Як надавати доступ до документів: консультація для рівненських посадовців

У зв'язку з перешкоджанням у доступі до документів посадовців Управління житлового господарства Рівного журналістам «Четвертої влади», ми звернулися до правника, який ще у 2008-му допоміг у суді змусити Управління земельних відносин Рівного надати приховувану інформацію про земельну чергу.

Ця правова консультація буде корисна для всіх посадовців як місцевого самоврядування так і державних органів і загалом всіх розпорядників публічної інформації.

У законі «Про доступ до публічної інформації» вказано, що розпорядники інформації мають визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями.

Окрім того розпорядники інформації повинні надавати можливість робити виписки чи фотографувати або ж сканувати відповідні документи. Ці норми визначає стаття 14 Закону «Про доступ до публічної інформації».

Адвокат, Медіа-юрист, ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін детальніше розповів про цю статтю.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» регулює правовідносини між запитувачем інформації та розпорядником. Зокрема, стаття 14 цього ж закону. 

Стаття 14. Обов'язки розпорядників інформації

1. Розпорядники інформації зобов'язані:

1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами;

2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;

3) вести облік запитів на інформацію;

4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;

5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;

6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Медіа-юрист пояснює:

– Запитувач – це особа, яка подає запит і просить надати інформацію. Просто, в даному випадку не в класичній формі, а через можливість прийти і зробити копію, сфотографувати, сканувати.

За його словами, розпорядник (той, хто має відповідати на запит) повинен в строки надання відповіді, встановлені щодо всіх запитів, реалізувати це.

Тобто, не пізніше 5-ти робочих днів, якщо це стандартний обсяг інформації (ч.1 ст.20 Закону), і, не пізніше 20-ти робочих днів, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації (ч.4 ст.20 Закону). 

– Таким чином, будь-які узгодження, перенесення зустрічей і визначення місця та всі інші організаційні дії мають відбутись протягом місяця максимум, – каже він.

Олександр Бурмагін говорить, якщо розпорядник в особі своїх посадових осіб не зробив цього, не надав інформацію в спосіб, визначений статтею 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» і в строки зазначені у статті 20 – він порушує закон і права особи на доступ до публічної інформації. 

– І, якщо такі права порушено в контексті запиту фізичної/юридичної особи, такі дії міститимуть ознаки адміністративного правопорушення зі статті 212-3 КУпАП. 

– Якщо журналіста – мова може йти про перешкоджання професійній діяльності журналіста і склад злочину, передбачений частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України, – розповідає Олександр Бурмагін.

Нагадаємо, у п’ятницю, 5 квітня, заступник начальника управління житлово-комунальних послуг Володимир Лапюк відмовив журналістці «Четвертої влади» Вікторії Максимчук в усному запиті про сканування додатків дозволів на розміщення реклами у місті.

Через це журналіста написала заяву у поліцію про перешкоджання у професійній діяльності. У справі вже призначили слідчого – Дмитра Романовича. 

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ч.1 ст. 171 Кримінального кодексу України.

Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності. 

Карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Сьогодні заступник начальника Управління житлово-комунального господарства Володимир Лапюк, нарікаючи – «нащо було звертатись в поліцію», без будь-якого додаткового запиту дозволив фотокореспонденту «Четвертої влади» сканувати всі необхідні документи.