Важкохвора вчителька зарубіжної літератури не може самостійно повернути кредити

– Ніколи не думала, що так зляжу, – 64-річна вчителька “Зарубіжної літератури” з 27-ї рівненської школи Наталя Петрівна не може стримати сліз.

– Заспокойся, тобі не можна хвилюватися, тільки гірше буде, – 26-річна онучка Маша гладить свою бабусю по руці і втішає.

Наталя Петрівна і Маша. Все Машине життя разом. Коли єдиний син відмовився від важкохворої дочки, Наталя Петрівна оформила над онучкою опіку. Тепер настала черга Маші опікуватися бабусею.

– Бачиш, ніяк набряк не спадає, – бідкається Наталя Петрівна, показуючи на свою праву руку.

– А в лікарню не хочемо, щоб лягала, – розповідає Маша. – Вона два місяці нещодавно після інсульту пролежала, то в останні дні стан дуже погіршився. Тіло вже ліки не сприймало. У неї ж одна нирка.

Видалена ще в молодості нирка, цукровий діабет, гіпертонія. Діагнози від лікарів можна перераховувати ще довго, однак до осені 2017-го року Наталя Петрівна якось ладнала зі своїм здоров’ям і всі сили віддавала внучці і своїм учням.

– От і зараз, розказує мені щось Маша, а в мене перша думка як це використати для дітей, – знову крізь тихі сльози розповідає вчителька. – А потім спохоплююся і так тяжко стає… Директор то казав, щоб лікувалася і поверталася на роботу, але як я зможу це зробити? То ж бач, лежача стала. Ледве бачу.
Через інсульт, окрім того що тепер не може ходити, Наталя Петрівна втратила і зір. Ледве бачить на одне око.

Живуть Наталя Петрівна і Маша на дві пенсії в старій однокімнатній квартирі. Онука має інвалідність першої групи. Намагалися, щоб Наталю Петрівну перевели на 1-шу групу інвалідності, однак комісія не змогла надати такий висновок, бо не вистачало висновків кількох лікарів (наскільки пригадує онука – ендокринолога і уролога чи нефролога).

– Як же ці всі висновки отримати, як лікарі не приходять? – бідкається Маша, яка через свої проблеми зі здоров’ям теж нечасто виходить з дому.

Жінки ледве зводять кінці з кінцями.

На їх відповідальності – ще залишки кредиту, який Наталя Петрівна брала на лікування чоловіка (він нещодавно помер). Економлять на всьому що можна. Не довіряють лікуванню у Центральній міській лікарні Рівного.

– Нам казали було, що як нема грошей, то їдьте додому, – з гіркою посмішкою пригадує Маша. – Гривень 800 у день на ліки йшло, поки лежала в лікарні. У школі тоді трохи зібрали грошей на лікування. Але я мусила постійно бути поряд, бо треба було через кілька годин трішки давати їсти. У неї ж цукровий діабет. А в лікарні ж усе по графіку. Вранці їсти не можна, бо аналізи здавати треба. А її аж трусило від цього. 

– Мені так тяжко вже було наприкінці лікування, – згадує Наталя Петрівна. – Просила Машу – забери мене звідси.

Але найбільше Наталія Петрівна переживає не за своє здоров'я, а за внучку, щоб, раптом що, її не переслідували за борги.

Збирають гроші в першу чергу не на ліки, а щоб погасити кредити (щось близько 13-ти тисяч гривень).

Але загалом Наталії Петрівні потрібна реабілітація після інсульту і обстеження з визначенням тактики лікування, зважаючи на відсутність нирки і цукровий діабет.

А родичів, які б могли допомогти – немає.

Для тих, хто може допомогти – пенсійна картка в Приватбанку 5168 7573 4813 1675 Шишканова Наталя Петрівна.