоні». Тому пізніше ми перепитали у Христини, чому вона не вийшла в хол кликати на засідання.

– Я знаю про цю ситуацію і хочу повідомити: усі учасники процесу стояли біля одинадцятого залу і суддя сказав розпочинати судове засідання. Суддя не сказав виходити і викликати. Я виконую вказівки судді, – пояснила секретарка.

Учасники засідання 14 січня (зліва направо): слідчий Сергій Столярчук, прокурор Андрій Войтюк, секретар Христина Табак, суддя Євген Сидорук, адвокат Андрій Колесник та підозрюваний Андрій Бортні

Журналістка запитала, чи цікавився суддя, чи є преса.

– Ні, не цікавився. У нас дуже великий потік справ, і ми розглядаємо все дуже швидко. Просто фізично важко і немає часу цікавитися такими деталями, – відповіла секретарка.

Жінка додала, що зараз помічниця судді на лікарняному, тож уся робота зі справами й інформуванням їхніх учасників лежить на ній одній.

Що каже прокурор

Речниця прокуратури Оксана Жужельська переказала позицію прокурора Андрія Войтюка. Ми запитали через месенджер, на якому етапі зараз справа Андрія Бортніка, як прокурор прокоментує рішення суду не відсторонювати його від посади і чому правоохоронці не призначали додаткову експертизу, як наполягає адвокат.

Прокурор Андрій Войтюк (стоїть) виступає під час засідання 13 січня 2022 року, коли почали розглядати обрання Андрію Бортніку запобіжний захід

Оксана Жужельська сказала, що обвинувальний акт спрямували до Рівненського міського суду у першій половині дня 23 лютого.

Щодо проведення додаткової економічної експертизи, на якій наполягає адвокат Андрій Колесник, то «слідчий відмовив.., оскільки одна частина питань, які хотіла з'ясувати сторона захисту, вже розглядалась у межах попередньої експертизи, а інша – не входить в компетенцію експерта».

– Пізніше сторона захисту з таким же клопотанням звернулась до суду, де їй також відмовив слідчий суддя, – написала речниця.

За її словами, 21 лютого прокуратура також подала апеляцію на рішення Рівненського міського суду про невідсторонення Андрія Бортніка. Її має розглянути Рівненський апеляційний суд. Дата невідома.

«Описана вами ситуація не передбачена нічим. Це – хитрість»

Ми описали дивне проведення засідання медіаюристці й виконавчій директорці Інституту розвитку регіональної преси Людмилі Панкратовій. Спитали наступне:

  • чи правомірне посилання на червону карантинну зону як привід не пустити журналістів на засідання?
  • чи є якась законна шпарина, яка дозволяє отак уникати запрошення охочих бути присутніми чи журналістів?
  • чи зобов'язані секретарі суддів виходити і оголошувати про засідання?

– Описана вами ситуація справді не передбачена нічим. Це – хитрість, на яку працівники суду йдуть. Щодо червоної зони – ні, не можуть не пускати, – сказала Людмила Панкратова.

Адвокатка і медіаюристка Людмила Панкратова. Фото 2021 року з фейсбук-сторінки Львівського медіафоруму

Експертка пояснює: щоб засідання було закритим, суд має прийняти ухвалу про це, а для ухвали мають бути підстави. У поточному випадку таких підстав Людмила Панкратова не бачить.

Медіаюрист Ігор Федоренко пояснює детальніше.

– У процесуальному кодексі ніде не зазначається, що секретар має виходити і голосно запрошувати. Обов'язок секретаря – перевірити наявність та з’ясувати причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповісти про це головуючому. Як відбувається ця процедура, буде залежати від секретаря. Тому слідкувати за початком засідання треба журналістам, не зайвим буде повідомити секретаря про своє бажання бути присутнім, – каже Ігор Федоренко.

За його словами, подібні засідання – відкриті. Щоб засідання оголосили закритим, «має бути державна таємниця, таємниця приватного життя або статеві злочини».

Медіаюрист Ігор Федоренко. Фото з сайту Тернопільського пресклубу

Поради журналістам від медіаюриста

Ігор Федоренко радить журналістам:

  • дізнаватися не лише дату і час судового засідання, а й номер зали, де воно відбуватиметься. Дізнаватися, зокрема, й у секретаря судді.

– Засідання має відбуватися не в кабінеті судді, а в судовій залі. Обов’язково – мантія, обов’язково – знак суддівський. Інакше, особливо якщо кримінальна справа, – це порушення, – зауважує медіаюрист, бо знає випадки, коли адміністративні й цивільні справи розглядали в кабінеті судді.

  • журналіст після реєстрації в охоронців має право відразу йти до потрібної зали і не чекати оголошення про засідання. Судова охорона не має правових підстав не пропускати журналістів у будівлю суду до оголошення про засідання.

– Ви знаєте номер зали, знаєте час – ви приходите і сідаєте. Не обов’язково чекати оголошення. Ви – журналіст. Вас ніхто не може вигнати, якщо це не закрите засідання і якщо ви не заважаєте фотоспалахами, не ходите по приміщенню і не шумите, – каже Ігор Федоренко.

Також Ігор Федоренко підтвердив: те, що журналістів не запросили на засідання – «не проблема адвоката».

Ігор Федоренко обгрунтовує свої поради журналістам наступними законами й кодексами:

  • частина 6 статті 129 Конституції України;
  • стаття 11 закону «Про судоустрій і статус суддів»;
  • стаття 7 Цивільного процесуального кодексу;
  • стаття 10 Кодексу про адміністративне судочинство;
  • стаття 8 Господарського процесуального кодексу;
  • стаття 249 Кодексу про адміністративні правопорушення.

– Не пускати журналіста до приміщення суду або на судове засідання – це перешкоджанням його законній професійній діяльності. У цьому випадку можна викликати поліцію, бо такі дії підпадають під статтю 171 Кримінального кодексу, – зауважує Ігор Федоренко.

Коли не пускають, посилаючись на карантинну зону, «Четверта влада» радить згадати пункт 4 статті 25 закону «Про інформацію»:

«Після пред’явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), крім випадків, передбачених законом».

Передісторія 

Правоохоронці кажуть: Андрій Бортнік у квітні, травні і червні 2020 року безпідставно підписував накази про ковідні виплати і виплачував ці гроші тим працівникам швидкої допомоги, як не надавали безпосередню медичну допомогу хворим чи з підозрою на ковідну хворобу. Зокрема, собі, своїм заступникам і диспетчерам.

Андрій Бортнік очолює Рівненський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф із жовтня 2014 року. У 2016-2017 року він уже фігурував у кримінальному провадженні щодо вимагання неправомірних вигод. Але потім «зник» із провадження й судових ухвал. Фото 2020 року з фейсбук-сторінки

Порушення з ковідними виплатами в екстренці виявила планова перевірка Держаудитслужби, акт про нього передали правоохоронцям. Відкрили кримінальне провадження, досудове розслідування за яким уже завершено.

Дії Андрія Бортніка підпадають під  частину 2 статті 364 Кримінального кодексу України: умисне зловживання владою або службовим становищем всупереч інтересам служби для отримання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи когось іще, якщо воно завдало істотної шкоди правам, свободам та інтересам окремих громадян, держави чи громади і має тяжкі наслідки.

Тяжкими у 2022 році вважаються наслідки, які спричинили збитків на 310 тисяч 125 гривень і більше.

Директору обласної швидкої загрожує ув'язнення на період від трьох до шести років, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років та штрафом від 8 тисяч 500 гривень до 17 тисяч гривень.

Чому прокурор і слідчий просили відсторонити Андрія Бортніка і чому його адвокат заперечував, ми описали в публікації «Робін Гуд ковідних грошей…».

Раніше, 14 січня 2022 року, Рівненський міський суд зобов’язав Андрія Бортніка на вимогу з'являтися до слідчого, прокурора чи на судові засідання, не відлучатися з міста без повідомлення про це правоохоронців чи суд.


Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі – там оперативна стрічка новин про події російсько-української війни

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)