«Прекрасна половина», сексистські анекдоти і рекордна кількість фемінітивів: як про жінок писали районні медіа Рівненщини у серпні

У матеріалах рівненських районних газет – один із найвищих показників вживання фемінітивів серед інших гіперлокальних видань України (73%).

Такими є результати моніторингу гендерної чутливості гіперлокальних медіа Рівненщини, проведеного з 11 по 17 серпня 2020-го року.

Для моніторингу обрали 5 інтернет-видань:

• 03656.com.ua - Інформаційний портал м. Дубно
• Район.Острог
• Район.Демидівка 
• Володимирець.Сity
• СарниNews.City

та 5 друкованих ЗМІ:

• Вісник Кореччини
• Дубровицький вісник
• Новини Рокитнівщини
• Полісся
• Рідний край

Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями:

• дотриманням гендерного балансу (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток (тих, хто коментує, чию думку цитують), героїв/героїнь),
• кількістю фемінітивів,
• наявністю стереотипних образів та сексизму в журналістських матеріалах,
• наявністю публікацій на гендерну тематику. 
• наявністю публікацій на коронавірусну тематику

Пишуть про коронавірусну медицину та політику

COVID-19 продовжує зменшувати свій вплив на тематику медіа. Якщо під час квітневого моніторингу ми зафіксували що майже половина усіх публікацій в цей час стосується коронавірусної інфекції, під час червневого –  майже третина, то в серпні – менше чверті. 

Інтернет-ЗМІ приділяють цій темі більшу увагу, переважно це щоденні огляди скільки нових хворих виявили, на основі повідомлень комісій ТЕБ та НС. 

Інтернет-видання і друковані медіа, як і раніше, найбільше уваги приділили у цій темі двом питанням:

• медицини (зокрема, скільки людей захворіли і як одужують), 
• політичним питанням: рішенням щодо карантинних обмежень тощо.

Не обійшлося без курйозів. Публікуючи прес-реліз облдержадміністрації, низка видань, в тому числі й, наприклад, Район.Демидівка, написали що на Рівненщині через карантин заборонили дитяче оздоровлення. Так, ніби все дитяче оздоровлення полягає у відвідуванні дитячих таборів відпочинку, що й дійсно заборонили.

Жінки як експертки в коронавірусній тематиці були представлені лише у 10% від усіх експертів в  районних інтернет-виданнях у цей період, у 25% – у друкованих медіа. 

Жінок – більшість серед членів комісії та керівництва ТВК

А яку увагу приділяють гіперлокальні медіа жінкам загалом у різних тематиках? 

В інтернет-виданнях жінки представлені як експертки переважно в публікаціях на тематику благодійності та культури/релігії. Наприклад, в 03656.com.ua  селянка розповідає про старовинну біблію зі своєї домашньої бібліотеки

Як героїні жінки переважно присутні в тематиці знову ж таки культури/релігії, благодійності та політики. 

Суттєво вища, ніж у квітні чи червні цього року, присутність героїнь у тематиці політики в цей період пов’язана з тим що інтернет-ЗМІ давали списки членів та членкинь територіальних виборчих комісій, серед як переважна більшість – жінки.

Як пише Район.Острог, ЦВК сформувала на Рівненщині 16 територіальних виборчих комісій різного рівня. Жінки складають переважну більшість як серед загальної чисельності членів комісій – 215, так і серед їх керівництва – 34. Серед голів комісій жінок теж більше – їх 10, а чоловіків лише 6.

«Сільська докторка Хаус»

В друкованих медіа більший відсоток жінок як експерток зберігається у тих же тематиках, як і під час червневого моніторингу – у публікаціях про благодійність, дозвілля, освіту та довкілля. 

Наприклад, завідувачка дитячого садочка Олена Конончук розповідає для журналістів «Дубровицького віснику» як у садку запобігатимуть поширенню коронавірусної інфекції.

Водночас збільшилася кількість жінок-експерток у медичній темі. Наприклад, «Дубровицький вісник» оприлюднив докладну історію лікарки, яка працює зараз на Львівщині, але родом з Дубровиччини. Лікарка отримала визнання на престижному загальноукраїнському конкурсі. Адже їй вдалося розвинути сільську амбулаторію, яку вона очолила, в потужний медзаклад.

Організувати побут лікарці допомогли у сільраді. Лікарка живе з дітьми і чоловіком прямо в амбулаторії. Амбулаторію свідомо будували з розрахунком місця для її житла. 

«Тоді сільський голова хотів, щоб медицина була дійсно доступна. А враховуючи те, що я була без житла, не місцева, розлучилася з тодішнім чоловіком, то з радістю пішла на проживання в амбулаторії, – розповідає Ірина. Тут і живе 9-й рік: дві кімнати, кухня, ванна і коридорчик. Як каже лікарка, буває, що вона за день приймає 70 пацієнтів і навіть не має часу випити кави», – йдеться у публікації.

Жінку ще називають сільською докторкою Хаус. 

«Прекрасна половина» і неоковирні анекдоти про жінок

Кілька медій у серпні вдалися до стереотипного зображення жінок. Наприклад, газета «Полісся» називає жінок «прекрасною половиною»:

«Вісник Кореччини» та «Новини Рокитнівщини» оприлюднили стереотипні анекдоти. Деякі анекдоти мають ознаки сексизму:

А інтернет-видання Демидівка.Район, перепубліковуючи інформацію з сайту селищної ради про проведення відкритого онлайн-конкурсу декоративно-прикладного мистецтва «ЕтноМайстерня», чомусь робить заголовок «Рукодільниць з Демидівки запрошують до участі в онлайн-конкурсі», хоча в оригіналі оголошення не йдеться, що конкурс – для жінок (вочевидь, через стереотип що рукоділля – то жіноча справа).

Директорка, депутатка, керівниця: медіа використовують широкий спектр фемінітивів

Гіперлокальні інтернет-медіа продовжують активно використовувати фемінітиви. У звітному періоді, на жаль, у жодному з інтернет-видань не зафіксовано їх 100 %. Однак їх кількість у п’яти друкованих виданнях - одна з найвищих серед інших областей України - 73% (у червні  було 59%)

Найбільший відсоток фемінітивів – у видання «СарниNews.City» та «Володимирець.Сity». 

Сайт «03656.com.ua» міг би мати 100% фемінітивів, якщо б не взявся перераховувати, як то йшлося в офіційних документах посади жінок у ТВК у формі маскулінітивів (заступник, а не заступниця; член, а не членкиня).

100% фемінітивів мають газети «Полісся» та «Вісник Кореччини». А  «Дубровицький вісник», хоч має трохи менший відсоток фемінітивів, водночас позитивно відзначився широкою гамою фемінітивів на означення керівних посад: керівниця, завідувачка, реформаторка, директорка, депутатка, очільниця.

До речі, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18 серпня 2020 року дозволило, за бажанням, вказувати в фемінітиві назву професії в кадрових документах. 

Якщо ви не знаєте, для чого використовувати слова жіночого роду на позначення жіночих посад, можна почитати про це в публікації Три причини, чому варто вживати фемінітиви

Гендерна чутливість гіперлокальних медіа

Ідеально гендерночутливе видання - це коли 50\50 експертів і експерток + 50\50 героїнь і героїв +100% фемінітиви. Середній показник за такими даними складає 66,7% 

Найбільш гендерночутливим у цьому моніторинговому періоді виявилися газета «Полісся» (64,7%) і «Дубровицький вісник» (53%).

Розбивка ж  за кожним з показників виглядає для друкованих ЗМІ таким чином:

Онлайн медіа в цьому моніторинговому періоді мають нижчий показник гендерної чутливості:

Розбивка за окремими показниками гендерної чутливості в онлайн-виданнях виглядає так:

Звертаємо увагу колег, що переважна більшість жінок як експерток і героїнь матеріалів – це також дисбаланс, як і переважна більшість чоловіків. І якщо друковані видання намагаються дотримуватися рівної представленості жінок і чоловіків, то серед онлайн-видань це можна сказати лише про окремих, інші ж чомусь надають перевагу інформації, де переважно фігурують чоловіки.

Згідно із загальними даними Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Рівненщини у серпні склав 39%. Ознайомитися із результатами моніторингу медіа 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.