Як забудовник залякав директора музею «голою» позовною заявою

Директора комунального закладу, який може постраждати від планів забудовника, не вдалося підкупити, але вдалося залякати
Джерело
«Четверта влада»

Рівненський обласний краєзнавчий музей відмовився від продовження судової тяганини із фірмою-забудовником, яка зводить висотку позаду музею. Приводом став позов забудовника, який він планував подати до суду, аби стягнути з музею 400 тисяч гривень.

У грудні 2017-го краєзнавчий музей звернувся до Господарського суду з позовом до Рівненської міської ради та ТОВ «Українська промислово-інвестиційна група» про визнання незаконним та скасування рішення міськради про надання в оренду 40 соток землі на Толстого,10. Усе для того, щоб зупинити тут будівництво багатоповерхівки.

За допомогою клопотання музею суд заборонив підприємству проводити будь-які будівельні роботи. Але не надовго.

Забудовник, уже через своє клопотання, домігся щоб музей зобов’язали сплатити 190 тисяч гривень за простій, якщо музей хоче, щоб будівництво зупинили. І керівник музею не захотів. Грошей не сплатив і будівництво продовжилося.

Справа цим не закінчилася, забудовник підготував додатковий судовий позов, в якому вимагає 400 тисяч гривень.

Буцімто це збитки, отримані забудовником через позов музею, його скарги в різні державні органи та коментарі директора різним ЗМІ.

Зрештою, на початку травня музей відмовився від свого позову і претензій до забудовника.

Директор краєзнавчого музею Олександр Булига каже, що відмовилися від позову через загрозу «влетіти» в копійку.

Директор краєзнавчого музею Олександр Булига не схотів ризикувати коштами музею, і тому відмовився від позову. Хоч позовні вимоги забудовника  – юридично нікчемні. Фото з архіву Олександра Харвата

– Вони збиралися подати позов на музей, тому отак ми вирішили, –  каже Олександр Булига.

– Після консультації в обласній раді, з юристами, колективом ми таке рішення прийняли. Я повідомив що я так буду чинити, бо ж музей не має таких коштів. Сказали що  якщо цей позов програємо, невідомо де ці кошти шукати, і спочатку заблокують рахунки, а потім, не знаю, всяке могло бути.

Громадська активістка Тетяна Гонтар вважає, що музейників залякали.

Рівнянка, волонтерка Тетяна Гонтар – одна з найактивніших протестувальників проти забудови біля музею. Фото з архіву Олександра Харвата

– Директора залякали і не тільки його, – каже рівнянка. – Захист музею і протидія незаконним будівництвам –  це не тільки справа директора, тому громаді час заявити про себе злагодженими діями, якщо можновладці демонструють більше ніж просто ігнор.

Тетяна Гонтар додала, що в неділю на ринку буде проведена волонтерська «Співанка». Під час заходу збиратимуть коштів на оплату юристів, які супроводжуватимуть у суді позов від громадськості проти цього будівництва.

Рівненський адвокат, експерт у галузі кримінального права Олександр Бражніков вважає, що вимоги забудовника – незаконні і такі, що задоволенню не підлягали би, якби справа дійшла до розгляду в суді.

– Адже позивач покликається на дії відповідачів, що начебто спричинили шкоду, – пояснює експерт.

– Але ці дії знаходяться у переліку конституційних гарантій, зокрема на судовий захист і мирний протест. Їх реалізація не може вважатися винними діями, що є обов'язковою умовою відповідальності за завдану шкоду. Відповідачі не чинили перешкод у будівництві безпосередніми своїми діями, а діяли у відповідності до закону, звертаючись до суду та ЗМІ.

«Четверта влада» розповіла директору музею думку експерта про незаконність позовних вимог.

На що Олександр Булига відповів:

– Питайте у забудовника, я не знаю, що сказати, це у них треба питати, те що я можу сказати, то я сказав.

Він також додав, якщо б музей не забрав заяву, то можливо довелося б платити чималенькі кошти, яких у музеї немає.

– Якщо я їх правильно зрозумів, то мені потрібно було забрати позовну заяву, і тоді вони не подавали б позов, – сказав він.

«Четверта влада» спробувала зв’язатися із директором ТОВ «Українська промислово-інвестиційна група» Петром Яблонським. Ми зателефонували за номером, який вказаний у реєстрі Мін’юсту. Слухавку підняла жінка, яка повідомила, що «тут таких нема».

Нагадуємо, довгограюча темно сіра схема виділення земельної ділянки в центрі міста і спорудження на ній багатоповерхівки розтягнулася вже на 10 років

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)