Президент і міністр охорони здоров’я хочуть зупинити медичну реформу: чому і які наслідки

Влада не скасовує реформу в поліклінках, але зупиняє у лікарнях і диспансерах. Якщо людина потрапляє в лікарню, їй доведеться доплачувати за обстеження і лікування з власної кишені
Джерело
«Четверта влада»

Щоб підготуватися до другого етапу медреформи і відповідати вимогам Національної служби здоров’я, у лікарень було два роки. Деякі з них за цей час зробили справді багато, щоб краще задовольняти потреби пацієнтів: бо ж саме від кількості пацієнтів мало залежати фінансування лікарень (цей принцип звався «гроші йдуть за пацієнтом»).

Ми детально пояснювали, що означатиме другий етап медреформи для пацієнтів і які послуги вони зможуть отримувати безкоштовно.

Утім президент Зеленський та міністр охорони Максим Степанов хочуть реформу «вдосконалити», а поки платити лікарням, як раніше: не за якісні і цілком конкретні послуги, а за кількість ліжко-місць. Поки плани про ці «вдосконалення» лише на словах. Розповідаємо про це більше. 

Реформу хочуть зупинити, натомість – обіцянки 

4 травня президент Володимир Зеленський заявив, що медична реформа має і плюси, і мінуси і що мінуси його дуже непокоять.

Тож він доручив міністру охорони здоров’я Максиму Степанову, голові профільного комітету Верховної ради Михайлу Радуцькому та головному санітарному лікарю країни Віктору Ляшку «невідкладно запропонувати шляхи вирішення цих питань». 

Вже 5 травня під час брифінгу міністр охорони здоров’я Максим Степанов сказав, що медична реформа у нинішньому вигляді нічого доброго не несе ні лікарям, ні пацієнтам. Нібито вона матиме катастрофічні наслідки. 

Під час брифінгу міністр охорони здоров’я Максим Степанов лякав людей щоденними страйками медиків, туберкульозом і тим, що вони не зможуть більше «нормально» лікуватися. Фото – moz.gov.ua

За його словами, міністерство нібито провело аудит у лікарнях і з’ясувало, що через брак грошей доведеться звільнити майже 50 тисяч працівників і закрити 332 лікарні. Коштів, каже Степанов, бракує 984 лікарням із 1747, які уклали договір із Національною службою здоров’я України (НЗСУ). 

Голова профільного комітету Верховної Ради Михайло Радуцький повідомив, як чиновники «виправлятимуть помилки» попередників. 

Михайло Радуцький має свій медичний бізнес, з 1994 року був одним із керівників, а з 2004 року – президентом приватної клініки «Борис». Фото з slovoidilo

Найголовніше з його виступу:

Планують збільшити фінансування медичної галузі з 2021 року (тобто відкласти другий етап медреформи до того часу).

А поки що з 1 червня повернути державну субвенцію всім лікарням спеціалізованої та вузькоспеціалізованої допомоги на рівні 2019 року. Тобто фактично міністерство скасовує програму «гроші йдуть за пацієнтом». Фінансуватися будуть лише:

  • первинна медична допомога;
  • екстрена медична допомога;
  • лікування гострого інфаркту міокарда на стаціонарі;
  • лікування гострого мозкового інсульту на стаціонарі;
  • лікування коронавірусної хвороби (для стаціонарів, для екстреної медичної допомоги, для мобільних бригад, для лікарень, які не входили до переліку першої хвилі, але мали пацієнтів з COVID-19). 

Планують збільшити зарплатню всім медикам уже в 2020 році «не менше ніж до 50%». Для цього треба додаткових 11 мільярдів гривень. 

Гроші на все проситимуть в Уряду та Верховної Ради. Бо треба вносити зміни у державний бюджет на поточний рік. Звідки пропонують їх забрати – не кажуть.

За які медичні послуги знову платитимуть пацієнти

За медичною реформою, з державного бюджету через Національну службу здоров’я фінансували 27 видів медичної допомоги у комунальних закладах. 

Нинішній міністр охорони здоров’я та його команда планують вилучити з переліку безоплатних для пацієнтів такі послуги:

  • консультації у спеціалістів (від алерголога до ортопеда) для дітей і дорослих, стоматологічна допомога, медреабілітація;
  • обстеження дорослих для раннього виявлення онкозахворювань (мамографія, бронхоскопія тощо);
  • діагностика та хіміотерапія для дітей і дорослих;
  • діагностика та радіотерапія для дітей і дорослих;
  • екстракорпоральний гемодіаліз (метод очищення крові);
  • хірургія у стаціонарі для дітей і дорослих;
  • стаціонарна допомога дорослим і дітям з нехірургічними захворюваннями;
  • допомога при пологах;
  • допомога новонародженим у складних неонатальних випадках;
  • психіатрична та наркологічна допомога для дітей і дорослих у стаціонарі;
  • лікування дорослих і дітей з туберкульозом;
  • діагностика, лікування та супровід людей, які живуть з ВІЛ;
  • лікування з використанням замісної підтримувальної терапії для людей з психічними та поведінковими розладами, отриманими внаслідок вживання опіоїдів;
  • паліативна та мобільна паліативна допомога для дітей і дорослих;
  • медична реабілітація для передчасно народжених або народжених хворими немовлят;
  • медреабілітація для дітей і дорослих з ураженням рухового апарату/нервової системи.

Як оцінила дії вищої влади ініціаторка медичної реформи Уляна Супрун

Колишня виконувачка обов’язків міністерки охорони здоров’я Уляна Супрун назвала такі рішення МОЗ «боягузливими кроком у минуле», брехнею і зневагою до всіх українців. 

Уляна Супрун очолювала Міністерство охорони здоров’я з 1 серпня 2016 року до 4 вересня 2019 року. Ступінь доктора медицини здобула в Університеті штату Мічиган. Запровадила медичну реформу, програму «Доступні ліки» та перевела державні закупівлі на міжнародні організації, зашкодивши корупційним схемам українських медичних еліт. Фото Дмитра Ларіна для УП

На думку Уляни Супрун, медикам пропонують «зрівнялівку і рабство», а пацієнтам – «страх, страждання і смерть». 

– Сьогодні і Зеленський, і Радуцький, і Максим Степанов захищають виключно власні політичні інтереси та статус-кво давно діючих в регіонах медичних еліт й фармацевтичної мафії, – написала Уляна Супрун. 

І пояснила, що голосом «бідних медиків» є директор Інституту серця МОЗ і відкритий противник медичної реформи Борис Тодуров, якого підозрюють у корупції через державні закупівлі. Докладніше про тих, хто допомагає зупинити чинну медичну реформу, можна прочитати тут.

Варто додати, що Максим Степанов – вже третій за 8 місяців міністр охорони здоров’я після звільнення Уляни Супрун.

А залучені нею до медичної реформи фахівці почали звільнятися ще за очільництва Зоряни Скалецької. Зокрема, тодішня керівниця Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Ірина Литовченко та її колеги залишили міністерство через відсутність довгострокового планування і в принципі стратегічної роботи.

Також, за її словами, була неофіційна вказівка адміністраторам міністерського сайту прибрати з нього всю інформацію про Уляну Супрун. В міністерстві сказали, що це був технічний збій.

Знову дефіцит грошей та оплата з кишені

«Четверта влада» звернулася по коментар до головної експерки групи «Реформи системи охорони здоров’я» Громадської спілки «Реанімаційний пакет реформ» Світлани Бубенчикової. 

Світлана Бубенчикова: «Медична субвенція не передбачає прозорих відносин "заклад-пацієнт", "заклад-держава". Це означає ризик доплат із кишень». Фото з rpr.org.ua

Світлана Бубенчикова вважає, що медичну реформу вторинної ланки наразі хочуть скасувати і повернути фінансування лікарень на минулорічному рівні. Тобто лікарням платитимуть не за конкретних пролікованих пацієнтів, а за факт існування і за кількість ліжко-місць. 

Це погана новина для лікарень, які останні два роки активно працювали над своїм розвитком, підписали договір із НСЗУ і вже отримали чи мали отримати більше фінансування. 

Це хороша новина для лікарень, які приймають мало пацієнтів, мало працюють, але хочуть і далі існувати в медичній мережі за рахунок коштів платників податків. 

– Є лікарні, які підписали договір з НСЗУ й отримують більше грошей, ніж за субвенцією у 2019 – таких 954 лікрні. 1679 закладів підписало договір загалом, – каже Світлана Бубенчикова.

Експертка вважає, що:

  • МОЗ маніпулює страхами людей і не хоче реструктуризації лікарняних мереж.

Реорганізація медичної вторинної мережі нагадує оптимізацію в освітній реформі. Коли створюються опорні школи, заклади з низькою ефективністю перепрофільовуються, зменшується «проїдання» грошей із державного і місцевого бюджетів.

Розповідаючи про звільнених медичних працівників та закриті лікарні, міністр охорони здоров’я Максим Степанов, на думку експертки, лукавить і заохочує «ліниві» колективи та їхніх керівників до простого споживання грошей з бюджету.

За словами Світлани Бубенчикової, закон про державні фінансові гарантії був прийнятий у 2017 році, а набув чинності у січні 2018.

У всіх лікарень було 2 роки, щоб проаналізувати свою економічну та медичну роботу і підготуватися до нової моделі фінансування.

Вони мали позитивні приклади. Зокрема, пілотний проєкт, успішно втілений 56 лікарнями й диспансерами Полтавської області у 2019 році. І жодних протестів там не було.

Тоді як модель державної субвенції – це непрозора процедура і чорна діра в бюджеті. Бо виділених коштів ніколи не вистачає на утримання всіх закладів, неможливо простежити, скільки грошей зі субвенції доходить до самого лікаря у вигляді зарплатні, і немає гарантії якісного лікування. Також субвенція не рятує місцеву владу від дофінансовування лікарень.

Світлана Бубенчикова каже, що у квітні із Програми медичних гарантій забрали 1 мільярд 100 мільйонів гривень на субвенцію. За яким принципом вони були розподілені, ким приймалися рішення, кому, скільки і для чого дали – невідомо.

  • Цифри, названі міністром охорони здоров’я, неможливо перевірити. Тому викликає сумнів і правильність прийнятих рішень. 

Світлана Бубенчикова каже, що, за інформацією НСЗУ, 954 заклади отримали більше коштів, ніж у 219 за субвенцією. А міністерська інформація ніде не зафіксована, її ніде не можна побачити.

– Кажуть, що провели аудит. А який склад цієї групи, які регіони і які лікарні були проаналізовані, методологія? Де, зрештою, документ, складений за результатами аудиту? – питає експертка.

  • Справжня причина скасування реформи невідома.

Світлана Бубенчикова не може зрозуміти, чому реформу вторинки згортають. Але припускає, що не через піклування про лікарів та пацієнтів.

Наслідки згортання медичної реформи в лікарнях і диспансерах

Припиняється розвиток спроможних лікарняних закладів. Хто підписав договори із Національною службою здоров’я, не отримають коштів, на які розраховували і які заробили, відповідно до кількості лікувальних випадків.

Повертається оплата медичних послуг із кишень пацієнтів. За словами Світлани Бубенчикової, офіційні благодійні внески – це ще найкращий варіант.

Експертка каже, що пацієнти сплачують зі своєї кишені ще один бюджет охорони здоров’я, коли лікарня утримується за субвенцією.

Припиняється осучаснення лікарняної мережі. 

– Коли гроші за субвенцією використовуються неефективно, коли немає аналізу використання цих коштів, то розбудова мережі спроможних медичних закладів, які відповідають запитам пацієнтів, відкладається на роки, – каже Світлана Бубенчикова.

Коли натиснуть на гальма – невідомо

Наразі ми маємо лише публічну заяву міністра охорони здоров’я. Жодних нормативних актів, які б описали механізми її реалізації, ще немає, каже Світлана Бубенчикова. Проте міністр уже доручив профільним установам розробити відповідні зміни.

Депутатка від «Голосу» Ольга Стефанишина написала, що комітет Верховної Ради з з питань здоров'я нації поки що не розглядав питання призупинення другого етапу реформи охорони здоров'я. З її слів, це робитимуть завтра, 8 травня.


Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Коментуйте, поширюйте.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)