П'ятниця 13-го для Артема Ситника у рівненському суді

13-го грудня у п'ятницю суддя Рівненського апеляційного суду Василь Сачук відмовив у скарзі директора Національного антикорупційного бюро. І ухвалою визнав, що Артем Ситник вчинив адміністративне корупційне правопорушення. З'ясовуємо, що це означає для голови антикорупційного органу.

Нагадаємо, за версією Генпрокуратури, Артем Ситник не заплатив за своє проживання, коли разом із друзями відпочивав на мисливській базі «Поліське-Сарни».

12-го липня Ситнику після того, як він не з'явився на допит до поліції, вручили два адмінпротоколи про корупцію.

6-го вересня, після кількох засідань, Сарненський районний суд оштрафував Артема Ситника за те, що він порушив обмеження щодо отримання подарунку – відпочинку у мисливському господарстві.

Згідно з двома протоколами, проживання Ситника у мисливському господарстві коштувало 10 тисяч гривень – за чотири дні у грудні 2018-го та в січні 2019-го року та 15 тисяч гривень – за два дні у березні 2019 року.

На судових засіданнях Ситник заявляв, що за відпочинок платив його товариш Микола Надейко, але потім він з ним за все розрахувався. Микола Надейко оплату за проживання Ситника підтвердив. Але коштів, каже, Ситник не повертав, хоча він цього й не вимагає.

Також Артем Ситник звинувачував на той час генерального прокурора Юрія Луценка в замовленні цієї справи (через конфлікт між головами двох органів правопорядку – ред.).

На минулому засіданні суддя апеляційного суду Олег Полюхович взяв самовідвід – через те, що у 2015-му році детективи НАБУ проводили в його кабінеті обшук. 

Справа потрапила до судді Василя Сачука.

У п'ятницю 13-го адвокат Артема Ситника Владислав Кіча знову наполягав на повторному дослідженні доказів та допиті свідків. Але суддя відмовив.

Під час засідання Артем Ситник, через конференцзв'язок, вкотре сказав, що пов’язує справу із замовленням колишнього генпрокурора Юрія Луценка. І звернув увагу, що сума відпочинку, в якій його звинувачують для нього не суттєва.

– Доказів у справі немає і їх не може бути… І ця сума (за відпочинок, – ред.) не є критичною для нашого бюджету та наших друзів, які там відпочивали, – наполягає директор антикорупційного бюро.

Та суддя Василь Сачук ухвалює постанову Сарненського суду залишити без змін, а в апеляційній скарзі Артему Ситнику відмовити.

Утворилась правова проблема, яка може бути розв'язана різними шляхами, – експерт

Адміністративне корупційне правопорушення мало б означати, що посадовець втратить свою посаду. Але виявляється, що не все так однозначно.

Експерт групи з реформування органів правопорядку Реанімаційного Пакету Реформ Євген Крапивін, у своєму дописі на фейсбук-сторінці, звертає увагу на суперечності в законодавстві, через які складно зробити однозначний висновок, чи це рішення суду означає, що Артем Ситник має залишити свою посаду.

Експерт пише, що серед підстав для звільнення керівника НАБУ набрання чинності рішення суду стосовно вчинення адміністративного корупційного правопорушення або внесення до «реєстру корупціонерів» – немає.

Разом з тим, Закон, який регламентує порядок призначення директора НАБУ, містить вимогу, що «не може бути призначена на посаду директора Національного бюро особа, яка не відповідає обмеженням, передбаченим пунктами 1-7, 9 частини першої статті 13 цього Закону».

Йдеться про обмеження стосовно працівників НАБУ, серед яких заборона призначати на посаду в НАБУ особу, «на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення» (п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону). Але це вимога під час призначення.

Таким чином, утворилась правова проблема, яка може бути розв'язана різними шляхами, вважає Євген Крапивін:

1. Згідно з текстуальним тлумаченням підстав для звільнення Ситника з посади не має, а вимога щодо непризначення не стосується особи, яка призначена на посаду.

2. Визнати, що Ситник не відповідає наразі вимогам до директора НАБУ і звільнити його на підставі ч.2 ст.6 Закону. Але тоді виникає запитання: хто звільняє? Бо на це може претендувати як Президент одноосібно, так і Президент після голосування Радою. Але тоді звільнення відбудеться за відсутності підстав, передбачених Законом.

– Особисто я схиляюсь до першого варіанту, бо телеологічне тлумачення Закону про НАБУ говорить, що допустити звільнення особи з такими високими гарантіями незалежності (подивіться тільки, яких зусиль вимагає організація аудиту) лише за рішенням про вчинення адміністративного корупційного правопорушення – недоречно, – підсумовує експерт. – Це суперечить іншим, встановленим Законом про НАБУ, гарантіям, точніше їх вазі.

«Четверта влада» намагалася отримати коментар безпосередньо від НАБУ – як тут бачать вирішення цієї дилеми.

Однак керівниця управління зовнішніх комунікацій НАБУ Світлана Оліфіра сказала, що в НАБУ можуть коментувати лише ті справи, розслідуванням яких займається саме НАБУ. А запитання, чи має право надалі очолювати НАБУ Артем Ситник, має повноваження коментувати лише сам Артем Ситник.

Щоб отримати коментар Артема Ситника, ми звернулися в пресцентр НАБУ. І отримали відповідь, з якої можна зрозуміти, що корупція директора НАБУ не має стосунку до діяльності НАБУ.

«Питання, про коментар якого Ви просите, не пов'язане з інституціональною діяльністю НАБУ, згаданий Вами судовий процес не пов'язаний із виконанням Артемом Ситником обов'язків директора НАБУ. Тому, на жаль, пресофіс НАБУ не зможе Вам допомогти в організації такого коментаря, оскільки це поза нашею компетенцією».

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуці.