Одинадцять військовозобов’язаних переправив у Польщу: адвокат каже, що підсудний чесний волонтер

Рівненський підприємець Олександр Ступницький, використовуючи свою фірму «Авто-сигал», упродовж п’яти місяців допоміг незаконно виїхати до Польщі одинадцятьом військовозобов’язаним чоловікам. Так стверджують правоохоронці, які передали обвинувальний акт проти чоловіка до суду. 

Водночас захисник підприємця Ігор Кухарук у суді позиціонує Ступницького як волонтера та людину з «чіткою громадянською позицією». І просить для свого підзахисного покарання з випробувальним терміном. Прокурор Олександр Полюхович пропонує те ж саме.

Розповідаємо більше про те, як сторони захисту і обвинувачення синхронно намагаються допомогти обвинуваченому уникнути реального ув’язнення і як реагує на це суддя Рівненського міського суду Святослав Рогозін, який розглядає цю справу.

Перевізник натякає, що його обманули

Перше засідання у справі Олександра Ступницького відбулося 20 лютого 2024 року. Обвинувачений тоді сказав, що вину свою повністю визнає і хоче перерахувати заставу на потреби ЗСУ. З подальших засідань стало відомо, що це трохи більше 134 тисяч гривень.

На засіданні 25 квітня 2024 року Олександра Ступницького допитали. Чоловік знову наголосив на визнанні винуватості і що нічого з інкримінованого не заперечує.  

Олександр Ступницький розповів судді, що ТОВ «Авто-сигал» він створив улітку 2022 року, щоб легалізувати свою діяльність у сфері міжнародних пасажирських перевезень «Україна-Польща». Усі відомості в систему «Шлях», яка дозволяє військовозобов'язаним водіям і волонтерам виїжджати за кордон, щодо водіїв, каже, вносив особисто.

Прокурор Олександр Полюхович запитав, як так вийшло, що Олександр Ступницький вчинив протиправно.

– Чесно? Навіть сам не знаю. На початку вторгнення ми возили багато гуманітарної допомоги. І якось на оцих усіх підставах… Скажу прямо: віриш людям, що вони їдуть за автомобілями… Більшість… Ну, не повернулися…, – відповів прокурору Олександр Ступницький.

Зі слів Олександра Ступницького, одинадцять військовозобов’язаних чоловіків, які за його сприяння виїхали до Польщі й не повернулися, дійсно не були в нього по-справжньому працевлаштовані, бо на той момент нібито так можна було – не працевлаштовувати. Прокурор, зачитуючи обвинувальний акт на засіданні 20 лютого, згадував фіктивні трудові договори про приймання чоловіків на посади водіїв.

Олександр Ступницький каже, що після виїзду цих чоловіків до Польщі й їхнього неповернення в Україну він із ними не контактував. Бо нібито навіть не знав, що вони не повернулися – «їх не контролював». Прокурор перепитав, чи мова про якісь «довірливі відносини». Ступницький підтвердив.

– Якби до мене не прийшли (правоохоронці. – Авт.), я б і не знав, що вони не повернулися, – сказав роботодавець про людей, яких нібито найняв.

Суддя наче не вірить

Суддя Святослав Рогозін засумнівався у наївній довірливості обвинуваченого.

– Мені здається, що ви лукавите… Кажете, що не знали, повернулися вони в Україну чи ні, – зауважив суддя.

– А чому не знав? Бо вони виїхали, а через три дні вже знову в Україні. І мені їх контролювати не було потреби. А через систему «Шлях» я не бачу, повернулися вони чи ні. Бачу лише виїзд з України, – відповів Ступницький.

– То вашим завданням було організувати виїзд, а чи буде в’їзд, то це вас уже не цікавило, – промовив суддя.

– В’їзд мене тим більше цікавив. Бо це з державою жарти. А такі жарти дуже погані, – відповів Олександр Ступницький.

– Чому ж ви тоді не контролювали, якщо вас цікавило? – запитав суддя Святослав Рогозін.

Відповідаючи на це запитання, Олександр Ступницький почав говорити про відсутність зв’язку з водіями, потім заплутався і зрештою не зміг дати чіткої відповіді.

Водночас він підтверджує і визнає, що своїми діями сприяв незаконному виїзду військовозобов’язаних за кордон.

Суддя запитав, чи був в Олександра Ступницького «майновий інтерес», чи він допомагав чоловікам виїхати «безкоштовно».

– Ціна «квитка», дорога…, – почав говорити Ступницький і більше нічого чіткого не сказав.

Суддя зітхнув і після узгодження зі сторонами процесуальних моментів та дати наступного засідання оголосив перерву.

Обвинуваченню про гроші не відомо

Ми запитали у речниці Рівненської обласної прокуратури Оксани Жужельської, чи встановила прокуратура, чи платили втікачі від мобілізації Олександру Ступницькому за послуги, це була фіксована сума чи індивідуальна для кожного з одинадцяти випадків, скільки це у грошах (гривні/долари).

– Під час досудового розслідування не встановлено фактів «оплати» за незаконне переправлення громадянина через державний кордон України, – відповіла Оксана Жужельська.

Застосували спрощений розгляд справи

Наступного засідання, 28 травня 2024 року, прокурор Олександр Полюхович попросив суд розглядати справу у спрощеному порядку, бо Ступницький надав покази, які підтверджують зміст обвинувального акту.

Сторона захисту погодилася з клопотанням прокурора. Тож суддя його задовільнив і пояснив обвинуваченому, що в такому випадку він зможе оскаржити рішення суду лише в частині тяжкості чи м’якості покарання. Ступницький сказав, що розуміє це і не проти.

До слова, розповідаючи судді про Олександра Ступницького, прокурор Олександр Полюхович сказав, що Ступницький у 2010 році «притягався до кримінальної відповідальності» за частиною 1 статті 191 Кримінального кодексу (привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні).

– У 2010 році був обвинувальний вирок, – уточнив прокурор на запитання судді.

Водночас зауважив, що обтяжувальних обставин у цій справі правоохоронці нібито не виявили і що у поліційній довідці-характеристиці вказано: Олександр Ступницький «до кримінальної відповідальності раніше не притягувався», «на його поведінку не надходило скарг із місця проживання» і що він «не бере активної участі у житті громадськості». Ця інформація – із матеріалів справи.

Пом’якшувальні обставини

Із пом’якшувальних обставин і прокурор, і адвокат Ігор Кухарук визначили наступне:

• Олександр Ступницький «вину визнав у скоєному злочині в повному обсязі, підтвердив усі обставини… та щиро розкаявся. Також активно сприяв розкриттю злочину у досудовому розслідуванні»;

• Більше 134 тисяч гривень застави за Ступницького вже перерахували на спеціальний рахунок на підтримку ЗСУ. Добровільне надання застави на користь ЗСУ, зі слів адвоката, «вказує на чітку громадянську позицію обвинуваченого»;

• Олександр Ступницький нібито регулярно займається волонтерською діяльністю: перевозить гуманітарні вантажі, рятувальне та військово-медичне спорядження для потреб внутрішньо-переміщених людей, ЗСУ та ТРО. Також він нібито сприяв евакуації біженців з-під українсько-польського кордону. За це отримав подяку за волонтерські заслуги від благодійного фонду, назву якого ні прокурор, ні захисник, ні суддя так і не озвучили;

• У Ступницького на утриманні двоє неповнолітніх дітей та родичка з інвалідністю першої групи, у якої він – єдиний доглядач.

Не зміг назвати фонд, який нібито дав йому грамоту

Після засідання ми попросили в Олександра Ступницького, зателефонувавши йому, назвати благодійний фонд, який подякував йому за волонтерство. Зі сказаного на засіданні зрозуміло, що такий фонд – один і подяка – одна.

– Є в матеріалах справи, – спочатку відповів чоловік.

Коли журналістка пояснила, що не має доступу до матеріалів справи, а він міг би назвати, Олександр Ступницький роздратувався.

– Ви мені скажіть, а чому я маю вам щось розказувати, якщо я не маю бажання з вами говорити і відповідати на ваші запитання? Мені зараз шукати назву фонду? Для чого? Я вас ще раз запитую: якщо вас щось цікавить, будь ласка, знайдіть його в інтернеті… Все, до побачення, – сказав Олександр Ступницький і кинув слухавку.

Тож нам не вдалося також з’ясувати, яким чином чоловіки з різних областей України з ним познайомилися і як так вийшло, що його нібито обманули не один раз чи двічі, а одинадцять разів.

Сторони просять суд про випробувальний термін

– З урахуванням особи Ступницького, його характеризуючих даних, пом’якшувальних обставин, прошу визнати Олександра Ступницького винним та призначити йому… остаточне покарання у вигляді п’ятьох років позбавлення волі, – озвучив позицію обвинувачення прокурор Олександр Полюхович.

Водночас він зауважив, що вважає можливим виправлення Ступницького без ізоляції від суспільства. Тому просив призначити випробувальний термін в один рік. До набрання вироком сили прокурор просить призначити Ступницькому запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Адвокат Ігор Кухарук після перерахованих позитивних характеристик підзахисного підсумував: «Вчинені дії на користь суспільства та держави свідчать про можливість виправлення обвинуваченого через більш м’яке покарання. Тому просимо… призначити покарання, застосувавши статті 75 і 76 Кримінального кодексу».

У статті 75-ій йдеться, за яких умов суд може ухвалити рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. У статті 76-ій – про обов’язки, які покладає суд на людину, звільнену від відбування покарання з випробуванням.

Олександр Ступницький повністю підтримав слова свого захисника:

– Свою вину визнаю у повній мірі. Каюся. Навчило.

Вислухавши сторони, суддя Святослав Рогозін призначив дату наступного засідання на 15 липня. На ньому обвинувачений має виголосити останнє слово. Після цього суддя має піти до нарадчої кімнати, щоб сформувати вирок і потім оголосити його на засіданні.

Ми запитали в прокуратури, який статус Ступницький матиме, якщо випробувальний термін мине без порушень.

–  Вироку ще немає, ми нічого наперед прогнозувати не можемо. Буде вирок – пояснимо, – відповіла речниця прокуратури Оксана Жужельська.

Долучайтеся до збору на FPV-дрони для рівненських дроноводів із 38-ї бригади морської піхоти.

Волонтерська монобанка:

https://send.monobank.ua/jar/6hpeyQsBSk

Картка благодійного фонду, прив'язана до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське медіа – підтримайте «Четверту владу»

Підписуйтесь на канали «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці, твітері, тіктоці. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалів.