У кримінальній судовій справі лікарки Любові Краков’ян почали допитувати свідків

Свідків у справі лікарки Любові Краков’ян не могли почати допитувати майже рік – заважали то карантин, то коронавірусна хвороба, то відсутність на засіданнях підозрюваної та її адвокатів.

19 лютого 2021 року опитали двох працівниць обласного відділення онкогематології для дітей. Вони плуталися у свідченнях, перемовлялися із підсудною і зрештою в більшості випадків не могли згадати, як усе було чотири роки тому.

Ці працівниці були на зміні в день, коли помер 12-річний Ілля Омельчук від гострого лейкозу. Лікарку хлопця – колишню завідувачку цього відділення Любов Краков’ян звинувачують у лікарській недбалості.

Висновок експерта підтвердив, що лікарка могла не допустити смерті Іллі, якби за місяць до того помітила певні симптоми, призначила хворому протигрибкові препарати і якби ті ліки, які вже були призначені, ввели правильним способом.

Допитували лікарку-гематологиню Майю Барабаш та старшу медсестру Олену Маховську. Вони працювали у відділенні онкогематології Рівненської обласної дитячої лікарні у день, коли помер Ілля Омельчук у квітні 2016-го.

Майя Барабаш розповіла, що прийшла в палату Іллі після того, як одна із медсестер їй сказала, що хлопцеві стало зле. Це було приблизно о другій годині дня і вона прийшла, бо тоді у відділенні нікого з лікарів більше не було.

На час, коли прийшла Майя Барабаш, Ілля Омельчук «вже був у свідомості». На запитання адвокатки потерпілих Ірини Сенюти, чи означає «вже», що перед цим він був без свідомості, лікарка Барабаш відповіла, що на власні очі не бачила, але медсестра їй розповіла, що хлопцеві стало погано в туалеті.

Ця ж медсестра, прізвища та імені якого Майя Барабаш не пам’ятає, до її приходу виміряла тиск хворому, який становив 100 на 70. За словами лікарки Барабаш, при гострому лейкозі цей тиск нормальний. Але який тиск був нормальний саме для Іллі Омельчука, Майя Барабаш каже, що не знає, бо то був не її пацієнт.

Самостійно ж лікарка тиск не міряла. Розповіла, коли вона прийшла, Ілля Омельчук не скаржився на нудоту та болі у животі. Але сказав, що йому вже краще. 

На запитання адвокатки Сенюти, що означає «вже» і чи втрачав свідомість пацієнт, лікарка відповіла, що він сказав, що йому ліпше, ніж було, а що було – вона не знає.

Майя Барабаш сказала, що хворий був у стані середнього ступеня важкості. Але реанімації не потребував.

Після свого приходу гематологиня провітрила палату, сказала хворому хлопцеві покласти ноги вище голови, вийшла із палати, побачила Краков’ян і розповіла їй, що сталося.

Барабаш каже, що основну медичну допомогу надавала Краков’ян.

Також гематологиня розповіла, що перед тим, як прийти до пацієнта, із його медкартою не ознайомилася. Мовляв, за нею треба було йти на медсестринський пост, а на це потрібен час, якого не можна втрачати (натомість батько померлого Іллі Анатолій Омельчук на засідання у листопаді 2019-го розповідав, що їздив додому до Краков’ян за ключами від її кабінету, бо там була історія хвороби хлопчика – ред.).

Те, що медкарти зберігаються на посту, підтвердила і друга свідка Олена Маховська. Втім ні Олена, ні Майя не знають, чи була там саме історія хвороби Іллі.

Олена Маховська каже, що бачила Іллю Омельчука у день його смерті у палаті та на коридорі, але не запитувала ні куди він іде, ні як він почувається.

Старша медсестра розповіла, що до її обов’язків не входить навідувати пацієнтів та з’ясовувати їхній стан здоров’я, бо це обов’язок лікаря, який лікує цього пацієнта.

Але вона щодня робить обхід усіх палат, бо має перевіряти санітарно-епідемічний режим. Тож часто запитує у пацієнтів, як ті почуваються.

Каже, що того дня ні Ілля, ні його батьки не скаржилися їй на болі. І що їй відомо, що Ілля перебував у реанімації перед смертю.

Олена Маховська не пам’ятає, о котрій годині бачила хлопця. Проте пам’ятає похвилинно, до якої години працювала тоді Краков’ян – до 16:02.

Це важливо, бо  на одному із попередніх засідань, де допитували батьків померлого хлопця, стало відомо, що є документ із підписом, схожим на підпис Краков’ян.

У цьому документі зазначено, що лікарка оглядала Іллю о 17:50. Іллі ж стало гірше після 16-ї. На той час Краков’ян у лікарні не було.

Що призначала лікарка

Спочатку розробляють лікувальний протокол – схему, за якою має лікуватися хворий. Свідка Майя Барабаш спочатку каже, що не мала стосунку до його розробки.

Проте коли адвокатка потерпілих Ірина Сенюта запитала, чому тоді у протоколі є прізвище Майї Барабаш, лікарка відповіла, що це означає, що вона із протоколом ознайомлена.

Адвокатка Сенюта заперечила, сказавши, що там вказано не «ознайомлено», а «розробив». Тоді Барабаш змінила покази, сказавши, що не пам’ятає.
Серед розробників було ще два лікарі – Бокій та Краков’ян.

При цьому протягом допиту Барабаш кілька разів казала, що не знає або ж не пам’ятає певні деталі з цього протоколу.

Крім того, у день засідання 19 лютого, під час перерви, Краков’ян підходила до свідків і про щось спілкувалася із ними.

Іллі Омельчуку під час лікування у відділенні онкогематології вводили три препарати: «Преднізолон», «Цитозар» та «Метотрексат». Усі призначення вписувалися у листок призначення, який прикріплювався в історію хвороби.

За словами обох свідок, складає його і вносить зміни туди тільки лікуючий лікар, тобто в цьому випадку Любов Краков’ян. Медсестри виконують тільки те, що у ньому зазначено, а усні призначення – неможливі.

Майя Барабаш розповіла, що у день смерті Іллі, коли вона його оглядала, нічого йому не призначала.

Олена Маховська розповіла, що її обов’язки – видавати медпрепарати процедурним медсестрам. Останні розписуються щоразу, коли їх отримують.

Крім того, каже Маховська, вона контролює, як медсестри вводять ліки пацієнтам.

У листопаді 2019-го на допиті у суді батьки Іллі Омельчука розповідали, що за годину до останньої хіміотерапії, 5-го квітня медсестра повідомила, що треба купити «Цитозар 100», бо його у лікарні немає.

У рівненських аптеках батьки його не знайшли. Найближче, де можна було купити ці ліки – Луцьк, але часу їх привезти не було.

Омельчуки тоді обурювалися, чому про відсутність у відділенні препарату їм не повідомили раніше.

Свідка Майя Барабаш на засіданні 19 лютого 2021-го каже, що не знає, чи був у той день у відділенні «Цитозар». Не пам’ятає цього й Олена Маховська. Але розповідає, що у той період була така проблема, коли ліків не було у відділенні і їх просили купити батьків.

І після купівлі батьки несли їх не старшій медсестрі, а тій медсестрі, яка їх вводила. Тобто фактично облік таких ліків у відділенні не відбувався.

Маховська каже, є два види цього препарату – із дозою 1000 і 100 мілілітрів. І що у відділенні був препарат на 1000 мілілітрів. Тоді як Іллі Омельчуку потрібно було 100.

Чи змінювали дозування

Обидві свідки не пам’ятають, чи змінювала лікарка Краков’ян дозування препаратів. Але визначала його, кажуть, – саме вона.

Як повідомляли у 2019 році батьки померлого, коли вони не знайшли препарат з меншою дозою, медсестра (її прізвища вони не вказували) їх тоді заспокоювала: у них є препарат у більшому дозуванні – «Цитозар 1000», а відбере звідти потрібну дозу Краков’ян.

А на засіданні минулого року, де розглядали висновки експертизи, стало відомо, що щоденники заповнені формально, у них не відображена димінака реакції пацієнта на терапію.

Крім того, у медичних документах не були вказані дози по всіх трьох препаратах, які вводили пацієнтові. А реакція організму на один із них – «Цитозар» залежить саме від дози та способу введення.

Як вводився препарат і хто його насправді вводив

«Цитозар» можна вводити у спинно-мозковий канал та внутрішньовенно. Як доцільніше – визначає лікуючий лікар. Бо від цього залежить, як відреагує організм хворого.

Експертиза встановила, що препарат ввели внутрішньовенно, і це у випадку Іллі було не правильно.

Майї Барабаш прокурорка, адвокати Краков’ян та адвокати сім’ї Омельчуків поставили одне і те ж питання: як вводили «Цитозар»?

Спочатку свідка Майя Барабаш, яка розробляла локальний протокол лікування, каже, що препарат вводили у спинно-мозковий канал, і що так вказано у протоколі. Потім, що у протоколі написано – внутрішньовенно. А потім вже каже, що не пам’ятає, і що препарат вводився так, як у протоколі. А що було там – теж не пам’ятає.

Інша свідка Олена Маховська, на запитання Любові Краков’ян, як вводили «Цитозар» іншим пацієнтам у відділенні каже, що у спинно-мозковий канал. 

Проте та ж Краков’ян чомусь не запитала у старшої медсестри, як відбувалося саме з Іллею Омельчуком. Майя Барабаш каже, препарати вводить медсестра.

Любов Краков’ян втрутилася із запитанням, хто вводить ліки саме у спинно-мозковий канал. І тоді Барабаш змінює покази і каже, що препарат вводить лікар.

Напевно, Краков’ян було важливо поставити запитання саме у такій формі, бо експертиза довела, що «Цитозар» вводили у вену, а це було неправильно. 

Якщо ж у вену препарат вводить не лікар, а медсестра, то це принаймні частково може зняти з Краков’ян відповідальність.

Друга свідка Олена Маховська один раз каже, що ліки вводить медсестра, а потім, що під час пункції медсестра набирає ліки, а лікуючий лікар вводить їх у присутності цієї медсестри.

І що обидвоє несуть відповідальність за це. Як було написано у протоколі – не знає. Але «бачить по практиці, як вводять».

На засіданні у 2019-му, де допитували батьків померлого хлопця, вони казали, що препарат завжди вводила лікарка, але хто це робив у день смерті Іллі, не бачили.

Чи призначали протигрибкові препарати

Окрім неправильного введення ліків, смерть дитини міг спричинити грибок.

У матеріалах експертизи зазначено, що він часто розвивається у пацієнтів при гострому лейкозі і може спричинити ускладнення в організмі і навіть смерть. 

Один із симптомів – біль у животі. Про те, що він був, на допиті говорили батьки померлого хлопця. А ще у пацієнта виявили захворювання стравоходу із запаленням слизової оболонки. Що теж могло бути наслідком грибка.

А через те, що лікарка не призначила протигрибкових препаратів, в Іллі розвинулася вторинна інфекція.

Лікарка-гематологиня Майя Барабаш на цьогорічному засіданні каже, що не знає, чи приймав Ілля Омельчук протигрибкові препарати.

Удар на психіку

Адвокати обвинуваченої Любові Краков’ян, допитуючи свідок, намагаються зробити акцент на психічному стані Іллі Омельчука.

Мовляв, хтось міг йому дати не прописані лікаркою опіати – наркотичні речовини, які використовуються, зокрема, як знеболювальне. На думку адвокатів, це могло вплинути на поведінку дитини.

Краков’ян, у свою чергу каже, що психологічний стан дуже пов’язаний із ставленням дитини до лікування і сам процес лікування.

Її адвокати запитують у старшої медсестри Маховської, як поводив себе пацієнт.

Адвокатка батьків померлого Ірина Сенюта каже, що психічний стан може встановлювати виключно лікар-психіатр.

Суддя знімає запитання. Проте адвокат Записний намагається доводити, що це запитання важливе, бо показує психічний стан дитини.

Олена Маховська відповідає, що минуло багато часу. Ілля Омельчук у порівнянні з іншими пацієнтами був замкнутий, не хотів розмовляти. На запитання відповідав, але з іншими дітьми у відділенні практично не спілкувався, майже не виходив з палати.

А лікарка-гематологиня Барабаш, яка оглядала Іллю в день смерті сказала, що дитина була спокійна і йшла на контакт.

Зауваження адвокатам – за неповагу, Краков’ян – за підказки

Коли лікарка Барабаш розповідала про введення препаратів, суддя Діонісьєва зробила зауваження Любові Краков’ян, яка, обернувшись до свідки і трохи перехилившись через стіл, щось їй підказувала.

Таку «допомогу» Краков’ян пояснила тим, що її колегу «затравили» і та розгубилася у своїх показах.

Ще одне зауваження Краков’ян отримала від судді після того, як не стрималася і гукнула до адвокатки потерпілих, щоб та замовкла.

Після того, як суддя зробила зауваження Краков’ян, адвокат Записний обурився і заявив, що також має зауваження до судді і надішле їх письмово.

Крім обвинуваченої лікарки, отримали зауваження і її адвокат Денис Записний, і представник Рівненської обласної дитячої лікарні Любомир Самолюк за неповагу до суду і те, що більш, як на півтори години затягнули початок засідання. Зокрема, довго сперечалися із суддею щодо дотримання формальностей, заявляли відвід прокурорці і навіть адвокатці потерпілих Омельчуків, намагалися (безуспішно) випровадити із зали суду журналістів, аргументуючи таке бажання карантином.

Через це затягування одна свідка пішла додому сказавши, що повинна забрати дитину із садочка.

На наступному засіданні 22-го березня мали допитати і її, і ще двох працівників лікарні. Проте цього не сталося, бо адвокати Любові Краков’ян не з’явилися. Андрій Доманський надіслав клопотання, щоб слухання перенесли, бо 5-го березня він захворів на коронавірусну інфекцію і має двобічну пневмонію.

Денис Записний також був хворий: мав ознаки застуди і чекав на результати тестування на ковід. Про це він сповістив суд за півгодини до засідання та письмово клопотав, що вийти на відеозв’язок із судом. Проте цього зробити не вдалося, оскільки комп’ютерна програма, яку хотів застосувати адвокат Краков’ян, судом не затверджена.

Також Записний не вказав у клопотанні, з якого міста і приміщення він хоче зв’язатися із судом. Третій адвокат Віктор Овсянніков взагалі не попереджав про те, що буде відсутній. Краков’ян повідомляє, що він теж хворіє. Але крім її слів, більше підтверджень ніяких немає.

Адвокати сім’ї потерпілих Омельчуків Мирослава Кисельова та Ірина Сенюта вважають, що сторона обвинуваченої навмисно затягує розгляд справи, не з’являючись на засідання та просячи їх переносити.

Суддя Наталія Діонісьєва попередила Любов Краков’ян, що, якщо подібне станеться і наступного разу, то суд самостійно призначить їй адвоката із Центру первинної правової допомоги.

Проте засідання 5-го та 13-го квітня не відбулися. 5-го квітня суддя Діонісьєва підвернула ногу. Адвокати Краков'ян того дня не з'явилися.

13-го квітня захисники Краков'ян не з'явилися знову, надіславши клопотання про відкладення. Мовляв, про дату засідання вони дізналися пізно.

За словами секретарки судді Діонісьєвої, суд намагався зв'язатися із адвокатами, але їхні телефони буди поза зоною досяжності. А повістку не надсилали. Бо, мовляв, засідання відбуваються часто, і поки вона надійде у Київ, може бути запізно.

До слова, на останньому засіданні, яке відбулося 22-го березня, коли визначали дати на кілька наступних засідань, була присутня Любов Краков'ян.

Наступне слухання заплановано на 20 квітня.

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.