«Важливо, щоб люди не втрачали роботу»: історії трьох рівненських бізнесів, які працюють під час війни (частина 2)

Наступна трійка директорів та власників рівненських бізнесів поділилась із нами своїми проблемами на час війни та їх рішеннями
Джерело
Колаж «Четвертої влади» на основі фото з фейсбуку, «Рівного вечірнього» та преслужби «Рум'янця»

«Четверта влада» продовжує серію публікацій про умови роботи бізнесу у Рівному та області під час воєнного стану. У цій публікації про свій досвід розповідають керівники хлібзаводу «Рум'янець», приватної клініки «Лайф клінік» та торговельного центру «Злата плаза».

Усім підприємцям ми ставили три основні запитання:

  • з якими проблеми зіштовхнувся їхній бізнес із початком повномасштабної війни та які рішення застосовують у зв'язку з цим;
  • що ще потрібно і від кого для кращої роботи;
  • що думають і чи користуються податковими послабленнями, які запропонував уряд.

Історію інших бізнесів читайте за тегом: Бізнес воєнного стану

 «Рум'янець»: єдина проблема – моральний стан працівників

Директор рівненського хлібопекарного заводу «Рум'янець» Микола Загривий розповів, що підприємство працює цілодобово, як і до 24 лютого.

Хлібзаводу не довелось зупиняти робочий процес. Фото Миколи Загривого надала речниця «Рум'янцю» Наталія Стаднік

– Коли все почалося, ми були у стресовому стані. Але подолали стрес за перші два тижні повномасштабної війни і впоралися з усіма проблемами. Ми щоденно зустрічалися із керівним складом підприємства по кілька разів і приймали миттєві рішення.

– На хлібозаводі працюють близько 400 людей. Маємо незначний відтік кадрів, але це не спричинило проблем. Частина жінок, які зараз за кордоном, працюють віддалено: відділ кадрів, фінансисти. На тих посадах, де працювати дистанційно неможливо, за потреби, люди можуть піти у відпустку. На їх місце набираємо інших працівників. Ми приймаємо тимчасово переміщених осіб на роботу і бачимо їхнє бажання працювати.

Директор каже, що працівникам платять зарплату без затримок, не скорочували робочий час і намагаються по максимуму залучати їх до робочого процесу.

– Єдина проблема – це моральний стан. І нам треба з цим боротися. Ми в першій декаді березня повідновлювали всі проєкти, які планували на цей рік. Працюємо над тим, аби більше продавати. Щоб працівник був не тільки забезпечений роботою, а й завантажений і мав менше часу для цих важких новин, якихось дискусій.

Микола Загривий каже, що у взаємодії із владою є «велика синхронізація»:

– Сьогодні влада нас підтримує і допомагали на початку, знаючи, що ми є об'єктом критичної інфраструктури і нашою продукцією мають бути наповнені полиці в магазинах. Нас консультували і допомагали нам з будь-якого питання.

Податкові послаблення заводу не торкнулися, розповідає Микола Загривий.

– Ми вивчали це питання і вирішили не переходити на іншу систему оподаткування. Ми бачили для себе користь у спрощеній системі оподаткування, але це було б складно в реалізації. Робота 24/7, щоденні відвантаження продукції унеможливлюють перехід. До того ж, ринок, на якому ми працюємо, не переходить на спрощену систему оподаткування. Якщо й робити такий крок, то всім одномоментно.

– Перехід на іншу систему – це складно, а потім ще потрібно повертатися. Ми оптимістично налаштовані, віримо в наші Збройні сили і думаємо, що війна скоро припиниться.

«Лайф клінік»: оптимізація, відсутність пацієнтів на початку, проблема із банками

Власник приватного медзакладу «Лайф клінік» Василь Харчук розповів, що у перші дні повномасштабного вторгнення у них не було пацієнтів. Через це був малий дохід.

Василь Харчук каже, що бізнес почав відновлюватись через деякий час. Фото «Рівне вечірнє»

– Це був кінець місяця, треба було робити проплати. Було недостатньо грошей на рахунках, впав обіг.

– Ми не працювали 3-4 дні. Потім вирішили відновити роботу. Скоротили робочий графік, підлаштовуючись під комендантські години і громадський транспорт. Якщо раніше ми працювали з 8 до 20, то зараз після 18 транспорт погано їздить і працівникам важче доїжджати, так само і пацієнтам. Тому зараз ми працюємо до 18.

– Деякого із працівників ми перевели на неповний робочий день, щоб усі могли отримувати зарплату, а не хтось повністю, а хтось не отримувати взагалі.

Тепер потроху відновлюється кількість пацієнтів.

 – Люди повертаються в місто і звертаються ті, хто відкладав походи до лікаря. Також звертаються переселенці. Їх ми стараємось приймати безкоштовно, або робити знижки на 50%.

Василь Харчук каже, що його бізнесу було би легше працювати, якби після 20 години працювали магазини і ходив громадський транспорт:

– Тоді буде більше часу протягом дня, щоб людина могла скористатися побутовими послугами, які надає середній бізнес.

Василь Харчук каже, що в нинішніх умовах бізнеси об'єднується.

– Контрагенти йдуть на зустріч, орендодавці теж. Дехто робить знижку на оренду, дехто готовий почекати. Ми теж йдемо на зустріч. Наприклад, в нас є страхові компанії, які нам боргують. Їхніх клієнтів ми обслужили безкоштовно по страхових випадках. І вони просять зачекати, ми чекаємо.

– Ціни ми не піднімали. Деякі навіть зменшили, а саме на супровід вагітності – на 35-40%. Тому що є багато переселенок і вони не мають можливості оплачувати.

– Якщо бізнес сам оцінює, що це треба зробити, то я не думаю, що державу треба цим обтяжувати. Для бізнесу зараз треба це пережити, не піти в мінус, пливти хоча би на нулі, щоб був обіг грошей.

– Під час воєнного стану не йдеться про отримання прибутку, важливо протриматись. І щоб люди не втратили роботу.

Василь Харчук каже, що спрощене оподаткування – це хороша ініціатива для великого бізнесу, де більші суми обігу оборотів і багато документації.

– Якщо вони на загальній системі, треба підтвердити всі витрати документально. Зараз це може бути складно. Бо дехто має партнерів в інших регіонах, які під окупацією, чи в зоні бойових дій. Їх зібрати не так просто. Для них це ризики, бо на кінець року виросте великий обсяг підтверджених витрат і їм можуть бути нараховані великі податки.

– Ми від цього не страждаємо. Ми продовжуємо бути на загальній системі оподаткування. В нас сталі контрагенти, всі працюють і дають документи. Ми не бачимо в себе у цьому проблеми.

Також Василь Харчук звертає увагу на проблеми із виплатами зарплат персоналу через банк:

– Є рішення уряду, що наприклад податки можна сплатити пізніше, але не всі банки дозволяють платити зарплату, якщо із неї не були сплачені податки.

– Для нас працівники на першому місці, ми платимо за них податки. Але нам не пропускають зарплату, якщо ми з рахунків не оплатимо ЄСВ.

– В теперішніх умовах ми могли би це коригувати: спочатку, наприклад, виплатити зарплату, щоб люди себе почувати комфортно, а через день-два заплатити податки. Але банки ще не виробили цей механізм.

«Злата плаза»: відмова від російського, скорочення робочого часу, план дій під час тривоги

Відповіді від директора торгового центру «Злата плаза» Олександра Оверчука нам передав менеджер із ведення соцмереж бізнесу Антон Трофімчук.  

«Злата плаза» працює за обмеженим графіком та має відпрацьовані дії у разі повітряної тривоги.

За словами Олександра Оверчука відмова від співпраці із російськими магазинами – це блокада агресора. Фото із його фейсбуку 

– Є проблема із браком персоналу, регулярні повітряні тривоги, проблеми з логістикою по доставці товару, але наразі ТРЦ стабільно працює щодня. Зараз стоїть питання виживання, збереження незалежності країни і кожен підприємець має діяти швидко і гнучко, щоб бути корисним для країни на економічному фронті, – йдеться у відповіді.

– Сьогодні наш обов‘язок – швидко адаптовуватися та працювати, адже людям потрібна робота; тимчасовим переселенцям потрібно купити одяг, взуття та інші товари; бюджет має отримувати податки, щоб фінансувати захищені статті бюджету та Збройні сили України.

Податкові пільги вважають хорошою ініціативою уряду, кажуть у «Златій плазі», хоча є нюанси.  

– Більшість операторів торгівлі це підприємці другої групи, тому оцінити реальний вплив наразі важко.

20 березня «Злата плаза» повідомила, що припиняє співпрацю із магазином Oodji, бо  бренд пов’язаний із росією. Ми запитали, як це вплинуло на ТРЦ.

–  Хоча ми маємо договір з українською юридичною особою, яка працює за вимогами чинного законодавства України, ми ухвалили рішення. Компанія Oodji має операційні зв’язки з росією, тож для нас це не є предметом для компромісу.

– Завершивши співпрацю, ми втратимо частину доходів, але сьогодні це не на порядку денному. Маємо блокувати все, що пов‘язано з агресором, в тому числі можливість рівнян купувати в цих магазинах.

Згодом стало також відомо, що торговий центр призупинив співпрацю із іще одним магазином, пов'язаним із російським власником. Мова про косметичну мережу «Brocard».

Дивіться також: Проблеми з орендою, проблеми з логістикою, проблеми з продажами авто: ще три історії підприємців у Рівному


Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі – там оперативна стрічка новин про події російсько-української війни.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)