Чим годують дітей у Рівненських школах та дитсадках: масштабна перевірка

На 10 порцій у 51-му дитсадку не вистачило 30 грамів супу (в принципі – мізер – по суті, одна ложка ) і кілька грамів хліба
Джерело
«Четверта влада»

БІЛЬШЕ ФОТО

Батьки, довіряючи своїх дітей державним навчальним закладам, сплачуючи чималі кошти офіційних і псевдоблагодійних внесків, не можуть бути спокійними за їхнє здоров’я. Гарантії, що діти не пообідають з кишковою паличкою, або ж не отримають «молочну» кашу без молока, чи ще якесь сумнівне кулінарне ноу-хау, схоже, не може дати ніхто. Утім, у поганій якості харчування не завжди винні ті, хто його організовує.

Після критичних публікацій у ЗМІ, в тому числі й Рівненського агентства журналістських розслідувань, на проблему дитячого харчування нарешті звернули увагу не лише журналісти і окремі депутати, а й правоохоронці.

Відтак, на вимогу прокуратури управління з питань захисту прав споживачів, міська санепідемстанція провели перевірку низки закладів. Як же організовано харчування дітей у дошкільних та шкільних навчальних закладах Рівного, хто і як дбає про його якість, досліджувала й журналіст ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань».

Тендери у школах і садочках різні

Як повідомили з управління освіти Рівненського міськвиконкому, продукти до дитячих дошкільних навчальних закладів постачають фізичні та юридичні особи-підприємці, які стали переможцями тендерів. З цих продуктів у харчоблоках садочків готують малюкам страви, згідно із нормативами та вимогами до якості продуктів.

Зі школами ситуація інша. Для шкіл проводяться тендери саме з організації харчування, участь у яких беруть приватні підприємці.

Як пояснив начальник Рівненського міського управління освіти Василь Харковець, з переможцями тендерних торгів укладається тристороння угода про співпрацю – між школою, управлінням освіти і підприємцем. Таку процедуру запроваджено рішенням міськвиконкому № 94-р від 08 червня 2010 року «Про організацію підготовки навчальних закладів міста до початку нового 2010-2011 навчального року».

Зокрема, у пункті 3.4 цього рішення йдеться: «Організувати харчування у закладах освіти шляхом укладення договорів з підприємствами, фірмами про спільну діяльність, враховуючи при цьому, що для здешевлення харчування не стягується плата за приміщення, обладнання, водопостачання та опалення».

Якщо у садочках працівники харчоблоків є штатними працівниками закладу й підпорядковані його завідувачці, то шкільні харчоблоки цілком віддано у руки тих, хто виграв тендери на організацію харчування. А значить, що і як їстимуть діти в школі – справа совісті й професіоналізму підприємця.

Зі слів Василя Харковця, угодою про спільну діяльність передбачено, що, окрім зобов’язань дотримуватися граничних закупівельних цін, підприємці зобов’язані забезпечити безпечне приготування їжі лише з якісних продуктів та сировини. Розірвання угоди передбачено за обопільною згодою сторін. Однак, як зазначив пан Харковець, угоду може бути розірвано в односторонньому порядку з боку управління освіти, якщо підприємець не дотримуватиметься зобов’язань щодо безпечної і якісної їжі.

Яка їжа безпечна і якісна

Що є безпечною і якісною їжею для дітей різного віку, яким має бути меню, вагові норми порцій тощо, виписано у цілій низці нормативних документів. Торкнемося лише одного – спільного Наказу Міністерства освіти і науки та Міністерства охорони здоров’я №620/563 від 15 серпня 2006 року «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах».

Вечерю дітям з 51 дитсадка готували не з молока, а зі згущенки, таке можливо 
лише у виняткових випадках. Однак у цьому разі це зробили через незрозумілі дії управління освіти

Пункт 1.4. цього наказу визначає перелік заборонених для приготування в дитячих продуктів: «Заборонити замовляти, приймати та використовувати:

  • м’ясо та яйця водоплавної птиці,
  • м’ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю,
  • м’ясні обрізки, субпродукти (діафрагму, кров, легені, нирки, голови тощо), за винятком печінки та язика,
  • а також свинину жирну, свинячі баки,
  • річкову та копчену рибу,
  • гриби, соуси, перець, майонез, вироби у фритюрі, у тому числі чіпси,
  • вироби швидкого приготування,
  • газовані напої, квас, натуральну каву, кремові вироби,
  • вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини (риби, морепродуктів тощо).
  • Заборонити використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти».
  • Якраз ось ці останні «смаколики» нерідко потрапляють до дитячих обідів, як переконують представники контролюючих інстанцій.

Синтетика, мікроби, хімія, зіпсовані пельмені…

Окрім того, що дітей годують фальсифікованим маслом, їм ще й активно постачають інші продукти із синтетичними барвниками, ароматизаторами, підсилювачами смаку тощо. Це, зокрема, печиво, вафлі, сік, цукерки, молочний шоколад, кисіль, соус томатний. При цьому у супровідних документах на ці товари зазначено, що вони відповідають нормативним вимогам.

Діти у 28-й школі чекають на обід. На частині товарів, які закупляє підприємець (дружина директора школи) для цього обіду, немає інформації про дату виготовлення, термін придатності

Нерідко харчі не відповідають нормам за мікробіологічними показниками. Як це було виявлено у їдальні рівненської ЗОШ №23. У котлетах, які пропонували дітям, вміст мезофільних аеробних мікроорганізмів (група мікроорганізмів, які розвиваються з використанням вільного кисню повітря і містяться в харчових продуктах, воді, ґрунті, на тілі людини, тварин, і можуть бути збудниками різних захворювань, – авт.) уп’ятеро перевищував допустиму норму.

Причиною цього могли бути неналежний санітарний стан приміщення, рук працівників їдальні, посуду.

Часто виробники «економлять» на складових того чи іншого виробу. Наприклад, булочки «Крендель в цукрі», які випікали в їдальні цієї ж ЗОШ №23 містили на чверть менше за норму жиру та вдвічі менше цукру.

Грішать шкільні їдальні й простроченою продукцією. Непоодинокі випадки, коли школярів годують несвіжим хлібом. Усі ці порушення виявили під час перевірки фахівці Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області в жовтні-листопаді 2011 року.

Перелік харчових «сюрпризів» для рівненських дітей продовжує завідувачка відділення гігієни дітей і підлітків Рівненської санітарно-епідеміологічної станції Ірина Ковальчук.

Як дізналося від неї Агентство, усі порушення стосувалися отримання, зберігання, технології приготування їжі, відсутності супровідних документів. А у рівненських школах №3 та №17 було виявлено пельмені, які за мікробіологічними показниками були непридатні до вживання. Продукцію, яка містила синтетичні барвники та ароматизатори виявили у школах Рівного №№3,5,13, «Центрі надії» та в Дитячому будинку.

Зі слів Ірини Ковальчук, подібні порушення – не дивина для шкіл і садочків Рівного.

Наприклад, у травні 2011 року в одному із дитячих садків, що на мікрорайоні Ювілейному, стався кричущий випадок. Продукти для садочка привезли у автівці мало того, що в антисанітарному стані, то ще й разом знаходилися кондитерські вироби, свіжоморожена риба та вершкове масло.

Документи, які засвідчують якість продукції, тільки частково відповідали нормам законодавства.

Свіжоморожену рибу перевозили у картонних коробках, не призначених для зберігання такого виду продукції, без документів, що підтверджують якість і походження товару. Томатна паста містила хімічні наповнювачі, заборонені для споживання дітям.

Родзинки було розфасовано у пакети з технічного поліетилену, сухофрукти – у брудних мішках, які раніше вже були у вжитку. Як запевнила Ірина Ковальчук, тоді ці харчі не потрапили у садочок, бо вчасно нагодилися працівники санстанції.

Однак гарантії, що це одиничний випадок, не дасть ніхто. Адже ж інспектори не можуть щодня чатувати біля кожного садочка. Так, як і перевірити, чи завжди дотримуються нормативних документів під час приготування їжі в садочках.

Журналіст Агентства була свідком ситуації, коли фахівець управління у справах захисту прав споживачів під час перевірки у садочку №51 звернула увагу, що на вечерю заклали у меню молочну кашу, де замість молока коров’ячого було згущене молоко, розведене водою. Це викликало подив і обурення у інспектора, мовляв не війна ж, щоб годувати дітей консервами…

На своє виправдання медична сестра закладу (саме на них покладено контроль за харчуванням у дошкільних навчальних закладах, – авт.) знайшла посилання, де йшлося, що таку заміну можна робити у виняткових випадках.

А випадок і справді був «винятковий». Як пояснила завідувачка садочка Ніна Сиротюк, у той день (було це 30 листопада) молока до садочка не завезли, бо управління освіти Рівненського міськвиконкому, куди здають усі накладні на поставлені продукти, вирішило закрити листопад 28-м числом. Тому підприємець, щоб його не звинуватили у постачанні несвіжої продукції, вирішив молока 30 листопада не завозити зовсім.

Чому завідувачка не обговорила цю проблему з начальником управління освіти, адже сумнівно, що така ситуація виникла у них вперше, пані Сиротюк у відповідь промовчала… Відтак, і певності, що в меню постійно не вносяться ще якісь «виняткові» корективи, немає.

Найхарактернішими порушеннями у шкільних їдальнях, як кажуть спеціалісти управління у справах захисту прав споживачів, є^

  • відсутність посвідчень якості на продукти (школи №4, 26, 28, НВК «Гармонія»);
  • відсутність маркувань, особливо на ковбасних виробах (школи №№26, 28);
  • на товарах немає інформації про дату виготовлення, термін придатності; на робочому місці кухаря відсутні технологічні карти з нормами закладки продуктів (школа №28);
  • відсутність протоколів на вміст ГМО у продуктах.

Як пояснила начальник відділу контролю безпеки товарів продовольчого і непродовольчого ринку облуправління у справах захисту прав споживачів Ірина Удовиченко, ці протоколи має надавати виробник постачальнику разом із продукцією. У них вказується сировина, що використовується при виробництві. Протоколи на вміст ГМО мають бути на всі продукти, окрім тих, які через природні фактори не можуть містити ГМО, наприклад, сіль, вода мінеральна.

За словами завідувачки відділення санепідемстанції Ірини Ковальчук, з 15-го листопада спільно з прокуратурою та управлінням ветеринарної медицини міська санітарно-епідеміологічна станція проводить перевірки 76-ти дитячих закладів, де є харчоблоки: 35 – у дитячих дошкільних закладах, 37 – у школах, 4 – в інтернатних закладах Рівного.

Контролюючі інстанції знайшли чимало порушень під час організації харчування у цих закладах. Чимало цікавого довелося побачити й журналістові Агентства, наприклад, як одні підприємці неспроможні перед шкільним обідом витерти калюжі на столах, інші – одягають у однакову, причому недешеву, форму працівників їдальні й розвішують квіти на стінах...

Утім, про те, хто і як контролює якість дитячого харчування у Рівному, як карають порушників, та хто винен у такій організації харчування читайте невдовзі у продовженні матеріалу.

ПРОДОВЖЕННЯ МАТЕРІАЛУ:  Дешева їжа замість якісної


Публікація підготовлена за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку через неурядову організацію«Інтерньюс Нетворк». Та за підтримки МФ «Відродження». Виключна відповідальність – ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань».

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)