Яка школа, така й дистанційка: розповідь рівнянина про середню освіту у США під час карантину

Рівнянин Василь Тарас розповідає, що в США не всі школи перейшли на дистанційне навчання під час карантину
Джерело
Фейсбук-сторінка Василя Тараса

Рівнянин Василь Тарас уже 20 років живе в США. Спочатку там вчився, а тепер працює в університеті Північної Кароліни – викладає там міжнародний бізнес. У Василя є двоє дітей-школярів: доньці тринадцять років, а синові – шістнадцять.

На наше прохання чоловік розповів, як у США організоване шкільне навчання під час епідемії коронавірусної інфекції, зокрема, чи всі школи перейшли на дистанційну освіту. Далі в тексті – пряма мова Василя Тараса.

Щоб пояснити, як в американських школах відбувається навчання під час епідемії коронавірусної інфекції, треба спершу розповісти про структуру середньої освіти у США.

Кожен із 50 штатів поділений на 10-15 округів (англійською – counties). Округи мають свій окремий бюджет і певну автономію. Це щось на кшталт українських районів.

Середня освіта в США триступенева: у 5-6 років діти йдуть до початкової школи, в 11-12 – до середньої, у 14-15 – до вищої, де навчаються з 9-го по 12-й клас. Кожна з цих шкіл – окремий заклад в окремій будівлі.

Середня школа у штаті Огайо, округ Вуд, Перрісбург (США), серпень 2012-го року. Фото Володимира Торбіча

Школи бувають державні, приватні та чартерні – напівавтономні державні заклади, яким держава платить за кожного учня, але управління там приватне. 

Крім того, школи у США дуже різняться за якістю освіти. Це пояснюється тим, що діти тут мають ходити до школи за місцем проживання.

Відповідно, там, де живуть порівняно бідніші родини, які платять менше податків, школи отримують менше фінансування з державного бюджету. Там, де живуть багатші люди, школи кращі.

Цей дисбаланс важко вирівняти, бо коли незаможні люди багатіють, вони прагнуть переїхати в кращі райони із кращими школами. Якість освіти у місцевій школі впливає і на ціни на житло, тому бідні люди не можуть просто взяти і поселитися в хорошому районі.

Так виходить замкнене коло: незаможні люди можуть поселитися лише в районах із не дуже хорошою школою, а школа є не дуже хорошою, бо в районі навколо живуть незаможні люди.

Комп'ютерний клас у середній школі хорошої якості у штаті Огайо, округ Вуд, Перрісбург (США), серпень 2012-го року. Фото Володимира Торбіча

Це призводить до значної сегрегації – територіального відокремлення одних груп людей від інших. У містечку, де я мешкаю, ціни на житло можуть відрізнятися в 5-10 разів. І один з критеріїв опису будинків – саме якість школи.

Один з двох спортзалів середньої школи хорошої якості у штаті Огайо, округ Вуд, Перрісбург (США), серпень 2012-го року. Фото Володимира Торбіча

Всі школи оцінюють за десятибальною шкалою: 0 – оцінка для найгірших, 10 – для найкращих. Якщо школа має показник два з десяти, там на вході можуть стояти металошукачі, а в туалеті, умовно кажучи, можуть побити або продавати наркотики.

Якщо дев’ять або десять з десяти – це повна цукерка. Там в дітей обладнання та техніка, наукова лабораторія така, що мало не операції проводять. І такі дуже різні школи можуть бути в межах одного міста, часом і в межах однієї вулиці. 

Коридор з учнівськими шафками середньої школи хорошої якості у штаті Огайо, округ Вуд, Перрісбург (США), серпень 2012-го року. Фото Володимира Торбіча

Тож навчання під час локдауну у школах США різне: одні перейшли в онлайн, інші продовжують вчитися очно, а треті обрали змішаний варіант. 

Мій син зараз вчиться у вищій школі при університеті. Ця школа працює за розкладом вищого навчального закладу, який повністю перейшов на дистанційну освіту. А донька – у чартерній, яка в нашій області вважається державною. Там запропонували обрати: вчитися лише онлайн або змішано – частину онлайн, частину очно.

У багатьох школах вже давно частково вчилися онлайн, тому, коли почався карантин, система була відпрацьована.

Наприклад, у нас дітям з класу 5-го держава видає безкоштовні ноутбуки. Заклади, де навчались мої діти, завжди мали хоча б якісь предмети онлайн. 

У США вже кілька років використовують платформи для керування навчальним процесом Блекборд (Blackboard) та Канвас (Canvas). Це щось на кшталт електронного журналу.

Вчителі там викладають всі матеріали для дітей (завдання, екзамени, слайди, розклади) та ставлять оцінки. Ці інструменти використовувалися завжди, в тому числі під час звичайного очного навчання. Тому коли почався локдаун, учні і вчителі знали, що треба робити.

Театральна постановка про зомбі-апокаліпсис у Перрісбурзькій середній школі, штат Огайо (січень 2021 року). Діти грають із захисними щитками на обличчях. Фото з фейсбук-сторінки Perrysburg Schools

Є два важливі питання про онлайн-освіту: які знання справді можна опанувати дистанційно та як це зробити ефективно.

В онлайні не можна навчити людину працювати скальпелем, робити хімічні досліди або відтворювати лабораторію вдома, адже це дуже важко. Водночас для деяких інших дисциплін дистанційне навчання цілком підходить. 

Професор Василь Тарас викладає міжнародний бізнес для студентів з усього світу. Він каже, що для такого навчання онлайн-формат ефективний, бо немає різниці, де живе студент, та є можливість обмінюватися культурним та економічним досвідом студентам з різних країн. Фото з особистої фейсбук-сторінки Василя Тараса

У дистанційної освіти є низка переваг. Наприклад, дослідження показують, що для багатьох дітей, особливо старшокласників, навчання онлайн з дому може підходити краще, бо дає більше часу для глибокої зосередженої роботи над темою.

Мої діти вдома менше відволікаються і, можливо, через це почали отримувати кращі оцінки. Навчаюсь удома, вони можуть спати до самої школи, саме навчання спокійніше, бо їх ніхто не відволікає, вони менше смикаються з друзями. Однак, імовірно, таке не всім підходить.

Існує думка, що вчителям онлайн-навчання дається легше, якщо під час нього вони роблять все те саме, що й в класі. У наших школах так і роблять, і я їм за це вдячний.

Наприклад, раніше, коли мої діти запізнювалися до школи, мені автоматично приходило сповіщення на телефон. Зараз так само.

Для старших класів, можливо, краще онлайн-навчання робити не наживо, а в записі, тобто заздалегідь записувати уроки. Так роблять мої колеги в університеті. Це має безліч переваг.

По-перше, студенти мають змогу зупинити, почитати щось у книжці, подумати. По-друге, якість лекції набагато зростає: можна змонтувати відео, щоб усе було логічно і змістовно. Багато вчителів комбінують підходи: додому дають подивитися записану лекцію, а в класі проговорюють те, що залишилось незрозумілим. У мого сина в школі зазвичай, не на карантині, використовують такий варіант.

Їдальня старшої школи (9-12 класи) хорошої якості у штаті Огайо, округ Вуд, Перрісбург (США), серпень 2012-го року. Фото Володимира Торбіча

Більшість шкіл обрали гібридну модель, коли діти вчаться в школі два або три дні, а потім стільки ж працюють вдома. Цей підхід викликав багато дискусій, бо батьки часто не можуть залишати дітей самих удома, бо мусять працювати, тому відводять їх на позашкільні програми – такі собі «групи продовженого дня» при бібліотеках, церквах, музеях.

Ці групи повиникали спеціально, щоб батьки могли і далі працювати. Але виходить, що там діти контактують із набагато більшою кількістю людей, ніж контактували б у себе в школі.

Водночас у бідних районах або в інших штатах, наскільки мені відомо, таких ресурсів не було. Деякі школи продовжували викладати за старим-добрим методом в аудиторіях.

Коридор із протисковзким прогумованим лінолеумом у старшій школі (9-12 класи) хорошої якості у штаті Огайо, округ Вуд, Перрісбург (США), серпень 2012-го року. Фото Володимира Торбіча

Для вчителів, які викладають один предмет по двадцять років з опрацьованою програмою, було зручно так працювати. Тому коли довелося міняти систему роботи, що в свою чергу збільшувало об'єм роботи в 2-4 рази, багато вчителів позвільнялося. Для Штатів це була велика проблема.

Загалом професія вчителя у США є нешанованою. Вчитель має середню заробітну плату, але просто ходити в офіс і перекидати папір значно прибутковіше. Тому вчителювання в Америці не дуже приваблива опція. Викладати йдуть або реальні фанати, або ті, хто не зміг знайти офісну роботу.

Вчительська у старшій школі (9-12 класи) хорошої якості у штаті Огайо, округ Вуд, Перрісбург (США), серпень 2012-го року. Фото Володимира Торбіча

Як з дистанційною освітою на Рівненщині читайте: «Мій вайбер буде гудіти 24 години». П’ять висновків про дистанційне навчання від учителів та чиновників


Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)