Як міський голова Рівного «дає наганяйла»: чому найбільше сховище міста ніхто не хоче утримувати

Частина території підтоплена, без туалету і водопостачання, з ліжками, просяклими вологою та покритими пліснявою – так виглядає найбільше сховище у Рівному, де може поміститися чотири тисячі людей.

Розташоване воно на вулиці Данила Галицького, на території колишнього Радіозаводу. Мешканці цього району скаржилися «Четвертій владі», що їм не відкривали двері сховища під час повітряних тривог. Цю проблему розв’язали, та, за висновками перевірки, у сховищі не можна перебувати більше двох-трьох годин.

Приводити сховище до ладу має міська влада, але там від цього відхрещуються. Подробиці – в матеріалі «Четвертої влади».

15 липня рівнянка Ірина (ім’я змінене на прохання жінки – ред.) поскаржилася «Четвертій владі», що у це сховище неможливо потрапити під час повітряних тривог. І що від 24 лютого така ситуація неодноразово повторювалася.

Мусили вибивати двері

 – Один раз була ситуація, люди виламали ті двері, які були не на замку, а чимось там підперті зсередини, зайшли, але сам спуск у сховище, там були двері зачинені, нікого не було, щоб в когось щось запитати. Викликали поліцію. Поліція розгублено походила-походила і нічого. Закінчилася та тривога і всі розійшлися.    

Ірина працює поблизу і каже, що не могли потрапити у сховище не лише ті, хто приїжджає у цей район на роботу, але й ті, хто живе у навколишніх будинках.

–  В мене колега поряд там живе у будинку, то він казав, що спочатку весь час туди ходили, внуки його ходили всі. Люди почувались впевнено. У зв’язку з тим, що цивільні об’єкти зараз страждають, то це заставляє задуматись. Якщо ще раніше самі не завжди йшли в укриття, то зараз всі раді би пересидіти ту тривогу в безпечному місці, але немає можливості. І запитати в кого – нема. В кого запитати? «Крайнього» нема, – скаржиться Ірина.

Востаннє люди не могли потрапити у сховище під час повітряної тривоги 18 липня. Зараз воно доступне і вже знайшли відповідального, який відчиняє двері на час тривоги. Та головна проблема залишається – це стан сховища, яке ніхто не хоче утримувати.

У пошуках відповідального

Журналісти «Четвертої влади» намагалися потрапити у сховище 19 липня – наступного дня після розмови з рівнянкою Іриною. Проте вхідні двері були зачинені, а на аркуші паперу на дверях вказаний застарілий номер телефону. На дзвінок відповів колишній охоронець приміщення і сказав, що він уже три місяці воює на сході України, і що «власник, Юрій Бойко, залишився сам».

Юрій Бойко із 2007 року – офіційно керівник ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод». У 2013 році завод визнали банкрутом, а самого Бойка обвинувачували у доведенні підприємства до банкрутства. Проте згодом справу закрили через закінчення термінів притягнення до відповідальності. Ліквідація боргів підприємства перед кредиторами відбувається досі у зв’язку із складними та затяжними судовими процесами.

Юрій Бойко на момент нашого дзвінка каже, що вхід у сховище відкритий «постійно, цілодобово».

Але почувши, що ми зараз біля зачиненого сховища і знаємо, що його колишній охоронець на передовій, Юрій Бойко каже, що кілька днів тому заніс ключі від сховища у міську раду, і що йому не потрібна ця відповідальність. Мовляв, він не може цілодобово бути там, щоб відкривати вхід.

У Рівненській міській раді кажуть, тепер за доступ до захисної споруди відповідає директор бізнес-центру поблизу, на вулиці Данила Галицького, 19.

21-го липня захисну споруду відчинили. Волонтери прибрали територію навколо, почепили вказівники, а директор бізнес-центру сказав, що із сховища напередодні вивезли вантажівку сміття.

Міський голова Олександр Третяк, який 21-го липня приїхав оглянути захисну споруду, сказав, що його можна вважати «обмежено готовим».

– У порівнянні з іншими містами, у нас і так ще дуже добре. Так, тут не царські палаци, де можна комфортно жити тиждень. Але об’єкт укриття – він на те й об’єкт укриття – аскетичні умови для того, щоб просто пережити ракетно-бомбові удари.

У телефонній розмові Юрій Бойко казав нам, що вклав в облаштування сховища багато власних грошей. Та суму не уточнив. Стверджував, що провів у сховище електрику, організував «обігрівачі, розводку опалення, подачу напруги, створення медпункту».

Однак за результатами спільної перевірки представників міської ради, регіонального Фонду держмайна, управління надзвичайників у Рівненській області – сховище не готове до експлуатації.

– У ньому можна не довго переховуватися, максимум 2-3 години. Довше не можна, бо там відсутня вентиляція, немає води і так далі, – каже речник управління ДСНС у Рівненській області Дмитро Мельник.

Перевірка виявила, що у сховищі корозією пошкоджені система вентиляції, трубопроводи для водопостачання та каналізації. Унітази та умивальники частково розбиті. Підтоплені коридор та частина приміщення. Входи у сховище частково захаращені. І це лише частина зауважень до стану приміщення.

Дивіться також: Сховища та укриття у Рівному: актуальна інформація від рятувальників

На відео нижче – стан вентиляції.

Вбиральня є, але скористатися нею неможливо: унітази  та умивальники у жахливому стані та частково розбиті, каналізація та водопостачання не працює. 

Заходити в сховище без ліхтариків – не рекомендуємо. Бо щоб увімкнути там світло. потрібно спочатку спуститися сходами і ще пройти кілька метрів.

На відео нижче – показано загальний стан сховища: вогкі і в плісняві матраси та ковдри, меблі, які бачили ще радянський союз, облуплені стіни та підтоплена територія.

Міський голова Олександр Третяк просить «не переводити стрілки на місто», адже сховище не в комунальній власності. А те, що йдеться про безпеку мешканців громади, то ймовірно для голови це не настільки важливо.

– Власник – Фонд держмайна – зобов’язаний дбати про належний стан сховища. Всі ждуть, поки нарешті не тицьнеш отак лобом, або носом в це: це твоє, відповідай за нього врешті-решт, – кажучи це, міський голова Рівного Олександр Третяк кілька разів гучно стукає кулаком по столу.

На запитання, чому ж саме міська влада займалася пошуком нового відповідального за доступ до захисної споруди та чому міський голова приїхав оглядати сховище, Олександр Третяк відповідає: «якщо ті ледацюги [Фонд держмайна] не хочуть працювати, то хтось мусить працювати».

Додає, що «починає штопати тих, хто провтикав і завалив службу». Тому зібрав усіх, хто відповідає за захисні споруди у Рівному і не утримує їх у належному стані й «дав наганяйла». Після чого звернувся у прокуратуру, щоб покарати недобросовісних власників захисних споруд.

– До окружної прокуратури передали масив інформації. Це буде розглядатися як службова недбалість, чи як інший тип відповідальності. Прокуратура вже цим займається, – каже Третяк.

Проте речниця Рівненської обласної прокуратури Оксана Жужельська повідомила «Четвертій владі», що прокуратура наразі проводить перевірку за власною ініціативою. І що Олександр Третяк до них не звертався. З ним відбулася розмова: прокуратура попросила у міської ради перелік захисних споруд, щоб провести власну перевірку.

Дивіться також: Як працює волонтерський осередок та сховище на Радіозаводі: фоторепортаж

Історія банкрутства та безвідповідальності

Керівник Регіонального відділення Фонду держмайна України у Рівненській та Житомирській областях Кирило Бережний каже, що Фонд не має повноважень займатися утриманням сховища, хоч і є власником сховища.

Чоловік пояснює, що Фонд виконує функцію такого собі «ріелтора» від держави – шукає державному об’єкту нового власника, але не облаштовує його як місце для захисту людей.

– Держава не виділяє нам на це грошей. Ми не є будівельною організацією, – каже Бережний.

Слова Бережного підтверджує й адвокат Віталій Дубчак, до якого ми звернулися за юридичною консультацією.

Він пояснює, що, за законом, Фонд спочатку має спробувати продати об’єкт. Якщо охочих купити немає – шукати орендарів. Наступна спроба – передача у комунальну власність. Якщо і в комунальну власність брати відмовляються – тоді шукають приватних підприємців, з якими укладають договір на зберігання майна. Останній крок – списання державного майна.

Сховище на Данила Галицького, 25 вбудоване у приміщення приватного акціонерного товариства «Рівненський радіотехнічний завод». Сховище, хоч і на території приватного заводу, за законом, приватним бути не може. Власник заводу мав утримувати сховище «в належному стані», та з 2014 року підприємство – банкрут.

Процедура ліквідації підприємства триває вже дев’ять років – затягнулася, зокрема, через те, що власника Юрія Бойка підозрювали в доведенні заводу до банкрутства. Справа була в суді з 2016 року, а в 2021-му її закрили. Доки ліквідація не закінчиться, Фонд держмайна не зможе продати майно іншому власнику, як і не зможе знайти нового відповідального за сховище. Тому єдиний вихід – передати його у комунальну власність міста.

Кирило Бережний розповідає, що з квітня 2008-го по жовтень 2020 року третиною приміщення безоплатно користувалася Рівненська міська рада – «хотіли там облаштувати якийсь штаб, робили ремонт». Рівнерада теж мала утримувати цю частину у «належному стані». У 2020 році змінилося законодавство щодо оренди і договір перестав бути чинним, але в якому тоді було стані сховище – ніхто не перевіряв.

Адвокат Віталій Дубчак каже, що закон покладає відповідальність за вирішення проблемних питань саме на органи місцевого самоврядування – зокрема, що робити зі сховищем, якщо підприємство ліквідується, або якщо сховищем ніхто не опікується.

Кирило Бережний стверджує, що Фонд держмайна неодноразово, починаючи з 2018 року, писав листи у міську раду, щоб захисну споруду взяли у комунальну власність міста (Бережний надав журналістці можливість зробити фото цих листів).

– Якщо міська рада отримує гроші від мешканців Рівного, які мають переховуватися у сховищі під час обстрілів, то можна знайти їхні ж гроші на ремонт сховища для них же ж, – каже Бережний.

Та міський голова Олександр Третяк каже, що не вважає це обов’язком міської ради і що «знайде важелі впливу і на Фонд держмайна, і на всіх, хто має за це відповідати».

Змусити міську раду взяти сховище на баланс – неможливо, каже адвокат Дубчак, навіть через суд.

– Моя суб’єктивна думка, що незадовільний стан споруд існує ще з попереднього століття. Взаємопов’язаних факторів тут багато: політика країни, нестабільна економіка, недосконалість законодавства, невиконання своїх обов’язків контролюючими органами та багато інших. Крайнього й відповідального тут шукати – невдячна справа, – каже Дубчак.

– Моя думка, що міська рада у доведенні сховища до неналежного стану не винна, але відновити її стан наразі повинна саме вона, – додає адвокат.

У відповіді на запит, яку ми отримали з Фонду держмайна, йдеться, що ще у 2021 році Кабмін визначив, що Фонд держмайна має передати функції з управління захисними спорудами обласним державним адміністраціям.

– На словах сховища начебто погодилися прийняти до сфери управління Рівненської ОВА. Але крім слів це нічим не підтверджено, офіційного рішення немає, – каже заступник начальника відділу обліку та управління у Фонді державного майна України Антон Карпенко.

Речник Рівненської ОВА Олександр Поліщук відповів, що неодноразово відбувалися наради представників ОВА, регіонального відділення Фонду держмайна у Рівненській та Житомирській областях і міської ради. Востаннє – 9 серпня.

– Фонд зобов’язався передати необхідну документацію до Рівнеради. Рівнерада має прийняти це укриття на свій баланс, – повідомив Поліщук.

Журналісти «Четвертої влади» намагалися дізнатися, на якому етапі процес передачі сховища у комунальну власність міста, проте керівниця управління комунальною власністю Олеся Смоловик ігнорувала наші дзвінки, не прочитала повідомлень у телеграмі та не відповідала за робочими номерами управління.

Міський голова Олександр Третяк також не відповів на дзвінки та не відписав на повідомлення у телеграмі.

У регіональному відділенні Фонду держмайна у Рівненській та Житомирській областях відповіли, що у міській раді пообіцяли винести питання щодо передачі сховища на Данила Галицького у комунальну власність міста на наступну сесію Рівнеради.

Дивіться також: Одинадцять укриттів Рівного, які ДСНС вважає готовими для перебування людей: фото

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»