«Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за публікації блогерів»
Profile picture for user dyrektorka
Заступниця головного редактора АЖР «Четверта влада»

Як рівненські онлайн-ЗМІ використовують соцмережі

18 відсотків новин у рівненських медіа створені на основі повідомлень у соцмережах. Пальму першості серед соцмереж отримує Фейсбук, невелику частку новин також роблять з повідомлень в Інстаграмі.

Такі результати моніторингу п’яти онлайн-медіа Рівненщини:

  • Радіо Трек
  • Рівне вечірнє
  • ОГО
  • 0362.ua,
  • РівнеМедіа

В кожному з цих медіа ми проаналізували по 50 новин, починаючи з 2-го вересня (разом 250 новин).

Аналізували, якими типами акаунтів користуються журналісти, яка тематика цих новин і загалом, які соцмережі використовують при підготовці новин найбільше.

За результатами моніторингу 250 новин, 45 (або 18 відсотків) створені на основі повідомлень із соцмереж. Так, найчастіше соцмережі, як джерела новин, використовував сайт «Радіо Трек». Частка таких повідомлень тут – 26 відсотків від усієї кількості новин цього медіа.

Трохи менше –  у «Рівне вечірнє» та «РівнеМедіа» – по 22 відсотки.

Реальний відсоток використання соцмереж для підготовки новин може бути ще вищим, адже ЗМІ не завжди вказують у публікаціях джерело інформації.

Частка Фейсбуку як джерела новин – 86 відсотків. Решта 14 відсотків – за Інстаграмом.

Поні-утікач та танець на пілоні – які «новини» беруть з Інстаграму

При цьому, ЗМІ використовують Інстаграм по-різному. В цей період ми знайшли новини на основі повідомлень в Інстаграмі лише на «Радіо Трек» (3 новини)  та «РівнеМедіа» (4 новини).

Для «Радіо Трек» Інстаграм – це, переважно (принаймні під час моніторингового періоду), джерело розважальних повідомлень.

Наприклад, цю соцмережу тут використали, щоб написати і виставити відео про те як сміються з хлопця, який ловить у центрі Рівного поні-втікача (ця тема могла би набути суспільної важливості, якби журналісти спробували з’ясувати в яких умовах проживає цей поні, чи добре з ним поводяться тощо; але ж ні – в цій публікації – лише коротенький підпис і відео).

Скріншот з відео спільноти tvoe_rivne

Також з Інстаграму взяли майстерний опис рівнянкою кулінарного рецепту, та про те, як дівчина станцювала  на вулиці, скориставшись  дорожнім знаком в якості пілону. 

Подібні «новини» у цьому ЗМІ – не рідкість. Керівник медіа Микола Кульчинський називає такого типу повідомлення на сайті інфотейнментом.

Тут полюбляють годувати своїх читачів «полуничкою», тож одна з подальших публікацій – це розповідь, ким працює дівчина і як можна замовити у неї танець на пілоні (публікація має ознаки прихованої реклами).

Сайт «Радіо Трек» – не єдиний, хто публікує таку розважальну інформацію. Повідомлення про ловлю поні-втікача, з коротким відео цього моменту з’явилося і на сайті «0362». Тільки сюди воно перекочувало вже з Фейсбук-спільноти «Твоє Рівне».

«РівнеМедіа», завдяки Інстаграму, системно оприлюднює повідомлення стосовно ДТП. Для цього  користується локальними пабліками: rivne_dtp, tipove.berezne, rivne_1283. На основі цих пабліків загалом робиться низка новин.

В яких акаунтах журналісти шукають інформацію і про що пишуть

Найбільш поширеним джерелом новин для рівненських онлайн-ЗМІ у цей період стали Фейсбук-акаунти офіційних установ. Повідомлень з цих сторінок – майже третина (29 відсотків) від усієї кількості акаунтів, з яких журналісти беруть новини.

Найчастіше такі акаунти як джерела використовує «Рівне вечірнє» та «РівнеМедіа».

Так, Рівне вечірнє, посилаючись на Фейсбук-сторінку Гощанської селищної ради, пише про знайдене поховання Волино-люблінської культури (мідний вік, ІV ст. до н.е.).

Також тут використовують для новин Фейсбук-сторінку патрульної поліції Рівного та сторінку районного відділу поліції, а з Фейсбук-сторінки Дубенської райдержадміністрації беруть новину про скажену лисицю.

«РівнеМедіа» також використовує Фейсбук-акаунт Дубенської РДА для новини про скажену лисицю. З Фейсбук-акаунту Музею історії Острозької академії виставляє фото першої Інавгурація в університеті на Рівненщині: як це було 24 роки тому.

Прогноз погоди тут оприлюднюють з посиланням на Рівненський центр з гідрометеорології у Фейсбуці.

Сайт «0362» активно використовує для своїх новин Фейсбук-сторінку Рівненської міської ради. З посиланням на це джерело публікує фотофакт про поремонтовані сходи, а також фото відремонтованого ліфта.

Такого типу публікації складно назвати повноцінними, тому що з них читачі не можуть зрозуміти, скільки коштів витратили на подібні ремонти, скільки ще сходів чи ліфтів потрібно поремонтувати у Рівному тощо.

Приватні акаунти у соцмережах рівненські медіа використовують, при підготовці новин, приблизно у 20-ти відсотках від усієї кількості акаунтів.

На їх основі публікують, зокрема, фоторепортажі, як наприклад, це робить РівнеМедіа в матеріалі про перший дзвоник у Рівному. Подібний репортаж публікує сайт ОГО, з посиланням на акаунти офіційних осіб.

«Радіо Трек», з посиланням на приватний акаунт рівнянки, пише про те, що у тролейбусі Рівного кондукторка перепродувала двічі один і той же квиток. В цій публікації журналісти також взяли коментар в начальника міського управління транспорту і зв’язку, який називає дії кондукторки протиправними.

«Це не журналістика», – редакторка про кількість новин на основі соцмереж

Рівняни неодноразово обурювалися тим, що місцеві онлайн-ЗМІ часто використовують їхні дописі у Фейсбуці без належної журналістської роботи, тобто не аналізуючи причини  тієї чи іншої проблеми, не систематизуючи інформацію.

Наприклад, рівнянка Валентина Захарова  у 2017-му році обурювалася, що «Радіо Трек» використав її допис у Фейсбуці як повноцінну новину. Допис стосувався якості медичної допомоги.

– Мені неприємно, що те, що було написане для ФБ, було написано у довільному, досить емоційному стилі, – розповідала Валентина Захарова про причини свого обурення для представниці ІМІ. – А після перепосту це набуло такого демонстративного характеру. Ну якби мене взяли і показали в домашньому халаті по ТБ.

Обурювалася використанням свого допису у Фейсбуці і рівнянка, редакторка освітнього діджитал проекту Наталя Заяць. Два роки тому журналістка «Радіо Трек» взяла її допис про бруд у під'їзді будинку і опублікувала із заголовком «Рівнянка побачила на Північному Свиней».

– Це мої думки, які повинні були бути на моїй сторінці, – пояснювала Наталя Заяць чому її зачепило використання її допису. – Журналістика – це коли беруть такий факт, йдуть туди, перевіряють, досліджують. Хоча би в під'їзд поруч зайшла би або в сусідній будинок.

Роблять висновки, наприклад, що законодавчо за це нікого не карають, роблять добірку якихось законів за темою, йдуть в ЖКП, шукають інформацію.

А це просто репости. Це не журналістика. Це дно. Такі перепости, без перевірених фактів, висновків, аналітики призводять до того, що містечкові ЗМІ читати не будуть, – вважає Наталя Заєць.

Також, через гонитву за кількістю новин і намаганням бути першим в їх поширенні, медіа не завжди перевіряють інформацію із соцмереж, або й можуть опублікувати навмисний фейк.

Як, наприклад, це сталося у 2017-му році, коли, як мінімум, сім медіа (як рівненських, так і загальнонаціональних), посилаючись на допис з приватного Фейсбук-акаунту, опублікували новину, що у Рівному провалився автобус, який привіз дітей на екскурсію.

Пізніше з'ясувалося, що повідомлення недостовірне.

Звісно, є винятки. Є приклади у рівненських медіа, коли допис із соцмережі стає приводом для глибшого вивчення теми і, як результат, підготовки більш корисної та повноцінної інформації, а не просто інформаційного шуму.

Наприклад, місцева філія Суспільного телебачення UA:Рівне опублікувала у 2018-му році новину про те що в Дубровицькій міськраді встановлювали обладнання для прослуховування.

Взявши за початок інформації допис у Фейсбуці, журналісти також звернулися за коментарями до посадових осіб міськради та поліції.

А «Четверта влада», готуючи публікацію про те що в Дубенському міськрайонному суді залишився лише один суддя, який може здійснювати правосуддя, скористалася для цього матеріалу дописом судді Олександри Жуковської.

Крім цього, поспілкувалася з експертом та спробувала отримати інформацію у Вищій кваліфікаційній комісії суддів.

Але таких прикладів небагато. І рівненським онлайн-медіа, які хочуть вижити і розвиватися, ще доведеться усвідомити той факт, що дедалі менше людей цікавляться отакими короткими новинами, якими рясніють ЗМІ.

Адже, як вважає медіаексперт Отар Довженко, довіра, діалог з аудиторією, чесна розмова з нею, – це єдиний шанс на те, щоб лишитися потрібними комусь. Тож медіа доведеться шукати інші формати, щоб бути корисними своїй аудиторії. 

Антоніна Торбіч, регіональна представниця ІМІ в Рівненській області


Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)