5 мільйонів на ремонтах: чому ДБР підозрює поліцію Рівненщини у розтраті

У 2023 році Головне управління Нацполіції у Рівненській області витратило 24 з половиною мільйони гривень на ремонти своїх приміщень. Державне бюро розслідувань взялося перевіряти, чи не було розтрати при цьому, і припустило, що таки була – на п’ять мільйонів гривень. Мовляв, роботи виконали неякісно та не у повному обсязі.

Ми дізналися деталі справи та поспілкувалися з її фігурантами, а головний поліцейський області Віктор Шанський прокоментував розслідування ДБР.

Що перевіряє Державне бюро розслідувань

В одній із судових ухвал щодо розслідування можливої розтрати майна згадують кілька закупівель Головного управління Нацполіції, які взялося перевіряти ДБР:

– ремонт коридору та частини приміщень в адмінбудівлі на вулиці Героїв Поліції, 6 у Рівному (1 мільйон 300 тисяч; договір уклали із ФОП Гречковською Ларисою Миколаївною);

– ремонт електромереж на другому поверсі адмінприміщення Головного управління Нацполіції – ймовірно, на вулиці Хвильового, 2 (998 тисяч 914 гривень з ФОП Гречковським Олександром Вікторовичем);

– укладання бруківки на вулиці Героїв Поліції, 6 (6 мільйонів гривень. Договір уклали з підприємцем Єрмоловим Євгеном Олександровичем напряму, без конкурсу на «Прозоро»);

– ремонт частини приміщень адміністративно-побутового корпусу на вулиці Відінській, 5а (1 мільйон 82 тисячі; договір укладено із Смольковим Владиславом Юрійовичем);

– заміна системи опалення в частині приміщень адміністративно-побутового корпусу на вулиці Відінській, 5а (1 мільйон 949 тисяч; договір – із Смольковим Владиславом Юрійовичем);

– капітальний ремонт даху (влаштування нового даху-мансарди. – Авт.) адміністративного приміщення на вулиці Миколи Хвильового, 2 (10 мільйонів 698 тисяч гривень; договір уклали із приватним виробничим підприємством «Союзенергоремонт»).

Усі виконавці робіт – не місцеві. Це підприємці з Житомирської, Київської та Вінницької областей, а ПВП «Союзенергоремонт» – з Києва.

Речниця Хмельницького територіального управління ДБР Катерина Герасімук розповідає:

«Працівники ДБР перевіряють можливу розтрату майна під час проведення ремонтів у приміщенні Головного управління Національної поліції у Рівненській області. За попередньою інформацією, під час ремонту офісної будівлі у 2023 році підрядник не виконав роботи в повному обсязі.

Наразі призначено ряд відповідних експертиз, тривають інші слідчі дії. Попередня кваліфікація правопорушення – розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинена в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України). Процесуальне керівництво здійснює Офіс генпрокурора».

Поліція проблем з ремонтами не бачить, але показувати їх не хоче

Ми попросили начальника Головне управління Національної поліції у Рівненській області Віктора Шанського прокоментувати розслідування ДБР.

«Усі ремонти в підрозділах Головного управління Нацполіції в Рівненській області проведено відповідно до чинного законодавства, – відповідає Шанський. – Зокрема, моніторили ціни, розроблено проєктно-кошторисну документацію, закупівлю робіт та послуг проводили з дотриманням законодавства, здійснено технічний та авторський нагляди, був контроль відповідальних осіб під час прийняття фактично виконаних робіт та послуг.

Інформація про плани, самі закупівлі, звіти про укладені договори та їх виконання розміщується на офіційному майданчику закупівель «Prozorro». Працівники ДБР проводять досудове розслідування, яке встановить істину. Ми ж всіляко сприяємо у проведенні слідства».

Ми також звернулися до начальниці відділу комунікації Головного управління Нацполіції Рівненщини Марії Юстицької з проханням сфотографувати проведені ремонти. Але отримали відмову.

«З метою забезпечення режиму секретності в режимних приміщеннях виключається можливість доступу до них сторонніх осіб (тобто таких осіб, які не мають наданого в установленому порядку допуску до державної таємниці та доступу до матеріальних носіїв секретної інформації).

Фотографування сторонніми особами та подальше опублікування фотоматеріалів внутрішніх об’єктів Головного управління Національної поліції, де проводили ремонтно-будівельні роботи, порушує вимоги наказу Національної поліції України від 12.10.2018 No 945 «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в системі Національної поліції України», відтак фотозйомку забороняє», – відповіла Юстицька.

Кого із поліцейських підозрюють

У реєстрі судових рішень ми знайшли посади працівників обласного управління поліції, які фігурують у розслідуванні ДБР:

– заступник начальника управління об'єктами державної власності, капітального будівництва, пожежної безпеки та державного нагляду за охороною праці;

– провідний інспектор управління об'єктами державної власності, капітального будівництва, пожежної безпеки та державного нагляду за охороною праці;

– завідувач сектору організації закупівель управління логістики та матеріально-технічного забезпечення.

За допомогою реєстру електронних декларацій ми знайшли, що на останній посаді працює Микола Мінько. Ми йому зателефонували та запитали, чому, на його думку, ДБР почало розслідування.

– Ми вважаємо, що у нас все правильно, жодних порушень немає, – сказав пан Мінько та додав, що усі колеги працюють на своїх місцях, ніхто не відсторонений.

Підприємець каже: це тиск на бізнес

Нам вдалося поспілкуватися тільки з одним із виконавців ремонтів – Євгеном Єрмоловим. Він клав бруківку на вулиці Героїв Поліції, 6 – на подвір'ї департаменту стратегічних розслідувань.

Пан Єрмолов нарікає, що справу затягують:

– ДБР розслідує кримінальне провадження більше пів року, але жодного разу не прийшло на об’єкт, щоб зняти заміри. Вони знають, що там все зроблено. Це просто тиск на бізнес. Позабирали комп’ютери, телефони. Я не знаю, що вони хочуть. Ми будемо з ними судитися.

Ми також помітили, що у цьому кримінальному провадженні арештовували майно підприємця Максима Карпюка, проте офіційно він не вигравав тендери Головного управління Національної поліції.

Правоохоронці відмовилися розповісти про роль пана Карпюка у цьому провадженні, посилаючись на таємницю досудового розслідування.

Карпюк теж не захотів, але одразу заявив:

– Це, можливо, тиск на бізнес або якесь замовлення. Усі об’єкти були виконані повністю.

У 2016 році Максим Карпюк подавав декларацію після звільнення – з посади старшого оперуповноваженого Управління протидії злочинності у сфері економіки Головного управління МВС у Луганській області. Ми поцікавилися, чому пан Карпюк змінив діяльність:

– Тому що такий час прийшов. Я був скорочений у зв’язку із ліквідацією юридичної особи. За сприятливих обставин. За поважної причини, – пояснив Максим Карпюк.

За даними аналітичної системи «Youcontrol», Максим Карпюк підприємець з 2019 року. Основний вид діяльності – неспеціалізована оптова торгівля та ще 38 інших видів, серед яких, зокрема, надання в оренду техніки та нерухомості, консультування та діяльність у сфері права.

Дивіться початок історії: Оборонна бруківка: про ремонти на 24 мільйони від Головного управління Нацполіції Рівненщини, зокрема й за «оборонні кошти»

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, 30 гривень на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив'язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші для ініціативи «Рівненський дрон», яка складає FPV-дрони для рівненських бійців на передовій.

У 2024-му завдяки нашим читачам ми зібрали кошти на 20 FPV-дронів для 38-ї бригади морської піхоти і 1 дрон для 104-ї ОБр територіальної оборони; закупили 10 приладів засобів радіоелектронної розвідки «ванільний цукорок» для аеророзвідників прикордонної служби; долучилися (50 тисяч) до збору на авто для 48-ї інженерної бригади ЗСУ.

Долучайтеся, будь ласка.

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське медіа – підтримайте «Четверту владу» 30-ма гривнями.

Підписуйтесь на канали «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці, твітері, тіктоці, вотсапі. Вдячні за ваші коментарі в соцмережах та поширення матеріалів.