Якими будуть нові бюлетені під час місцевих виборів і скільки їх отримають виборці Рівненщини

Скільки бюлетенів у день голосування видадуть члени дільничних комісій на Рівненщині? Чотири. Бо ми обиратимемо голову громади, місцевих депутатів, депутатів районних та обласної рад
Джерело
Ілюстраційне фото ГМ «Опора»

Наприкінці липня в офіційному парламентському виданні опублікували Закон, що вносить зміни до Виборчого кодексу. Тож за кілька місяців до місцевих виборів ми отримали оновлене виборче законодавство, яке, зокрема, нам як виборцям запровадило виборчі бюлетені нової форми.

Яким буде новий бюлетень під час місцевих виборів, як у ньому розібратися і хто його отримає?  Про це розповідають в громадянській мережі «Опора».

Нова форма виборчих бюлетенів буде там, де виборці обиратимуть депутатів міської, селищної чи сільської ради, якщо в їхній територіальній громаді 10 тисяч і більше виборців (не мешканців у населеному пункті, а саме зареєстрованих виборців).

Тобто в Рівненській області такий бюлетень буде на виборах усіх міських громад, а також у Володимирецькій, Зарічненській, Млинівській, Гощанській, Клеванській, Рокитнівській селищних громадах.

Також цей бюлетень матиме кожен виборець для голосування за депутатів районних рад (а їх в області буде чотири) і ще один – для голосування за депутатів обласної ради.

Як виглядатиме такий бюлетень?

Такий бюлетень треба «читати» по горизонталі: ліворуч буде перелік партій, посередині два квадратики для позначок, а праворуч – пронумерований перелік кандидатів від цієї партії.

Умовний приклад можна побачити на зображенні, яке підготувала Громадянська мережа «Опора»:

Як проголосувати, отримавши такий бюлетень?

Спочатку обираємо партію та ставимо «галочку», «плюсик» чи будь-яку іншу позначку в першому квадраті для волевиявлення за партію, а до другого квадрату вписуємо номер кандидата, якому хочемо допомогти піднятись у відповідному територіальному списку своєї партії.

Вносити цифри для голосування за кандидата треба буде дуже уважно.

По-перше, бажано внести максимально точний номер, який зазначено поряд з його прізвищем (наприклад: не 6, а 06; не 1, а 01 тощо).

Інфографіку можна збільшити в новій вкладці

По-друге, цифри необхідно вносити у другий квадратик для позначок, який розкреслено у вигляді трафарету (наприклад: раніше так писали індекси на листівках та поштових конвертах в Україні).

Якщо виборець проголосує за партію і вирішить не голосувати за кандидата, то такий бюлетень буде дійсним й буде зарахованим як підтримка партії.

– Можна не проголосувати за кандидата, голос все одно буде дійсним. Він відійде партії, але виборець позбавляє себе пливу на проходження конкретних кандидатів від цієї партії, каже аналітик Громадянської мережі «Опора» Олександр Неберикут.

– Тому дуже важливо обирати конкретного кандидата від партій. У виборців є два способи впливати на партію. Перший спосіб – це самим створювати партії, балотуватися і перемагати. Інший спосіб – це впливати на партії через голосування, обираючи не лише партію, а й конкретного кандидата.

Вписуючи номер кандидата, виборець підвищує його шанси стати депутатом.

– Пропорційна система з відкритими списками саме так і працює. Наприклад, партія в рамках територіально списку має сім кандидатів і набрала кількість голосів, яка дає провести до місцевої ради чотири депутати. Ці чотири місця мали би розподілитися відповідного до того, скільки кожен кандидат отримав голосів, і перші чотири би сиділи місця у раді. 

Але ні.

Що не так з відкритими списками

Щоб взяти участь у ранжуванні територіального списку, кандидат має подолати ще один бар’єр – двадцятип’ятивідсотковий поріг виборчої квоти. Це необхідно для того, щоб кандидат міг позмагатися за вище місце в територіальному списку.

Виборча квота – це кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата. Виборчу квоту визначає територіальна виборча комісія. Для цього загальну кількість голосів за ті партії, які здобули від 5% підтримки виборців, а отже, беруть участь у розподілі мандатів у місцевій раді, ділять на кількість мандатів.

Для прикладу, якщо рівненський кандидат на 10-му місці в партійному списку набирає персонально у своєму окрузі (а в Рівному шість округів) понад 500 голосів (орієнтовно, остаточна цифра буде залежати від кількості тих, хто проголосує) і це більше ніж у всіх інших, то він стає другим номером і якщо партія в місті набирає 5% – він стає депутатом.

Якщо ж кандидати не наберуть 25% виборчої квоти, то залишаться на тих місцях, які їм визначила партія в загальному списку.

Це дещо спотворена ідея відкритих списків, за яку вже давно агітує громадський сектор в Україні.

Як пише Ірина Федорів з руху «Чесно», громадський сектор вимагав від парламентарів ухвалити Виборчий кодекс, аби на парламентських виборах не було мажоритарної системи, яка дає політикам змогу вдаватися до гречкосійства, тобто по суті здійснювати непрямий підкуп виборців.

Саме тому виборці мали б у бюлетені самі визначати, за якого кандидата від партії вони готові проголосувати. Тобто партії мали втратити монополію на висування конкретної людини в одному окрузі та дати виборцям змогу самостійно обрати кандидата, якого вони хотіли б бачити в раді.

На заваді відкритим спискам стала виборча квота, яку затвердили на рівні 25%.

Простими словами, якщо партія поставила кандидата у списку 50-м, а за результатами виборів до ради проходять тільки 10 депутатів, то, щоб потрапити в цю десятку, потрібно не просто набрати більше голосів, ніж інші колеги з партійного списку, а більше за квоту. 

Отже, партії зберегли свій вплив на формування прохідної частини списку до ради.

Ще одне пояснення пропонує Главком.

«Застосування такої високої виборчої квоти – один з найбільш суперечливих елементів діючого Виборчого кодексу. Фактично виборча квота – це ціна одного мандата.

Вона рахується вже після закриття дільниць таким чином: загальна кількість голосів, отриманих усіма партіями, що подолали виборчий бар’єр, ділиться на загальну кількість місць у місцевій раді.

Припустимо, що загалом за прохідні партії проголосували 100 тисяч виборців, а кількість місць в місцевій раді – 54 (у Рівному 42, а в області 64, – ред).

Змоделюємо, що до ради загалом пройшло чотири партії. Їхні перші номери в єдиному списку отримують мандати автоматично і в підрахунку виборчої квоти ці чотири мандати не враховуються. Тож виборча квота складатиме: 100 тисяч (голосів) поділити на 50 (місць в раді) = 2000.

Чверть з цієї квоти складатиме 500 голосів. Нібито небагато, але на виборах у великих містах та областях набрати 25% квоти буде непросто, тож істотні переваги отримують ті кандидати, яких партійне керівництво поставило на перші місця в територіальних списках».

Інфографіку можна збільшити

Якщо ви досі не зрозуміли інформації про цю квоту в 25%, то радимо відео Громадської мережі «Опора»:

Якщо виборець припустився помилки при заповненні бюлетенів, то він має право невідкладно звернутись із письмовою заявою до члена виборчої комісії, який видав йому бюлетень з проханням видати йому інший в обмін на неправильно заповнений.

Чи всі виборці в країні отримають нові бюлетені?

Так. Якщо виборець живе навіть у маленькому селі, то обиратиме депутатів до сільської ради за багатомандатною виборчою системою за допомогою бюлетеня доволі звичної форми (ліворуч прізвище кандидата та інформацію про нього, праворуч – клітинка, де ставити позначку на його підтримку).

А до районної та обласної ради він обиратиме кандидатів за пропорційною системою із відкритими списками, а отже отримає бюлетень нової форми (ліворуч – назва партії та першого номера у єдиному районному чи обласному списку цієї партії; посередині дві клітинки, в одній з яких треба поставити позначку, а в сусідній з нею трафаретом вписати цифри; праворуч – перелік кандидатів від кожної з партій з номерами, які треба вписувати в трафарет).

Скільки в мене буде бюлетенів, якщо я проживаю в маленькому селі? Чи всі ці бюлетені будуть однакові?

(Тут під словосполученням «маленьке село» можна підставити будь-яке село, селище чи місто, де кількість виборців становить до 10 тисяч, не населення, а саме виборців у реєстрі станом на 1 серпня 2020 року).

Зазвичай у більшості населених пунктів України людина отримає 4 виборчі бюлетені для голосування за:

  • очільника населеного пункту (у цьому випадку – сільського голову),
  • депутатів відповідної ради (у цьому випадку – депутатів сільської ради);
  • депутатів районної ради;
  • депутатів обласної ради.

Для голосування за сільського голову буде бюлетень тільки з переліком кандидатів. Якщо в селі зареєстровано менше 10 тисяч виборців, то і в бюлетені для голосування за депутатів сільської ради необхідно буде також обрати лише з переліку прізвищ.

Для голосування за районну та обласну раду буде бюлетень нової форми, де треба буде обрати партію, а в сусідньому квадратику вписати цифри, що позначають номер кандидата цієї ж партії зі списку праворуч.

Скільки бюлетенів мені видадуть, якщо я проживаю у місті?

(Тут під слово «місто» можна підставити також будь-яке село чи селище, де кількість виборців становить 10 тисяч і більше, не населення, а саме виборців у реєстрі станом на 1 серпня 2020 року).

Загалом, у більшості міст виборець на дільниці отримає 4 бюлетені. В одному з цих бюлетенів треба буде обирати серед прізвищ кандидата на посаду міського голови, а в решті бюлетенів – проголосувати за партію та в сусідній клітинці вписати номер кандидата від цієї ж партії.

Але можуть бути винятки, наприклад, виборці Житомира, Кривого Рогу, Кропивницького, Полтави, Херсона отримають по 5 бюлетенів, бо, крім стандартного набору, мають ще вибори до районних у місті рад.

До цих бюлетенів також треба буде вносити дві позначки – традиційну «галочку» за партію та в сусідній клітинці вписувати номер кандидата від цієї ж партії. 

Також винятком із загального підходу щодо кількості бюлетенів, проте дещо в інший бік, є столиця. Так, у Києві виборці отримають по 2 бюлетені - лише для голосування за міського голову та за депутатів міської ради.

Також по 3 бюлетені отримають виборці, які мають виборчу адресу на підконтрольних українській владі території Донеччини та Луганщини – для голосування за очільника свого населеного пункту, за депутатів до місцевої ради та за депутатів до районної ради. Виборів до обласних рад там не буде.

Рівняни ж, і всі мешканці області, отримають по 4 бюлетені.

Рівняни, разом з мешканцями селища Квасилів обиратимуть голову новоствореної громади та депутатів міської, районної та обласної рад.

Навіщо взагалі так ускладнювати життя виборцям з цими трафаретами? Для чого треба ці відкриті списки? Що це взагалі таке?

Звісно, нова система складніша за попередню. І не тільки для виборців, яким необхідно навчитись користуватись новими бюлетенями, а й для членів комісій, які будуть рахувати бюлетені, а також для кандидатів та партій, які балотуватимуться, бо треба врахувати багато нових моментів під час організації своїх агітаційних кампаній.

Але пропорційна система із відкритими списками – це можливість для виборця дійсно впливати на партію (в цьому випадку вона обмежена 25% виборчої квоти, тому щодо більшості партій вона не працюватиме, – ред.).


Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)