Чому у рівненських обласних медзакладах затягується затвердження платних послуг

Наразі в українських лікарнях частина послуг для пацієнтів безплатна, бо за ці послуги вони вже заплатили зі своїх податків. Інша частина послуг може бути платною, якщо є затверджені тарифи.

В обласних лікарнях Рівного таких тарифів немає; замість цього у пацієнтів просять про так звані «благодійні внески», які перестають бути благодійними в ту саму мить, коли від них неможливо відмовитись.

Ми з’ясували, чому процес затвердження платних послуг гальмується у Рівненському обласному Діагностичному центрі та інших обласних медзакладах.

Головний лікар Рівненського обласного Діагностичного центру Роман Шустик каже, що затвердження платних послуг почалося минулого року. В червні 2020 року він розповідав журналістці «Четвертої влади», що вже подав заявку в облдержадміністрацію та чекає на затвердження тарифів.

На той момент він також казав, що немає порядку, хто повинен затверджувати платні послуги обласним державним установам.

Станом на 17 лютого тарифи на платні послуги не затвердили ні Діагностичному центру, ні іншим обласним медзакладам.

– Зараз це питання розглядають в ОДА. Управління охорони здоров’я зробило все, що мало, – повідомляє керівниця пресслужби Управління охорони здоров’я Рівненської ОДА Алла Сищук.

Проте в пресслужбі Управління охорони здоров’я не знають, хто саме в Рівненській ОДА цим займається.

Керівник пресслужби Рівненської ОДА Олександр Поліщук каже, що «це питання на контролі у керівництва ОДА й обласної ради».

За інформацією заступниці начальника обласного управління охорони здоров'я Рівненщини Олени Гандзюк, на наступну сесію облради, яка запланована на 11 березня, внесуть проєкти рішень щодо восьми обласних медзакладів.

Йдеться про ці медичні заклади:

1. Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни;
2. Рівненський обласний спецдиспансер радіаційного захисту населення;
3. Корецька лікарня відновного лікування;
4. Обласна стоматологічна поліклініка;
5. Рівненський обласний шкірвендиспансер;
6. Діагностичний центр імені Поліщука;
7. Рівненська обласна лікарня;
8. Рівненський обласний центр громадського здоров’я.

На сесії планують внести зміни до статутів лікарень, щоб вони самі могли встановлювати і затверджувати тарифи на послуги, що не входять у програму медичних гарантій й не оплачуються Національною службою здоров’я.

Олена Гандзюк пояснює, що проєкти рішень цих восьми лікарень були зареєстровані в Рівненській обласній раді в листопаді 2020 року. Але затвердження тарифів на платні послуги затягнулося через формування нового скликання ради.

З того моменту відбулось дві сесії. На першій розглядали організаційні питання роботи обласної ради, постійних комісій та питання бюджету на 2021 рік.

На другій позачерговій сесії розглядали звернення до президента України, Кабміну та Верховної ради щодо скасування рішення про збільшення тарифів, відновлення пільг з оплати електроенергії для населення тощо.

Заступниця начальника управління охорони здоров'я Рівненської ОДА каже, що заклад має сам ініціювати введення платних послуг. Але інші обласні лікарні ще не подавали змін до своїх статутів для впровадження офіційних тарифів.

Керівники лікарень мають подати їх до обласної ради.

Медзаклади, які досі не подали документи до обласної ради:

1. Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення;
2. Острозька обласна психіатрична лікарня;
3. Обласна психіатрична лікарня в селі Орлівка;
4. Зірненська лікарня «Хоспіс»;
5. Обласний перинатальний центр;
6. Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;
7. Рівненська обласна дитяча лікарня;
8. Рівненський обласний протипухлинний центр;
9. Рівненський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр;
10. Рівненський обласний спеццентр реабілітації дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи з порушенням психіки та паліативної допомоги дітям;
11. Рівненський обласний центр служби крові.

Про своє бачення проблеми розповів голова експертної спілки «Форум трансформації охорони здоров’я» Євген Прилипко:

– Проблему з затвердженням платних послуг в обласних лікарнях можу пов’язати з тим, що розраховані тарифи треба погодити з власником, а потім проголосувати на сесії.

– Якщо це на рівні області, то це завжди політичне питання – і процес узгодження, і голосування за прийняття платних послуг. Бо в області це завжди більші гроші та більша зацікавленість.

– Обласні медзаклади зазвичай великі, там обертається більше грошей, вони охоплюють пацієнтів з усього регіону. Це більша політична відповідальність.

Експерт каже, що введення платних послуг відбивається на ставленні до місцевої влади більшої кількості мешканців області та що зазвичай виборці погано сприймають «затвердження тарифів в умовно безоплатній медицині».

– Для політиків обласної ради завжди є межа – затверджувати реальну вартість послуг, яку ще треба розрахувати, або ставити смішну ціну, щоб фактично не давати розвиватися медичному закладу, тому що послуги будуть збитковими. Під час голосування можуть бути політичні торги, коли опозиція буде кричати, що «у нас Конституція і безплатна медицина», – каже Євген Прилипко.

Юристка Олена Хитрова пояснює, що тарифи на платні послуги в лікарнях вважаються регульованими державою цінами. Тому на них поширюється дія Постанови Кабміну №1548, яка розмежовує повноваження обласної державної адміністрації та органів місцевого самоврядування в частині регулювання цих цін.

– Відповідно до цієї постанови, повноваження ОДА не поширюються на тарифи комунальних підприємств, які уклали договір з Національною службою здоров’я України. Згідно зі статтею 28 закону України «Про місцеве самоврядування», тарифи на платні послуги затверджують виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, – розповідає юристка.

Якщо це міська лікарня, то для неї платні послуги затверджує виконавчий комітет цього міста. Це ж стосується сільських та селищних лікарень, їм затверджує тарифи виконавчий орган селищної ради, фактично це виконком.

З районними та обласними медичними закладами трохи інша ситуація.

– На практиці ми керуємося статтею 43 закону «Про місцеве самоврядування». Вона каже, що районна рада представляє інтереси та управляє спільним майном територіальних громад. І оце управління спільним майном також підходить під розуміння затвердження тарифів. Бо під час надання цієї послуги буде використовуватись спільне майно територіальних громад. За цією статтею тарифи затверджує районна або обласна рада, – каже юристка.

Також обласна і районна ради можуть делегувати ці повноваження своєму виконавчому комітету.

– Обласна рада може затверджувати тарифи або методику розрахунку цих тарифів, за якою заклади будуть розраховувати платні послуги, а їм подавати на погодження документи. Є різні варіанти, як вони можуть діяти, – каже юристка.

Поки у Діагностичному центрі не затвердили платні послуги, пацієнти змушені платити «благодійні внески». Хоча головний лікар Роман Шустик каже, що як тільки тарифи затвердять, від «благодійних внесків» відмовляться.

У НСЗУ з цього приводу наголошують: вимоги благодійних внесків, подяк, оплати за ліки, що входять до Національного переліку лікарських засобів, – неправомірні.

Якщо у лікарні, яка уклала договір із НСЗУ, безпідставно відмовляються надавати допомогу чи вимагають гроші, пацієнт може подати скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ у розділі «Громадянам» або зателефонувати у контакт-центр за номером 16-77.

Чому інші 11 закладів не подали свої підрахунки на затвердження платних послуг ми розповімо в іншому матеріалі.

Відстежуйте матеріали теми оплати медичних послуг за тегом «безкоштовна медицина».

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.