Бурштинова кімната Рівненської АЕС

Грудень 2013-го. У Києві стоїть Майдан, нещодаво побили студентів. А в цей час на Рівненщині – активне економічне життя. Рівненська атомна електростанція у ці дні купує за 661 500 гривень (на той час – це понад 82 тисячі доларів) – вмостіться зручніше, щоб не впасти – «декоративні модулі для психо-емоційного розвантаження оздоблені бурштином». «Четвертій владі» вдалося з`ясувати, що приховують за цим терміном і у скільки разів переплатили за покупку.

Може, мало хто б і дізнався про цю закупівлю, якби нинішній директор державного підпиємства «Бурштин України» Дмитро Тяглій (саме через це підприємство здійснювала закупівлю «атомка») не звернувся рік тому у поліцію зі скаргою на розтрату бюджетних коштів. 

Кримінальне провадження з дивними формулюванні у реєстрі судових рішень ще понад півроку тому помітила рівненська журналістка Інна Білецька.

«Хто працює в Енергоатомі і знає, що то таке ті модулі? Як вони розвантажують? На них треба лягати, сідати, на голову класти, до хворих місць примотувати? І ще питання, як там в Енергоатомі, модулями досі користуються? Не зносились? Бурштин не стерся?» – із сарказмом питає журналістка, однак відповіді не отримує.

«Четверта влада» зацікавилася цією темою, і нам вдалося дещо з`ясувати і сфотографувати ці модулі.

Виявляється, ДП «Бурштин України», замість того, щоб заробити на цій закупівлі, виступило посередником і, за документами, віддало левову частку замовлення та коштів приватній фірмі – ТОВ «УАТД «Улуру». При цьому примудрилося не повністю розрахуватися за нібито придбаний в «Улуру» товар.

Директор ДП «Бурштин України» Дмитро Тяглій розповідає, що про заборгованість дізнався лише після того, як ТОВ «УАТД «Улуру» подало на них в суд, через три роки після самої закупівлі.

– Прийшла позовна заява про те, що ми винні 360 тисяч, – пригадує посадовець. – От тоді ми розпочали з’ясовувати і побачили, що в нас справді висить заборгованість 160 тисяч перед ними (інша частина суми з позовних вимог стосується інфляційних втрат, відсотків та судових витрат – авт.). Змінилося вже 2 чи 3 бухгалтери з тих пір і, звісно, 2 чи 3 директори.

За документами виходить так: АЕС  у листопаді 2013-го звертається до «Бурштин України», щоб замовити їм «модулі для релаксації». Перераховують їм 661 500 гривень.

ДП «Бурштин України» залишає в себе 180 тисяч, виконує частину робіт. А на 481 500 грн. замовляє товару у комерційної структури. При цьому оплачує лише 320 тисяч, залишившись винним 161 500.

Наразі комерційна структура через суд повертає собі заборгованість, але натомість потрапляє під приціл кримінального провадження.

«Пшонка стайл» для психо-емоційного розвантаження

Але нас у першу чергу цікавить, що ж таке закупила «атомка» під такою вигадливою назвою. Що ж таке ці модулі для релаксації? Спочатку ми подумали що це виглядає якось ось так:

Але щоб не бути голослівними, ще в травні 2017-го звернулися до Рівненської АЕС з проханням ознайомитися з детальними угодами про закупівлю та отримати доступ до самих модулів, щоб їх сфотографувати.

Однак на «атомці» здивували. Договору, кажуть, тут немає, бо всі документи щодо цієї закупівлі вилучила поліція, яка вивчає, чи була тут переплата коштів. А щодо фото та відеозйомки цих придбань, то, мовляв. звиняйте, це не є публічною інформацією, згідно з визначенням із відповідного закону.

Разом з тим тут повідомили, що мова – про облаштування бурштиновими картинами кімнати для психоемоційного розвантаження, яка знаходиться в навчально-тренувальному центрі Рівненської АЕС.

Добре, що АЕС – не єдине джерело цієї інформації. Копії угод нам надали в ДП «Бурштин України». Тож, перелік усього, що закупила Рівненська АЕС у грудні 2013-го року під виглядом модулів для розвантаження, оздоблених бурштином, виглядає таким чином:

І ось – кімната, яку раніше ретельно приховували від широкого кола громадськості. Часу переміряти розміри виробів у журналістів не було, але показуємо, що вдалося зафіксувати.Минає півроку, і ми повторюємо спробу потрапити на Рівненську АЕС, щоб таки побачити, що собою являють  придбані вироби. Після кількаразових запитів, спілкувань по телефону, пояснень, переконувань, звернень до керівництва «Енергоатому», перемога – маємо дозвіл на зйомку, яку організували в той же день, що й демонстрували журналістам комплекс для переробки радіоактивних відходів.З цієї закупівлі 180 тисяч ідуть для ДП «Бурштин України» за 12 картин, решту постачає «Улуру», але за посередництвом того таки ДП «Бурштин України».

На одній зі стін – панно розміром 2,4м*4,8м. Левова частка бурштину тут використана для зображення жарптиці в центрі. В інших ділянках картини бурштину в рази менше.

Ось пташка зблизька:

Інші стіни кімнати завішані бурштиновими картинами з пейзажами розміром 0,7м*1м. Таких картин – 12. У кутках приміщення – торшери з наліпленими камінцями, всього їх 5:

Хоч водночас із цією закупівлею планували придбати проектор для цієї кімнати, вільного місця для проекції в кімнаті не найшлося через згадані вище картини і панно. Хочете дивитися якісь кадри на мультимедіа – забудьте про споглядання головного атрибуту панно – жарптиці.

Вікно і одна стіна завішені гардинами. Тими, що разом коштували 72 тисячі. На вигляд – тканинні ролети з наклеєними дрібними камінцями бурштину (вдалося нарахувати близько 300 таких камінців).

Ну і світильники та все інше.

На Рівненській АЕС розповідають, що  така кімната потрібна для відпочинку персоналу, адже в них дуже відповідальна і виснажлива робота. Оперативний персонал працює вдень, ввечері, вночі.

– Вночі – з 12-ї до 8-ї, – деталізує начальниця відділу розвитку персоналу Рівненської АЕС Галина Синиця. Це взагалі спад всіх фізіологічних можливостей, навіть температура тіла знижується, і працівники в цей час повинні очі не закрити, відслідковувати всі параметри, їх тисячі, розуміти, що є причиною, що наслідком, розуміти їх послідовність, їх причинно-наслідкові зв’язки.

Нештатні ситуації трапляються нечасто, але вони можуть трапитися в будь-яку секунду, будь-яку хвилину. І ціна не справитися з такою ситуацією дуже велика на атомній станції.

Тому для оперативного персоналу, особливо для оперативного персоналу на всіх атомних станціях в Україні і Росії, є психологи станції, і одна із задач їх – це підтримувати психологічну готовність. Підтримувати їх психологічно-емоційний стан на такому штатному нормальному рівні. Для задоволення такої задачі є так звані сеанси психологічно-емоційного розвантаження. 

Посадовиця роповідає, що ці сеанси відбуваються саме у згаданій вище кімнаті. Ось як, за її словами, виглядає сеанс:

– Заходить небагато людей із працівників зміни, включається релаксаційна музика, їх є спеціальний набір: може бути вогнище, шум прибою, лісу тощо. Є такі спеціальні стандартизовані психологічні заставки, і музика відповідна вибирається. Працівники під цю музику засинають або впадають в напівдрімоту, це триває приблизно годину. І вони проходять такий сеанс реабілітації. Крім музики, ще є сеанси психотерапевтичного розслаблення, де вже йдуть тексти, різні навіювання, заспокоєння. Це використовується за бажанням або коли людина має таку потребу, це визначаємо ми. Іноді людина не розуміє, наскільки вона виснажена, але для того є спеціалісти.

А до чого тут купа бурштину, спитаєте ви? Ми теж запитали:

– Коли створювали, ми вивчали буклети і були дослідження, можна подивитися в інтернеті, є статті про вплив бурштину на людський організм, – каже начальник навчально-тренувального центру Рівненської АЕС Юрій Єлісєєв. – Благотворний вплив саме в частині відновлення психо-емоційного і фізичного стану людини. Тобто не просто психологічний вплив музики, води та світла, а також вплив бурштину, у нас ще стоять спеціальні іонізатори, і відбувається конвертація повітря з цими іонами бурштину, і це дає благотворний вплив на людину.

Ймовірність переплати на 50 тисяч доларів

661 тисяча за цю закупівлю – це багато чи мало? Директор ДП «Бурштин України» Дмитро Тяглій впевнений, що надто багато. Однак точну цифру переплати дати складно, бо на підприємстві відсутня детальна специфікація отриманого від «Улуру» і проданого «атомці» товару, де описано, скільки грамів якої фракції бурштину використано в тому чи іншому виробі.

– Ну зайдіть в магазин і подивіться, найдорожча ікона – 50 тисяч, – аргументує директор, посилаючись на нинішні ціни на бурштинові вироби (не забуваймо, крім цього, що порівняно з 2013-м роком гривня  впала у понад три рази – авт.). – Але там справді дороге каміння, і золото є, ну тобто це витвір мистецтва. Я не знаю, що там (це про закупівлю АЕС). Це питання до поліції – зробити експертизу, оцінити все. Чому цього ніхто не робить?

Специфікації товару не надає також ні АЕС, ні «Улуру». А в поліції скоро мине рік як відкрили кримінальне провадження. Тут досі не спромоглися організувати товарознавчу експертизу, яка би розставила усі крапки над «і».

Тому ми спробували хоча б приблизно перевірити відповідність цін, які оплатила «атомка», ринковим. Отримані результати шокували.

Ну ось візьмімо, наприклад, торшери. Нагадуємо, виглядають вони ось так :

За 5 штук заплатили трохи менше 50-ти тисяч. На жаль, журналісти не встигли відфотографувати кожну грань у всіх торшерах, тому, на основі тих граней що потрапили в кадр, припускаємо, що на кожному торшері наклеєно близько 30-ти камінців бурштину.

Трішки пошуку в Google – і знаходимо, що дуже подібні торшери (без бурштинових камінців і, схоже, що трохи нижчі) можна купити по 160 доларів за штуку. А подібні бурштинові камінці можна придбати в магазині приблизно по 80 гривень за штуку.

А тепер – трохи простої арифметики, скільки міг би коштувати подібний торшер у грудні 2013-го року (ціну за бурштин залишимо нинішню – дамо «фору» покупцям і простір для можливої похибки цих орієнтовних підрахунків):

(160 доларів*8 грн/дол+80 грн/шт.*30шт)*5 шт. =18 400 грн.

Скільки-скільки? 18 400? Це ж майже втричі дешевше, ніж заплатила «атомка». Ок, округлимо до 20 тисяч гривень, дамо ще «фору» за доставку, але й це не рятує ситуацію. Зайве витраченими залишаються майже 30 тисяч гривень – на той час трохи більше як 3 600 доларів.

Ну нехай. Може, це ми до торшерів такі критичні, а з усім іншим все гаразд.

Візьмімо 12 картин за 180 тисяч. Нині подібні можна придбати в межах 4-5-ти тисяч за штуку (ми цікавилися цінами в кількох магазинах бурштинових виробів). В магазині, що працює в ДП «Бурштин України», як розповіли нам працівники підприємства, у 2013-му подібні картини можна було придбати в межах 4-х тисяч гривень (така незначна різниця в нинішній ринковій ціні і ціні 2013-го пов`язана з тим, що хоч гривня і знецінилася за цей час в понад три рази, але й бурштин значно упав в ціні за цей час). Отже повертаємося до арифметики і рахуємо, скільки могли би реально коштувати 12 картин у 2013-му:

12 шт.*4 000 грн.=48 000 грн

А витратили скільки? На 132 тисячі більше – на той час це 16 500 доларів.

Щодо ймовірної тодішньої ринкової вартості панно, то тут трохи складно оцінювати – подібних за розмірами або зображенням у магазинах наразі не знайшли. Однак якщо порівняти ціни суто за площами, то бурштиновий виріб такою площею у 2013-му міг коштувати близько 60 тисяч гривень. Ну гаразд, давайте накинемо 20 тисяч за унікальність (та ж таки «фора»). І все одно отримуємо ймовірну переплату в розмірі 244 тисяч гривень – 30 500 доларів.

Ну і гардини насамкінець. За 72 тисячі гривень. Всіяні дрібними камінцями. Нарахували камінців штук 300. Точного розміру гардин не маємо (специфікація ж відсутня, і часу поміряти виріб нам не дали), але якщо оцінити розмір приміщення, де вони знаходяться, то виходить, що разом набігає близько 21 кв.м. (плюс-мінус).

Наразі вартість тканинних ролетів в інтернет-магазинах коливається приблизно від 300 до 1000 гривень за квадратний метр. Знову дамо фору «атомці» – порахуємо по теперішній максимальній ціні за гардини. А дрібненькі камінці, якими всіяні ролети, можна придбати гривень по 7 за штуку (гляньте, наприклад, на це намисто з Музею бурштину). І традиційна арифметика:

21 кв.м*1000 грн/кв.м+7 грн/шт*300 шт. = 23 100 грн. (стільки по максимуму могло би це коштувати)

Тож, і тут маємо ймовірну переплату в розмірі майже 50 тисяч гривень – на той час понад 6 тисяч доларів.

Плюсуємо всі ймовірні переплати – отримуємо понад 50 тисяч доларів.

Ще раз звертаємо увагу – такі підрахунки – дуже орієнтовні. Адже щоб докладно оцінити ринкову вартість виробу з бурштином, потрібно мати його специфікацію, де було би чітко вказано, скільки і якого гатунку бурштину використано. А поліція, розслідуючи кримінальне провадження щодо ймовірної розтрати коштів, за рік не спомоглася організувати докладну експертизу товару.

«Це чиста схема відмиття бюджетних коштів», – посадовець

Генеральний директор Рівненської АЕС Павло Павлишин (який був на цій посаді і в 2013-му році) вважає, що витрачені понад 600 тисяч на оздоблення кімнати – не велика сума. Ось як посадовець коментує ціну покупки під час прес-туру журналістів на відкриття комплексу з переробки твердих відходів:

– Кажуть, що це бурштинова кімната, що там панно, картини, що там є ці камені, але ніхто не каже, що в цю вартість входила вся необхідна апаратура, повністю ремонт приміщення, заміна підлоги, стін, кондиціонування, тому якщо брати в комплексі, я вважаю, що це невеликі витрати. Це по-перше, по-друге, наскільки мені відомо, сьогодні йде провадження по тій фірмі-посереднику, не з тим, з ким ми заключали цей договір, а з посередником ведуть якісь слідчі дії. Питань до нас [у поліції] немає. 

Хм. Згідно з угодою між «атомкою» та ДП «Бурштин України», жодних ремонтних робіт не було передбачено. Ми попросили (написавши на електронну пошту) в директора уточнити, що він мав на увазі. Замість директора відповідає начальник управління інформації  ВП РАЕС Петро Кратік:

«Відповідаючи на запитання Вашого кореспондента, генеральний директор РАЕС Павлишин П.Я. відповів помилково, що в цю вартість входила вся необхідна апаратура, повністю ремонт приміщення, заміна підлоги, стін, кондиціонування… До ціни продукції включена вартість тари, упакування і маркування, доставки, страхування, та інші понесені «Постачальником» витрати на умовах DDP згідно з «Інкотермс 2000». Хочу зазначити, що поставлені вироби – це вироби індивідуального виготовлення. Цінове співставлення з виробами широкого вжитку не коректне, а тому витрати, понесені РАЕС на той час, є незначними в порівнянні з ефектом, який ми маємо від функціонування кімнати».

Директор державного підпиємства «Бурштин України» (яке й продавало втридорога ці вироби у 2013-му, за іншого керівництва) Дмитро Тяглій так не думає:

– Послухайте, я 20 років пропрацював у міліції, – каже Дмитро Тяглій. – Я двадцять років курував бюджетні гроші. Це чиста схема відмивання бюджетних коштів. Це моя особиста думка. Я в цьому переконаний. Відсутність специфікації, відсутність чіткого опису виробів, перегін грошей з держпідприємства на держпідприємство, далі на комерційну структуру.

У ТОВ «УАТД «Улуру», яке за документами і продало для «Бурштину України» левову частку цих дорожезних виробів, коментувати ціну товару не схотіли. Попри те, що ми озвучили своє питання до керівництва фірми і залишили номер  телефону та повторно нагадували про своє питання – ніхто нам не передзвонив. Знайти контакти колишнього директора ДП «Бурштин України» Миколи Негруба, який підписував угоди про бурштинові модулі, нам також не вдалося.

А юрист проекту «Тисни!» громадської організації «ТОМ 14» Володимир Харечко звертає увагу, що судячи з мотивувальної частини ухвали суду, поліція розслідує лише факт розтрати коштів державним підприємством «Бурштин України» під час купівлі товару у ТОВ «УАТД «Улуру», вважаючи таку угоду безтоварною (фіктивною).

Юрист вважає, що розслідує цей факт поліція не надто ефективно, адже з моменту відкриття кримінального провадження минув майже рік. За цей час, зважаючи на інформацію, що міститься в реєстрі судових рішень, слідчий лише отримав доступ до договорів та інших документів, що оформлялися під час здійснення господарських операцій. В поліції підтвердили, що про підозру поки нікому не оголошували, справу до суду не передавали, та й експертизи придбаного товару ще не робили. 

– Водночас, поліція не звернула уваги на факт можливої закупівлі товару РАЕС у ДП «Бурштин України» за значно завищеними цінами, що також являє собою розтрату – склад злочину, передбачений ст. 191 Кримінального кодексу України, – каже Володимир Харечко. – Якщо підрахунки розміру переплати, проведеної журналістами, підтвердяться експертизою, то винним особам може загрожувати покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

«Публікація створена за фінансової підтримки Уряду Канади через Департамент закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD) за посередництва Інтерньюз-Нетворк».

Уряд Канади не відповідає за зміст публікації і може не поділяти точки зору висловлені в публікації.

«Article undertaken with the financial support of the Government of Canada provided through the Department of Foreign Affairs, Trade and Development (DFATD)»