Місія – облікувати всі дерева у Рівному: щоб зберегти їх і щоб були відповідальні за шкоду від падіння

Як побачите у Рівному людей із рулетками й телефонами, які ходять навколо дерев і вимірюють їх, знайте: це волонтери-інспектори. Хоч їх і небагато, але вони виконують важливу для міста роботу: допомагають міській владі з'ясувати реальний стан зелених насаджень. Для чого це треба і чому важливо, дізнавалася «Четверта влада».

Деталі розповіли начальниця відділу екології Управління економіки міста виконавчого комітету Рівненської міської ради Валентина Веремко та координаторка громадської ініціативи з озеленення «Сад історій в Рівному», голова Ради з озеленення Оксана Майборода.

Щоб у перспективі взяти дерева на баланс

Ще у грудні 2018-го року міські депутати затвердили «Програму розвитку та збереження зелених насаджень міста Рівного на 2019-2023 роки». Її розробили Управління житлово-комунального господарства, громадська організація «Сад історій» та Коаліція громадських організацій та ініціатив «Рада реформ Рівного». За цим планом недавно створили Раду з озеленення. 

Програма також передбачає інвентаризацію дерев і кущів. Найперше – на території вулиць Небесної сотні, Набережна, Литовська, Князя Володимира, Островського, Княгині Ольги, Степана Бандери і Соборна.

Інвентаризація потрібна, щоб місто могло взяти дерева на баланс і планувати витрати на догляд за ними. 

– Кожне дерево повинно бути обліковане за такими параметрами, як вік, вид, стан, наявність шкідників, – пояснює Валентина Веремко.

Інвентаризації досі не було, бо Управління ЖКГ не просило на неї гроші. За словами Валентини Веремко, рік-два тому на інвентаризацію частини дерев у міської влади «просили 1,5 мільйона гривень». Хто саме просив, посадовиця не уточнила.

Активісти з озеленення пропонували міській владі використати геопортал відкритих даних Управління містобудування та архітектури Рівненського міськвиконкому, створити інтерактивну карту або кадастр на основі платформи Іnspectree.

– Поставити на баланс – це наша амбітна мета. А наразі мова йде про цільове використання коштів на догляд за зеленими насадженнями, – пояснює Валентина Веремко.

Чому це важливо

• Бюджетні кошти на озеленення будуть використовуватися раціонально.

За інформацією ГО «Сад історій», на послуги з утримання зелених насаджень міська влада щороку витрачає з бюджету в середньому 18 мільйонів гривень.

– Поки місто не знає, які реальні потреби, то витрачає марно мільйони на однорічні квіти та покоси різнотрав’я в той час, коли щороку сотнями гинуть дерева, так і не дочекавшись професійного догляду, – пишуть громадські активісти.

• Дерева матимуть визначеного власника.

Міська влада, узявши дерева на баланс, одночасно набуде відповідальності за їхній стан і шкоду, спричинену їхнім падіння на когось чи щось. «Четверта влада» згадувала про випадок із автомобілем швидкої. Тоді Рівненський центр екстреної медичної допомоги не зміг відшкодувати гроші за пошкоджене авто, бо виявилося, що дерева у Рівному нічиї.

– Наша мета – зробити так, щоб аварійних дерев не було. Щоб таких історій взагалі не було, – каже Валентина Веремко.

Відповідаючи на питання, яке управління в майбутньому може відповідати за дерева у місті, посадовиця каже, що «тоді й буде вирішуватися».

Інспектування – швидше й простіше

За словами Валентини Веремко, не треба плутати інспектування з інвентаризацією. Остання має проводитися за застарілими вимогами. Є ціла низка нормативних документів, яких треба дотримуватися. А інформацію потрібно вносити у паперові документи. Валентина Веремко каже, що в цифрову епоху це безглуздо й неекологічно.

– Це недоцільно: зрізати дерево, щоб зробити папір, на якому потім описати дерева, скласти всі томи в окремій кімнаті, і щоб зробити аналіз, треба діставати ці паперові папки, – пояснює посадовиця.

Валентина Веремко каже, що разом із колегами з Луцька, Дубна і Львова (ці міста використовують Іnspectree) планують через «Асоціацію міст» просити законотворців змінити стару систему підходу до обліковування дерев. Проситимуть «узаконити інспектування».

–  Щоб інвентаризацію максимально спростили і привели до вимог сьогоднішнього дня. Оцифрували. Щоб ми могли користуватися нею швидше, якісніше і наглядніше, – каже посадовиця.

Тестують систему безкоштовно

Оксана Майборода розповідає: платформа розроблена львівським програмістом Павлом Голубцем за участі урбаністки, керівниці Управління екології та природних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради Олександри Сладкової. Створювали її на основі схожих ресурсів, які використовують у Берліні і Кракові.

– Щоб міста могли провести облік зелених насаджень і не витрачати купу коштів на інвентаризацію, придумали сучасний, простіший у застосуванні і набагато дешевший спосіб, – каже Оксана Майборода.

Оскільки коштів на обліковування дерев у бюджеті не було передбачено, до інспектування вирішили залучити волонтерів. А розробник платформи надав безкоштовний доступ до неї на один місяць.

– Чим більше дерев буде внесено в систему за тестовий період – тим краще: щоб влада побачила переваги цієї платформи і щоб запровадила її офіційно, – каже Оксана Майборода.

Використання платформи, за словами Валентини Веремко, після тестового періоду коштує орієнтовно 50 тисяч гривень на рік: за обслуговування сервера і супровід самої програми.

Волонтерів не вистачає

Перед початком роботи Павло Голубець приїжджав у Рівне і навчав волонтерів користуватися програмою. Відділ екології отримав від розробника Inspectree 40 «ключів» до платформи для 40-ка осіб. Наразі відгукнулося 25. Оксана Майборода розповіла, що 10 із них – люди з «Саду історій». 

– Якщо за перші 2-3 тижні побачимо, що хтось не працює, будемо забирати ці «ключі» і передавати іншим, – каже Валентина Веремко.

За два тижні роботи, станом на вечір 25-го серпня, волонтери внесли у систему 224 дерева. Вони позначені різнокольоровими точками. Колір вказує на стан дерева. Подивитися, на яких саме вулицях, можна обравши Рівне в переліку міст.

– Блакитні – це ідеальний стан, то наші спільнокоштові платани. А от липи вздовж вулиці позначені червоним та оранжевим – це незадовільний та задовільний стан, – повідомляють на сторінці «Саду історій» про перші перевірені дерева.

Оксана Майборода каже, що волонтери можуть «реєструвати» дерева не тільки з центру міста, але й з мікрорайонів, де вони мешкають.

Кому можна долучитися

За словами Оксани Майбороди, до інспектування можуть долучитися всі охочі повнолітні. Особливих знань про дерева не потрібно. У вайбері створено групу для волонтерів, вони спілкуються із координатором з відділу екології. У планах – залучення школярів із їхніми вчителями. Без учителів не можна.

– Молодь легко освоїть цю технологію, бо використовується мобільний телефон, – каже координаторка «Саду історій».

Як долучитися

Валентина Веремко рекомендує найперше зайти на сторінку Управління економіки міста у розділ «Охорона довкілля». Там є методика досліджень і контакти для охочих допомогти.

– Ми відкриті до співпраці. Телефон, за яким можна звертатися – 0362-26-26-39, але краще писати на електронну пошту [email protected], – каже Валентина Веремко. 

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.