Замінити підземку: чому рівняни просять наземних переходів

Підземний перехід на Данила Галицького занедбаний і незручний
Джерело
«Четверта влада»

У Рівненської міської ради просять облаштувати наземний пішохідний перехід на перехресті вулиць Данила Галицького, Степана Бандери та Степана Дем’янчука. Тут є підземний перехід, але цього недостатньо для безпеки рівнян

Петицію з таким зверненням зареєстрували на сайті Рівнеради.

Автор петиції Віталій Бондаренко звертає увагу, що підземний перехід на цьому перехресті –  давно занедбаний. Він – не зручний і небезпечний для всіх категорій громадян, в першу чергу, для маломобільних людей: вагітних, людей похилого віку, людей з інвалідністю, дітей.

«Це близько 30% від всіх пішоходів», – пише у петиції Віталій Бондаренко..

Рівнянин також нагадує, що сходи – в аварійному стані, пандуси відсутні.  І розповідає про дослідження руху пішоходів на цьому перехресті, яке раніше провели рівненські архітектори Сергій Ковальчук та Андрій Шевчук

«Згідно з даними дослідження за 1 годину перехрестя перетинають 1 тисяча 92 людини. З них 770 чоловік скористалися підземкою (71%) і 322 чоловіки «перебігли» поза переходом (29%)».

«Цифри явно не на користь підземки», – підсумовує автор петиції.

Віталій Бондаренко також звертає увагу, що найближчі наземні переходи знаходяться на чималій відстані від перехрестя і пояснює чому підземний перехід робить перехрестя ще більш небезпечним:

  • незручність підземних переходів збільшує кількість безпосередніх переходів дороги пішоходами у невстановлених місцях над підземними переходами, що робить такі місця ще більш небезпечними та збільшує кількість ДТП;
  • відсутність пішохідного трафіку сприяє підвищенню швидкості автомобілів.
  • пішохідні переходи через закритий простір та обмежену видимість підвищують кримінальну небезпеку.

«Спираючись на сучасний європейський досвід пропоную облаштувати наземний перехід на даному перехресті. Зробити якісну розмітку і освітлення», – підсумовує рівнянин.

Ось як Віталій Бондаренко пропонує облаштувати перехід:

Наше місто автомобілецентричне і не пристосоване для пішоходів і велосипедистів

Для «Четвертої влади» рівнянин, який працює в ІТ-галузі, Віталій Бондаренко розповів що раніше не цікавився містобудуванням і архітектурою. До того часу  поки не придбав велосипед і не почав їздити ним на роботу.

– Ось тоді я зрозумів наскільки наше місто є автомобілецентричним і не пристосованим для пішоходів і велосипедистів, – каже рівнянин. –  Відтоді почав цікавитись як живуть європейські міста, як у них все влаштовано.

І, крім всього іншого, з подивом дізнався, що підземок у них майже не існує. Точніше вони є і служать вони, як правило для спуску на станцію метро чи перетину дійсно великої автомагістралі більше 4-х смуг в одну сторону з неперервним рухом.

Перехрестя ж біля радіозаводу – це звичайне міське перехрестя, схоже на десяток інших у місті. Тим більше, воно вже обладнане світлофорами, тобто рух там є перервний.

Тому Віталій Бондаренко, порадившись з експертами, підготував цю петицію.

– Підземки, навіть найсучасніші, зменшують доступність міста, тому я не прошу про її ремонт, – підсумовує автор петиції. – Такий ремонт обійдеться в сотні тисяч гривень, а результат буде той самий – частина людей все одно буде її ігнорувати.

Тільки наземний перехід є найкращим варіантом, що підійде для всіх мешканців.

Завдання міста – зберегти життя не лише тих людей, які стовідсотково дотримуються правил

Один з авторів дослідження, на якого посилається автор петиції, Андрій Шевчук розповів «Четвертій владі» що його вразило стосовно поведінки пішоходів.

Містопланувальник Андрій Шевчук розповідає, що згідно міжнародних досліджень, підземні переходи не є більш безпечними для міських жителів. Фото з архіву

– Я живу біля автовокзалу, і неодноразово бачив як з дитячими візками не спускаються в перехід, а перебігають проїжджу частину, – каже Андрій Шевчук. – Чому б у період коли ремонтуватимуть це перехрестя, не зробити цей відрізок дороги зручним для усіх?

Раніше підземні переходи вважалися рішенням, що покращує безпеку руху, розповідає експерт. Але різні міжнародні дослідження демонструють наразі протилежний висновок. 

Через людську природу – бажання мінімузувати витрати своєї енергії, або через те, що деякі групи є маломобільними, частина людей не можуть чи не хочуть користуватися сходами.

Тому при переважній частині переходів є частина людей, які перебігають проїзну частину.

– Водій не готовий побачити там пішоходів і, відповідно, тут більша концентрація випадків збивання людей, – пояснює Андрій Шевчук. – Тому нинішній європейський підхід  базується на тому, що підземні переходи повинні бути тільки там де є перепади рельєфу, або якщо вони були збудовані раніше.

Як приклад, експерт наводить досвід польської столиці Варшави, де нещодавно низку підземних переходів продублювали наземними. При цьому один з переходів зовсім засипали. Решту шість використовують з іншою метою, наприклад, влаштували там магазини.

– Підземні переходи – безпечні лише в теорії, – підсумовує Андрій Шевчук. – Для тих людей, які спускаються в нього. А завдання міста – зберегти життя не лише тих людей, які стовідсотково дотримуються правил, а якомога більшої кількості людей. Тобто стоїть завдання так щоб мінімізувати втрати.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)