У рівненської активістки опускаються руки боротися за музей

«Не в охоронній зоні». Міністерство культури України повідомили, що будівництво на Толстого, 10 поруч із краєзнавчим музеєм, знаходиться не в охоронній зоні. Хоча у 2016 році стверджували, що це частково охоронна зона.

Вже десять років як забудовнику ТОВ «Українська промислово-інвестиційна група» дозволили звести будинок на Льва Толстого, 10, по сусідству з музеєм. Оскільки отримання дозволів на будівництво відбулося через низку хитрощів і сірих схем земельного дерибану – це обурило активних рівнян.

У грудні 2017-го року Рівненський обласний краєзнавчий музей звернувся до суду про визнання незаконним та скасування рішення міськради про надання в оренду 40 соток землі на Толстого,10. На початку травня 2018-го музей від позову відмовився.  

Окрім цього ділянку поруч з музеєм мала б захищати і міська влада, однак вони також відмовились від боротьби. Після цього за справу взялися активісти. 

Двигун активістів – учасниця волонтерської групи допомоги армії України «Воїни світла» Тетяна Гонтар – подала позов до суду про визнання бездіяльності та протиправних дій відповідальних управлінь.

Зокрема, визнати протиправними дії управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, що полягають у реєстрації декларації про початок будівельних робіт по вулиці Толстого, 10 в місті Рівне.

А також визнати протиправними дії та бездіяльність управліннь Державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради та обласного Державної архітектурно-будівельної інспекції, що полягають у не скасуванні декларації про початок будівельних робіт.

Аби до справи залучити юриста, вона та фотохудожник Олександр Харват створили онлайн-скарбничку на юридичний супровід.

Під час минулого судового засідання, Тетяна Гонтар разом із своєю представницею Марією Семенюк намагалися довести, що відстань від будівлі музею до початку будівництва менша, ніж має бути.

За висновками, які робив експерт, інженер-землевпорядник Олександр Челяд, відстань від музею до будівництва – 60 метрів.

– Відповідно до пункту 4.1 національного стандарту визначення класу наслідків і відповідальності як категорій складності будівництва для об’єктів будівництва які проектуються в охоронній зоні слід враховувати можливість їх впливу на об’єкти культурної спадщини національного або місцевого значення, – каже Марія Семенюк.

– Розміри охоронної зони не повинні бути менші двох горизонтальних або вертикальних розмірів пам’ятки.

– Згідно з обліковою карткою об’єкта культурної спадщини Рівненський обласний краєзнавчий музей має такі габаритні розміри: ширина 30 метрів, довжина 51 метр 20 см, висота 10 метрів, тобто охоронну зону музею становить площа, що підпадає в радіус 102 метри 40 сантиметрів від музею.

Однак, представник ТОВ «Українська промислово-інвестиційна група» Олександр Герасимчук зауважує, що розмір охоронної зони це не відстань від об’єкта до об’єкта.

– То чому ви ототожнюєте поняття розміру з поняттям відстані? Ви це дали як доказ? Я не спеціаліст але для мене поняття «розмір» це площа, об’єм, – каже Герасимчук.

Під час засідання він надає лист із Міністерства культури України, в якому було сказано, що  будинок за адресою Льва Толстого, 10 знаходиться не в охоронній зоні.

Хоча у листі від 2016 року, Мінкульт зазначав, що будівництво у частково охоронній зоні.

У листі Міністерство культури України зазначає:

«Листом від 20.09.2018 року Мінкультури, беручи до уваги той факт, що пляма забудови багатоквартирного житлового будинку, а також елементи благоустрою позначені на відповідних кресленнях генплану, об'єкта проектування розташовані поза межами охоронної зони пам'ятки архітектури та містобудування національного значення «Гімназія» (нині Рівненський обласний краєзнавчий музей)».

Тетяна Гонтар збентежена таким листом від Міністерства культури.

– На мою думку, забудовник вніс якісь корективи в документацію, я думаю, що вони щось там замінили і от Міністерство отак от вирішило, – каже активістка.

Суддя рівненського окружного адміністративного суду Катерина Надашківська відмовляє у позові Тетяні Гонтар. 12 грудня у судовому реєстрі з'явилося повне рішення.

– Суддя, порахувала, що не варто брати до уваги наші заміри, оскільки Міністерство культури України надіслало лист, – каже представниця Тетяни Гонтар.

У рішенні суду йдеться, що у 2016 році Міністерство культури України видало дозвіл ТОВ «Українська промислово-інвестиційна група» на проведення земляних робіт на території пам’ятки, охоронної археологічної території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць. Тому компанія має законне право на проведення будівельних робіт за цією адресою.

Окрім того суд заслухав спеціаліста по роботі з дозвільними документами, який зазначив, що при здійсненні реєстрації декларації про початок будівельних робіт перевіряється лише повнота даних, що зазначена у декларації.

Суд з'ясував, що декларація ТОВ «Українська промислово-інвестиційна група» містила усі необхідні записи та відповідала критерію повноти.

До того ж, у рішенні сказано, що управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області провело позапланову перевірку дотримання вимог законодавства ТОВ «Українська промислово-інвестиційна група». А саме, у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. За результатами перевірки управління не встановило ніяких порушень.

Суддя також не вважала належним та допустимим доказом лист із Кафедри архітектури та середовищного дизайну Національного університету водного господарства та природокористування. 

Оскільки документ не є висновком чи експертизою в розумінні законодавства. Він базується виключно на двох документах, які за своєю суттю не є вихідними даними чи проектною документацією.

У листі викладачі кафедри НУВГП повідомили, що земельна ділянка по вулиці Льва Толстого, 10 відповідно до графічних матеріалів облікової документації 1987 року, розташовується частково в охоронній зоні. Окрім того зазначили, що об’єкт відноситься до 5-ї категорії складності.

Таких висновків фахівці дійшли на підставі листа Міністерства культури України від 2016 року та графічних матеріалів облікової документації 1987 року.

Зважаючи на вище вказане, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Чи подавати апеляційну скаргу на рішення окружного адміністративного суду Тетяна Гонтар не знає.

– Може бути і таке що я перестану цим займатися, адже через це потерпає моя родина, якби це підхоплювали інші організації і це було б об’єднання, підсилення то я готова, вже такий шлях пройдений, або його просто відкинути або підсилитись, – розповідає Тетяна.