Таємний агент: як чиновник управління архітектури протиправно приховує інформацію про себе

Ми хотіли отримати біографію заступника начальника Управління містобудування та архітектури Віктора Вівсянника. Чиновника, який часто уникає відповідей на питання журналістів, і водночас видає сумнівну документацію на користь несумлінних забудовників. Нам перешкоджають її отримати
Джерело
Колаж «Четвертої влади» на основі власного фото

«Четверта влада» має рубрику «Досьє». Там ми оприлюднюємо суспільно важливу інформацію про політиків, посадовців та інших публічних осіб. Для цього ми перевіряємо інформацію за допомогою різних джерел, баз даних, реєстрів, а також надсилаємо запити на доступ до публічної інформації.

Надсилаючи запит, цього разу хотіли отримати біографію заступника начальника Управління містобудування та архітектури Віктора Вівсянника. Чиновника, який часто уникає відповідей на питання журналістів, і водночас видає сумнівну документацію на користь несумлінних забудовників.

Спочатку нам відмовили у доступі до цієї інформації, пославшись на закон, якого не існує. Ми постукали в інші двері і все ж отримали відповідь, але й вона з частково прихованою інформацією.

Пояснюємо, чому біографія чиновника не може бути прихованою. І закликаємо читачів, які можуть надати важливу інформацію про цього посадовця – написати нам у повідомлення фейсбук-сторінці «Четверта влада».

Віктор Вівсянник працює заступником начальника управління містобудування та архітектури Рівненської міської ради. Він фігурував у розслідуваннях та публікаціях «Четвертої влади» через те, що підписав містобудівні умови та обмеження для проєктів забудовника Олександра Гусарука та його фірми «Група смарт».

Віктор Вівсянник сам підписав відповідь на запит про відмову у інформації, яка його стосується

Нещодавно ми писали, що Вівсянник підписав містобудівні умови для проєкту у центрі міста на Шопена, 4, хоча містобудівна рада рекомендувала цього не робити. На цій ділянці мала би з’явитися 16-поверхівка житлового комплексу «Соната». Наразі її будівництво під питанням.

Інший підпис Вівсянника стосується котеджів «Айворі» на Ботанічній у Рівному, неподалік Гідропарку. Хоча земля призначена для підсобних приміщень і розміщена у рекреаційній зоні, чиновник після рішення суду підписав містобудівні умови для проєктування «житлової малоповерхової забудови». Однак Вівсянник не намагався оскаржити це рішення і не прийшов на засідання, коли його прийняли. Чим посприяв забудовнику на шкоду місту.

В обох випадках ми намагалися зв'язатися із Віктором Вівсянником, але він не відповідає на дзвінки на мобільний, а в Управлінні журналісткам «Четвертої влади» відповідають, що чиновник зайнятий. І хоча ми залишаємо контакти, ніхто ніколи з нами не зв'язується. Так відбувається протягом останнього півріччя.

9 березня журналістки «Четвертої влади» Ярослава Нікітюк та Алла Максимчук надіслали запит на доступ до публічної інформації Рівненській міській раді. У ньому просили інформацію про:

  • біографію Вівсянника Віктора Михайловича;
  • його дисциплінарні стягнення, службові відзнаки тощо, якщо такі були;
  • посадові обов'язки на його нинішній посаді та інформацію про інші посади, які він займав у міській раді;
  • його зарплату від початку роботи у структурних підрозділах міської ради і дотепер час помісячно.

На електронну пошту 16 березня ми отримали три листи із відповідями на запит. Основний із підписом міського голови Олександра Третяка та два додатки – відповідь начальниці відділу з питань служби в органах місцевого самоврядування та кадрової роботи Тетяни Костюк та відповідь від Управління містобудування та архітектури з підписом самого Віктора Вівсянника.

У відповідях нам надали інформацію про посадові обов'язки чиновника, його нагороди, також його зарплату помісячно. Але не надіслали його біографію.

У відповіді від відділу кадрової роботи вказано: «біографічна довідка є складовою особової справи працівника, яка відповідно до пункту 2 статті 14 та підпункту 1 статті 16 Закону України «Про захист бази персональних даних» містить персональні дані та є документом для службового користування».

У відповіді від Управління містобудування взагалі написали, що «біографію посадових осіб органів місцевого самоврядування не віднесено до публічної інформації».

Ми попросили прокоментувати такі відповіді на запити адвоката, медіаюриста, виконавчого директора громадської організації «Платформа прав людини» Олександра Бурмагіна.

– Насамперед, слід зазначити, що Закону України «Про захист бази персональних даних» не існує, – каже правник. – Якщо говорити про Закон України «Про захист персональних даних», то він у частині 2 статті 5 говорить, що не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, каже медіаюрист.

Олександр Бурмагін вбачає порушення права на доступ до публічної інформації у відповідях Рівнеради. Фото із фейсбук-сторінки ZMINA. Центр прав людини

– Посилання ж розпорядників, що це службова інформація необґрунтовані, оскільки така категорія інформації, згідно з частиною 1 статті 9 закону «Про доступ до публічної інформації» існує або тимчасово, або це форми документів, до яких біографія не належить.

Теза про те, що запитувана інформація не є публічною, не відповідає визначенню із закону:

Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. 

– Отже, біографія будь-якого посадовця, яка стосується освіти, досвіду роботи та інших відомостей, які свідчать про те, наскільки він компетентний та відповідає вимогам посади, є публічною інформацією з відкритим доступом. ЇЇ мають надавати на запит, – підсумовує адвокат. 

За словами Олександра Бурмагіна, розпорядник, згідно із частиною 7 статті 6 закону «Про доступ до публічної інформації» має надати тільки ту інформацію, яка пов’язана з посадою людини.

Якщо у біографії є інформація суто особистого характеру, наприклад, дата народження, місце народження і проживання, інформація про батьків тощо, її можуть не давати.

Після розмови з адвокатом ми зв'язалися із начальницею відділу з питань служби в органах місцевого самоврядування та кадрової роботи Рівнеради Тетяною Костюк.

Вона не пояснила, що це за закон «Про захист бази персональних даних», на який послалась у відповіді.

За словами жінки, ми некоректно сформували запит. Треба було просити не біографію, а автобіографію. Документу «біографії» у неї немає. Однак ми і просили «інформацію про біографію» і у відповідь нам могли будь-який документ, що стосується такого запиту.

Після отриманих неповних відповідей на запити одна із журналісток також 16 березня написала пост на своїй фейсбук-сторінці про це. Під дописом залишили коментар зі сторінки Рівненської міської ради: «Взяла це питання під свій контроль. Завтра з'ясую і дам відповідь. З повагою, Оксана Власюк»

Оксана Власюк наразі очолює відділ інформаційно-аналітичного забезпечення Рівнеради.

17-го березня журналістка отримала скан-копію підписаного Оксаною Власюк листа із приміткою, що нам надають додатково інформацію на запит від 9 березня. До листа додали скан-копію автобіографії Віктора Вівсянника.

Дані про його дату народження та адресу, а також про освіту у листі закрили.

За словами Тетяни Костюк, це зробили, бо так сказав Віктор Вівсяник.

– Він не давав дозволу на оприлюднення своїх даних. Потім він дозвіл дав і дозволив лише дати оту частину з автобіографії, – розповідає Тетяна Костюк.

Адвокат проєкту «Свої люди» від Bihus.info Віталій Гусак каже, що заборона людини на оприлюднення даних про себе не повинна бути основним аргументом при відмові у доступі до інформації.

– Відмовляючи у задоволенні запиту, розпорядник публічної інформації, повинен керуватись законом «Про доступ до публічної інформації», а не законом «Про захист персональних даних», в тому числі, щодо обмеження доступу публічної інформації та застосовувати правила трискладового тесту, – каже Віталій Гусак. 

Віталій Гусак допоможе журналісткам оформити скарги щодо неповного надання інформації. Фото зі сторінки у фейсбуку Віталія Гусака

Трискладовий тест – це вимоги, коли можуть обмежувати доступ до інформації за умови одночасного збігу трьох факторів:

  • лише в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
  • якщо розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
  • якщо шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Посилання на трискладовий тест немає у відповіді на запити, якими обмежують наші права у доступі до суспільно важливої інформації.

Ми намагалися зв'язатися із Віктором Вівсянником, але в Управлінні, як і завжди, кажуть, що він зайнятий. На особисті дзвінки на мобільний він не відповідає.

Журналістки «Четвертої влади» спільно із Віталієм Гусаком готують скаргу до Офісу Уповноваженої з прав людини та до міського голови стосовно надання неповної інформації на запити.

За це порушення передбачений штраф 425-850 гривень відповідальному за доступ до публічної інформації.


Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)