Заробляти на сонячній енергетиці можна тільки бізнесу, а не людям: чому рівненські нардепи посприяли такому обмеженню (оновлено)

Шестеро рівненських нардепів підтримали обмеження для домашніх сонячних електростанцій

Замість того щоб уже цього року знижувати витрати платників податків на «зелений тариф» для великих промислових об'єктів, у Верховній Раді зненацька протягнули обмеження для дрібних домашніх станцій. Шестеро нардепів з Рівненщини підтримали ці обмеження.

Що таке «зелений» тариф і хто на ньому заробить

Альтернативна енергетика – менш шкідлива для природи і людей, ніж традиційна. Тому держава підтримує її фінансово.

2019-й – рік буму із запуску нових сонячних та вітрових електростанцій в Україні. Тільки за перші три місяці 2019-го року їх уже ввели більше, ніж за 2018-ий. І цьому є пояснення: особлива ціна сонячної і вітряної енергії, яку бізнес може отримати до кінця цього року.

Ця ціна має назву «зелений тариф».

Електроенергію, вироблену об’єктами, запущеними у 2019-му, держава зобов’язалася викупати за високим «зеленим» тарифом до 2030-го року.

Цей тариф в 10 разів перевищує плату за електроенергію, вироблену атомними електростанціями. Це один з найвищих тарифів у Європі. 

Кадр з розслідування «Королі сонця та вітру» програми «Наші гроші з Денисом Бігусом»

Оплату «зеленим» енерговиробникам здійснює держпідприємство «Енергоринок» з коштів споживачів.

Найбільш грандіозні плани із запуску станцій, що працюватимуть на «зеленому» тарифі, – в холдингу Ріната Ахметова ДТЕК.

До кінця 2019-го в ДТЕК планують збільшити власні потужності в альтернативній енергетиці у 5 разів в порівнянні з тим, що холдинг мав за підсумками 2018 року. З минулорічних 210 до 1000 мегават

Серед бенефіціарів – також група ICU з орбіти Петра Порошенка, бізнес Авакових-Котвіцького, група ETG, за якою може стояти Микола Мартиненко, та інші.

Детально у цій темі, зокрема, зокрема, у яку суму платникам податків обійдеться така щедрість, розібралася  Аліса Юрченко для програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» (Bihus.Info).

Як обмежили можливість заробляти на «зеленому тарифі» дрібним власникам станцій

Замість того щоб уже цього року знижувати витрати платників податків на «зелений тариф» для великих промислових об'єктів, у Верховній Раді зненацька протягнули обмеження для дрібних домашніх станцій.

Про те, що Верховна Рада обмежила можливість будувати дрібні домашні сонячні електростанції на землі пише голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг Андрій Герус.

Парламент зробив це, врахувавши правку до закону про «зелені» аукціони. Правка стосувалася НЕнадання «зеленого» тарифу наземним домашнім сонячним електростанціям (СЕС).

Спочатку цю правку відхилили, проте в.о. голови Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський напередодні голосування за законопроект знову виніс її на розгляд, і парламент усе ж затвердив її, пише Економічна правда.

Отже, народні депутати запровадили умову отримання «зеленого» тарифу для сонячних електростанцій (СЕС) потужністю до 50 кВт – установлення їх на дахах, фасадах будівель та інших капітальних спорудах. Умова почне діяти з 2020 року.

Домашня мережева сонячна електростанція для приватного домогосподарства, що працює за «зеленим» тарифом. Село Підвисоке Снятинського району Івано-Франківської області. ФОТО ECOENERHIIA.UA

Як зазначає енергетичний експерт, співзасновник громадської організації Greencubator Андрій Зінченко, де-факто заборона встановлення домашніх наземних станцій на практиці призведе до того, що мало хто з українців зможе поставити СЕС більше ніж 10 кВт, оскільки на дахах не поміститься об'єкт більшої потужності.

– Дозволили, але на дахах, – коментує «Четвертій владі» результат змін у законодавстві Андрій Герус. – Це те саме, що вам у гаманці дозволити зберігати тону золота.

У той же час той же закон дозволяє і далі до 2020 року будувати непотрібні нашій енергетиці гігантські сонячні станції на півдні України по «зеленому» тарифу втричі більшому, аніж у Німеччині.

Лідером таких будівництв є ДТЕК Ахметова, який планує до кінця року збудувати декілька сотень мегават потужностей, отримати цей високий «зелений тариф» (5,4 грн) і працювати із ним до 2030 року.

– Тобто якщо ви Ахметов і ваша компанія встеляє сотні гектарів сонячними панелями і їй платять за супервисоким тарифом – це не проблема, – підсумовує у своєму розслідуванні Аліса Юрченко. 

А от якщо ви хотіли поставити сонячну батарею на своєму шматку городу і теж отримувати гроші за спецтарифом – тепер вам цього не можна. Бо саме дрібні проекти начебто призведуть до зростання ціни на електрику, а не гігантські можновладців.

Хоча всі домашні станції, разом узяті – менші за потужність однієї Нікопольської електростанції Ахметова.

Сам тариф – не єдиний бонус. На додачу до нього нова хвиля інвесторів в альтернативну енергетику отримала економію на податках. Напередодні 2019-го року депутати протягнули екстренне скасування ПДВ на імпортне обладнання для сонячних та вітряних станцій.

Правку ініціював нардеп з Рівненщини Юрій Вознюк.

«Було схоже, що відбувається якесь шулерство», – нардеп

«Четверта влада» з'ясувала як і чому голосували за підтримку законопроекту щодо обмеження для дрібних станцій рівненські нардепи. Більшість його підтримали:

ПІБ народного депутата Політична сила Голос
Юрій Вознюк Фракція політичної партії «Народний фронт» ЗА
Олександр Дехтярчук Фракція партії «Блок Петра Порошенка» ЗА
Сергій Євтушок «Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина”» ЗА
Віталій Корчик Фракція політичної партії «Народний фронт» ЗА
Андрій Лозовой Фракція Радикальної партії Олега Ляшка ЗА
Олег Осуховський Позафракійний, ВО «Свобода» Не голосував
Вадим Сидорчук Фракція політичної партії «Народний фронт» ЗА
Василь Яніцький Фракція партії «Блок Петра Порошенка» Не голосував

Ми спробували почути чому депутати підтримали таку правку. Написали всім повідомлення у Фейсбук. Відповіли четверо.

Юрій Вознюк каже що голосував за закон, тому що так вирішила фракція, спираючись на аргументацію та пояснення профільного комітету. Нагадаємо, саме Юрій Вознюк, запропонував правку про податкову пільгу, яка допоможе олігарху Рінату Ахметову зекономити кілька мільярдів.

Вадим Сидорчук каже що рішення приймав на основі інформації наданої міністерством. Згідно з цією інформацією, багато приватних СЕС в Україні «зловживають та заробляють за рахунок інших споживачів».

Олександр Дехтярчук переконаний у справедливості цієї правки і запевняє, що обмеження не стосується тих хто планує будувати для власних потреб, а не на продаж.

А Сергій Євтушок розповідає що правка приймалася непрозоро.

– Механізм прийняття рішення вчора був скомканий, – каже Сергій Євтушок. – Було схоже що відбувається якесь шулерство. Бо Домбровський одне говорить з трибуни, вилучають цю норму, потім відбувається щось незрозуміле, і ставлять на голосування закон в цілому.

– Якщо підходити з державницької позиції, то було би добре проаналізувати хто є на сьогодні власниками оцих маленьких джерел, – додає нардеп. – Я думаю, що ця історія матиме продовження.

Нардепи Андрій Лозовой та Віталій Корчик питання журналістки щодо причин підтримки такого обмеження проігнорували.

Водночас, як пише Андрій Герус, депутатка Вікторія Войціцька зареєструвала постанову, якою пропонується скасувати закон 8449-д, що забороняє такі домашні СЕС на землі.

– Малоімовірно, що така Постанова буде проголосована, – вважає експерт. – Але до її голосування, закон не може бути підписаний спікером та президентом.

Очікується, що таке голосування буде 14 травня.

– Отже, це дає ще 3 тижні, щоб запустити домашні СЕС, які зараз у стадії будівництва, – каже Андрій Герус. – А в оптимістичному варіанті за цей час треба було б спробувати знайти якесь вирішення цього питання.

Як пише Громадське телебачення, за перший квартал 2019-го року кількість українських родин, які встановили домашні сонячні електростанції зросла у 2,5 раза проти аналогічного періоду 2018 року. Загалом домашні СЕС встановило майже 1400 родин.

За підрахунками урядового агентства, наразі в 8 тисяч 850 українських сімей встановили домашні сонячні електростанції. Потенційні зміни стосуються тих електростанцій, які не будуть запущені на момент того як закон стане чинним.

За словами Андрія Геруса, інвестиції у такі проекти – 15-20 тисяч доларів.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте