Наскільки захищені від коронавірусу рівненські медики: відео

Вони під загрозою – найперші. Бо, у разі епідемії коронавірусу в місті і області, контактуватимуть із хворими. Лікуючи їх мають ще й самі не заразитися. Та чи мають достатньо спецодягу щоб бути здоровими і без страху рятувати пацієнтів?

24 березня 2020. Минуло 11 днів після оголошення карантину. У Рівненській центральній міській лікарні через центральний вхід сюди не зайти. Карантин. В інфекційне відділення просто так також не потрапиш: тиснеш на дзвінок, розповідаєш, чого прийшов, а там вже вирішать: пускати чи ні. Журналістів не пускають.

– Просила передати, що багато роботи і що вона не може спілкуватися, – каже працівниця інфекційного відділення.

Спілкуємося із завідувачкою відділення Галиною Максимчук телефоном. Питаємо, чи забезпечений персонал відділення засобами захисту і якими. 

– Ну, в принципі, для чого вам ця інформація? – Максимчук.

– Тобто для чого? – журналістка.

– Ми забезпечені на час... в районі до двох тижнів ми забезпечені. А що далі буде? І працює лікарня над цим питанням.

А от чим хоча б на ці два тижні забезпечені, каже Максимчук, треба у керівництва лікарні питати. Йдемо до заступника головного лікаря Ігоря Дундюка. Та на камеру, попри суспільну важливість цієї інформації – говорити не хоче. Бо карантин. І журналісти, каже, порушують його і Указ Президента, прийшовши за коментарями.

Довідка: За законом, після пред'явлення редакційного посвідчення чи іншого документа, що підтверджує його професійну належність або повноваження, надані редакцією журналіст має право перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайний стан. За перешкоджання професійній діяльності журналіста передбачена кримінальна відповідальність.

– Мужчіна, мужчіна, виключіть камеру, – каже Дундюк.

Врешті погоджується спілкуватися без оператора і камери. Але, каже, можу записати його на диктофон.

Розповідає, станом на 24 березня центральна міська лікарня, яка обслуговує увесь обласний центр і має два обласних відділення – нейрохірургічне та інфекційне, має 700 комбінезонів, 500 респіраторів, 8 окулярів, 10 пар високих бахіл. На скільки вистачить цих спецзасобів – не знає.

– На кожного пацієнта один комбінезон використовується та один респіратор. Якщо це буде легкий пацієнт, цих засобів вистачить на чергову одну бригаду, яка чергує в інфекційному відділенні.

Якщо цей пацієнт потребуватиме невідкладної допомоги, відповідно треба буде, щоб до нього прийшов лікар-анестезіолог, який його заінтубував би і підключив до апарату штучної вентиляції легень, потрібна буде медсестричка, яка буде постійно біля нього знаходитися реанімаційна, анестезист. Сказати, що цих засобів вистачить на тиждень чи на три дні – ми не можемо, – каже заступник головного лікаря Рівненської ЦМЛ Ігор Дундюк.

Щоб побачити все на власні очі, вирушаємо у підвал, де розташоване сховище для медзасобів. Веде туди нас фармацевт лікарні Андрій Мовчан. 

Комбінезони

У коробках – захисні комбінезони. Більшість (602) – 1-ї категорії. Є ще інші. І їх менше – 98.

– Це комбінезон захисний третього типу, – каже фармацевт.

– Це слабший? – журналістка.

– Ні, це навпаки, більше захищає.

«Переконатися, чи розмір комбінезона відповідає користувачеві». Так написано в інструкції. У міській лікарні захисні костюми або L, або ХL чи розміру ХХL.

– Мені привезли, я получив, перевірив, чи все є. Потім на яке сказали відділення, на те відділення я й видаю, – каже фармацевт.

На запитання, а що коли ці розміри підходять не усім відповідає, що не знає, що робити і «добре, що хоч такі комбінезони є».

«Комбінезон короткострокового використання» – на упаковці. Проте скільки часу у ньому можна перебувати і коли слід замінити на інший – не вказано. І не відомо, чи захистять вони від коронавірусу. Комбінезони, яких понад шістсот – захищають «від радіоактивного пилу, хімічних продуктів, біологічних ризиків». 

А ті, яких всього 98 – призначені для «роботи зі смолами, фарбами та жирами на промислових об’єктах, будівництві та обслуговуванні техніки». Про те, що їх можна використовувати у медичній сфері – ні слова. А от чи можна такий костюм використовувати в медицині і при контакті із пацієнтами, у яких підозра на коронавірус?

На упаковці бачимо опис захисних костюмів, які виготовляє виробник. Наприклад, комбінезон типу SMS – для використання в медичній сфері. Але таких у Рівненській міськлікарні немає.

– Дивіться, медичні, не медичні. Ми ж не будемо операції їм робить. Для чого використовують одяг? Для того, щоб вірус не попав на тіло лікаря, який надає допомогу, чи медсестри. Там не треба медичне. Гумові чоботи, вони ж у медицині не використовуються взагалі. Це у боротьбі з інфекцією їх використовують. От респіратор да, він повинен не пропускати вірус, повинен мати захист, – каже заступник головного лікаря Рівненської ЦМЛ Ігор Дундюк.

Респіратори

У лікарів, медсестер Рівненської міської лікарні на обличчях маски – одноразові хірургічні, або марлеві. Це не специфічний захист.

– Оця інфекція, яку ми взяли з поверхні тролейбусу у громадському транспорті, десь об ручку дверей, щоб не перенести її в рот собі, на слизові оболонки. Ця маска від цього захищає. Від того, можливо, що якась слина, хтось кашляне – щоб не потрапила, – каже Дундюк.

Справді захистити може респіратор. Їх, як і решту спецспорядження, видаватимуть не усім медикам, а лиш тим, хто безпосередньо контактуватиме із хворим. Або з тими, у кого підозрюють інфікування коронавірусом. Респіраторів у міську лікарню надійшло 500. За кілька днів із них 120-ть використали. 

Як бачимо, зберігаються вони у коробках, і отак на землі у мішку. Проглянувши коробку зверху, одразу бачимо кілька респіраторів у пошкоджених упаковках. 

– Бачите, тут іще один порватий, – журналістка.

– Ну от кажу, таке приходить. Просто кажу, коли приходить товар, мені ж треба все перерахувати, бо я ж отримую певну кількість. Я маю перевірити, чи вона така певна кількість є, – фармацевт.

– А якість? Перевіряєте?

– А якість... як я її перевірю?

– Ну то хоча би упаковку...ой...знову розірвана.

– Знов відкрита. 

– Вибачте, але чи можна такий респіратор використовувати?

– Це вже не до мене, я звіряю, щоб в мене кількість була. Його мабуть, що треба викидать, бо він вже получається відкритий.

Викидати не будуть, каже заступник головного лікаря Рівненської ЦМЛ.

– Вона пригодна до використання. Це ж не стерильна. Це ж зовнішнє. Якшо упаковка сама розірвана, то маска нічого не значить, – каже Ігор Дундюк.

Респіратори повинні бути відповідного рівня захисту, розповідає заступник головного лікаря. Це FFP2 або FFP3. І їх рекомендує як Міністерство охорони здоров'я України, так і Всесвітня організація охорони здоров'я. У Рівненській міській лікарні респіратори FFP2.

У сховищі  – у простих целофанових обгортках. Без етикеток, і назви фірми-виробника. Вже на самому респіраторі можна розгледіти, що це FFP2.

Потрапити на слизову: рота, носа чи ока. Вірус «цілиться», насамперед, на ці зони. Тож для захисту закупили окуляри. Лише вісім. На всю лікарню. Привезли їх 20 березня. А 24-го їх залишилося три – роздали медикам.

– Якщо, наприклад, 600 отаких костюмів, а високих бахіл – десять, то чогось та не вистачає. Чи як? Воно все в комплексі вдягається, чи як? – запитуємо у фармацевта.

– Наскільки я знаю – ні. Це треба вже більше цих інфекціоністів розпитувати. Вони ж у ньому ходять, я в ньому не ходжу, – Андрій Мовчан.

Тоді як окулярів мало і їх використовують, так як і захисні комбінезони, деяке спецпорядження ще й не чіпали. Це десять упаковок фартухів непромокаючих, довжиною 110 сантиметрів та десять упаковок високих бахіл. Усе це завезли тільки через тиждень після того, як було оголошено карантин – 20 березня, із Дніпра.

Як захищаються на «швидкій»?

Не менше наражаються на небезпеку і працівники «швидкої». Адже саме вони доправляють у лікарню хворих із підозрою на коронавірус. Якщо у міській лікарні майже весь персонал у масках – тут здебільшого ходять без них. Більшість при собі маски має – марлеві.

– Шо то така маска, як у вас, вона ж не помагає, – показує на одноразову хірургічну маску журналістки лікар станції.

– Шо ж воно – чотири години і викидати. А марлеву пов’язку треба прати, прасувати, потім знов одягати. Але ж така тільки на чотири години. 

– То у вас взагалі ніяких немає масок? – журналістка.

– От сьогодні видали. Сьогодні три видали. Видали таких три (одноразові – авт.) і дві марлеві. Отаке. На день хватить. А дальше... завтра-післязавтра… Я знаю?

– А до цього дня чим користувалися?

– Марлеві. Мав свою. Купив в аптеці і носив. Бо тоді ще ж не було такого страшного. Це вже ж сказали. Ну, дали сьогодні окуляри.

Тобто 24 березня. Через 11 днів після оголошення карантину.

Закуповувати медичний спецодяг для станції «швидкої» почали ще у січні. Загалом, кажуть, тут отримали 400 комплектів. Сто зберігається у резерві в Рівному. 300-та роздали у райони. У кожен – по п'ятнадцять.

– Сюди вкладено, входить в комплект халат, маска, рукавички, окуляри, шапочка і може бути або фартух, або комбінезон – замість халата може бут комбінезон. І бахіли. Ще сюди входять бахіли, які ми обов’язково надягаємо на ноги, – розповідає старша лікарка зміни обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Любов Волинець.

Загалом 400 комплектів закупили за 124 тисячі гривень. Один такий коштував ще у січні 310 гривень. Нині близько 500-т. І щоб купити, потрібно стати у чергу.

Крім того, додатково закупили для станції 15 тисяч масок, 1200 захисних халатів, 300 окулярів та близько 600 респіраторів.

Що таке 300 захисних комплектів? І наскільки їх вистачить? У швидкій, яка вирушає на виклик, де є підозра коронавірусу – троє людей: лікар, фельдшер і водій.

– Були такі доби, що у нас від 5-ти до 6-ти випадків підозр, – каже Любов Волинець.

І хоч на той час жоден випадок не був підтверджений, але тільки за ту добу довелося використати 12 захисних комплектів. По 2 на один випадок: лікарю та фельдшеру.

– На виклик водій не йде. Водій знаходиться в герметично закритій кабіні, – каже Волинець.

– Все одно він знаходиться у захисній масці. По любому. На випадок, якщо пацієнт виявляється важкохворим, або має якусь супутню патологію згідно якої він не може сам рухатися і дійти до санітарного автомобіля. В тому випадку у кожному автомобілі є спеціальний комплект захисного одягу для водія. Він одягає цей захисний одяг і приходить для допомоги бригаді, щоб транспортувати на ношах цього пацієнта до автомобіля.

Забравши хворого, бригада через диспетчерську повідомляє інфекційне відділення про свій приїзд і передає пацієнта бригаді закладу, яка доправляє його у спеціальний бокс. Автомобіль «швидкої» дезинфікують, а спецодяг передають на знищення. Лише після цього вирушають назад на станцію, де авто дезинфікують ще раз.

У в кожному автомобілі, каже лікарка – по три захисні костюми саме для водіїв. Але ми виявили, що це лише халати.

Ні окулярів, шапочок, бахіл, рукавичок чи респіраторів у цьому комплекті немає. Відтак, якщо доведеться скористатися, то захист буде – неповний.

Водій, який показав нам ці комплекти каже, що «Бог милував» від випадків, коли треба було б використовувати спецодяг.

І каже, що три комплекти у бардачку «швидкої» не лише для водіїв, а й для лікаря та фельдшера.

Як надовго вистачить хоча б цього всього, в обласному центрі екстреної меддопомоги, як і в міській лікарні, прогнозувати не беруться. 

«Ситуація може змінитися у будь-який день», – каже старша лікарка зміни Любов Волинець.

І погіршують ситуацію – хибні виклики. І мова не про ті, де дійсно є підозора і які у результаті не підтверджуються.

Перевірте мене на коронавірус

►«Хай і мене перевірять також, може в мене є коронавірус».

Або ж:

► «Я впевнений, що у мене коронавірус».

Викликів з такими запевненнями диспетчерам на «швидкій» доводиться чути по кілька у день. Але не всіх «пацієнтів» вдається «розколоти» ще по телефону. Для цього склали спеціальний опитувальник. Але біда у тому, що не всі кажуть правду.

– Село Біла Криниця, телефонує і жаліється, що він приїхав із-за кордону. Потім він сказав, що ще крім того він контактував із близькою родиною із-за кордону, вони теж хворі, вони приїхали з Італії. А зараз він уже помирає, – каже головна лікарка зміни. 

Лікарка почала розпитувати про симптоми та скарги, та пацієнт почав кашляти у трубку, казати, що задихається, а температура в нього понад 39-ть. Відтак, на подальші запитання відповідати відмовився сказавши, що поки його тут розпитують, він може померти, а бригада вже могла б і приїхати.

– В результаті проведений інструктаж, бригада одягла захисний одяг, приїжджає до нього. А він просто після запою. Каже: нема чого мене оглядати, я не буду міряти температуру. Я абсолютно здоровий. Я хотів побачити оперативність вашої роботи під час ситуації, що склалася в країні. А тепер я сідаю до вас в автомобіль і швиденько мене завезли в інфекційне відділення, я ще перевірю, як вони працюють.

Поки одні отак «перевіряють оперативність», лікарям може забракнути захисного одягу, щоб поїхати до дійсно хворого. Не кажучи вже про те, що кожен такий виклик – це близько тисячі гривень на вітер із бюджету.

Загалом на виїзди, де є підозра, у Рівному щоденно може виїхати 15 бригад. 2 із них мають спеціальне обладнання і виїжджають лише до важкохворих. У кожному районі області, як мінімум, по одній такій «важкій» бригаді.

Пацієнтів з підозрою на коронавірус «швидкі» доправляють у два спеціалізовані заклади: у Рівному та в Сарнах. Сьогодні в Рівненській ОДА повідомили, що до цих двох закладів додають ще Дубенську міську, Рокитнівську та Костопільську районні лікарні.

Рівненська міська рада на засоби захисту для медиків на всі медзаклади міста виділила 10 мільйонів гривень.

Сім із них отримає Рівненська центральна міська лікарня, розповідає заступник головного лікаря Рівненської ЦМЛ Ігор Дундюк.

Із запланованих 100-та мільйонів гривень для медзакладів області 29 виділила Рівненська ОДА.

Також у середині березня із держрезерву в нашу область надійшло 260 тисяч масок для медичних установ. А кілька днів тому медики отримали допомогу з Китаю. Це 230 захисних халатів. Проте, як виявилося згодом, халати виглядають, як комбінезони.

Також з Китаю надіслали 1950 одноразових масок та 380 респіраторів FFP2. Окулярів у посилці не було.

Більшу частину віддадуть «швидкій», повідомив на своїй сторінці у Фейсбук голова ОДА Віталій Коваль.

Це 280 респіраторів, 400 масок та 50 халатів.

А ще в облдержадміністрації пропонують представникам бізнесу обрати котрийсь із 105-ти медзакладів області та визначатися, яку саме допомогу та в якій кількості вони можуть для нього надати.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту «Журналістські розслідування на Рівненщині». Матеріал відображає позицію авторів та не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.