Селяни проти ворон: як обрізка дерев у селі на Рівненщині викликала скандал

У селі Велика Омеляна, що за 5 кілометрів від Рівного, є старий парк переважно з листяними деревами. Він розташований у центрі села, біля сільради, і певною мірою є його візитівкою.

Недавно дерева у парку суттєво обрізали. Одні селяни голову об'єднаної територіальної громади за це критикують, інші підтримують. Ми з'ясували, яким чином санітарна обрізка дерев перетворилася на скандальну подію.

Радикальна обрізка

Тамара Міськевич, яка мешкає у Великій Омеляні вісім років, наприкінці квітня виклала у фейсбук фото спиляних стовбурів та гілля в омелянському парку. Її повідомлення активно обговорювали та поширювали. Зокрема тому, що на деяких світлинах було видно загиблих пташенят і зруйновані гнізда.

У коментарях одні люди захищали обрізку, інші обурювалися. Серед останніх був рівненський арборист Дмитро Стрихарчук. Оновлений сільський парк він назвав «зубочистковою алеєю».

Авторка повідомлення Тамара Міськевич розповіла журналістці, що таку обрізку парку вона вважає неправильною. Мовляв, обрізали забагато і невчасно.

–  Це був високий, віковий парк. Наче в ліс заходиш. А його обрізали тоді, коли у воронячих гніздах уже були пташенята. І потім вони були на землі, –  розповідає Тамара.

Жінка не спеціалізується на озелененні, але вважає, що в селі «зробили дурницю». Через її позицію і тому, що розказала про обрізку в соцмережі, стосунки з односельцями зіпсовані.

Обрізали дерева на прохання селян

Журналістка поспілкувалася з головою Великоомелянської об’єднаної територіальної громади Аллою Карпюк. Посадовиця каже, що виконавчий комітет сільради вирішив розчистити парк, бо він був дуже густий і заселений воронами. Про це попросили омелянці – у колективному зверненні.

– В парку... не можна спокійно пройтися або прогулятися з дітьми… На голову постійно щось падає: або омела, або цілі гілки… Вся територія парку, зупинки, магазинів обгаджена воронами. Люди не можуть чистими доїхати на роботу, а діти – до школи, – написали селяни. 

Звернення підписали 143 людини. Відтак Алла Карпюк їм повідомила, що «в період з квітня по травень заплановано проведення місячника благоустрою» –тоді дерева й обріжуть.

Алла Карпюк каже, що після публікації фото у соцмережі на сільраду в екологічну інспекцію Рівненської області Поліського округу поскаржилася координаторка рівненської громадської ініціативи «Сад історій» Оксана Майборода.

На питання, чи приїжджав хтось звідти перевірити дерева, відповідає по-різному. Спочатку каже, що «екологія про це знає, виїжджали, обстежували, порушень з нашого боку ніяких не виявлено». Потім додає: особисто інспектора не бачила – сама їздила в інспекцію з фотографіями парку і давала пояснення.

Алла Карпюк каже, що на санітарне обрізання дерев згода інспекторів не потрібна. В інспекції це підтвердили.

Хто спилював і куди поділи деревину

У Великій Омеляні з 2016 року працює місцева пожежна команда. За словами Алли Карпюк, це вони обрізали дерева. А автовишку для роботи сільська рада наймала у приватної підприємиці.

– Щоб провести це через бюджетні кошти, треба було багато грошей, яких у нас не було. Тому ми обійшлися, – розповідає очільниця ОТГ.

Спиляне не продавали – розібрали місцеві мешканці. Алла Карпюк каже, що на дрова.

Аби ми переконалися, що обрізані дерева відновилися, Алла Карпюк запросила нас до села.

Не знайшли іншого способу боротьби з воронами

Зустріли журналістку близько тридцяти омелянців – прийшли захищати голову ОТГ та свою позицію. Люди говорять і про занедбаність парку, і про засилля ворон, які жили у густих кронах дерев.

Кажуть, що парк посадили у 1966 році і не пригадують, аби відтоді хтось його «чистив». Хіба якщо була загроза електричним дротам чи падало від буревію дерево.

– Навіть оті люди, які приїжджали, яких ми просили спиляти, багато відмовлялися, бо казали, машиною сюди заїхати не можуть. Бо то не парк, а ліс. Він був дуже темний, – розповідає продавчиня з Великої Омеляни Оксана.

Жінка додає, що через ворон люди по парку «ходили перебіжками».

Олена, яка живе «за три метри» від парку, скаржиться на нахабство ворон.

– Як діти ходять по дворі і їдять щось, крихти летять – ворони теж. Я боюся, що вони можуть накинутися, – розповідає жінка.

Старші жінки розповідають: птахи викльовують насіння з городів, виймають розсаду, а пізніше клюють дозрілі овочі. Доводиться докуповувати, досівати, досаджувати, накривати ящиками чи вигадувати інші способи захисту. Це обтяжливо і для гаманців, і фізично.

– Я хочу додати: років 12 назад тут співали пташки, – долучається до розповіді їхній односелець Андрій.

– Сов – вижили, солов’їв – вижили, – зітхає ще одна жінка.

Про односельців, яким не сподобалася санітарна обрізка парку, кажуть, що вони живуть на околиці, «поняття не мають, що тут і як» і «думають не про людей, а про ворон».

Люди впевнені, що обрізка паркові на користь: разом із головою ОТГ тепер планують облаштувати там зони відпочинку з альтанками та «резиденцію святого Миколая», вже висадили близько 30 дерев і кущів.

– Буде гарний парк із гарними локаціями, де люди зможуть почуватися людьми, – каже Алла Карпюк.

Арборист пояснює що не так

Рівнянин Дмитро Стрихарчук – арборист. Вивчає професійний догляд за деревами вже два роки. На його думку, дерева в омелянському парку кронували неправильно і є загроза, що вони поступово всохнуть.

Чоловік пояснює, що так роблять, щоб зекономити час (наприклад, енергетики обрізають гілки біля електромереж) або щоб не відшкодовувати вартість зрізаних дерев. Також «коли хочуть позбутись дерев, але вони в задовільному стані і дозвіл на видалення не дадуть».

– Навіщо так зробили в Омеляні, не знаю, – каже Дмитро Стрихарчук.

На його думку, правильніше було б залишити частину гілок. Бо якісне кронування – процес поступовий і розтягується на кілька років.

– Якщо дерева були дійсно аварійні, наприклад, сильно ушкоджені омелою, то їх варто було просто видалити і засадити новими. Те, що залишилося, з часом стане небезпечним, і його все одно доведеться видаляти, – каже арборист.

А воронячі гнізда, за словами Дмитра, можна було зняти в той період, коли ще не було пташенят. Закордоном, наприклад, піднімаються на дерево і телескопічними палками скидають.

Цей варіант показано у демонстраційному відео, яке Дмитро Стрихарчук знайшов в інтернеті.

Що каже екологічна інспекція

Координаторка рівненської громадської ініціативи «Сад історій» Оксана Майборода дійсно написала скаргу в Державну екологічну інспекцію Поліського округу. Вона просила з’ясувати, скільки дерев «було знищено», розмір шкоди і хто з тамтешніх посадовців це погодив. А ще – притягнути до відповідальності «винних у порушенні».

Жінці відповіли, що немає законодавчих документів, які б регулювали отримання дозволу на обрізання дерев. І що з 1 квітня до 15 червня, коли тварини й птахи масово розмножуються, діє заборона на санітарні рубки лісу. По суті питань відповіді не було.

У відповідь на запит «Четвертої влади» з екологічної інспекції написали, що голова Великоомелянської ОТГ не повідомляла про заплановану санітарну обрізку і що екологічний інспектор парк не бачив.

Також пояснили, що санітарне обрізання дерев роблять тільки у вегетаційний період, але не уточнили коли саме. Вікіпедія пише, що в Україні це з кінця березня до кінця жовтня. Також інспекція нічого не повідомила про ймовірну шкоду для парку.

Мав би бути штраф до 850 гривень

Юристка проекту «Тисни» (Bihus.Info) Ліза Середіна каже, що обрізка омелянського парку підпадає під статтю 153 кодексу про адміністративні порушення і означає штраф:

 «За знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення в межах населених пунктів та за їх межами, що не віднесені до лісового фонду з громадян через суд стягується від 170 гривень до 510 гривень, з посадових осіб або фізичних осіб-підприємців – від 510 до 850 гривень. А ще – відшкодування матеріальних збитків».

Зі слів юристки, відповідно до статті 242-1 Кодексу України про адміністративні порушення, хтось із державних екологічних інспекторів має скласти протокол, який потім спрямовують до суду. Алла Карпюк повідомила, що ніяких протоколів ніхто не складав.

Голова визнає помилку, але не ту

Очільниця Великоомелянської ОТГ і без протоколу каже, що порушила строки санітарної обрізки парку і готова заплатити штраф.

– Так, я почала це робити не в той термін, який треба. Так, я визнаю це порушення. Але треба було вибирати: або люди, або ворони, – каже Алла Карпюк.

Хоча парк не ліс, тому помилка не в строках обрізання.

У сільраді планують повністю видалити 42 дерева у тому ж парку. Місцева комісія без екоінспектора обстежила їх ще у грудні 2019 року. В акті написали, що дерева досягли вікової межі й ослабли. І що на незадовільний стан вплинула надто густа посадка.

Враховуючи розголос навколо обрізки, сільрада попросила в державної екоінспекції погодження. Там відповіли, що це не входить у їхні обов’язки. Тож восени дерева спиляють без них.

Варто додати, що з воронами час від часу воюють не лише у Великій Омеляні.

У міському парку закарпатського міста Хуст три роки тому також знищили воронячу колонію із пташенятами.

У Володимирі-Волинському від птахів потерпає центральна  частина міста.

А в буковинському Сторожинці комунальники знімали в парку воронячі гнізда. Знімали гнізда, а не нищили дерева.

Якщо наша робота вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна за цим посиланням.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.