«Не дуже дує»: пацієнтка з коронавірусною інфекцією розповіла про перебої у подачі кисню у Рівненській міській лікарні

Пам'ятаєте, що ви робили на вихідні 14-17 жовтня? Тоді в Рівному ще не було червоної зони й можна було без обмежень відпочити. Саме в ті дні 58-річна пацієнтка міської лікарні Рівного, хвора на коронавірусну інфекцію, відчула, що кисню в її масці бракує.

Після цього, з її слів, вона потрапила до реанімації. «Четверта влада» з'ясовувала, чи є перебої у роботі кисневої станції міської лікарні, та що потрібно робити, щоб це не позначалося на здоров'ї пацієнтів.

Рівнянці Олені (ім'я змінено за проханням героїні, – авт.) 58 років. Вона потрапила до Центральної міської лікарні 11 жовтня.

Родичі Олени кажуть, що того дня в неї було 50% ураження легень, а після цих довгих вихідних стан погіршився – стало 80% ураження.

Сама ж пацієнтка каже, що їй було погано.

– Стільки вихідних під час пандемії – це абсурд. Є чергові лікарі, медсестри, але самі розумієте, що це не так, як у будні, – каже Олена про вихідні з 14 по 17 жовтня.

За її словами, 23 та 24 жовтня повітря теж «не дуже дуло».

– Ніби і не відчуваєш подиху вітру, а саме так відбувається процес в кисневій масці. Зараз щось ледь тепленьке іде, а іноді нормальне холодне повітря. Перебої відбуваються не постійно – то є, то немає, – каже жінка.

Рівнянка каже, що лікарі стараються не загострювати на цьому увагу, уникають цієї теми. Медсестри, які обслуговують апарати, кажуть, що нічого не можуть зробити – така подача кисню.

25 жовтня пацієнтка була у реанімації. Каже, що їй трохи краще, але вона була підключена до двох кисневих точок, які йдуть від станції. Дві трубки йшли у ніс, а зверху – маска.

– Тут лікарі високої кваліфікації, вони із погіршенням мого стану якось примудрилися справитись. А до цього я була в ЛОР-відділенні, потім ургентному (там розводка кисню по стінах), їм тяжче. Я розумію, що це технічні проблеми, але над ними потрібно працювати, це наше життя і його якість, – розповідає жінка.

Пацієнтка пояснює, що ЛОР-відділення відвели для лікування хворих на коронавірусну інфекцію. Саме тут у неї почалися проблеми з киснем.

Рівнянка каже, що це сталося через те, що стаціонарні кисневі апарати не мають багато кисню, вони для хворих із не надто поганими показниками.

– У ЛОР-відділення госпіталізовані пацієнти, що потребують кисню, але в легшій формі. Біля кожної людини окремий апарат автономний, не підключений до загальної системи. Зі загальною системою подачі кисню я особисто зіткнулась в ургентній терапії і реанімації, – роз'яснює Олена.

Наразі пацієнтка почувається значно краще. Її мають перевести в звичайне відділення. Каже, що трохи навчилась сама дихати.

– Не знаю, що зіграло роль у моєму випадку, напевно, все в комплексі – і дуже висока кваліфікація реаніматологів, і моє бажання вижити, відсутність паніки, й оптимізм, але біля мене померло дуже багато людей. Допомогу надають всім, але не всі витримують, – каже жінка.

Заступник головлікаря Рівненської міської лікарні Ігор Дундюк ці проблеми заперечує. Питаємо, чи були збої у кисневій системі з 14 по 17 жовтня.

– Я не хочу вам по телефону відповідати на це питання. Не було у нас ніяких збоїв, не знаю, хто вам таке розповідає про збої у магістралі. У нас є і станція киснева, і бочки кисневі. Вони у нас заповнені. Ніби навмисно запускають якусь дезінформацію, – каже Ігор Дундюк.

Про погіршення стану пацієнтки заступник головного лікаря каже таке:

– От людина хворіє, хвороба може прогресувати? Може таке бути, що спочатку було 50%, а потім 80% ураження легень. У нас є дві бочки, одна, по-моєму, 3-тонна, друга – 5-тонна. І є киснева станція. Якщо вимкнулось світло чи ще що-небудь станеться, в нас автоматично подача зі станції переключається на бочку. Воно все в одній системі, – пояснює Ігор Дундюк.

За його словами, бочку включають, коли на кисневій станції проводять технічне обслуговування.

Станція ж генерує кисень самостійно, з повітря.

Ми зверталися з питанням до пресслужби міського голови Рівного Олександра Третяка, щоб запитати, чи в курсі міський голова про цю ситуацію, проте нам порадили звернутися до міського управління охорони здоров'я.

Питаємо про це начальника міського управління охорони здоров'я Віктора Іськіва.

– Тиск газу у цій системі постійно скаче. Чи при перезаправлянні цього резервуару, тобто бочки, чи коли киснева станція сама працює, більше апаратів підключається, більше точок. Відповідно, тиск падає, треба довключати той же резервуар чи, як мінімум, балони. Це технічні питання, тут вузький спеціаліст має розказати про це, – розповідає Віктор Іськів.

– Грубо кажу, є бочка, від неї йде трубка, яка розгалужується ще на 200 трубок. Десь трубки більший тиск мають, десь – менший. Однозначно, що будуть певні перепади періодично, коливання тиску.

– Проблема зараз в цілому по Україні намальовується досить серйозна. Як нам відомо, у Запоріжжі кисневий завод став (наразі завод вже працює, – авт.), Львівський завод, що постачає кисень у наші заклади, зараз перенавантажується. Можуть бути проблеми з поставкою, поки що їх немає, ми принаймні це на собі не відчули. Але ми розіслали лікарням листи з попередженнями, щоб вони максимально запасалися киснем.

Віктор Іськів згоден, що коливання тиску в системі впливає на самопочуття пацієнтів, бо при меншому тиску вони отримують менше кисню. Відчуття при цьому інакші, може бути задуха тощо.

Лікар-анестезіолог з Хмельницької області Вадим Корчовий розповідає, що киснева станція – це, по суті, великий концентратор, який відфільтровує кисень із повітря, тільки в більших обсягах, ніж звичайний концентратор.

– Якщо тиск замалий і пацієнт недоотримує кисень, біля важких пацієнтів стоять концентратори, щоб у випадку припинення централізованої подачі кисню перевести тимчасово на них, – розповідає лікар-анестезіолог.

– Однак концентратор не можна підключити до апарату штучної вентиляції легень, тому, якщо хворий перебуває на неінвазивній або інвазивній штучній вентиляції легень, у випадку перебоїв із киснем, він залишається без кисню. В таких випадках навіть 3-5 хвилин перебою призводять до смерті, – каже Вадим Корчовий.

– Визначити, що для конкретного пацієнта тиск замалий, можна за сатурацією, тобто за показником кисню у крові. Саме по ньому в основному визначають, який потік кисню давати або чи переводити пацієнта на ШВЛ-апарат, – каже лікар-анестезіолог.

– Час, який хвора людина може прожити без кисневої підтримки, залежить тільки від ступеня тяжкості захворювання, ступеня дихальної недостатності, і медперсонал нічим не може допомогти, ми поки що не навчились самі виділяти кисень, – пояснює медик.

Вадим Корчовий стверджує, що у перебоях у постачанні кисню лікарі чи інші медичні працівники переважно не винні і що це технічна проблема. Наприклад, коли в балонах або в цистерні закінчується кисень, поки відбувається переключення на повні балони, кисень не подається.

Ми також маємо інформацію від працівника Здолбунівської лікарні, який захотів залишитись анонімним. Він розповідає, що у понеділок, 1-го листопада, у лікарні були проблеми з подачею кисню і що така ситуація у лікарні триває близько місяця.

– Сьогодні мене не було на роботі, але колеги по телефону розповідали, що 1 листопада вдень і вночі проблеми були. Навіть чергові лікарі-реаніматологи розповідали, що не було необхідного потоку кисню, – каже медик.

На думку медпрацівника, це суто технічна проблема, і треба викликати технічних спеціалістів, щоб розібратись у проблемі.

Дивіться також: Що там відбувається з киснем у опорних лікарнях Рівненщини

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.