«Втомився бігать»: як суд розглядає справу колишнього начальника рівненської ДАБІ Ігоря Мічуди

У травні 2024-го мине п’ять років із дня затримання Ігоря Мічуди, колишнього начальника Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) в Рівненській області. Його, тоді ще посадовця, затримали за підозрою в отриманні великого хабаря й у відмиванні майна.

Чотири роки справу розглядає колегія суддів Рівненського міського суду. За цей час відбулося сімнадцять засідань, з’явилися тринадцять ухвал, але досліджувати матеріали справи ще не почали, а головний обвинувачений Ігор Мічуда «вже втомився з війни бігать кожен раз» на засідання.

У цій публікації нагадуємо, в чому звинувачують Ігоря Мічуду – і не тільки його. Розповідаємо, як просувається розгляд справи, що його сповільнює і що про це думають обвинувачений експосадовець та прокуратура.

Також ми звернулися до юриста проєкту «Свої люди» Bihus.Info Юрія Мельника.  Він пояснив деякі юридичні моменти цієї історії і розповів, у чому Ігор Мічуда маніпулює.

«Один чоловік курірує стройку у Рівненській області. Один – Ігор Володимирович Мічуда»

Ігоря Мічуду, який працював начальником Державної архітектурно-будівельної інспекції Рівненської області у 2015-2020 роках, правоохоронці затримали у травні 2019 року. Його запідозрили у вимаганні й отриманні 400 тисяч гривень хабаря за неперешкоджання у діяльності забудовника й за відсутність інспекторських перевірок.

Гроші перераховували від будівельного підприємства «Буд кепітал менеджмент» на рахунок приватного підприємства-фірми «Мека», що колись заснував Ігор Мічуда і де він певний час працював директором.

Гроші були нібито оплатою за «панелі». Ймовірно, керамічні панелі для електричного обігріву приміщення, якими тоді торгувала фірма «Мека». 

Кримінальне провадження, в якому фігурує Ігор Мічуда, правоохоронці відкрили 26 квітня 2019 року. 18 липня 2019 року Управління захисту економіки в Рівненській області на своїй фейсбук-сторінці опублікувало відео із фрагментами прихованої зйомки: як сторони, за версією правоохоронців, домовлялися про передачу грошей.

Спочатку на відео жінка, яку правоохоронці називають бухгалтеркою «Меки» Оленою Кравчук, розповідає якомусь чоловікові: «Дивіться, якщо вам панелі не підходять, якби такий варіант: виставляємо рахунок на 400 тисяч за ті ж самі панелі, ви оплачуєте, підписуєте накладні або там даєте доручення, що ви їх забрали, – і все, ну по нулях закриваєте все».

Наступний момент на відео – це зустріч у кафе того ж чоловіка із сином Ігоря Мічуди Андрієм.

«Ну получається, мені сказали, що так: до п’ятниці, плюс підписані накладні, товар, нічого не забирають, перевірка відбувається. Ви не кіпішуйте. Робите все як всігда. А там – все зробим, все окей… Але просто до п’ятниці треба закинуть основну суму і підписать накладні», – каже чоловікові Андрій Мічуда.

Чоловік намагається передати Андрію стос готівки під столом – той відмовляється.

«Та тут не треба. Бухгалтеру передавайте», – каже Андрій.

Після четвертої хвилини на відео чоловік у білій сорочці, схожий на Ігоря Мічуду, каже: «То забудьте про все на світі. Один чоловік курірує стройку у Рівненській області. Один – Ігор Володимирович Мічуда. Крапка».

«Четверта влада» влітку 2016-го розповіла подробиці корупційного скандалу в публікації «Бос рівненського ДАБІ, який “ботає по-фєні”». Ігор Мічуда відреагував судовим позовом і переслідуванням головного редактора «Четвертої влади».

У 2018-му вийшло розслідування «Четвертої влади» про фальсифікацію результатів перевірки на будівництві ЖК «Рівненська брама» (нині це «Північна фортеця»). Будинок досі недобудований.

Голову тамтешнього кооперативу Андрія Савчука судять за обвинуваченням у заволодінні й розтраті 20 мільйонів гривень при його будівництві і в легалізації незаконних доходів у великих розмірах. Останнє перегукується зі справою Ігоря Мічуди.

Обвинувачують в організованому відмиванні майна

У справі троє обвинувачених: сам Ігор Мічуда, його син Андрій Мічуда і бухгалтерка ППФ «Мека» Олена Кравчук.

Усім трьом одночасно інкримінують наступні злочини:

• легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинене організованою групою або в особливо великому розмірі (частина 3 статті 209) – карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;

• службове підроблення з тяжкими наслідками (частина 2 статті 366) – карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п’ятдесяти (4 тисячі 250 гривень) до семисот п’ятдесяти (12 тисяч 750 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди… у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням (частина 3 статті 368) – карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна;

• вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією (частина 3 статті 28).

Окрім цього, Ігоря Мічуду обвинувачують в тому, що саме він організував і керував вчиненням злочину, у спротиві правоохоронцям під час виконання ними службових обов'язків і в погрозі або насильстві щодо них.

Олену Кравчук також обвинувачують у пособництві злочину.

Тринадцять ухвал, а досліджувати матеріали справи не почали

У Рівненському міському суді справа Мічуд і Кравчук перебуває з 17 січня 2020 року. Тобто майже чотири роки. Обвинувачення підтримує група прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (колишня військова прокуратура. – Ред.).

Пресслужба прокуратури повідомила, що загалом відбулося сімнадцять засідань. Коли саме – не уточнили. За цей час у справі змінилися судді й прокурори. 

Станом на 8 січня 2024 року у відкритому доступі в судовому реєстрі можна прочитати тринадцять ухвал щодо справи. З їхнього змісту та побаченого на засіданнях коротко переказуємо, як відбувається судовий розгляд. Деякі уточнення ми взяли з аналітичної системи YouControl. 

Зауважимо, що часом одна ухвала може стосуватися кількох засідань чи клопотань. І що судді досі не розпочали досліджувати матеріали справи.

2020 рік: самовідвід судді, коронавірус, доступ до документів і часткове скасування арештів

21 січня призначили підготовче засідання на 23 січня. До судової колегії тоді входили суддя Мар’ян Головчак (головував), Володимир Доля й Святослав Рогозін. 22 січня Ігор Мічуда повернувся на посаду керівника ДАБІ, бо прокурори вчасно не поклопотали про продовження відсторонення його від посади.

23 січня задовольнили самовідвід Володимира Долі й повернули справу на повторний автоматичний розподіл. Прокурором у справі вказаний Дмитро Володимирович Погорєлов.

30 січня призначили початок розгляду по суті на 2 березня 2020 року і задовольнили клопотання сторони захисту про тимчасовий доступ до речей та документів. Замість судді Володимира Долі в колегії вже Євген Сидорук, а прокурорами вказані Руслан Цар і Костянтин Медиченко.

Засідання не відбуваються 2-го (з невідомої причини) і 30-го березня (через клопотання від адвокатів, пов’язане із поширенням COVID-19). 

15 квітня сторона захисту на засідання знову не з’явилася. І знову надіслала клопотання відкласти розгляд через коронавірусний карантин. Суд його задовольнив.

Водночас, як виходить з ухвали, обвинувачені не надали письмових пояснень, чому не прийшли. Тож колегія вирішила привести обвинувачених за допомогою поліції на засідання 25 травня. Чи відбулося воно, не відомо.

14 липня суд, зваживши на клопотання адвокатів, скасував арешт грошей, які виявилися соціальною допомогою при народженні дитини, скасував арешт на частку нерухомого майна у справі і повернув клопотання прокуратури про відсторонення Ігоря Мічуди від посади, бо, за службовою запискою від ДАБІ України, його і так звільнили через ліквідацію цієї установи та всіх її підрозділів у березні 2020 року.

2021 рік: відсторонення секретарині, повернення авто

1 березня, зваживши на клопотання захисників, судді ухвалили відсторонити секретариню судового засідання через сумніви в її неупередженості: вона на той час проходила стажування, щоб стати адвокаткою, а один із захисників був секретарем Ради адвокатів Рівненської області. У складі колегії головує вже суддя Дмитро Яковлєв, а прокурором вказаний Ящук Руслан Володимирович.

13 липня суд задовольнив клопотання захисників і скасував арешт на два автомобілі «Сузукі Вітара» 2017 і 2018 років випуску, які належали людям, що нібито не мають стосунку до справи. На момент затримання Ігоря Мічуди одне з авто, як виходить із судової ухвали, нібито належало ППФ «Мека», але в березні 2020-го суд визнав його майном іншої особи. На засіданні 13 липня був присутній прокурор Бурлака Павло Миколайович.

2022 рік: про зброю, перша спроба відвести прокурора

6 червня суд задовольнив клопотання захисту і скасував арешт на вилучені в Мічуди гвинтівку й мисливську рушницю, але залишив під арештом травматичний пістолет. Ймовірно, той, яким під час затримання, за версією слідства, Ігор Мічуда погрожував правоохоронцям.

22 листопада засідання не відбулося, бо відключали електроенергію.

20 грудня сторона захисту вперше подала два клопотання про відвід прокурора. Рішення мали оголосити 20 січня 2023 року.

2023 рік: хворіли, були зайняті, другий відвід секретарю й прокурору

20 січня засідання не відбулося через відпустку одного із суддів. 13-го і 22-го лютого засідання не відбулися, бо хворів хтось із обвинувачених і адвокатів.

1 березня колегія відмовила обвинуваченим у відводі прокурора, бо вважала клопотання необґрунтованими. Із цього ж засідання стало відомо, що у квітні 2021 року змінилася група прокурорів у справі.

19 квітня засідання не відбулося, бо Ігоря Мічуду не відпустили зі служби в ЗСУ, куди він був мобілізований через російське вторгнення. А прокурор не з’явився через реорганізацію в прокуратурі – нібито справу мали передати на місцеву прокуратуру.

У травні та червні 2023-го призначали чотири засідання – на жодному справу не розглядали: то хтось був на лікарняному, то новий прокурор не встиг ознайомитися зі справою, то хтось із представників зайнятий деінде, то Мічуду-старшого не відпустили зі служби. Водночас 30 червня на засідання прийшов новий прокурор – Юрій Рижий.

У вересні колегія призначила чотири дати засідань. Ігор Мічуда на запитання журналістів «Четвертої влади» відповів, що точно не пригадує, але наче їх перенесли через хворобу одного з адвокатів.

Закиди у бік прокуратури

23 листопада 2023 року засідання не відбулося, бо не прийшов прокурор. Журналістка «Четвертої влади», яка прийшла тоді до суду, поговорила з обвинуваченим Ігорем Мічудою. Чоловік знову подавав клопотання про відвід прокурора.

– Третя «грядка» прокурорів. Якщо на наступному засіданні не буде прокурора, ми будемо говорити з усіма журналістами. Щоб розказати, як є: хто кого кришує і як усе мене дістало… З війни бігать кожен раз, щоб отако… Я вже втомився. Я вже не знаю, скільки їх (прокурорів. – Авт.) було, – сказав того дня журналістці Ігор Мічуда.

Також він розповів, що нібито прокурори намагалися домовитись зі стороною захисту: «Вони (прокурори. – Авт.) вже пропонували через адвокатів Андрія (тобто сина. – Авт.): старший Мічуда в ЗСУ, то відкладемо (розгляд. – Авт.) до моменту завершення бойових дій, а тоді спишемо за термінами давності».

Ігор Мічуда каже, що «справа шита білими нитками» і що «її треба закривати». Але нібито прокуратура не може цього зробити, бо тоді прокурорам доведеться «відповідати» за «обвинувачення невинуватої особи. І прокурору світить від 5-ти до 10 років» (частина 2 статті 372 Кримінального кодексу).

– Мічуда сидів по сфабрикованому. Відповідно, за це хтось тепер має замість Мічуди піти сидіти. Вони цього, ясна річ, не хочуть, – додає Ігор Мічуда.

Обвинувачений має на увазі своє п’ятимісячне перебування у слідчому ізоляторі.

Юрист проєкту «Свої люди» Bihus.Info Юрій Мельник спростовує слова Мічуди.

По-перше, прокуратура ніяк не може закрити провадження, бо воно вже в суді, а «особа має статус “обвинувачений”».

По-друге, таке дійсно існує – «притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності». Але підстава для покарання за статтею 372 – це «злочин з формальним складом, який визнається закінченим з моменту, коли письмове повідомлення про підозру вручається (пред’являється) особі».

– В судовому реєстрі вироків за цією статтею дуже мало. У більшості з них йдеться про випадки, коли і правоохоронці, і так званий «злочинець» знали про невинуватість останнього, проте «для підвищення статистики» або з інших мотивів домовились про те, що завідомо невинна особа візьме на себе вину за видуманим злочином, – пояснює Юрій Мельник.

Зі слів Юрія Мельника, Ігор Мічуда міг подати заяву про вчинення такого злочину відносно себе ще чотири роки тому. Але не подав.

11 грудня 2023 року колегія не задовольнила одразу два клопотання Ігоря Мічуди: про відвід секретаря засідання й прокурора у справі. Судді вважають їх необґрунтованими й немотивованими.

Наполягає на фальсифікації справи

На засідання 21 грудня, зі слів Ігоря Мічуди, прокурор знову не прийшов. Але прийшли журналісти місцевих телеканалів. Після засідання Ігор Мічуда розповідав їм про «фальсифікацію справи», начебто в її матеріалах є докази його невинуватості і що прокуратура нібито затягує розгляд.

Водночас, якщо підсумувати, то за чотири роки розгляд справи гальмувався з різних причин:

• Шість разів адвокати обвинувачених подавали клопотання, що за суттю не пов’язані з матеріалами справи (відводи, карантин);

• Тричі справу не розглядали через відсутність прокурора, тричі – через об’єктивні причини з обох сторін (зайнятість, хвороба),

• Двічі через хворобу не приходив хтось зі сторони захисту, один раз не зміг прийти лише Ігор Мічуда й один раз суддя з колегії був у відпустці.

Як «докази невинуватості» Ігор Мічуда називає «всі довідки з податкової» про сплату 66 тисяч 700 гривень податку на додану вартість із «так званого хабаря»; «рішення верховних суддів, де зазначено, що всі договори по тому підприємству правомірні».

Про відводи прокурорам як спосіб затягнути розгляд

Юрист Юрій Мельник пояснює, що відвід прокурору, згідно зі статтею 77 КПК, можна подавати з чотирьох підстав:

• якщо прокурор пов’язаний зі справою («є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім’ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача»);

• якщо він брав участь у цьому ж провадженні в іншому статусі (як слідчий суддя, суддя, захисник, свідок, експерт тощо);

• якщо він особисто чи його родичі/сім’я заінтересовані в результатах провадження;

• якщо «існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості».

Тобто, каже Юрій Мельник, підстави для відводу мають стосуватися конфлікту державних і приватних інтересів прокурора або інтересів його близьких родичів чи інших осіб.

Зі слів Юрія Мельника, якщо справа вже в суді, якщо заміна групи прокурорів через реорганізацію військових прокуратур раніше не оскаржувалася, то «подання відводу прокурору на цій підставі виглядає як затягування справи зі сторони самого обвинуваченого».

Хабар у вигляді плати за товар – поширена схема

Ми запитали в Юрія Мельника, чи дійсно існує такий спосіб отримати хабар, як перерахувати оплатою за товар, щоб усе було офіційно, легально, з податками, і наскільки ця схема поширена.

– Так, такий спосіб одержання неправомірної вигоди, як укладання різних господарсько-правових договорів (у тому числі купівлі-продажу чи постачання), дійсно існує та доволі поширений, – підтверджує юрист.

І наголошує, що «відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає тільки за умови, якщо особа одержала її за вчинення чи невчинення дій в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи з використанням становища, яке вона займає».

Зі слів Юрія Мельника, прийняти пропозицію хабаря і не вчиняти за це перевірок забудовника – це вже «кваліфікуючі ознаки вчинення злочину». А одержання «такої вигоди» і спосіб, яким це зробили, «будуть додатковими аргументами у кримінальному провадженні». 

Нагадаємо, на згаданому відео правоохоронців Андрій Мічуда каже співрозмовнику, що перевірку проведуть, але радить йому «не кіпішувати», бо «все зробим, все окей».

За все відповідає суд

Ми запитали в Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону через її пресслужбу, чи можна припускати, що є затягування розгляду справи, чи є у цьому відповідальність прокуратури й чому відбувалися заміни прокурорів. 

Проігнорувавши частину запитань, прокуратура відповіла: «Фактів безпідставної неявки прокурора у судові засідання не встановлено. При цьому, у відповідності до вимог статті 28 Кримінального процесуального кодексу, додержання розумних строків під час судового провадження забезпечує суд».

Ми також запитали, як в прокуратурі прокоментують слова Ігоря Мічуди про неправомірність участі у справі саме Спеціалізованої прокуратури і про нібито зупинку провадження, щоб потім закрити справу через терміни давності.

«Оцінку доводам та твердженням сторони захисту, у тому числі обвинуваченого, має право надавати виключно суд у нарадчій кімнаті при ухваленні… рішення. Рішення про зупинення судового провадження на стадії судового розгляду ухвалюється виключно судом», – відписали у прокуратурі.

Строки давності ще не спливли

Відповідно до статті 49 Кримінального кодексу, обвинувачені можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.   

Юрист проєкту «Свої люди» Bihus.Info Юрій Мельник нам розповів, що ці строки обчислюються від дня, коли особа вчинила злочин. У справі Мічуд і Кравчук є такі строки давності:

• за обвинуваченням у легалізації (відмиванні) майна – 15 років;

• за обвинуваченням у службовому підробленні з тяжкими наслідками – 5 років;

• за обвинуваченням щодо неправомірної вигоди – 10 років.

Враховуючи, що отримання ймовірного хабаря у цій справі відбулося приблизно навесні 2019 року, то навесні 2024 року спливає термін притягнення до відповідальності за службове підроблення, навесні 2029-го – за обвинуваченням щодо хабаря, навесні 2034-го – за обвинуваченням у відмиванні.

Наступне засідання у справі Мічуд і Кравчук призначене на 30 січня 2024 року.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське медіа – підтримайте «Четверту владу»

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері та на нашу імейл розсилку. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.