Спекуляція на лимонах, часнику та імбиру: як у Рівному наживаються на страху перед хворобою

Через пандемію коронавірусу закрили на карантин продуктові ринки та базарчики. Рівненські теж. Магазини отримали можливість маніпулювати цінами на товари з високим попитом, а покупці, позбавлені вибору, але не згодні з цим, пробують самотужки на них вплинути.

«Четверта влада» досліджувала скаргу рівнянки на один із таких магазинів, де задорого продають лимони, часник та імбир. Одразу застерігаємо, що жоден із цих продуктів не лікує від коронавірусної інфекції. Якщо ви зустрінете в мережі таку інформацію, знайте, що це брехня.

Рівнянка Інна мешкає в багатоквартирному будинку на Вербовій. Жінка звернулася до редакції на прохання його мешканців. Каже, що в сусідньому супермаркеті «Базилік» «занадто роблять націнку на продовольчі товари». Особливо на «противірусні»: 7 квітня лимони там коштували 106,25 гривень за кілограм, імбир – 427 гривень за кілограм, а часник – 158,60 гривень.

– Багато літніх людей туди ходить, бо не можуть дійти до супермаркету, де дешевше. Бабця недавно хотіла купити там лимон, то виклала назад, бо він заважив 22 гривні один, – розповідає Інна.

За словами жінки, люди обурені таким здирництвом і просять допомогти вплинути на адміністрацію чи власника магазину.

Скільки хочуть за «противірусний набір» в інших магазинах

Для початку ми дослідили ціни на лимони, імбир і часник у кількох інших продуктових магазинах. Цікавили схожі на «Базилік» за розміром та асортиментом.

У магазині «Малина» на проспекті Князя Романа, 13 лимони коштують 95 гривень за кілограм. Вони більші й свіжіші на вигляд, ніж акційні. Також людям пропонують імбир по 350 гривень.

Супермаркет «Новус» на Гагаріна, 26 продавав 10 квітня лимони по 74,99 гривень за кілограм імбир – по 253 гривні. Але за чотири дні лимони подорожчали до 89,99 гривень, а імбир подешевшав на 10 гривень. Ймовірно, продавали залишки.

Хоч ціни постійно змінюються, можна дійти висновку: у супермаркеті «Базилік» часник і лимони – одні з найдорожчих, а імбир – навіть удвічі дорожчий, ніж у подібних магазинах.

Чому в магазині такі ціни

Журналістка поспілкувалася по телефону із жінкою, яка назвалася керівницею магазином «Базилік» Ольгою Володимирівною. У високих цінах на продукти жінка звинувачує постачальників.

– Ми не збільшили відсоток націнки на жодну десяту. Ціни збільшують постачальники. Я так само обурена такою ситуацією, – повідомила Ольга.

Дізнатися, чому в «Базиліку» ціни на лимони, часник та імбир вищі, ніж в інших магазинах, журналістка не змогла – жінка під час розмови перебивала і зрештою закінчила її сама нібито через зайнятість.

Чому є надмірний попит на «імунозміцнюючі» продукти

Лимони, імбир, часник наділяють протиінфекційними й загальнозміцнюючими властивостями. У періоди сезонних застудних хвороб люди купують їх більше. А на фоні пандемії COVID-19 ці продукти зробили чудодійними.

Журналісти сайту «По той бік пандемії» проаналізували цю інформацію та спростували фейки про те, що лимони «рятують життя», імбир – це «секретний китайський секрет» в протидії коронавірусу, а часник – нібито відмінна профілактика.

Ще однією причиною підвищення ціни на ці продукти є карантинні заходи у країнах, звідки їх привозять.

Наприклад, основний постачальник лимонів для України – це Туреччина. Зараз там ввели заборону на їх експорт. Аналітики найбільшого у Західній Україні оптового ринку «Шувар» кажуть, що це пов’язано як із надмірним зовнішнім попитом, так і з малим минулорічним врожаєм.

Часник та імбир також привозять переважно з Китаю. А пандемія зруйнувала налагоджену систему постачання.

Окрім того, ринки – основні конкуренти продуктових магазинів – не працюють через карантин. Їхні клієнти тепер змушені йти до великих супермаркетів чи магазинів на кшталт «Базиліку».

Що кажуть в контролюючих органах

За повідомленням Рівненської обласної державної адміністрації, ціни на соціально важливі товари в області контролюють місцеві управління Держпродспоживслужби, статистики та Антимонопольного комітету. 

У Головному управлінні Держпродспоживслужби у Рівненській області пояснили, що зараз вони не можуть впливати на недобросовісних продавців. Бо уряд скасував цінове регулювання на харчові продукти ще в липні 2017 року.

В установі чекають, що міністри його повернуть, і тоді Служба зможе реагувати на скарги людей.

– Скарг є достатньо. Що ціни піднімаються то на картоплю, то на цибулю, то на рибу… Щойно перелік продуктів із регульованими цінами буде затверджений, будемо працювати і ми, – каже завідувачка сектором контролю за регульованими цінами Ілона Шелестун.

В уряді планують затвердити перелік «соціальних» продуктів харчування. Міністр економіки і торгівлі Ігор Петрашко під час брифінгу 15 квітня назвав такими лише борошно, цукор, макаронні вироби, молоко, яйця, хліб, птицю, масло вершкове і крупу гречану. 

Коли готувалася публікація, цей перелік не був затвердженим. Тому Держпродспоживслужба радить рівнянам звертатися до Антимонопольного комітету.

– Це ознаки порушення антимонопольного законодавства – недобросовісна конкуренція, – пояснює Ілона Шелестун.

Посадовиця каже, що у скарзі обов’язково мають бути адреса магазину і юридична назва суб’єкта господарювання, тобто хто продає: фізична особа підприємець, приватне підприємство чи юридична особа.

За словами Ілони Шелестун, наразі до порушників застосовують адміністративні санкції, описані у статті 20 Закону «Про ціни і ціноутворення». Це вилучення  до державного бюджету «необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між державною регульованою ціною та ціною фактичної виручки і штраф у розмірі такої ж суми».

Наприклад, якщо картопля за регульованою ціною коштує умовних 10 гривень за кілограм, а продають її за умовних 20 гривень за кілограм, то порушник має перерахувати у скарбницю 20 гривень: різницю між цінами і штраф.

В Антимонопольному комітеті України розповіли інше

За номером гарячої лінії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 0362-62-04-32 ніхто не брав слухавку і вмикався факс. Журналістка телефонувала у різні робочі дні й години. 

Рівнянка Інна також не змогла ні з ким звідти поспілкуватися. Вона дзвонила в установу за тим же номером, бо так порадила операторка гарячої лінії 0-800-500-078 Рівненської обласної державної адміністрації.

Тому журналістка поспілкувалася із начальником Управління європейської інтеграції, міжнародного співробітництва та комунікацій головного офісу Антимонопольного комітету України Ігорем Солдатенком.

Посадовець пояснює, що в Україні немає регулювання цін на товари: «у нас повністю ринкова економіка». Ціна утворюється завдяки конкуренції виробників, постачальників і продавців.

Також Ігор Солдатенко повідомив, що антимонопольний комітет у роботі використовує Закони «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції» і «Про антимонопольний комітет України». А змісту Закону «Про ціни і ціноутворення» Ігор Солдатенко навіть не знає.

За словами посадовця, щоб встановити винного у порушенні законодавства, треба відкрити справу, почати розслідування, на яке часто йдуть роки. Але в межах таких розслідувань антимонопольний комітет може використовувати для впливу обов’язкові до розгляду рекомендації. 

Великі торговельні мережі кажуть, що зменшують ціни

Ігор Солдатенко каже, що в Антимонопольного комітету немає повноважень «змусити людей виставити ціни на якомусь певному рівні».

Але інструмент впливу у них таки є – це «обов’язкові до розгляду рекомендації». Наприкінці березня 2020 року Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного відкрило справу за ознаками антиконкурентних узгоджених дій  – ціни на «соціальні» продукти піднімалися синхронно у всіх мережах київських супермаркетів. У межах розслідування торговельним мережам надіслали обов’язкові до розгляду рекомендації.

Під цим тиском у магазинах Novus, «Ашан», Metro Cash & Carry Ukraine, «Сільпо», Billa, «АТБ-Маркет», Varus, «Еко-маркет», «Велика Кишеня» і «Велмарт» уже нібито зменшують націнку на хліб, макарони, борошно, крупи, м'ясо, ковбаси, молоко, сири, сметану, яйця, масло, олію, цукор, капусту, цибулю, буряк, моркву, картоплю і сіль. Деякі розмістили відповідну інформацію на своїх сайтах.

У Рівному є кілька таких магазинів. У мережі Novus до переліку додали і лимони: продаватимуть їх за ціною постачальника, але не вказали, якою саме.

На сайті мережі «АТБ» опублікували список продуктів без націнки, але ні лимонів, ні імбиру чи часнику у ньому немає.

На сайті «Еко-маркету» написали про продаж без націнки аж сотні товарів, але не уточнили, яких саме. Пишуть: шукайте в магазинах спеціальні цінники.

Ігор Солдатенко зауважив, що зменшення націнки, наприклад, на певну торгову марку гречки або нульова націнка на неї означає, що продавець збільшить націнку на чомусь іншому, наприклад, на ананасі.

Якщо ви бачите завищену ціну на соціально вагомі продукти харчування і не можете додзвонитися в місцеве відділення Антимонопольного комітету України, щоб повідомити про це, – звертайтеся у його головний офіс у Києві.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Коментуйте, поширюйте.