Бан від мера: чому Хомко блокує журналістів у фейсбуку і чому так не треба

Міський голова Рівного Володимир Хомко по телефону заступниці редактора «Четвертої влади» Антоніні Торбіч каже, що завжди готовий брати слухавку від неї, але у фейсбуку забанив, бо має там «добродушне середовище»
Джерело
«Четверта влада»

Нещодавно, готуючи матеріал, журналістка «Четвертої влади» з'ясувала, що міський голова заблокував її у фесбуку. Це значить, що вона не може бачити його дописи. Після опитування серед рівненських колег виявилося, що забанених журналістів на сторінці мера багато. Деяких із них ми запитали про імовірні причини, а з юристкою поговорили про те, чи має політик право на приватність у мережі.

«Блокую людей, які мені неприємні» – мер Рівного

Міський голова Рівного Володимир Хомко каже, що він заблокував багатьох людей на своїй сторінці, бо вони йому неприємні.

– У фейсбуці моя приватна сторінка, і я приймаю в друзях тих, хто мені симпатичний. А для роботи в мене є сторінка khomko.rv.ua. Дуже прошу, звертайтесь. На фесйбуці в мене 5 тисяч друзів, мені вони приємні.

– Якщо я побачу, що ви щось напишете несправедливе, то я вас теж заблокую.

– Я заблокована теж, не можу переглядати вашу сторінку, – журналістка.

– Значить, ви вже якусь неправильну [....нерозбірливо...] писали, недостовірну. В мене там заблоковано дуже багато людей. А з рештою я веду переписку і маю гарне добродушне середовище.

Забанені Хомком

До «добродушного середовища» мера не входять шеф-редакторка розслідувань на «Суспільному» Інна Білецька, журналістка Світлана Мельник-Куропій, фрилансер Денис Грищук.

Окрім них, не можуть переглядати сторінку міського голови редактори «Четвертої влади» Антоніна і Володимир Торбічі та журналістка Алла Максимчук.

Журналістка Світлана Мельник-Куропій не має припущень, чому мер міг її заблокувати. Вона четвертий рік працює у вузькопрофільному виданні, про яке, на її думку, мер і не знає. Світлана вважає, що на сторінці голови забанили більшість журналістів.

Шеф-редакторка розслідувань на «Суспільному» Інна Білецька не пам'ятає, коли її заблокував мер.

– У Володимира Євгеновича було, на його погляд, багато причин ображатись на мене. Влаштовувати публічні обговорення моєї роботи. Але в кожного своя роль: у мене  – займатися журналістикою, в нього – керувати містом, ставати героєм матеріалів, піддаватися критиці, потрапляти в корупційні скандали, – каже Інна.

Інна Білецька знає, що Володимиру Євгеновичу цікаво, що відбувається у соцмережах, що пишуть про нього. Фото із фесбуку Інни Білецької

Журналістка припускає, що міського голову її дописи ранили, засмучували чи здавалися йому несправедливими.

– Чи правильно блокувати журналістів? Певно, що ні. Чи є закон, який зобов‘язує цього не робити? Ні. Чи демонструє мер таким чином непрозорість роботи? Так, і цим також, на мою думку, – вважає Інна Білецька.

Чимало журналістів забанені і у речника Володимира Хомка Миколи Прокопчука.

– Володимир Євгенович має помічників, які отримують кошти з бюджету за свою інформаційну роботу, – каже Інна Білецька. – У цих помічників, принаймні, в одного з них, заблоковані заледве не половина рівненських журналістів. І я теж. Ось тут мені нічого коментувати. Є такі історії за межами здорового глузду. Це одна з них.

– Я із задоволенням читаю фейсбук Галини Кульчинської. Вона добре комунікує, швидко відповідає. Пише собі сама пости. Цікаво. А у Володимира Хомка виборець не з фейсбук-аудиторії. Тому мер що собі хоче в фейсбуку, те і робить, – вважає Інна Білецька.

Фрилансер Денис Грищук каже, що писав про мера багато матеріалів і не знає, за який точно той його забанив.

Блокування в соцмережах – це обмеження свободи слова

Інститут масової інформації раніше писав, як речниця президента Володимира Зеленського Юлія Мендель заблокувала кореспондентку інтернет-видання «theБабель» Марію Жартовську за запитання про Оман. Те ж саме зробила прессекретарка і з журналістами інтернет-видання «Букви» Петром Терентьєвим та Катериною Рошук.

Генпрокурор Руслан Рябошапка забанив журналіста проєкту журналістських розслідувань «BIHUS.info» Данило Мокрика за критику на свою адресу. 

Данило Мокрик писав на своїй сторінці у фейсбуку про те, що його забанив генпрокурор Руслан Рябошапка та розфрендив його заступник Віктор Чумак. У першого він не бачить дописів, а пости другого не може коментувати. Фото із фейсбуку Суспільного мовлення

Банять користувачів чиновники не лише в Україні. Данило Мокрик писав на своєму фейсбуку про рішення Окружного суду в США, коли у 2018 році суд визнав, що президент США Дональд Трамп незаконнно заблокував одного з користувачів у твіттері.

Апеляційний суд Нью-Йорка підтримав рішення окружного та заборонив Дональду Трампу обмежувати доступ користувачам до своєї особистої сторінки у твітері. Суд ухвалив таке рішення на підставі першої поправки до Конституції США, яка надає громадянам право на свободу слова, пише «Радіо Свобода».

– Сторінки політиків і чиновників у соцмережах, каже суд, – це публічний форум для дискусій, який забезпечує влада громадянам. І не може бути так, що одні громадяни там можуть висловитися, а інші – ні, – пише Данило Мокрик у своєму дописі.

Блокування в соцмережах – цензура

Адвокатка та медіаюристка Громадської організації «Платформа прав людини» Людмила Опришко каже, що політики та високопосадовці банять журналістів, щоб уникати гострих дебатів і не відповідати на незручні питання.

Юристка називає блокування користувачів у соцмережах цензурою.

– Соціальні мережі – майданчик для дискусій та джерело важливої для суспільства інформації. Саме тому журналісти повинні мати доступ до сторінок політиків та інших відомих і впливових осіб. Бан перешкоджає журналістам дізнаватися, обговорювати та поширювати важливу інформацію, – каже Людмила.

– Це, відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про інформацію» вважається цензурою, яка, до речі, в Україні заборонена, – додає вона.

Людмила Опришко каже, що називати цензурою бан у соцмережах може здатися перебільшенням, але цензура має чимало проявів, які ми не завжди помічаємо. Фото з архіву

Цензура –  це не тільки вимога щось узгоджувати перед поширенням чи заборона публікації матеріалу, тлумачить Людмила Опришко. Побиття журналіста, пошкодження техніки, знищення зібраних матеріалів, заборона доступу до джерела інформації – це все вважається цензурою.

Людмила Опришко каже, що публічні люди мають право на приватність і можуть самі обирати, з ким дружити чи спілкуватись, у тому числі в мережі. Але якщо вони використовують свій акаунт як публічний майданчик для обговорення важливих для громади питань, то повинні надавати рівні можливості всім людям бачити й обговорювати інформацію на своїх сторінках.


Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуці.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)