Струм до ручки дверей: як потерпіла від економічного насильства рівнянка продовжує себе захищати

Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства». Мета – привернути увагу до подолання насильства в сім'ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

У ці дні ми хочемо нагадати історію рівнянки Світлани Пастушенко, яка стала жертвою економічного та психологічного насильства і не стала замовчувати свою проблему, а пішла захищати себе та свої права у суді.

Початок цієї історії: За зачиненими дверима: як рівнянка добилася покарання за економічне та психологічне домашнє насильство

Історія Світлани Пастушенко

Світлана Пастушенко протягом трьох років систематично потерпала від економічного та психологічного домашнього насильства зі сторони колишнього чоловіка Леоніда Пастушенка.

У жовтні 2023 року Рівненський міський суд визнав Пастушенка винним у злочині за статтею 126-1 Кримінального кодексу України (домашнє насильство) та призначив покарання – шість місяців арешту.

Тоді підсудного взяли під варту одразу у залі суду. А 27 лютого 2024 року Рівненський апеляційний суд закрив кримінальне провадження у зв’язку з закінченням строків давності притягнення до відповідальності.

Перед ув’язненням чоловік Світлани продав своєму родичу зі Львова будинок, в якому живе Світлана. Жінка має право жити там пожиттєво, відповідно до рішення суду.

Світлана використовує лише одну кімнату. Леонід Пастушенко мешкає у літній кухні біля будинку, хоча нібито продав родичу і її теж.

Погрози тривають

– Його не виправдали, – каже Світлана. – 27 лютого він вийшов на волю, бо закінчилися строки давності. Після цього апеляційний суд залишив у силі рішення міського суду: він винен. А у квітні я знову зверталася у поліцію, бо колишній чоловік з братом, новим власником будинку, прийшли з натяками про нещасний випадок.

– Я записала на телефон брата, який мені казав, що жінки згоріли у своїх хатах у Львові і в Рівному. Натяки та погрози. 6 квітня я вже звернулася до поліції, бо були кнопки і проводи оголені у коридорі біля лічильника, біля дверей кімнати, де живу. Зараз вони й досі там. Була адміністративна справа, колишнього чоловіка визнали винним.

Світлана розповідає, що неодноразово зверталася у поліцію і через те, що не могла зайти до будинку:

– У нього стоять камери. Я не знаю, чи я можу взяти ручку дверей, чи нема там провода підведеного. Побачить по камері, дасть більшу напругу. У мене немає ніяких гарантії, що так воно не є. Навіть якось один із патрульних казав, щоб відкрила йому хвіртку, бо він боявся, щоб струмом не вдарило. А мене?

Зі Світланою ми зустрілися у будинку, де вона проживає. Двері на кухню та вбиральню зачинені, а тому вона тими приміщеннями не користується. Після розмови Світлана нас провела з будинку і попередила, що надворі за нами може спостерігати сусід, який стежить, хто приходить в гості до Світлани. При виході сусід нас таки зустрів та привітався.

Брат намагається виселити з будинку

Леонід Пастушенко нібито продав будинок своєму двоюрідному братові у вересні 2023-го. Нині брат колишнього чоловіка через суд намагаєтться виселити Світлану.

– Я дуже довго хворіла, сім місяців була на лікарняному. Зараз мені призначили інвалідність третьої групи, – розповідає Світлана. – Поки хворіла і не могла відвідувати судові засідання про виселення, вони переносились. Коли змогла бути присутньою, то підготувала цілий пакет документів та пояснень у справі: це факти, докази, які чітко вказують, що є порушення щодо купівлі-продажу будинку. І що за цим стоїть умисне невиконання рішення Верховного Суду моїм колишнім чоловіком.

Жінка має на увазі рішення Верховного Суду України, яке набрало сили 5 жовтня 2022 року і яким Леоніда Пастушенка зобов'язали не чинити перешкод Світлані у проживанні та користуванні житловим майном, літньою кухнею, іншими приміщеннями та прибудинковою територією.

– Щоб не виконувати рішення, він перепродав будинок, бо ж його зобов'язали не чинити мені перешкод, – каже Світлана.

– Новий власник знав, що він купив з «квартиранткою», і став мене виселяти та виганяти з хати. А потім подав на виселення до суду. Це відбулося тоді, коли я зверталась до поліції, що погрожують моєму життю. Розглянувши мої матеріали, пояснення, суд ухвалив рішення, яке відповідає конвенції з захисту прав людини: не можна виселити людину без надання їй іншого помешкання. Я вважаю це істинним рішенням. На сьогодні я не бачу, щоб вони подавали апеляцію, 30 днів вже минуло.

Загалом же усе триває.

– Що триває зараз?

– Бачу, що вони не заспокоюються. У них (у колишнього чоловіка та його брата. – Авт.) одна ціль – позбавити мене житла. Це незаконно, тому що кожна людина в країні має, відповідно до чинного законодавства, право на житло. Власник має право на свою власність, але є ще інший закон. Я законно проживаю у цьому помешканні. Здається, це стаття 41 Конституції України.Там в кінці написано, що приватна власність не може бути на шкоду іншим.

29 листопада відбудеться судове засідання за позовом Світлани Пастушенко – про скасування договору купівлі-продажу будинку.

– Він є недійсним, там є ряд порушень, порушене моє право на житло, – каже Світлана.

– У вас ще вимагають сплати за проживання?

– Ні. Яка може бути оплата, якщо я маю право довічного проживання у цьому будинку, я не повинна платити оренду плату. Я можу платити за комунальні послуги, що я і роблю.

– А якщо вам запропонують житло навзамін?

– Якщо хочуть мене виселити, то мають надати житло.

Заборонний припис та психологічна підтримка

Суд заборонив колишньому чоловікові Світлани наближатися до її помешкання, проте він, каже жінка, порушує цю заборону:

– Від 12 листопада 2024 року, за рішенням суду, він не може перебувати у помешканні, де я проживаю. Не може наближатись ближче, аніж на 100 метрів до мене, до моєї роботи і не може контактувати зі мною. Але навіть вчора я прийшла з роботи, і на снігу видно сліди від літньої кухні: він заходив. У мене перед дверима там стоїть вазон. Таке  велике дерево. Він був не на місці. Він його підсунув. Я вважаю, що це був він, бо тільки у нього є ключі до будинку.

– Чи перебуваєте ви зараз на якихось програмах психологічної підтримки?

– Мене підтримує соціальний центр Олени Бобровської (Денний центр соціально-психологічної допомоги. – Ред.). Також проходжу надалі лікування. Маю йти на прийом до кардіолога, тому що ці всі події підкосили моє здоров’я. Є проблеми з серцем, кишківником. Я досі не маю нормального доступу до кухні, не можу нормально приготувати їсти, живу на перекусах та чаях.

Дивіться також: Вийшов на волю і знову порушує: рівнянка продовжує захищати себе від насильства колишнього чоловіка

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, 20 гривень на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив'язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші для ініціативи «Рівненський дрон», яка складає FPV-дрони для рівненських бійців на передовій. Долучайтеся, будь ласка.

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське медіа – підтримайте «Четверту владу» 20-ма гривнями.

Підписуйтесь на канали «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці, твітері, тіктоці, вотсапі. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалів.