Як контролюють ціни на продукти у Рівному під час воєнного стану

І хто ігнорував право споживачів на оплату карткою

18:13, 20 квітня 2022

Джерело:

«Четверта влада»

Автор(и): Оксана Гавриш

Держпродспоживслужба під час воєнного стану не може штрафувати підприємців за завищені націнки на продукти, а може тільки перевіряти і просити їх зменшити. Але й перевірки не проводять, поки не поскаржаться покупці

Джерело

Фото ілюстраційне «Четвертої влади»

Уряд скасував обмеження націнки на гречку, цукор-пісок, макарони і вершкове масло, хоча вони належать до особливого переліку соціально важливих продуктів із регульованими цінами.

Водночас більше десятка продуктів із цього переліку повинні продаватися в роздріб із націнкою не більше десяти відсотків.

Ми спробували дослідити динаміку воєнних цін на продукти у рівненських магазинах у першій половині квітня. Розпитали про цінові тенденції у завідувачки сектору контролю за регульованими цінами Держпродспоживслужби у Рівненській області Ілони Шелестун і куди треба скаржитися, якщо є підозра про завищену ціну.

Які продукти подорожчали

Ціни на продукти змінюються залежно від сезону і вартості енергоносіїв, від врожайності чи рівня мінімальної заробітної плати.

Під час війни додалися нові причини: зруйновані логістичні шляхи, зірвані надходження, зупинені чи зруйновані виробництва і склади, брак пального й, відповідно, його висока вартість у постачальників.

У кінці лютого 2022 року працівники Головного управління Держпродспоживслужби у Рівненській області перевірили ціни на продукти. Тоді з’ясували, що зросла вартість яєць, соняшникової олії, борошна, круп, сірників, солі, консервацій. А з 1 березня поповзли вгору ціни на хліб, батон, молоко і вершкове масло.

Полиці із сіллю у супермаркеті «Торба» в мікрорайоні «Північний» увечері першого дня російського вторгнення, 24 лютого 2022 року

На які магазини скаржилися

Частіше завищували ціни у магазинах сіл і міст, віддалених від обласного центру. А в деяких навіть не було цінників на продуктах.

На сайті управління Держпродспоживслужби оприлюднили перелік магазинів, на які скаржилися люди:

АТБ і «Добробут» у Квасилові,
«Капітан» у селі Познань,
«Чудо Нива» і «Ветеран» в Острозі,
«Silken», «Соняшник» у селі Оженин,
«Уккоопспілка» у селі Гільча-2 та «багато інших».

У пізніших звітах працівники служби додали до переліку:

сарненські «Наш край» і «Велмарт»,
магазин села Підліски,
магазин «Малинка» у Дубровиці,
один із рівненських магазинів «Від і до»,
магазин «М’яско» на рівненському ринку «Північний».

Ще надходили скарги на відмову в оплаті товарів через термінали.

Це право споживачів порушували торгівельні мережі:

«Наш Край»,
«Стовпинські ковбаси»,
магазини «Копійка»,
«Подільський фермер»,
«Макарон»,
«Полуничка»,
«Базилік»,
«Атлант»,
«Дарина»,
«Гастроном №1»,
«Ера»,
«Хортиця»,
«Богдан»,
«Полоскун»,
«Овіс»,
«Капітан»,
«Їжачок» та «велика кількість інших, у тому числі і в районах».

Ми писали про подібну ситуацію з терміналами у жовтні 2019 року, коли у семи кафе і ресторанах у центрі Рівного люди не могли розрахуватися картами. Після скарги на них термінали запрацювали.

Також люди скаржилися на мережу магазинів «Єва»: там і ціни підскочили, і в розрахунку банківською карткою відмовляли.

Магазин мережі «Єва» на вулиці Князя Романа

Якщо покупцю відмовляють у розрахунку карткою, це порушення статті 23 закону «Про захист прав споживачів». За це стягують штраф від 1 тисячі 700 гривень до 3 тисяч 400 гривень. При повторному порушенні упродовж року штраф зростає: від 8,5 тисяч до 17 тисяч гривень. Розмір штрафу встановлений у статті 163-15 Кодексу про адміністративні правопорушення.

Загалом за місяць з 24 лютого до 23 березня працівники служби відвідали понад 700 магазинів по всій області і прийняли 450 скарг (із них 360 за перші два тижні російсько-української війни).

Зафіксували підвищення цін в діапазоні від 1 гривні (на хліб і батон) до 50 гривень (на вершкове масло). Усе це почало відбуватися на фоні заборони на будь-які перевірки у сфері бізнесу, оголошеної в країні через воєнний стан з 24 лютого 2022 року і до його завершення.

Держпродспоживслужба «пояснює, рекомендує і попереджає»

Ми звернулися до завідувачки сектору контролю за регульованими цінами Держпродспоживслужби у Рівненській області Ілони Шелестун і запитали, що там можуть зробити для стримування цін, коли перевірки проводити заборонено.

– Ми лише моніторимо і стежимо за цінами. Моніторимо – це щоденно відстежуємо ціни в магазинах і звітуємо у Київ про динаміку: на скільки відсотків який товар подорожчав чи подешевшав. Цінове спостереження – це коли у випадку скарги про завищення ціни ми виходимо в магазин і дивимося цінову торговельну надбавку, – пояснює Ілона Шелестун.

Зразок звіту про ціни на Рівненщині можна побачити тут.

Торговельна надбавка (націнка) – це різниця у відсотках між закупівельною ціною товару і його ціною для кінцевого споживача. Ця різниця обчислюється у відсотках і встановлюється на кожен товар у магазині чи на базарі.

До торговельної надбавки входять усі витрати підприємця, пов’язані з товаром. Наприклад, пальне на доставку, оренда площі магазину чи витрати на комунальні платежі, реклама товару, зарплата персоналу, комісії посередникам та власний прибуток.

За словами Ілони Шелестун, у березні працівники служби виходили на цінове спостереження в магазини тридцять разів. У п'ятнадцяти випадках виявили завищені ціни на продукти. Ілона Шелестун наголошує: такі виходи відбуваються винятково за скаргами споживачів. І додає, що «цінове спостереження – це не захід контролю, не перевірка, тому ніякі штрафи не застосовуються».

– Це попереджувальні заходи. Ми роз’яснюємо і рекомендуємо, – каже посадовиця.

Скарга має значення

Скарга споживача – одна із двох необхідних умов для виходу на об’єкт, прописана в законі №2120-IX, проголосованому Верховною Радою 15 березня 2022 року. Цей закон повернув податковій та іншим службам право перевіряти бізнес в умовах воєнного стану, але двома способами: вивчення поданих звітних документів (камеральні перевірки) і за скаргою споживача (фактичні перевірки).

У Рівненській області на ймовірно завищені ціни можна скаржитися на гарячу лінію Держпродспоживслужби за телефоном (098) 76-68-738 або за адресою: м.Рівне, вулиця Малорівненська, 91.

Але допомогти зможуть, лише якщо скарга стосується продуктів з особливого переліку.

Відстежують ціни лише на соціально значущі товари

Ілона Шелестун розповіла, що моніторять лише ціни на так звані соціально значущі продукти. Це вимога постанови уряду № 303 від 13 березня 2022 року.

Перелік соціальних продуктів час від часу то скорочується, то розширюється.

Наприклад, 6 березня уряд зобов’язав службу контролювати ціни на такі продукти:

борошно пшеничне вищого сорту,
макаронні вироби,
батон,
хліб житньо-пшеничний,
крупа гречана,
крупа вівсяна,
свинина,
яловичина,
птиця (тушка куряча),
молоко пастеризоване жирністю 2,5 відсотки у плівці,
масло вершкове жирністю 72,5 відсотки,
сметана,
яйця курячі категорії С1,
олія соняшникова,
цукор кристалічний (пісок),
вода мінеральна негазована,
капуста білокачанна,
цибуля ріпчаста,
буряк,
морква,
картопля.

А вже 18 березня уряд скасував десятивідсоткове обмеження націнки на гречку, цукор-пісок, макарони і вершкове масло і встановив, що до соціально значущих належать лише товари вітчизняного виробництва.

6 квітня в магазині АТБ на Гагаріна були мішки з ваговими цукром і крупами. Кілограм гречки коштував 49,90 гривень, кілограм цукру – 24,80 гривень, кілограм гороху – 23,40 гривень

14 квітня мішків уже не було. Крупи і цукор розважили по пакетах і виклали на полиці – вже з іншими цінами: гречка подорожчала до 51,90 гривні за кілограм, цукор – до 26,40 гривень, а горох подешевшав до 21,60 гривень

– Тобто торговельна надбавка неконтрольована. Макарони зараз – найдорожчий продукт після овочів. Є зростання на овочах (огірки, помідори), а за ними йдуть макарони, – розповідає Ілона Шелестун.

Станом на 15 квітня, за словами посадовиці, є поодинокі випадки зменшення ціни на макаронні вироби, овочі продають за стабільно високими цінами. З досвіду Ілони Шелестун, надбавка на овочі – близько двадцяти відсотків від закупівельної ціни, а на гречку – не перевищує десяти відсотків. Максимальною є надбавка 20-25 відсотків.

Десятивідсоткову максимальну націнку уряд зберіг лише на пшеничне борошно вищого сорту, молоко пастеризоване жирністю 2,5% (у плівці), житньо-пшеничний хліб і батон, яйця курячі категорії С1, курячу тушку та її чверть і рафіновану соняшникову олію.

У супермаркеті мережі «АТБ» на Гагаріна 6 квітня яйця категорії С1 коштували 24,90 гривень за десяток, а 14 квітня – вже 22,90 гривень

У супермаркеті мережі «Новус» на тій же вулиці 8 квітня яйця категорії С1 коштували 22 гривні за десяток

Тенденція до зменшення цін

Ілона Шелестун каже, що більшість представників бізнесу і підприємництва йдуть назустріч урядовим вимогам. Люди чули, що є цінове спостереження і граничний рівень надбавки, щоденно телефонують і питають, якою вона має бути і на які продукти.

– Тобто люди самі працюють на упередження, не чекаючи, поки ми до них прийдемо, і зменшують ціну. На сьогодні є тенденція до зменшення цін на яйця і молоко, олію і борошно, – каже Ілона Шелестун.

У рівненському «Новусі» на Гагаріна 8 квітня один кілограм вагового борошна вищого сорту коштував 18 гривень 24 копійки. За тиждень, 13 квітня, – уже 15 гривень 91 копійку

За словами посадовиці, якщо треба, у магазинах роблять переоцінку одразу в присутності інспекторів «чи потім скидають фотографії змінених цінників і накладних».

– Підприємці кажуть: ми не знали. Добре, що ви сказали. Ми все усунемо, без проблем. Усе зробимо, як потрібно, – розповідає Ілона Шелестун.

За її словами, станом на 15 квітня, хлібобулочні вироби почали продавати навіть з меншою, ніж десять відсотків націнкою.

– Відповідальні і добросовісні підприємці ставлять 5-6 відсотків націнки. Навіть не вибирають максимально допустимий рівень, – каже Ілона Шелестун.

«Велмарт» не слухає рекомендацій

Супермаркет «Велмарт» позиціонує себе як «велетень низьких цін». Але, за словами Ілони Шелестун, лише в цьому магазині «чинять спротив» урядовим рекомендаціям: не дослухаються до них, «взагалі не хочуть давати будь-яку інформацію й продовжують продавати продукти із порушенням». І «впливу на них на сьогодні немає».

– Перевірка може відбутися лише за дорученням прем’єр-міністра або за скаргою громадян. Оскільки ні доручення, ні скарг досі не надходило, то все лишається, як є, – розповідає Ілона Шелестун.

Додає, що про всі випадки відмов дотримуватися вимог ціноутворення служба повідомляє у Київ і сподівається на реакцію.

– Важко вгадати, як це буде. Але впевнена, якщо будуть чинити спротив, то держава буде якось впливати на це все, – каже Ілона Шелестун.

Консерви і засоби гігієни – поза регулюванням

Ілона Шелестун розповідає, що третина скарг від людей на завищені ціни стосується товарів поза державним регулюванням.

– Скаржаться на консерви, на тушонку, помідори, огірки, рибу, засоби гігієни – кому що болить, – каже посадовця.

У супермаркеті «Новус» консервовані сардини торгової марки «Рибочка» 13 квітня коштували фактично 45 гривень за баночку, сардини «Аквамарин» – 47 гривень, бички в томатному соусі «Аквамарин» – 52 гривні, сардини «Пролив» – 50 гривень, шпроти «Fish line» – 83 гривні. Поряд на полицях – тушкованка: курятина «Алан» по 92 гривні, свинина «Алан» по 78 гривень, свинина «Biovela» – 55 гривень, каша ячна з яловичиною – 84 гривні. В АТБ рибні консерви дешевші на кілька гривень

Це розкладка з рибними і м’ясними консервами у тому ж «Новусі» у перший день російського вторгнення, 24 лютого 2022 року, після четвертої години дня

Працівники служби пояснюють людям, що не можуть вплинути на подорожчання не соціальних товарів – і люди лишаються незадоволеними.

У малих магазинах в районах більше зловживань

Ми спитали в Ілони Шелестун, де більше порушень із цінами: у великих магазинах, супермаркетах чи в маленьких магазинчиках, які розміщені в міських мікрорайонах чи в районах області.

Посадовиця каже: у маленьких магазинах по районах. Поширеними причинами називає вартість доставки і меншу обізнаність у законодавстві.

– Територіальна віддаленість від центру міста, тобто від оптового постачальника, впливає на ціну. Одна справа привезти в місто у магазин, інша – привезти в Дубровицю. Ми бачимо ціну на пальне і розуміємо, що це все складно, – пояснює Ілона Шелестун.

За її словами, у районах Рівненщини є шістнадцять територіальних представництв служби. Їхні працівники реагують на скарги покупців, ходять по магазинах, «моніторять і попереджають».

Це один із продуктових магазинів у селі Велика Омеляна приблизно за 15 кілометрів від Рівного. У цьому магазині торгує місцева підприємиця Оксана. За словами мешканки села Олени, ціни в магазині не надто відрізняються від цін у Рівному і від початку воєнного стану майже не змінилися. «У місті ціна швидше росте, ніж у нас у селі. Став менший асортимент, але відсутній товар замінюють схожим. Наприклад, немає «Мівіни», але привезли якісь одноразові супчики», – каже Олена

Щодо локальних продуктових магазинів усередині спальних мікрорайонів Рівного Ілона Шелестун каже: навіть у маленьких магазинах знають про вимоги до торговельних надбавок.

– У цілому в місті ситуація стабільніша, ніж у районах, – каже посадовиця.