Спорткомплекс Муляренка: кому дістануться три мільйони «зверху»

Будівництво спортивного комплексу на вулиці Макарова у Рівному називають ласим. Сотні мільйонів гривень, кілька років будівельних робіт і протекція голови ОДА, що у нинішніх реаліях – додаткові десятки мільйонів для підрядника.

Отримати у будівництво такий об’єкт випадковій фірмі не дозволили б.

Проте тендер, несподівано для багатьох і попри прогнози місцевих політиків, виграло рівненське підприємство, яке досі практично не брало участь у державних закупівлях і задля перемоги якого від договору відмовилася одна з фірм, якій донедавна на Рівненщині серйозно таланило. 

Орієнтована вартість побудови першої черги спорткомплексу, спортзалу на 3000 глядацьких місць та комунікацій, – понад 320 мільйонів. Загалом же передбачають три черги будівництва, і компанія, яка візьметься будувати першу, з високою ймовірністю освоїть гроші і на решті черг.

Оскільки побудова спорткомплексу, що підпорядковуватиметься обласній спеціалізованій дитячо-юнацькій школі олімпійського резерву, – іміджевий проект голови Рівненської ОДА Олексія Муляренка, виготовили проектно-кошторисну документацію та провели тендер зі швидкістю, непритаманною таким об’єктам.

Згадати хоча б реконструкцію «Аванагарду», яку не можуть розпочати уже другий рік.

Ще на початку року обласна рада навіть виділила 5 мільйонів на будівництво спорткомплексу, а проект побудови опинився на перших позиціях серед тих, які відправили з регіону до Мінрегіонбуду – для отримання коштів з Державного фонду реконструкції та розвитку.

З Держфонду у Рівненській ОДА планують отримати цього року 30 мільйонів, хоча основні  будівельні роботи на Макарова заплановано на наступний рік. 

Як тільки оголосили тендер на будівництво першої черги, у депутатському корпусі облради навіть сперечалися, хто ж може виграти торги. Люди, причетні до будівельної сфери, були переконані: будуватиме київська фірма, інакше коштів із ДФРР не виділять. 

Втім, тендер обласного департаменту будівництва, який затягнувся на три місяці і який зумисне оголошували тільки на половину суми (160 мільйонів), виграла місцева компанія – архітектурне бюро «Янкор».

Для її перемоги тендерний комітет відхилив пропозиції двох дешевших учасників, а третій – «Стиль-Декор» – несподівано відмовився сам.

Зазначимо, що бюро «Янкор», засноване ще у 2005 році, вперше брало участь у відкритих на торгах Prozorro.

Схоже, воно донедавна взагалі було малоактивним. Зокрема, про це свідчить відсутність будь-яких судових спорів, яких майже неможливо уникнути під час активної будівельної діяльності.

«Янкор», згідно із підписаним договором, готовий розпочати будувати спортивний зал на Макарова за 157 млн грн (на аукціоні Prozorro товариство скинуло ціну на понад 2,5 млн, адже документи на тендер подали аж шість підприємств). 

Тендерний комітет зазначив, що зауважень до документації бюро немає. Натомість, їх знайшли активісти.

Так, відповідно до документів, які подав «Янкор», він має менше десяти технічних працівників у штаті (щоправда, зобов’язується винайняти значно більше на період робіт), а всі виробничі приміщення й техніку орендує. 

Будують імідж на імені директора 

Належить «Янкор», за даними держреєстру, рівнянці Яні Лавренчук.

До минулого року товариством керував Сергій Лавренчук, який є власником дубенської компанії «Урбанпроект», що за останні два роки виграла тендерів на понад 2,6 мільйонів. 

Нині ж керівником бюро є Юрій Корнійчук. Саме на панові Корнійчукові, який більше 30 років у будівельному бізнесі, «Янкор» будує нині свій імідж.

Юрій Корнійчук керував кількома будівельними фірмами та збудував, як йдеться в його інтерв’ю, неврологічне відділення госпіталю ветеранів війни, п’ятиповерхові житлові будинки у Рівному (на вулицях Княгині Ольги, 10, Лермонтова, 5, Дворецька, 5) та у Здолбунові (Паркова, 69), торговий центр на 16 Липня у Рівному, житлові будинки біля пам’ятника Несвицькій на Соборній і т.д. 

Але щоб виграти торги на будівництво спорткомплексу, «Янкору» потрібно було продемонструвати власний досвід роботи на подібних об’єктах, а не здобутки директора.

Тож серед поданого списку опинилися об’єкти, які будували за бюджетні кошти торік, і де «Янкор» виступав субпідрядником:

• дитсадок в Обарові Рівненського району, який помпезно відкривав президент Петро Порошенко у березні,
• школа у Корчині Костопільського району,
• спорткомплекс у Березному,
• школа в Озерцях Володимирецького району. 

Перші три об’єкти зводила фірма «Укрбудреммонтаж інжиніринг», зареєстрована офіційно на лучанина Вадима Сака, але якою, як писали журналісти і як йдеться у ряді кримінальних розслідувань, насправді керує Юрій Фалко. 

Окрім того, техніку та приміщення, за документами, «Янкор» орендує у ПП «Інформаційно-консалтингова група», що теж належить Вадиму Саку.

Директоркою цього підприємства є Галина Жарська, яка як ФОП вигравала торги на харчування дітей-чорнобильців у північних районах. Номер телефону пані Жарської, вказаний у держреєстрі, збігається з номером фірми родини Фалко «Фіалка».

Ще цікава деталь, яка натякає, що «Янкор» та фірми Фалко ймовірно пов’язані, – та, що «Стиль-Декор», третій за ціновою пропозицією на торгах та активний переможець тендерів обласного департаменту будівництва, несподівано відмовився від перемоги, не надавши документів для підписування договору.

«Стиль-Декор» належить рівнянці Вірі Рожчук і його правоохоронці у кримінальних провадженнях також розглядають як підприємство, яким керує Юрій Фалко.

Наприкінці минулого року в офісі «Стиль-Декору» навіть пройшли обшуки.

В офісі «Стиль-Декору» зазначають, що директор підприємства Ігор Мельник через свою зайнятість спілкуватися із журналістами не буде. Тож отримати офіційний коментар, чому фірма відмовилася від будівництва на Макарова, не вдалося. Можна лише пропустити, що причина – у вартості робіт.

– Маємо підозри, що «Стиль-Декор» навмисне віддав перемогу «Янкору», пропозиція якого є дорожчою на три мільйони, – коментує голова правління ГО «За чесний тендер» Святослав Клічук.

–  Нині Антимонопольний комітет розглядає справу про змову між кількома фірмами, в тому числі і «Стиль-декор», «Укрбудреммонтаж інжиніринг».

Янкор, схоже на те, тісно пов’язаний з «Укрбудреммонтаж інжиніринг».

Тобто фірми роблять вигляд конкуренції і потім серед своїх вибирають найдорожчу пропозицію. Закон це забороняє.

Крім того, фірма Янкор, яка не має достатньо власної техніки та працівників і навіть не заперечує цього, схожа на тендерну прокладку, яка візьме кошти, а роботи реально виконуватимуть зовсім інші люди.

Варто пам’ятати також, що йдеться про об’єкт, загальною вартістю понад 300 мільйонів.

Підозрюємо, що ці люди отримують і решту коштів без реальної конкуренції. Маємо надію, рівненське відділення Антимонопольного комітету нарешті почне карати за такі «договорняки», які коштують платникам податків, мільйони гривень.

В обласному департаменті будівництва, натомість, кажуть, що торги пройшли відповідно до законодавства. 

– Я взагалі мало цікавився тендерними процедурами, тож чому «Стиль-Декор» відмовився від участі у торгах, не знаю, – коментує директор департаменту Ярослав Мазярчук.

– Але ви подивіться на історію директора фірми «Янкор»! Він старого гарту і усе робить якісно. І це рівненський будівельник, що головне.

Субпідрядників на цей рік «Янкор», мабуть, не братиме, бо спецробіт не буде, тож його сил вистачить на підготовчі роботи. Щодо малої кількості працівників, то підрядник набиратиме їх по договору.

У нас немає в області жодної фірми, мабуть, яка має у штаті таку кількість працівників, якої б вистачило для будівництва спорткомплексу. Ми підписали договір і відправили документи до Києва, щоб отримати дозвіл на початок будівельних робіт. Мінімум десять днів потрібно чекати на відповідь. 

Сам Юрій Корнійчук зазначає, що з фірмами, пов’язаними із родиною Фалко, «Янкор» лише співпрацював. 

– Ви ж знаєте, що основний об’єм робіт в області (за бюджетні кошти – ред.) мають вони, тому ми мусили йти кланятися і працювати з ними. Але чи залучатиму їх, як субпідрядників, ще не вирішив, – каже Юрій Корнійчук.

Зараз визначаюся з підрядниками: їжджу, розмовляю із людьми. А також вивчаю проектно-кошторисну документацію, яку тільки отримав недавно, та окреслюю, що ми можемо перекрити своїми силами, а на що потрібно буде наймати субпідрядників.

Окрім того, ніхто толком не каже, скільки коштів цього року буде виділено з бюджету. 

Будівництво лише спортзалу на Макарова займе не менше трьох років.

Доки на посаді буде його ініціатор – Олексій Муляренко – фінансування не припинятиметься. Проте хто у кінцевому підсумку отримає кошти платників податків і чи не було змови на торгах, рівнянам, як зазвичай у подібних випадках, вдасться дізнатися лише після чергового кримінального провадження і судових спорів.

Матеріал підготовлений у межах проекту «Сприяння прозорості влади у Західній Україні» що реалізовується громадською організацією «Рівненський центр «Соціальне партнерство» за фінансової підтримки NED