Рівненський суд прийняв два небезпечних рішення щодо права на інформацію, – медіаюристка

У березні ми описували, як чиновники Рівнеради не дали нам інформацію про освіту заступника начальника управління містобудування та архітектури Рівненської міської ради Віктора Вівсянника.

Через це ми поскаржились Уповноваженій з прав людини. Нашу скаргу задовільнили і представник Уповноваженої у Рівному склав протокол про порушення права на інформацію та направив його до суду. Але суд не побачив проблеми.

Медіаюристка вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим.

Що постановив суд

Віктор Вівсянник фігурував у розслідуваннях та публікаціях «Четвертої влади» як підписант містобудівних умов забудовникам та бізнесменам. Він постійно уникав спілкуватися з нами щодо своєї роботи.

При підготовці досьє посадовця ми надіслали запити до міської ради, аби дізнатися його біографію. Спочатку нам відмовилися давати інформацію, а згодом все ж дали, але не повну: не вказали освіту чиновника.

Начальниця відділу з питань служби в органах місцевого самоврядування та кадрової роботи Рівнеради Тетяна Костюк пояснила, що так захотів сам Вівсянник.

Через це ми поскаржились Омбудсмену. Нашу скаргу отримали й віддали опрацьовувати представнику на Рівненщині Андрію Преподобному. Він склав два протоколи: на Вівсянника та Тетяну Костюк за статтею 212-3 Кодексу про адмінправопорушення (порушення права на інформацію).

Протоколи розглянув Рівненський міський суд, зокрема, судді Микола Бердій та Кристина Даш'ян. За інформацією із судового реєстру, обидва протоколи закрили, бо не знайшли порушення у діях посадовців.

Ми дали проаналізувати рішення суду адвокатці та медіаюристці громадської організації «Платформа прав людини» Людмилі Опришко. На її думку, такі постанови суду не можна назвати ні законними, ні обґрунтованими.

У судовому рішенні стосовно справи Тетяни Костюк йдеться, що журналістки у запиті до міської ради не вказали, яка саме інформація про Вівсянника може свідчити, що він водить громадськість в оману, але водночас вказали, що саме така інформація загалом є предметом суспільного інтересу.

Суддя Микола Бердій також зазначив у рішенні, що інформація про освіту Віктора Вівсянника може розголошуватися лише за його згоди.

На думку Людмили Опришко, суд не взяв до уваги судову практику та одну із частин статті Закону України «Про захист персональних даних».

–  Суд надто вузько тлумачить правові норми, які стосуються спірної ситуації, він не застосовує ті приписи, які забороняють обмежувати доступ до відомостей про освіту чиновників, не враховує відповідну судову практику, – пояснює адвокатка.

– Зокрема, суд не застосував під час розгляду справи друге речення частини 2 статті 5 Закону України «Про захист персональних даних»: до конфіденційної інформації не належать персональні дані, які стосуються роботи людини на державній службі чи в органах місцевого самоврядування.

У цій справі запит стосувався освіти заступника начальника Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, тобто особи, що уповноважена на виконання функцій місцевого самоврядування.

–  Відомості про освіту в таких випадках мають принципове значення, адже освіта є умовою отримання посади і може свідчити про про наявність чи відсутність знань, необхідних для виконання повноважень, – нагадує адвокатка.

Пленум Вищого адміністративного суду України у пункті 5.8 своєї постанови від  29.09.2016 № 10  «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» роз'яснив:

«якщо до посади, пов'язаної з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, встановлені кваліфікаційні чи інші обов'язкові вимоги, такі як освіта, досвід роботи, знання іноземної мови, відсутність судимості тощо, така інформація не є конфіденційною».

Рішення судді Кристини Даш’ян закрити протокол щодо Віктора Вівсянника медіаюристка вважає «надзвичайно суперечливим»: адже суд спочатку наголошує на тому, що було порушення права на доступ до публічної інформації, а потім робить протилежний висновок.

– Чому суд ухвалив таке рішення, сказати складно. Але протиріччя на цьому не закінчуються. Навіть фактичні обставини цієї справи є суперечливими і суд ці протиріччя не усунув. Зокрема, з протоколу видно, що відповідальна особа не надала запитуваної інформації, в той час як суд зазначає, що надала. Чим підтверджується факт надання спірної інформації на запит, суд не зазначає.

– Чи виглядає таке рішення переконливим? Як на мене, ні, – каже адвокатка.

На думку Людмили Опришко, такі рішення суду створюють атмосферу безкарності за порушення права на доступ до публічної інформації.

– Отримавши їх, чиновники стають впевненішими на шляху обмеження доступу до інформації. Тому такі судові рішення є небезпечними.

Такі постанови суду можна оскаржувати в апеляції або звернутися до суду за захистом порушеного права на доступ до публічної інформації. Але строки притягнення до відповідальності чиновників спливли (вони становлять три місяці з моменту порушення права на доступ до публічної інформації), тобто оскаржувати рішення немає сенсу.
 
Однак ще не сплив строк звернення за захистом порушеного права на доступ до публічної інформації до суду. Він становить шість місяців (порушили право у березні, можна позиватись до 17 жовтня – авт.). Тому юристка радить якомога скоріше готувати позовну заяву і подавати її до суду. Вона ж допоможе «Четвертій владі» скласти цю заяву.

Що було раніше

Нагадаємо, Віктор Вівсянник фігурує у публікаціях «Четвертої влади» як підписант містобудівних умов забудовникам із сумнівною репутацією.

Наприклад, його підпис стосується котеджів «Айворі» забудовника Олександра Гусарука, що на вулиці Ботанічній у Рівному, неподалік Гідропарку.

Хоча земля там призначена для підсобних приміщень і розміщена у рекреаційній зоні, чиновник підписав містобудівні умови для проєктування «житлової малоповерхової забудови». Поставити свій підпис під цими умовами Вівсянника зобов'язав суд, але він не намагався оскаржити таке рішення і не прийшов на засідання, коли рішення ухвалювали. Так посадовець посприяв забудовнику на шкоду місту.

Ми написали про це у публікації: Хмельницький забудовник ошукав рівнян. Його партнери ставлять ультиматум Рівнераді

Ще один підпис Вівсянника стосується містобудівних умов для ділянки посеред парку біля Басового Кута. Ще у 2012-му на ділянку видавали містобудівні умови для проєктування кафе. За умовами, які підписав посадовець, площа кафе мала бути 440 квадратних метрів (тобто в понад два рази менша, ніж орендована ділянка) з висотою – до 18 метрів (орієнтовно 5-6 поверхів).

У грудні 2020-го року, тобто вже після виборів і за нової влади у Рівному, управління містобудування та архітектури затвердило на цю ж саму ділянку зміни до містобудівних умов та обмежень, якими дозволило зводити тут ще й готель. Обидва рази підписував містобудівні умови Віктор Вівсянник.

Детальніше про це у матеріалі: «Набережний квартал» планує будувати багатоповерхівку в парку біля пляжу Басового кута.

Наказ про затвердження цих містобудівних умов пізніше Рівнерада скасувала.

Більше дізнатися про всі справи чиновника на посаді можна за тегом: Віктор Вівсянник.

Продовження теми: Архітектор на селі: суд змусив міську владу оприлюднити інформацію про освіту улюбленця забудовників Рівного

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.