Дешева їжа замість якісної

Провідний спеціаліст Управління захисту прав споживачів Тетяна Грищенко перевіряє вагу порцій в дитячому садку №51
Джерело
Всі фото «Четверта влада»

Чим годують дітей у Рівненських школах та дитсадках: продовження

Підсумувавши результати перевірки харчування дітей у шкільних і дошкільних навчальних закладах Рівного, контролюючі органи дійшли невтішного висновку. А прокурор Рівного вніс подання міському голові та головному державному санітарному лікареві міста на усунення порушень.

Початок теми: Чим годують дітей у Рівненських школах та дитсадках: масштабна перевірка

БІЛЬШЕ ФОТО

Як з’ясувалося, контролерів за якістю дитячого харчування – хоч греблю гати. То чому ж тоді такі вражаюче негативні висновки зробила прокуратура Рівненської області щодо організації дитячого харчування у школах та дитячих садочках?

У результаті проведених перевірок щодо захисту прав дітей на якісне харчування міськрайпрокурори внесли цьогоріч 60 приписів та подань, порушили 5 дисциплінарних проваджень. За актами прокурорського реагування до відповідальності вже притягнуто 18 посадових осіб.

Так контролюють, що дізнаються про порушення зі ЗМІ

Згідно із спільним наказом Міністерств освіти та охорони здоров’я, найголовніша інстанція, яка контролює організацію дитячого харчування – управління освіти на місцях.

Як вбачається з відповіді управління освіти Рівненського міськвиконкому на інформаційний запит Рівненського агентства журналістських розслідувань, контроль зводиться в основному до нарад, протокольних доручень, наказів про «посилення, поглиблення, профілактику» тощо.

Як розповіла журналістові головний спеціаліст організаційно-інспекторського відділу управління освіти Рівненського міськвиконкому Валентина Середюк (вона опікується шкільним харчуванням), згідно із наказом начальника управління, контроль за організацією та здійсненням харчування покладено на директорів шкіл.

Згідно із наказом, щоденний контроль за якістю харчування у шкільних їдальнях здійснюють медичні працівники шкіл.

Зі слів Валентини Середюк, у середньому 4-5 разів упродовж навчального року фахівці управління освіти самі виїжджають у школи міста, щоб перевірити, як організовано харчування дітей. Окрім цього, у кожній школі створено групи громадського контролю, до яких входять батьки учнів та члени учнівського самоврядування.

Стосовно ж порушень, виявлених працівниками СЕС та управління у справах захисту прав споживачів, зокрема, продукції, що містила мікроорганізми-збудники хвороб (ЗОШ №23), то, як зазначила Валентина Середюк, підприємця Т.А. Нестеренко було попереджено, що у наступному році це порушення буде враховано під час проведення тендеру.

Загалом же робота з підприємцями, які організовують харчування та постачають продукцію до шкільних їдалень, зводиться до того, що переможцям тендеру роздають пакет документів, у яких докладно інформують про те, як має бути налагоджено харчування дітей.

Виходить, спочатку обирають тих, хто має харчувати, а потім розповідають їм, як власне це має бути зроблено. Хоча за логікою варто було б зробити навпаки – переможцями тендерів мали б ставати ті, хто знає як і може на практиці забезпечити належні умови і якість харчування.

Освітяни з управління також проводять спільні наради з підприємцями, але в основному тоді, коли перевірка виявить якісь негаразди.

Стосовно скандалу з маслом-фальсифікатом, яке постачали до шкіл та дитячих садочків Рівного, то Валентина Середюк зазначила, що про це в управлінні дізналися із… публікацій у ЗМІ. З її слів, у підприємця були всі необхідні документи, які посвідчують якість цього продукту.

Відповідальними за харчування у дитячих садочках міста є також керівники цих закладів і старші медичні сестри. Оскільки у садочках є свої кухні зі штатним персоналом, а підприємці-переможці тендерів лише постачають продукти, то керівництво закладів і управління освіти має більше можливостей налагодити процес харчування без порушень.

Однак, як засвідчила остання перевірка, покладатися на добросовісне ставлення до своїх обов’язків цих працівників також не можна. Хоча, деякі з них, слізно прохаючи не називати їхніх прізвищ, нарікають на недостатній контроль за підприємцями, що виграли тендери, з боку управління освіти. На запитання журналіста, чи обговорюють вони цю проблему під час нарад в управлінні, керівники закладів мовчки опускали очі долу…

Щодо покарання порушників, то тут управління освіти може лише застосувати дисциплінарні стягнення до керівників закладів. Відтак, за інформацією управління, у 2010-2011-у роках у такий спосіб було покарано керівників ДНЗ (дитячих садочків) №№50, 32,40, та ЗНЗ (школу) №6. З недобросовісними підприємцями управління може хіба що розірвати угоду про співпрацю. Однак, кому від цього стане гірше – питання спірне.

Конфлікт інтересів

Чи завжди керівники шкіл сумлінно контролюють роботу харчоблоків? Зокрема, у тих школах, де харчування здійснюють підприємці, що мають родинні чи інші близькі стосунки з керівництвом школи.

Як, наприклад, у ЗОШ №28, де директор Іван Віднічук, а харчує підприємець Тамара Віднічук – його дружина. У господарстві пані Віднічук перевіряючі з управління з питань захисту прав споживачів знайшли чимало порушень.

Про те, як директор контролює роботу харчоблоку можна судити хоча б з того, що працівники їдальні навіть у присутності перевіряючих не поквапилися бодай витерти бруд на столах. А директор школи Іван Віднічук зазначив, що це не так бруд, як просто столи старі. І додав, що з нового року управління освіти обіцяло кошти на нові столи і загалом на ремонт їдальні.

А ще додав: «Сьогодні треба не цих нещасних підприємців трусити перевірками, а державі треба повернути вектор контролю на підприємство, де виробляється продукт. Якщо привезли масло чи гречку, то я ж довіряю паперам, що вони якісні. А виходить, що довіряти не можна»?  

Ковбаса у 28-й школі не мала належного маркування. Перевірки, проведені в дитсадках області засвідчили про неналежну якість дитячого гарячого харчування у Гощанському, Рівненському, Корецькому, Здолбунівському, Костопільському, Млинівському, Острозькому, Радивилівському районах.
Столи в їдальні 28-ї школи, які директор назвав не брудними, а старими

Чимало порушень знайшли спеціалісти управління у справах захисту прав споживачів й у НВК «Гармонія», де директор Галина Пучко, а харчує дітей підприємець Олександр Пучко – її чоловік.

Причому, зі слів працівників управління, у цих двох закладах подібна ситуація з порушеннями спостерігається щороку. Виникає запитання: яким чином ці підприємці виграють щороку тендери?

Як запевнила заступник міського голови Рівного Галина Кульчинська, крім названих більше подружніх пар чи інших родичів серед тих, хто організовує харчування і контролює його, немає.

Без ефекту раптовості – перевірки марні

Ще одна контролююча організація – міська санітарно-епідеміологічна станція.

Завідувачка відділення гігієни дітей і підлітків Рівненської СЕС Ірина Ковальчук нарікає, що відколи їх зобов’язали за 10 днів попереджати про перевірку, це призвело до втрати ефекту раптовості, що суттєво впливає на результат – картина зовсім не та, що в реальності.

– Ефективні перші кілька днів перевірки, – каже пані Ірина, – далі один одному повідомляють, і результату немає. Якби ми приходили зненацька, було б набагато ефективніше. Але навіть при такому режимі очікуваних перевірок підприємці примудряються допустити купу порушень.

Ірина Ковальчук зазначила, що, можливо, з підприємцями, які харчують дітей у школах і постачають продукти у садочки, було б менше проблем, якби представника СЕС ввели до тендерного комітету. З такою пропозицією пані Ковальчук не раз зверталася до міського управління освіти. Проте в управлінні відмовляли, посилаючись на тендерне законодавство (склад тендерного комітету формується із представників замовника, тобто управління освіти, – авт.).

Відтак, каже Ірина Ковальчук, фахівці санстанції щоразу готують листи для переможців тендерів, у яких роз’яснюють вимоги до організації дитячого харчування. А ліпше було б, каже пані Ірина, щоб це можна було зробити на початковому етапі тендерних процедур, щоб «відсіяти» тих, кого не можна й близько підпускати до цієї сфери.

Однак, невідомо що заважало членам тендерного комітету звернутися до фахівців санстанції за роз’ясненнями, щоб у подальшому, обираючи постачальників, зважати на всі вимоги законодавства?

Щоб захистити споживачів, треба питати згоди у Києві

Держава, дбаючи про товаровиробників та підприємців-надавачів послуг, зовсім занедбала інтереси споживачів. Тепер, щоб прийти на підприємство чи в заклад з перевіркою, треба мало того, що обов’язково попередити їх за 10 днів, а ще й отримати згоду з Держспоживстандарту з Києва, кажуть в обласному управлінні у справах захисту прав споживачів.

Відтак, щоб за дорученням прокуратури області здійснити позапланову перевірку організації харчування у садочках і школах Рівного, довелося чекати тиждень відповіді зі столиці.

Фахівці управління в основному перевіряли норми вкладення продуктів та наявність документів на них – накладних, висновків держсанекспертизи, якісних посвідчень, сертифікатів, маркування на товарах, інформації про дату виготовлення і термін придатності товарів тощо. А щоб пересвідчитися у тому, що, наприклад, масло вершкове чи молоко згущене не є фальсифікатами, фахівці управління відбирають зразки продуктів на дослідження.

Однак, як розповіла журналісту Агентства начальник відділу контролю безпеки товарів продовольчого і непродовольчого ринку управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області Ірина Удовиченко, таку «розкіш» спеціалісти управління можуть дозволити собі лише тоді, коли їм виділяють кошти на такі дослідження.

Адже, оскільки власної лабораторії управління не має, то надсилає зразки до лабораторії випробувального центру ДП «Рівнестандартметрологія», яка робить такі дослідження за плату.

Як розповіла Ірина Удовиченко, одне випробування для управління обходиться у середньому в 400 гривень. Кошти ж на такі дослідження виділяють згідно із бюджетною програмою «Проведення незалежної експертизи якості товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів та комплектуючих виробів». Але ця програма запроваджується не щороку, кажуть в управлінні.

На 2011-й рік цією програмою передбачалося виділити Рівненському обласному управлінню у справах захисту прав споживачів 40 тисяч гривень. Поки що надійшло 35 тисяч, з яких 33 вже використали.

За словами Ірини Удовиченко, якщо спеціалісти управління виявляють фальсифіковану продукцію, то можуть лише застосувати штрафні санкції до постачальника цієї продукції. Перевіряти ж виробника фахівці управління повноважень не мають.

Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів у такому разі повинні скерувати до ДП «Рівнестандартметрологія». Вони начебто наділені правами перевіряти виробника. Але насправді все виявилося не так.

Перевірка харчів тільки на замовлення і платно

Підприємства стандартметрології усунули від перевірок виробника.

Як розповіла начальник лабораторії-заступник начальника випробувального центру ДП «Рівнестандартметрологія» Галина Палиця, держава віднедавна позбавила їх повноважень з власної ініціативи перевіряти виробників, мотивуючи тим, що невдовзі для цього має бути створено нову структуру. Але досі ані нової структури немає, ані вони не мають права прийти з перевіркою на виробництво.

Щоправда, лабораторія випробувального центру може брати на випробування зразки продукції від фізичних та юридичних осіб, але – на їх замовлення і на платній основі.

Зі слів Галини Палиці, для пересічного громадянина, який захоче перевірити, що ж він їсть, таке знання коштуватиме приблизно 370 гривень. Вочевидь, що охочих це робити знайдеться не так багато. Відтак, як зазначила Галина Палиця, споживачеві залишається лише покладатися на совість виробника, адже він несе відповідальність за свою продукцію.

Проте, як доводить практика, совість для багатьох українських виробників поняття мало прийнятне.

Як карають порушників

У кожної з контролюючих організацій свої повноваження щодо застосування санкцій.

Управління освіти може застосувати лише дисциплінарні стягнення. Санепідемстанція штрафує порушників та накладає фінансові санкції.

Як пояснила завідувачка відділення гігієни дітей і підлітків Рівненської СЕС Ірина Ковальчук, розмір штрафів (законодавством передбачено від 204-х до 425-ти гривень) як і, власне, штрафувати порушника, чи ні, належить до компетенції головного державного санітарного лікаря міста (він же головний лікар міської СЕС). Він проводить розгляд справ за матеріалами перевірок.

– Зазвичай, – каже Ірина Ковальчук, – протоколи про штрафи не відміняються, бо ми ретельно обґрунтовуємо порушення. Кошти від штрафів надходять до держбюджету.

Як пояснила пані Ковальчук, окрім штрафів, ще застосовуються вилучення продукції з реалізації та фінансові санкції.

Всього під час останнього рейду вилучено продукції на суму 905 гривень, і застосовано фінансових санкцій на 354 гривні. Такі мізерні суми Ірина Ковальчук пояснила тим, що фінансова санкція – це вартість тієї кількості продукту (простроченого, неякісного, без документів тощо), який вже використали.

Усього за рік застосовано до порушників 15 фінансових санкцій на суму 499 гривень (навряд чи такими штрафами вдасться спонукати підприємців до добросовісного виконання обов’язків – ред.).

На порушників, яких виявляють спеціалісти управління у справах захисту прав споживачів, також складають адмінпротоколи, які має розглянути начальник управління упродовж 10 днів. Розміри штрафів регламентуються статтею 23 Закону «Про захист прав споживачів».

Наприклад, за реалізацію товару, що не відповідає вимогам нормативних документів, немає сертифіката відповідності, передбачено штраф у розмірі 50 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 гривень).

Відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар карається штрафом у розмірі 30 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше 5-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 гривень).

За прострочений товар – у розмірі 200 відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше 85 гривень.

Наприклад, підприємця Олександра Пучка, який харчує дітей у НВК «Гармонія», було оштрафовано на 85 гривень та стягнено фінансових санкцій на суму 391 гривня 25 копійок – за відсутність документів, що посвідчують якість продуктів, та інформації про вміст ГМО.

У школу треба не якісне, а дешеве – постачальник

Принаймні так стверджували декотрі переможці тендерів на організацію харчування у школах Рівного.

У постачальників щоразу доводиться буквально видирати документи на товари, адже штрафують за їх відсутність тих, хто організовує харчування. Наприклад, підприємець Тамара Віднічук, яка харчує дітей у школі №28, спочатку пояснювала відсутність документів на деякі товари та маркування на ковбасі (виробник ТзОВ «Барвінок-СВ», Корнин) тим, що довіряє підприємцям, які буцімто давно вже постачають їй продукти для шкільних обідів.

Хоча, до чого тут довіра, коли йдеться про здоров’я дітей?

Однак, коли фахівець управління з питань захисту прав споживачів почала складати на пані Віднічук протокол про порушення, вона стала бідкатися, що постачальники відмовляються працювати з документами, а якщо вона розірве з ними угоди, то ризикує залишитися без постачальників узагалі, а значить і дітей залишити без гарячого харчування.

– Якщо починаєш наполягати, то постачальники взагалі відмовляються возити, – твердить пані Віднічук. Нарікала також на те, що ніхто з управління освіти не підказав, де взяти постачальників, які працювали б добросовісно.

Журналіст була свідком, як один з постачальників накинувся з лайкою на Тамару Віднічук, коли вона стала наполягати на документах, а коли вона відмовилася брати товар, поїхав геть. Водночас, інший, щойно дізнавшись, що в школі перевірка і є журналіст, одразу надав усі необхідні супровідні документи. Значить, все ж таки засоби впливу на постачальників знайти можна.

Постачальники пояснюють своє небажання надавати папери тим, що без них менше клопоту й товар обходиться дешевше.

Журналістові Агентства вдалося вмовити до спілкування двох підприємців, які постачають продукти до кількох шкіл Рівного. Дуже неохоче погодившись на коротку розмову, вони наполягли на цілковитій анонімності, мотивуючи це тим, що не хочуть неприємностей. На запитання журналіста, від кого можуть бути неприємності, чоловіки невизначено прорекли: «Ну…».

Вони зазначили, що не припинили займатися постачанням продуктів до шкіл тільки тому, що роблять це вже давно і просто шкода тих підприємців, яких також знають давно.

– У школу ж треба не чим якісніше, а чим дешевше, – каже один. – А дешевше це яке? Правильно, «ліве». Де я його беру, то моя справа. Так я його завжди збуду, а в школі документи подавай. Та навіщо мені ця морока, за яку я отримаю копійки? Та ще й ризикую потрапити під якусь перевірку, бо як підприємця оштрафують за те, що взяв у мене товар без супровідних, то він мені потім цей штраф виставить на відшкодування.

– Я вже не кажу про половину цих папірців, які взагалі непотрібні. Я згоден працювати з документами, якщо держава не дертиме з мене три шкури й не обтяжуватиме зайвими обмеженнями. Якщо держава дурить мене, то чому я не можу дурити її?

Контроль за тим, що їстимуть діти в школах і дитсадках найкраще мають здійснювати ті, хто найбільш зацікавлений у здоров’ї дітей – батьки

Чи хоче держава, щоб було шкільне харчування?

Таке запитання задавали підприємці, з якими спілкувалася журналіст, і самі ж на нього відповідали: «Замість чіткої відповіді від держави ми бачимо тільки посилення податкового тиску та вимог, чимало з яких є просто абсурдними».

На цьому наголошувала зокрема й голова галузевої ради підприємців, що здійснюють шкільне харчування у Рівному, підприємець, яка харчує дітей у гуманітарній гімназії (школа №7) Євгенія Антонюк.

До речі, пані Євгенія виявилася тією загадковою «Павлівною», на яку посилалися деякі підприємці, що працюють у школах, яка «все вирішує, і дає рекомендації, з ким треба укладати угоди на постачання продуктів, а з ким не треба».

Разом із нею на зустріч з журналістом прийшли ще двоє підприємців, які харчують дітей у двох рівненських школах. Однак пані Ольга та пані Галина, як вони представилися, категорично не хотіли, щоб їхні прізвища і номери шкіл було названо у публікації.

Ці три пані спочатку намагалися влаштували перед журналістом «показові виступи» на тему «Які ми хороші, як нам тяжко, а нас ще й критикують». Однак, згодом, вочевидь, зрозумівши марність цієї затії, перейшли до суті справи.

– Я взяла цю школу, створила колектив, плачу за електроенергію (до речі, чомусь як підприємство – по 1,08 гривні), гарячу воду, податки, зарплату трьом працівникам, повністю утримую їдальню, роблю ремонти приміщення і обладнання за власні кошти, які мені ніхто не відшкодовує, – розповідає Євгенія Антонюк.

– Щороку проводять ці тендери. Якщо підприємець працює добре, навіщо йому знову тріпати нерви з тими тендерами? Погано працює – розірвіть угоду. Виробник дав продукцію, постачальник привіз її, надав документи і далі ні за що не відповідає. Я відповідаю за все. У разі чого, на мене складають протокол.

Я маю право укласти угоду з тим постачальником, який влаштує мене за якістю, і, повірте, за 15 років, що я тут працюю, я поміняла дуже багато постачальників. Ми не гонимося за їх кількістю, але зі школами не хочуть працювати постачальники, бо вимоги настільки такі, що…

До колеги приєднується пані Ольга:

– У нас малі об’єми закупівель, а вимоги великі, тому постачальники часто просто відмовляються. У серпні ми провели такі собі оглядини продукції виробників, які працюють у нашій області. Список найкращих виробників нам надали у відділі економіки облдержадміністрації. Попросили, щоб виробники прорекламували свої товари, щоб ми могли обрати з ким працювати.

– Кожен з таких постачальників повинен укласти з нами угоду. Якщо не хоче, значить там щось не так. У агента, який приходить від виробника з пропозиціями, ми обов’язково цікавимося, які документи по цій продукції у нього є. Але папери нас уже просто замучили. Хто не знає, називають нас кухарками, а ми і юристи, і бухгалтери, і фінансисти, і будівельники, і технологи.

– Подивіться, скільки паперів ми повинні не просто зберігати, а ще й опрацювати (показує стоси папок з нормативними документами – авт.). Держава нічим не допомагає, тільки завалює паперами. Це ненормально, бо моє місце на кухні, біля борщу, а я змушена з паперами морочитися.

Усі три співрозмовниці одностайні у тому, що якісне харчування не може бути дешевим.

– Розмови про те, що батьки хочуть дешеве харчування, не відповідають дійсності, – каже пані Ольга. – Дитина отримує 5 грамів масла, то батьки хочуть, щоб воно було якісне.

Водночас, пані висловили незгоду стосовно багатьох непотрібних, на їхню думку, заборон.

– Вітрина шкільної їдальні, яка колись була вщент заставлена, сьогодні порожня, – провадить пані Ольга. – Скоро там не буде нічого, бо з нового року нові заборони. Що в тому незаконного, що діти хочуть не булку, а вафлі чи печиво? Не може ж бути, як в армії…

Ось перелік того, що заборонено продавати в шкільному буфеті:

  • м’ясо та яйця водоплавної птиці;
  • м’ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю;
  • м’ясні обрізки;
  • субпродукти (діафрагму, кров, легені, нирки, голови тощо), за винятком печінки та язика;
  • свинину жирну, свинячі баки;
  • річкову та копчену рибу;
  • гриби, соуси, перець, майонез;
  • вироби у фритюрі, у тому числі чіпси, вироби швидкого приготування;
  • газовані напої, квас;
  • натуральну каву;
  • кремові вироби, вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини (риби, морепродуктів тощо).

Заборонено використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти.

Але чи будуть діти їсти тільки те, що можна? Євгенія Павлівна якось зробила експеримент – виставила в буфеті рекомендовані бутерброди з повидлом. То в кінці дня мусили самі з’їсти, щоб не пропали.

Усі три співрозмовниці також підтвердили те, що постачальників з документами знайти складно, бо «там, де папери, там дорожче». Водночас, зазначили, що, якщо вимагаєш – папери будуть, а ні – то й ні.

– Я двічі була на виставці, й мене не задовольнила фермерська продукція, – відповідає Євгенія Антонюк на запитання, чому підприємці не закуповують дешеву продукцію у фермерів.

– Наприклад, у фермерів красива морква, але вся у коричневих цяточках, що говорить про те, що вона вирощена на «хімії», а значить довго не зберігатиметься. Якось взяла фермерську картоплю, то вона була вся дротянкою пошкоджена. Та ж історія з капустою. Я не хочу більше фермерської продукції.

– М’ясо ми маємо право використовувати тільки котлетне, обрізне, кістку не можна. Фермери на це не погоджуються. Також не хочуть морочитися з дрібними партіями, адже нам треба 20-30 кг овочів та 10-15 кг м’яса. Якось домовилися про велику партію на кілька шкіл, то знову не вийшло, бо розвозити – багато пального треба.

А ще Євгенія Антонова з колегами пані Ольгою та пані Галиною критикували деякі застарілі, на їхню думку, підходи до дитячого харчування. Зокрема, нарікали, що ніхто не хоче написати новий підручник рецептури. Відтак, досі керуються в роботі ще радянським, 1961 року випуску, де наводяться давно застарілі рецепти.

Зокрема, пані Євгенія з колегами ніяк не можуть зрозуміти, чому, наприклад, до м’ясної котлети не можна додати для смаку цибулі, солі, перцю, а тільки воду, хліб і паніровку. Чи може бути смачною і поживною така їжа? Та й, зрештою, вдома діти ж їдять нормальні котлети.

– Скільки років ми б’ємося, щоб переглянули це, – каже пані Євгенія, – а все марно.

Попри те, що перевірку організації дитячого харчування у Рівному завершено, ставити крапку в цьому питанні очевидно рано. Чи зміниться щось на краще після цієї масштабної перевірки – не факт.

Насправді все залежатиме від наполегливості і небайдужості батьків. Якщо батьки не контролюватимуть належним чином чим годують дітей в школах і дитсадках, то навряд чи цим сильно перейматиметься держава. Тож не забудьте поцікавитись що їсть ваша дитина у школі чи садку.


Публікація підготовлена за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку через неурядову організацію«Інтерньюс Нетворк». Та за підтримки МФ «Відродження». Виключна відповідальність – ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань».

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)