«Списано»: як українська мережа взуттєвих магазинів Respect приховує російські зв’язки

У Рівному є два взуттєві магазини Respect. Ми згадували цю торговельну марку в матеріалі про російські бренди. Після публікації нам написала директорка з маркетингу мережі Respect Олена Лапко з вимогою «зупинити паплюження», спростувати інформацію і видалити бренд зі списку російських. 

Тож ми дослідили мережу Respect глибше, знайшли додаткові докази зв’язку із мережами в росії, Білорусі й Казахстані.

Також поговорили із патентним повіреним і засновником профільного бюро «Рівнепатент» Юрієм Трачуком з приводу реєстрацій торгових марок.

Як саме Respect з України споріднений із російським, білоруським і казахським, що про це каже представниця компанії і що розповів експерт із патентів – читайте у цій публікації «Четвертої влади».

«Хтось з інших країн вирішив узяти готовий логотип собі у використання» 

Компанія «Респект-Україна» заперечує свою причетність до російського бренду. Директорка з маркетингу мережі Respect Олена Лапко у двох листах до «Четвертої влади» наводить на підтвердження цього такі аргументи:

• компанія заснована українцем і ніколи не змінювала власника, власник один і незмінний;

• компанія зареєстрована як товариство з обмеженою відповідальністю «Респект-Україна», тому вона «100% виключно українська, не філія, не франшиза, локальна компанія»;

• на жодному із сайтів не вказано, що українська мережа – це франшиза;

• компанія працює «виключно на території України та не має стосунку до однойменної компанії на території країни-агресора»;

• дата реєстрації торгового знаку у російській федерації значно пізніша, ніж створення компанії в Україні;

• «узяти всесвітньо відомий логотип, назву…, піти до патентного бюро, зареєструвати під себе та стати офіційним власником логотипу» може будь-хто і в будь-якій країні;

• «у східних країнах не гидують поєднувати лого та назви відомих світових франшиз, використовувати айдентику (фірмовий стиль – ред.) та повністю копіювати бізнес. А власники нічого зробити… не можуть, бо логотип саме в тих країнах ще не реєстрували».

– Вимагаю зупинити паплюження зареєстрованого логотипу «Респект-Україна» виключно тому, що компанія діє на території лише однієї країни, в якій зареєстрована, а хтось з інших країн вирішив взяти готовий логотип собі у використання, – підсумовує Олена Лапко.

Журналістці у месенджер жінка написала: «Самі шукайте інформацію щодо брендів в інших країнах та зв'язок між ними. Бо надто смішно пояснювати умови реєстрації бренду в патентному бюро. Ми не маємо виправдовуватись та робити вашу роботу замість вас. Ще раз прошу – перевіряйте інформацію у відкритих держреєстрах».

Ми пошукали. І перевірили. Зв’язок між брендами в різних країнах є.

Показуємо його через порівняння інформації з аналітичної системи YouControl, українського і російського реєстрів торговельних марок, сайтів інтернет-магазинів Respect, організацій-власників цих сайтів, їхнє наповнення і брендування, брендування офлайнових магазинів, сторінок у фейсбуці та довідкової інформації з відкритих джерел.

Український, але не дуже

Бренд Respect, під яким продають переважно взуття й супутні товари, юридично український. Ним володіє українська компанія з ознаками сімейного бізнесу. Власник і директор – українець.

За всіма іншими показниками, Respect входить до мережі російського однойменного бренду, яка охоплює росію, Україну, Білорусь і Казахстан. В Україні вони працювали і, ймовірно, продовжують працювати за франшизою, але нині це приховується за українськими реєстраціями.

Керівник відділу навчання YouControl та аналітик Михайло Кольцов пояснив нам: російські виробники і власники брендів використовують різні способи, щоб залишатися на українському ринку. Серед них – створення українських компаній-посередників. Такі ж компанії ми побачили серед засновників білоруського і казахського сайтів Respect.

На російському сайті немає згадки про магазини в Україні. На українському – про російську мережу. Водночас онлайн- і офлайн-магазини Respect у різних країнах схоже оформлені, мають схожу структуру, продають майже однаковий набір брендів і просувають однакові ідеї. Це також ознаки франшизи.

Що таке франшиза

Якщо просто, бізнес за франшизою – це така форма співпраці, коли один підприємець чи бізнесмен (франчайзер) ділиться з іншим (із франчайзі) власною торговою маркою і вже напрацьованою бізнес-моделлю в обмін на фінансові платежі й дотримання певних стандартів. Це як оренда, навіть оформляється договір. Фактично орендар бренду веде бізнес під чужою вивіскою і платить за це гроші власнику вивіски. 

Франчайзі-орендар платить:

• одноразову виплату за право користуватися брендом;
• періодичні платежі (власне роялті) або побічний платіж у вигляді націнки на товар, який купується у власника бренду.

Портал про франшизи Franchising.ua пише: орендар бренду «часто не має можливості самостійно визначати вартість товарів або послуг у своїй точці», але може «самостійно формувати асортимент, у рамках, визначених франчайзером».

На порталі за пошуковим словом Respect знаходимо дві сторінки публікацій. В одній із них, 2012 року, написано про відкриття магазину в рівненському ТРЦ «Екватор»: «Компанія «Респект-Україна» є представником російської взуттєвої компанії «Респект» в Україні».

Розгалужений родинний бізнес

За даними аналітичного сервісу YouControl, київська ТОВ «Респект-Україна» займається оптовою торгівлею одягом і взуттям та роздрібною торгівлею взуттям і шкіряними виробами у спеціалізованих магазинах. Зареєстрована у грудні 2004 року. Директор і одноосібний власник – киянин Віталій Хорунжий. 

Із грудня 2013-го до початку липня 2016-го чоловік володів і керував також ТОВ «Торговий дім “Респект”», зареєстрованим у серпні 2004 року. Нині керівник там не зазначений. ТД «Респект» теж займається роздрібною торгівлею взуттям і шкіряними виробами у спецмагазинах. До грудня 2014-го фірма була зареєстрована в Києві, з грудня її перенесли в Запоріжжя.

Одноосібна власниця після Хорунжого – Юрчак Анна (без по батькові), мешканка молдовського села. YouControl називає Молдову офшорною країною.

До Віталія Хорунжого торговим домом «Респект» володіла Анна Миколаївна Хорунжа, зареєстрована в Києві за тією ж адресою, що й Віталій. Імовірно, це його дружина. Вона – підприємиця із такими ж, як у «Респект-Україна», сферами діяльності (далі – КВЕДами). Анна Хорунжа володіє ще однією фірмою в Києві: електронка фірми співзвучна із «Респектом» – [email protected].

На ім’я іншої київської підприємиці, Хорунжої Наталії Сергіївни, замовляють чи повертають товар, придбаний в інтернет-магазині Respect. З нею ж і консультуються.

Про українські й російські торговельні марки Respect 

ТОВ «Респект-Україна» має три зареєстровані торговельні знаки: 2007-го, 2009-го і 2021 років. Останні два – чинні і схожі на російські. Перелік товарів і послуг, вказаних у реєстраційних даних, збігається із КВЕДами фірми.

Російський довідковий сайт «Федеральний інститут промислової власності» з посиланням на Російське агентство з патентів і товарних знаків показує нам чотири торговельні марки Respect. Усі чинні і родом із 2003-2008 років. Три з них належать «Взуттєвій компанії “Респект”», одна – «Респекту»: це одне і те ж московське закрите акціонерне товариство, зі зміною у назві.

Серед фірм і підприємців, які підписали із московським «Респектом» ліцензійний договір (про діяльність за ліцензією) немає іноземців. Усі ліцензіати з росії.

Однак у різних країнах на вивісках магазинів, на взутті, в рекламі чи пакуваннях мережі Respect можна побачити різні дизайни одного й того ж логотипу і різні слогани чи додаткові написи. Вони повторюються і використовуються одночасно.

Ми звернули увагу, що слова Олени Лапко протирічать інформації з офіційних реєстрів: російські торговельні марки були зареєстровані раніше за українські. Запитали в неї про це.

– Ви всі аргументи зводите до скрину з російських сайтів. Повторюю, ми до реєстру логотипів компаній в інших країнах не маємо відношення, – відповіла Олена Лапко.

І додала, поставивши в діалозі крапку: «Все офіційне спілкування тільки через юриста нашої компанії».

Єднання через брендування

Головним у логотипі є слово Respect. На зображеннях воно написане двома видами шрифтів. Переважно чорного, золотого, бежевого чи темно-синього кольорів. Може бути одним або ж у комбінаціях з горизонтальною лінією, словами Yourself – поряд, shoes & accessories чи «обувь и аксессуары» – під чи над лінією. У магазинах чотирьох країн присутні всі варіанти.

Україна

За адресою respect-shoes.com.ua – український інтернет-магазин. Згори ліворуч на титульній сторінці у рубриці «Магазини» знаходимо Рівне. Там дві адреси. На обох фото брендовані вивіски магазинів не співпадають із торговельною маркою з українською реєстрацією. Бо на вивісках – російський торговельний знак.

Російський логотип, крім Рівного, є на фото магазинів у Кропивницькому, Житомирі.

Часткове відтворення українського варіанту 2021 року є на вивісках у Луцьку, Черкасах, Кривому Розі, Львові, Харкові та у трьох магазинах Києва.

Логотип зразка 2021 року є на вивісках у Чернігові, Вінниці й одного магазину в Києві. Інформація про вивіски узята з фото в рубриці «Магазини».

Задвірки закрили через російський слід 

Унизу сайту Respect є розділ «Про нас». Компанія визначає себе як давно створену й українську. Пишуть, що їхній символ – шестикутник (гексагон), але його на магазинах і в зареєстрованому логотипі немає. Виробників товарів не називають – є речення про «світові фабрики, географія яких від Бразилії до Китаю».

На сторінках окремих лотів для продажу країнами-виробниками зазначають Китай, Туреччину, Італію, Бразилію, Португалію тощо. Китаю найбільше. Росія ніде не зустрічається. Проте конкретного списку не було навіть у розділі для оптових клієнтів.

Пишемо «не було», бо зміст розділу видалений невдовзі, як ми почали досліджувати зв’язки українського «Респекту».

При наведенні курсору на посилання на знищений розділ раніше з'являвся заголовок сторінки російською мовою. Як на скрині нижче. Нині на тій сторінці пусто.

Хоч угорі сторінки був український логотип 2021 року, тамтешню інформацію «Про нас» не оновлювали. Ми встигли зафіксувати її до видалення.

Під заголовком «Філософія марки» читаємо: «Respect Yourself (повага до себе) – це особлива риса характеру. Людині, який володіє цією якістю, вистачає сил і часу піклуватися про близьких, бути чуйним і уважним по відношенню до інших людей».

Це нередагований (і неграмотний) переклад таких же двох речень із російського і казахського сайтів.

Журналістка через месенджер запитала в Олени Лапко, що сталося із наповненням розділу «Оптовим клієнтам».

– Сайт для оптових клієнтів проходить доробки з кодом. Тому зараз він закритий для користувачів, – відписала жінка.

росія

Онлайн-адреса російського сайту, respect-shoes.ru, ідентична з українським – до крапки. На головній сторінці – логотип «Respect Yourself», що темно-синій із кольоровими кубиками. Як на вивісках рівненських магазинів. І на туфлях, зроблених у росії. І на китайських кросівках.

За інформацією з російського сайту, регіони розміщення брендових магазинів – росія, Білорусь і Казахстан. Але якщо поклікати по тих магазинах, то можна побачити логотипи, як на вивісках українських. Наприклад, тут (новий) і тут (старий – в оформленні, новий – в рекламі).

На сайті є пропозиція франчайзингу і партнерства. Сайт показує, де можна знайти магазини у Білорусі та Казахстані.

Власник сайту – московське ТОВ «Респект-Онлайн». YouControl повідомляє: ця юридична особа працює з 2012 року, її основна діяльність – торгівля текстилем, одягом і взуттям.

Білорусь

На головній сторінці білоруського сайту respect-shoes.by – рекламна карусель. У ній є логотип Respect Yourself, як на вивісках українських магазинів. І банер про «майские скидки», як на російському сайті. Унизу сторінки є рубрики «Франчайзинг» та «Оптовим клієнтам».

Білоруський сайт належить мінському ТОВ «Ерікана», яке працює з 2010 року. Його спеціалізація – виробництво й торгівля взуттям і супутніми товарами. 

Казахстан

Кольорова гама рекламних банерів на казахському сайті respect-shoes.kz відрізняється від решти мережевих сайтів. Проте логотипи збігаються.

Казахські магазини з фотографій мають такі ж вивіски, як в Україні чи росії. Взуття прикрашене тими ж логотипами.

Казахським сайтом володіє алматинське ТОВ «Бизнес сеть 2013». Про неї гуглиться таке: «ТОВ «Бізнес мережа 2013» (Biznes set 2013) презентує на ринку Казахстану мережу взуттєвих салонів Respect. Основна діяльність компанії – роздрібна торгівля взуттям, панчішно-шкарпетковими виробами й засобами для догляду за взуттям».

Висновки 

Усі чотири сайти і схожі, і різні. Як діти одних батьків.

Російський та білоруський схожі найбільше: у них є однакова реклама, будова сайту ідентична. Обидва пропонують свої країни та Казахстан як регіони доставки з перекиданням покупця на місцевий сайт.

Український та казахський сайти відрізняються від них структурою і дизайном. Вони також не пропонують перехід на російський чи білоруський сайти.

У порівнянні з іншими магазинами, асортимент українського значно менший, але бренди повторюються. Наприклад, власне RESPECT, S.Oliver, CorsoComo, IMAC чи Tamaris.

Український сайт має на вкладці початкову букву R іншого дизайну, не вказує партнерів в інших країнах і працює з українським споживачем. Казахський – орієнтований на мешканців Казахстану.

Але всі сайти використовують однакові логотипи в різних комбінаціях. Таку ж варіативність можна побачити й на різних партіях взуття Respect, яке вони продають.

Що кажуть інші відкриті джерела

Просто загугливши питання «Чий бренд Respect», отримуємо відповідь: «Respect (рос. Респект) – російська торговельна марка, мультибрендова мережа магазинів чоловічого й жіночого взуття й аксесуарів».

Нижче цього тексту «Брендвікі» повідомляє (цитата – переклад з російської): «Компанія продає взуттєву продукцію під власною однойменною маркою та іншими відомими брендами: Betsy, Caprice, Corso Como, Dino Ricci, El Tempo, Rieker, S.Oliver, Tamaris, Wilmar та інші.

Мережа магазинів Respect налічує понад 250 фірмових магазинів, які приймають понад 60 мільйонів відвідувачів на рік. Розвиток бренду відбувається і за межами Росії – в Казахстані, Білорусі, Україні». Якого року ця статистика, не вказано.

Логотип Respect Yourself повторюється у жіночому блозі, де про виробників написано: «Частково виробництво знаходиться в країнах Європи, Південно-Східної Азії і Південній Америці, але варто відзначити, що головним виробником взуття Respect є Росія. Саме в нашій державі відбувається основний етап створення – конструювання моделей і підбір матеріалу, який буде відповідати останнім тенденціям моди і кліматичних умов Росії».

Часткове відтворення логотипу Respect є на сайті Каста. Про виробника чи власника бренду нічого не пишуть. У фейсбуці через хештег #Respectshoes зустрічаємо сторінки російського і казахського «Респектів». Якщо обрати функцію «пошук за запитом #respectshoes», натрапляємо на сторінку українського «Респекту».

Неправдиві твердження

Оскільки мова про торговельні знаки і франшизу, ми звернулися за консультацією до патентного повіреного Юрія Трачука.

Журналістка описала історію з мережею Respect. Зокрема, процитувала аргументи Олени Лапко, що «узяти всесвітньо відомий логотип, …зареєструвати під себе та стати офіційним власником логотипу» може будь-хто і в будь-якій країні. І що «у східних країнах не гидують поєднувати лого та назви відомих світових франшиз, використовувати айдентику та повністю копіювати бізнес. А власники нічого зробити… не можуть».

Ці твердження сприймалися наче як логотип і брендування української мережі Respect просто взяли й самовільно використовують у Росії, Білорусі й Казахстані. Тому журналістка запитала, що думає про це Юрій Трачук.

– Така заява, м’яко кажучи, не відповідає дійсності. Бо і в Україні, і в росії є така фаза перевірки торговельної марки, як кваліфікаційна експертиза, або експертиза по суті, – пояснює експерт.

З його слів, під час експертизи перевіряють, чи заявник не порушує права третіх осіб. Наприклад, «вводить в оману споживача, змішуючись із уже відомими у цій країні» назвами.

Юрій Трачук каже: якщо говорити про всесвітньо відомі бренди, то навіть локальна відомість може бути підставою для відмови в реєстрації. Якщо таку торговельну марку все ж зареєструють, це не гарантує припинення її дії в судовому порядку.

«Списано»

Журналістка розповіла експерту, як знайшла на сайті однакові речення в розповідях про бренд. Юрій Трачук зауважує: схожість текстів – це доказ франшизи.

– Те, що ви говорите, я би сприймав як доказ. Тексти – об’єкт авторського права. Їхня тотожність, навіть у перекладі, доводить зв’язок і без спеціальних знань. Співставити, як вироби виглядають, яка рекламна продукція, як оформлені магазини і подібне.

– І за сукупністю виявленого ми можемо стверджувати, як вчителька у школі: списано. Як би не хотіли доформувати чи прикрасити – все одно списано. А це, безумовно, означає зв’язок, – каже Юрій Трачук.

За словами Юрія Трачука, франшиза може бути «завуальована іншими договорами або заплутана через третю компанію, наприклад на Кіпрі чи Вірджинських островах, яка може несподівано виявитися управляючою компанією, консалтинговим партнером або власником усіх об’єктів, включно з російськими».

– Я навіть упевнений, що щось таке може бути. Зареєстрували торговельну марку – ну, добре. Але ж ми не бачимо листування з нашим патентним відомством. Ми не знаємо, на що посилалася експертиза. І я впевнений, що патентна експертиза під час перевірки бачила схожість і просила надати пояснення з цього приводу, зокрема й листи згоди про те, що росіяни не заперечують, що вони відомі в Україні, що скрізь є магазини. Усе складається на те, що ваші підозри обґрунтовані, – каже Юрій Трачук.

За його словами, ми можемо шукати багато причин, чого ведеться такий бізнес, шукати «якісь виправдання чи ще щось». Та сам Трачук вважає, що причина одна: «його величність долар».

– Усе банально до цинізму: ринок великий, товар по кишені українським покупцям. …А заплутати сліди – це взагалі не складно… Нічого в цьому над-над-над немає, – каже Юрій Трачук.

Франшизу можна сховати

Ми запитали у Юрія Трачука: чи може бути, що мережа магазинів Respect юридично припинила бути франшизою після реєстрації торговельної марки в Україні.

За словами експерта, є франшиза чи немає, через відкриті джерела ми можемо і не дізнатися. Бо це може бути внутрішньою інформацією фірми і комерційною таємницею. Наприклад, договір про франшизу може мати статус таємного. Тоді лише під час судових процесів фірму можуть зобов’язати надати такі документи для розгляду. Причина – у нашому законодавстві.

– Законодавство вимагає державну реєстрацію франчайзингових договорів. Водночас процедури реєстрації немає. Я бачив кілька судових рішень, які зобов’язували державного реєстратора зареєструвати франчайзингові договори. Але як це зробити, вони не знали, бо жодного реєстру таких договорів не існує, – пояснює Юрій Трачук.

Юрій Трачук каже: договори реєструють не як франчайзингові, а, наприклад, як ліцензійні, на використання об’єкта інтелектуальної власності. І це так звана факультативна реєстрація, за бажанням.

– Це означає: якщо сторони хочуть реєструвати договір у державному реєстрі, тоді здійснюється процедура перевірки і внесення в реєстри. І тоді один засвідчений екземпляр залишається в центральному органі виконавчої влади у сфері охорони інтелектуальної власності.

– У цьому випадку – в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі. Тоді можна знайти, що факт реєстрації був. У всіх інших випадках ми можемо про це не дізнатися. І сторони не повинні нам про це говорити, хіба що є підстави думати про порушення законодавства, – каже Юрій Трачук.

Серед регулюючих документів є акти з особливими пільгами

Юрій Трачук розповідає, що в Україні донедавна діяла Угода про співробітництво у сфері правової охорони й захисту інтелектуальної власності між пострадянськими країнами Співдружності незалежних держав, крім Грузії.

Тобто між нами й Азербайджаном, Вірменією, Білоруссю, Казахстаном, Киргизією, Молдовою, росією, Таджикистаном, Туркменістаном та Узбекистаном. За угодою, для країн-учасниць були передбачені особливі преференції, яких не мали, наприклад, європейські заявники.

– Це про співпрацю у сфері інтелектуальної власності. Там багато всього, ледь не до поцілунків доходило. Наприклад, росіяни, подаючи заявку в Україні, мали права національного заявника: таку ж вартість збору, можливість подачі без патентного повіреного. Українці могли подавати заявку напряму в росію, – розказує Юрій Трачук.

Ця угода втратила чинність 18 лютого 2022 року. Експерт каже, що подібних і досі чинних «міжурядових і міжнародних актів з російською федерацією» багато.

– Знаю, що тільки цього року в Україні припинили визнавати сертифікати російської федерації на держстандарти, тобто метрологічні документи. Роз’яснення міністерства Української Радянської Соціалістичної Республіки наразі теж не скасовані. На них і зараз посилаються суди, – каже Юрій Трачук.

Тому Юрій Трачук не дивується таким «копіям», як торговельна марка Respect в Україні.

«Відповідальність – у площині громадського осуду» 

Схожість між мережевими магазинами підозріла, попри заяви, що власник і бенефіціар «Респект-Україна» є українцем.

– Якщо ми бачимо, що копіюються вироби, співпадають зображення торговельних марок, дизайнів і водночас сторона не заявляє претензій на свої права інтелектуальної власності – безумовно, це наводить на підозри. Стверджувати без розслідування тут складно, але це багато про що свідчить. Принаймні для мене як патентного повіреного. А юридично – треба стежити за рухом грошей: куди і звідки вони надходять, – пояснює Юрій Трачук. 

Займатися таким відстеженням можуть антимонопольні органи, бо «це може здаватися нечесною підприємницькою практикою». Однак Юрій Трачук каже, що не знає про заборону використовувати російські позначення і бренди. Тому, на його думку, «вся відповідальність лежить у площині громадського осуду».

– Ми можемо лише обґрунтовано підозрювати, наводити логіку, що вказує на зв’язок між цими контрагентами, – каже експерт.

Матеріал створено за сприяння ГО «Львівський медіафорум» у межах проєкту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів»

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»