Місцеві вибори на Рівненщині: як голосуватимемо і кого обиратимемо 25-го жовтня

Місцеві вибори в Україні пройдуть 25-го жовтня за декількома виборчими системами, одна з яких стане новою для українців.

«Четверта влада» з'ясовувала, як на Рівненщині обиратимуть депутатів обласної і чотирьох районних рад, а також міських, селищних та сільських рад об'єднаних громад і їхніх голів.

Уряд затвердив план 64-х територіальних громад Рівненщини, у яких відбудуться місцеві вибори.

В кожній громаді обиратимуть:

• депутатів обласної ради;

• депутатів районної ради;

• депутатів місцевої ради (міської, селищної або сільської);

• голову місцевої громади (міської, селищної або сільської).

Виборчий кодекс зберігає право кандидатів на висування одночасно в міські, сільські чи селищні голови та в депутати облради, міськради та райради. Але тепер кандидат може висуватися не більше, ніж до двох рад.

Кандидатам у мери Рівного можна водночас висуватися лише до міської ради, а рівень райради чи облради для них закритий.

Як повідомляє «Опора», обирати депутатів будуть 25 жовтня за двома виборчими системами:

• мажоритарна система відносної більшості з голосуванням у багатомандатних виборчих округах;
• пропорційна система з відкритими партійними списками.

Пропорційна система з відкритими партійними списками стане новою для українців.

Сільських, селищних та міських голів будуть обирати за такими системами:

• мажоритарна система відносної більшості з голосуванням в єдиному одномандатному окрузі;
• мажоритарна система абсолютної більшості.

Ці системи використовувалися на останніх чергових місцевих виборах в Україні.

У ОТГ будуть голосувати за різними виборчими системами в залежності від кількості виборців.

Пропорційна виборча система з відкритими списками

За пропорційною системою з відкритими списками українці будуть обирати депутатів обласних, районних, районних у місті, міських, сільських та селищних рад. Кількість виборців у таких громадах складає 10 тисяч і більше.

Як пояснює аналітик «Опори» Олександр Неберикут, право висування списків кандидатів мають лише політичні партії.

– Безпартійні кандидати не зможуть балотуватися в порядку самовисування, але можуть бути висунуті в списку політичної партії. Партії висуватимуть єдиний список, з якого формуватимуть територіальні виборчі списки для кожного округу, – каже Олександр Неберикут.

Аналітик розповідає, що текст виборчого бюлетеня включатиме в себе перелік партій і пронумерований перелік декількох кандидатів, висунутих кожною партією в територіальному виборчому окрузі.

Виборець відзначатиме партію, за яку голосує, і також вписуватиме у трафарет номер кандидата із запропонованого переліку.

Виборці в межах одного міста, які належать до різних територіальних виборчих округів, матимуть в бюлетені однаковий перелік партій, але різний список конкретних кандидатів, висунутих ними.

Мажоритарна система відносної більшості в багатомандатних виборчих округах

За цією системою українці будуть обирати депутатів сільських, селищних та міських рад. Кількість виборців у таких громадах складає до 10 тисяч.

Аналітик «Опори» Олександр Клюжев розповідає, що виборці зможуть побачити у бюлетені кандидатів від місцевих організацій партій і самовисуванців.

Для проведення виборів територіальна громада поділяється на багатомандатні виборчі округи, в яких обирається від 2 до 4 депутатів.

– У бюлетені треба зробити позначку у квадраті навпроти прізвища кандидата, – пояснює Олександр Клюжев.

Аналітик каже, що депутатські мандати отримують кандидати, які у порівнянні з конкурентами отримали найбільшу кількість голосів виборців. Виборчий кодекс врегульовує ситуацію, коли на мандат претендує два кандидати із однаковою кількістю голосів.

У такій ситуації ТВК повинна призначити повторне голосування між цими кандидатами.

– Потенційно можлива ситуація, коли в окрузі за підтримку виборців буде змагатися один кандидат за відсутності конкурентів. У такому випадку кандидат повинен набрати більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Для заповнення вакантних мандатів в окрузі ТВК зобов’язна призначити повторні вибори, – роз'яснює аналітик.

Вибори міських голів із кількістю виборців 75 тисяч і більше

Вибори міських голів у містах із кількістю 75 і більше тисяч виборців (у Рівненській області це лише Рівне) проводяться за мажоритарною виборчою системою абсолютної більшості.

У виборах беруть участь висуванці від місцевих організацій партій і самовисуванці.

– Для перемоги необхідно набрати більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Якщо жоден з кандидатів не отримав таку підтримку виборців, то призначається повторне голосування, – каже аналітик Олександр Клюжев.

У так званому другому турі беруть участь два кандидати із найбільшою кількістю виборців. Остаточним переможцем виборів стане той кандидат, який отримає більше голосів.

Вибори очільників населених пунктів з кількістю виборців менше 75 тисяч

Вибори сільських, селищних, міських голів (міста з кількістю виборців менше 75 тисяч виборців – на Рівненщині усі крім Рівного) проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості з голосуванням в єдиному одномандатному окрузі. У таких виборах беруть участь кандидати від місцевих організацій партій та самовисуванці.

Переможцем стає кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів. Повторне голосування можливе, але тільки у випадку отримання двома кандидатами однакової кількості голосів.

Як обиратимемо Рівненську обласну раду

Всі виборці 64-х територіальних громад Рівненщини отримають бюлетень в якому будуть 12 партій і списки їхніх кандидатів і кандидаток в обласну раду (ці списки можна подивитися тут):

1. Всеукраїнське об’єднання «Свобода» 
2. Партія «Радикальна Партія Олега Ляшка»
3. Партія «Голос»
4. Партія «Опозиційна платформа – за життя»
5. Партія «Сила і Честь»
6. Партія «Слуга народу»
7. Партія «Наш край»
8. Партія «Європейська Солідарність»
9. Партія «За майбутнє»
10. Партія «Пропозиція»
11. Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»
12. Аграрна партія України

Як заповнювати цей та інші бюлетені, дивіться у 30-ти секундному відео від Громадської мережі «Опора». В ньому вказано, як правильно і як неправильно заповнювати бюлетень.

Як обиратимемо районну раду

На Рівненщині тепер чотири райони. 

Вараська районна рада матиме 38 депутатів. Туди балатуються 9 партій. Їхні списки тут.

Дубенська районна рада матиме 42 депутати. Туди балатуються 8 партій. Їхні списки тут.

Сарненська районна рада матиме теж 42 депутати. Туди балатуються 10 партій. Їхні списки тут.

Рівненська районна рада матиме 54 депутати. Туди балатуються 9 партій. Їхні списки тут.

Як обиратимемо міські ради

Жителі міських територіальних громад (які наведені в таблиці) отримають свої бюлетені з партійними списками.

Як обиратимемо селищні ради

Член Центральної виборчої комісії Сергій Постівий пояснює, що вибори депутатів сільської, селищної рад (територіальних громад з кількістю виборців до 10 тисяч) проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідної ОТГ.

У кожному такому окрузі може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів.

Жителі селищних територіальних громад (які наведені в таблиці) отримають свої бюлетені з партійними списками і мажоритарними, залежно від громади.

Як обиратимемо сільські ради

Жителі сільських територіальних громад (які наведені в таблиці) отримають бюлетені зі списками кандидатів без партійних списків.

Що зі старостами сіл

Керівник Рівненської обласної організації «Громадської мережі Опора» Андрій Токарський роз'яснює, що старост сіл на прямих виборах обирати не будуть. Їх будуть обирати новообрані депутати місцевих рад вже після виборів.

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.