У дослідженні доказів у корупційній справі Ігоря Мічуди дійшли до відеозаписів з обшуку

Шість років, із січня 2020-го, триває судовий розгляд кримінальної справи про ймовірне відмивання (легалізацію) незаконних коштів, у якій фігурують колишній начальник Державної архітектурно-будівельної інспекції в Рівненській області Ігор Мічуда, його син Андрій і колишня бухгалтерка фірми «Мека» Олена Кравчук.

Поки справу розглядають, Ігор Мічуда служить у війську. Андрій Мічуда отримав опікунство над старенькою родичкою і разом з ним – відстрочку від мобілізації та можливість і далі працювати в бізнесі.

А Олена Кравчук з липня 2024-го зареєструвалася підприємицею і тепер працює головною бухгалтеркою в будівельній фірмі «Кортакоз».

Усі троє сумлінно відвідують судові засідання і без поважних причин їх не пропускають.

У цій публікації нагадуємо, чому цих людей судять. Розповідаємо, як просувався судовий розгляд у 2024-2025 роках, на якому етапі він зараз. І які зміни відбулися в професійному житті двох із обвинувачених.

У чому обвинувачують Ігоря Мічуду, його сина і бухгалтерку

Матеріали справи про ймовірну легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, надійшли до Рівненського міського суду 17 січня 2020 року. Обвинувачені – колишній начальник Державної архітектурно-будівельної інспекції в Рівненській області (2015-2021) Ігор Мічуда, його син Андрій Мічуда і колишня бухгалтерка фірми «Мека» Олена Кравчук.

Обвинуватили їх за кількома статтями Кримінального кодексу України:

• у легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом, вчиненій організованою групою або в особливо великому розмірі (частина 3 статті 209) – карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;

• у службовому підробленні, що спричинило тяжкі наслідки (частина 2 статті 366) – карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 4 тисяч 250 гривень до 12 тисяч 750 гривень;

• у прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні неправомірної вигоди у великому розмірі або службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням (частина 3 статті 368) – карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Також Ігоря Мічуду обвинувачують в тому, що саме він організував і керував злочином, у спротиві поліції під час затримання, і в погрозі або насильстві щодо поліцейських. А Олені Кравчук інкримінують також пособництво у злочині.

Обвинувачення у справі представляють прокурори Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону. Переважно на засідання приходить прокурор Юрій Рижий.

Справу розглядає колегія суддів: Дмитро Яковлєв (головує), Євген Сидорук та Святослав Рогозін.

Історія про 400 тисяч гривень за неперешкоджання

Обвинувачення Ігоря й Андрія Мічуд та Олени Кравчук ґрунтується на історії про ймовірне вимагання й отримання 400 тисяч гривень за неперешкоджання забудовнику й за відсутність інспекторських перевірок на будівництві.

Гроші перерахувало підприємство «Буд кепітал менеджмент» на рахунок приватного підприємства-фірми «Мека» – нібито за електричні панелі обігріву, якими «Мека» тоді торгувала.

За інформацією аналітичної платформи «YouControl», Ігор Мічуда заснував «Меку» в 2002 році й певний час працював її директором. Олена Кравчук в період тих подій працювала в «Меці» головною бухгалтеркою і, за версією слідчих, була залучена до перемовин.

2024 рік: відводи як тактика затягування часу

Матеріали кримінального провадження за обвинуваченням Мічуд і Кравчук перебувають в суді з 17 січня 2020 року.

Як розглядали справу в 2020-2023 роках, ми описували в публікації «"Втомився бігать": як суд розглядає справу колишнього начальника рівненської ДАБІ Ігоря Мічуди».

Якщо коротко, адвокати трьох обвинувачених від імені кожного подавали клопотання про відводи прокурорам і один раз – секретарю в судовому засіданні. Такої ж тактики відводів дотрималися й у 2024 році.

Найперше засідання у 2024-му, 30 січня, було присвячене вже відводу колегії суддів. Ігор Мічуда так пояснив у суді своє клопотання: оскільки судді не бачать, що участь рівненських прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (колишньої Військової прокуратури Західного регіону), неправомірна, то вони роблять це зумисно і їх треба поміняти. Клопотання не задовольнили.

А 1 квітня один із адвокатів подав чергове клопотання про відвід прокурора. Між ним і суддею Дмитром Яковлєвим відбувся приблизно такий діалог:

– То ж уже неодноразово подавали? (й отримували відмови. – Авт.) – здивувався суддя.

– Олена Кравчук ще не подавала, – відповів адвокат.

– Ну, що ж… Добре.

У цьому клопотанні стороні захисту теж відмовили. А в Рівненському апеляційному суді відмовили відкривати провадження за скаргою на таке рішення, бо воно – не підлягає оскарженню.

Раніше юрист проєкту «Свої люди» Bihus.Info Юрій Мельник пояснив нам, що підстави для відводу прокурора мають стосуватися конфлікту державних і приватних інтересів прокурора, інтересів його близьких родичів чи інших людей. І ці підстави мають викликати «обґрунтовані сумніви в його неупередженості».

А якщо справа вже в суді і таких обставин немає, каже Юрій Мельник, то подання про відводи має вигляд затягування справи з боку обвинуваченого.

«Ми крок за кроком доказуємо фабрикацію справи», – адвокат Ігор Солімчук

Сторона захисту має зауваження і до матеріалів у справі. Навіть просить виключити з неї документи. Мовляв, документи мають і розбіжності в датах, і ознаки порушення процесуального порядку, і незрозумілості в змісті. Так адвокати намагаються довести суддям, що справу проти Мічуд та Кравчук сфальшували поліцейські і прокурори.

– Ми крок за кроком доказуємо фабрикацію справи, – сказав журналістці адвокат Ігор Солімчук, коли сторони чекали на чергове засідання у справі 9 лютого 2026 року.

Судді критично ставляться до таких зауважень. Наприклад, на засіданні 10 квітня 2024 року суддя Святослав Рогозін, реагуючи на виступ адвоката Ігоря Солімчука, сказав йому:

– Ви, можливо, краще знаєте справу, вже ознайомилися, у вас є копії (матеріалів справи. – Авт.). Ви вириваєте з контексту якесь слово і нам говорите. А ви картину якусь обмалюйте. Від початку і до кінця, щоб хронологію можна було зрозуміти, про що мова.

– Ми усвідомлено йдемо крок за кроком, – відповів на те Ігор Солімчук.

За службове підроблення вже не покарають

Навіть якщо суд визнає винними Ігоря й Андрія Мічуд та Олену Кравчук у службовому підробленні з тяжкими наслідками, то їм за це нічого не буде.

Юрист проєкту «Свої люди» Bihus.Info Юрій Мельник раніше нам розповів, що строки притягнення до відповідальності обчислюються від дня, коли особа вчинила злочин. Термін притягнення до відповідальності за статтею про підроблення – 5 років – уже сплив.

Проте залишаються терміни за обвинуваченням у легалізації (відмиванні) майна – 15 років (до 2034-го), і за обвинуваченням щодо неправомірної вигоди – 10 років (до 2029-го).

2025 рік: почався розгляд справи по суті

З 2025 року суд почав досліджувати матеріали справи. Зокрема, відеозйомку обшуку й вручення підозри Ігорю Мічуді в квартирі його цивільної дружини Лілії Кравець.

Це відео йде як додаток до протоколу обшуку. Його досліджували й на засіданні 27 листопада 2025-го.

Відео зберігається на карті пам’яті мікро-SD не у вигляді суцільного файлу, а як кілька нарізаних і хронологічно невпорядкованих фрагментів, та ще й змішаних з відео, що не мають стосунку до справи Мічуд і Кравець. На це звертає увагу адвокат Ігор Солімчук.

Наприклад, показане в суді 27 листопада не містило фрагментів із початку затримання. Були фрагменти із середини обшуку. А 14 січня 2026-го суд переглядав фрагменти із завершення обшуку й вручення підозри.

Сторона захисту зауважує, що записи на карті – не в хронологічному порядку, а переплутані.

– Як зберегли на карті, так і досліджуємо, – каже на це суддя Дмитро Яковлєв.

Плутанина з об’ємами карт пам’яті

Сторона захисту звертає увагу на плутанину з картами пам’яті. Нібито в протоколі обшуку написано про карту на 16 гігабайтів, а в суді досліджують вміст карти на 64 гігабайти. Дискусія про це розгорілася на засіданні 14 січня 2026 року.

– Тут вказано, що в додатку до протоколу є носій «Кінгстон», 16 гігабайтів. Ми його не досліджуємо, – зауважує після перегляду відео прокурор Юрій Рижий.

– А він наявний, – напівствердно запитує суддя Дмитро Яковлєв.

– Він наявний, але, я так розумію, окремо упакований. Переданий мені. Я можу подивитися. Якщо він є, ми його досліджуємо. Я так розумію, на флешку 16 гігабайтів не влізло (все з відеозапису обшуку. – Авт.), то ми писали на 64. Ми фактично побачили кінець Мічуди.

– То це кінець слідчих дій, – знову напівствердно каже Яковлєв.

– Ну, тут пишеться в додатку: вилучений мобільний телефон, флеш-носій «Кінгстон» 16 гігабайтів. Я так розумію, це 16 гігабайтів, на яку вони (учасники обшуку. – Авт.) первинно писали, – прокурор.

У діалог втручається адвокат Ігор Солімчук. Каже, що відеозаписи зроблені й подані з порушенням Кримінального процесуального кодексу:

– Шановний суде, є пряма норма процесуального кодексу… Там чітко говориться, що фіксація має проводитися з самого початку до кінця. У сьогоднішньому судовому засіданні ми побачили дві речі: перше – там немає фіксації самого обшуку, є фіксація завершення обшуку. У протоколі обшуку написано: ведеться реєстрація, відеокамера «Панасонік» і мікро-SD об’ємом 16 гігабайтів. Сьогодні прокурор нам розказує про якийсь інший (носій інформації. – Авт.)...

З огляду на те, що є пряма норма (Кримінального процесуального кодексу. – Авт.), прошу виключити з доказової бази сам протокол обшуку, оскільки він є прямим порушенням. Прокурор не надав той носій інформації, на який зафіксовано проведення обшуку. Ну, і сам носій (виключити з доказів. – Авт.), оскільки він не відповідає тому протоколу, – завершує виступ адвокат Ігор Солімчук.

Прокурор парирує: відеооператор згадує дві карти пам’яті різних об’ємів і що записи з обох відкриті стороні захисту, хоч одна з них у протоколі «чомусь не зазначена». Каже, що пошукає її в додатках до протоколу й принесе на засідання, щоб дослідити початок слідчих дій в квартирі Лілії Кравець.

Після цього інший адвокат, Віктор Шевчук, додає, що метадані записів на досліджуваній карті на 64 гігабайти не співпадають із часом проведення слідчих дій. Мовляв, відеозаписи «сформовані, змінені дещо пізніше».Також каже: якщо в конверті з картою пам’яті є лише одна карта, то це «очевидно, умова недопустимості таких доказів».

Суддя Дмитро Яковлєв на це каже, що відеофайли – це додаток до протоколу обшуку і що головне міститься в самому протоколі.

Адвокат Ігор Солімчук повторює суддям тезу про недопустимість відеофайлів як доказів через їхню фрагментованість. Після цього суддя Дмитро Яковлєв оголошує перерву в засіданні до наступної дати розгляду, 28 січня. Проте ні цього дня, ні наступної дати, 9 лютого 2026 року, засідань не було: їх перенесли через відсутність спочатку прокурора, потім адвокатів.

Наступне засідання заплановане на 24 лютого 2026 року.

Що каже Ігор Мічуда про відеозаписи з обшуку

Коментуючи журналістці «Четвертої влади» дослідження відеодоказів 27 листопада 2025 року, Ігор Мічуда говорив про себе в третій особі:

– Відеодокази просто відсутні, ви ж бачили. На жодному відеодоказі немає збройного спротиву Мічуди, за який йому дали дві кримінальні статті. Тобто їх немає просто у справі.

Про обшук у справі читайте і дивіться відео в публікації «Як поліція затримувала начальника ДАБІ Рівненщини: відео».

Також, на думку Ігоря Мічуди, відеозаписи, які досліджують в суді, мають бути на одній карті пам’яті чи флешці і не повинні містити сторонніх відео. Як-от відеозаписів зі слідчих дій у справах щодо інших людей.

– Це (наявність на карті сторонніх відео. – Авт.) ще раз свідчить про підробку справи із самого початку, – каже Ігор Мічуда.

Чоловік дотримується своєї позиції: кримінальну справу проти нього, його сина й Олени Кравчук нібито сфальсифікували, «щоб шуганути» (тобто налякати. – Авт.). 

Нібито комусь, кого Ігор Мічуда відкрито не називає, «треба було усунути» його, тодішнього керівника Державної будівельної інспекції у Рівненській області, бо він нібито заважав незаконним забудовам.

Нагадаємо, «Четверта влада» влітку 2016-го розповіла про тодішній корупційний скандал за участі Ігоря Мічуда – в публікації «Бос рівненського ДАБІ, який "ботає по-фєні"». Ігор Мічуда відреагував на неї судовим позовом і переслідуванням головного редактора «Четвертої влади» Володимира Торбіча. Після того, як Мічуду затримали, він відмовився від свого позову до «Четвертої влади» і головного редактора.

Де зараз працюють Андрій Мічуда та Олена Кравчук 

Син Ігоря Мічуди Андрій з лютого 2021-го керує ТОВ «4М», що в офісному центрі на Кавказкій, 2. Серед співвласників фірми – колишня директорка й власниця фірми «Мека» Ольга Крот. «4М» займається нерухомістю (продаж, купівля, оренда), оптовою та роздрібною торгівлею продуктами, напоями і тютюновими виробами, ресторанною діяльністю та послугами мобільного харчування.

Ще Андрій Мічуда – незмінний співвласник разом зі своєю бабусею Валентиною приватного підприємства «Мека – петроль». Фірма зареєстрована в селі Грушвиця Перша Рівненського району, торгує електроенергією, побутовими електроприладами і займається оптовою торгівлею деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Також, як зрозуміло з інформації на сайті судової влади, Андрій Мічуда у 2024 році отримав опіку над своєю родичкою через її недієздатність.

8 травня 2024 року Андрій Мічуда звернувся до суду, 23 жовтня суд задовольнив його заяву. Опікунство встановлене на два роки з дати ухвалення (апеляцію ніхто не подав), тобто приблизно до 23 жовтня 2026 року.

На час опікунства Андрій Мічуда отримав відстрочку від мобілізації – як опікун особи, визнаної судом недієздатною.

Олена Кравчук теж має зміни в професійному житті. З липня 2024-го жінка зареєструвалася підприємицею з широким спектром робіт у сферах будівництва, торгівлі й оренди нерухомості. А приблизно з кінця жовтня 2024-го працює головною бухгалтеркою у будівельній фірмі «Кортакоз», що пов’язана із рівненським забудовником Юрієм Фалком.  

Також Олена Кравчук – співвласниця ТОВ «Архітектурно-конструкторське бюро "Каліфорнія"». Другим співвласником записаний Артем Літвінчук, ймовірно, син рівненського архітектора Романа Літвінчука, що співпрацює з Юрієм Фалком.

За інформацією аналітичної платформи «YouControl», бюро «Каліфорнія» створене влітку 2021 року і зареєстроване в Рівному, на вулиці Князя Володимира, 108. Там до травня 2025 року була «Мека». Сама ж «Мека» переїхала в одну з кімнат гуртожитку на Фабричній, 20 і до Мічуд та Олени Кравчук тепер офіційно стосунку нібито не має.

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, 50 гривень на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив'язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Якщо підтримали Сили оборони і хочете, щоб онлайн-медіа «Четверта влада» продовжувало працювати на Рівненщині – ставайте щомісячними підписниками хоча б на 20 гривень.

А також підписуйтесь на канали «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці, твітері, тіктоці. Вдячні за ваші коментарі в соцмережах та поширення матеріалів.