«Я – пацієнтка. Наша розмова буде записана»: як відстояти право на безоплатну медицину у Рівненському діагностичному центрі

Ця історія – із власного досвіду журналістки «Четвертої влади». Вона може стати ще одним прикладом того, як можна опиратися здирництву у медичних закладах. Щоб історія була корисною нашим читачам, переказуємо її детально.

Також ми звернулися за коментарями до кількох медичних керівників, до головного лікаря Рівненського діагностичного центру Романа Шустика й до Національної служби здоров’я України (НСЗУ), через яку держава оплачує медичні послуги для пацієнтів.

Як пояснювали здирництво у закладі і чому воно незаконне, читайте у цій публікації «Четвертої влади».

Історія маленького успіху

У травні-червні 2022 року авторка цього тексту проходила обстеження у Рівненському діагностичному центрі за електронним направленням з поліклініки «Північна». Потрібно було пройти рентген та здати певні аналізи крові. Лікарка порадила діагностичний або обласну лікарню. Журналістка обрала діагностичний, бо їй було зручно туди діставатися.

Ще під час запису в реєстратурі пацієнтці сказали: за плівку й реактиви треба буде заплатити.

– Всі аналізи кругом платні. Ми робили до пори до часу, поки вже все: немає фінансування, держава не закуповує безкоштовні реактиви. НСЗУ не оплачує гроші. Ми виконавці. Нам так сказано – ми вам так кажемо, – пояснили журналістці у реєстратурі.

На питання, скільки і де платити, у реєстратурах відповідали: за плівку приблизно 200 гривень прямо в кабінеті, за реактиви – до трьохсот начебто у касі.
Журналістка не погодилася платити і вирішила відстояти своє право на безоплатне обслуговування. І відстояла.

Правда, довелося понервувати й пройти через кабінети трьох місцевих керівників: завідувача відділенням променевої діагностики Пилипа Семенюка, завідувачки лабораторного відділення Наталії Шульги та заступника головного лікаря з економічних питань Мирослава Решоти.

Усі розмови починалися зі слів: «Мене звати Оксана Гавриш, я – пацієнтка. Мушу попередити: наша розмова буде записана».

«Я усвідомлюю: я не прав» 

Завідувач відділення променевої діагностики Пилип Семенюк багато скаржився на НСЗУ: мовляв, низько оцінюють медичні послуги й розхідні матеріали. Як наслідок, пророкував занепад комунальної медицини «через шість-вісім місяців».

Пилип Семенюк намагався заплутати пацієнтку канцелярською мовою, хотів окреме паперове направлення на рентген.

Телефонував до сімейної лікарки, щоб обуритися: чого пацієнтка прийшла саме в діагностичний, тоді як у приміщенні її центру первинної меддопомоги є рентген-апарат, і в обласній лікарні теж є.

Зрештою визнав: за витратні матеріали на обстеження, вже оплачені НСЗУ, гроші з пацієнтів у відділенні беруть – у вигляді благодійних внесків із виписками «квитанцій».

– У квитанції ми просимо, якщо пацієнт може, оплатити благодійний внесок у зв’язку з тим, що НСЗУ… не відшкодовує у повному об’ємі витратні матеріали… Якщо в пацієнта ситуація, що він не може це зробити, вимагати чи заставляти ніхто не буде, – каже Пилип Семенюк.

Потім завідувач підтвердив неправомірність оплати за плівку: «Я усвідомлюю: я не прав». Але плівку з обстеження пацієнтці видали лише після особистого втручання завідувача. Водночас інший чоловік із черги на рентген, маючи електронне направлення, таки заплатив за свою плівку 170 гривень.

«Ми не отримуємо зарплату» і «щоб могла вернутися копійка»

Завідувачка лабораторного відділення Наталія Шульга пояснила: з пацієнтів беруть гроші за реактиви, бо так вирішила адміністрація.

– НСЗУ нам зараз не виплачує гроші, ми не отримуємо зарплату другий місяць (йдеться про травень і червень – ред.), реагенти усі закупляємо платні, тому перейшли на платні послуги… Щоб нам могла вернутися якась копійка і щоб ми могли нову партію закупити. Ви можете здати це в іншому закладі, – сказала завідувачка.

При цьому Наталія Шульга зауважила: відсутність реактивів тимчасова. Порадила піти за додатковими роз’ясненнями до когось із керівництва діагностичного. І провела до завідувача економічною службою Мирослава Решоти.

«Є направлення – ми маємо робити»

Мирослав Решота вислухав журналістку і запитав, чи знає вона, що у діагностичному, станом на середину червня, «з зарплатою другий місяць проблеми». Пояснив, що проблеми через службу здоров’я, а не через недостовірні, як припустила журналістка, звіти про кількість наданих у закладі послуг.

– НСЗУ каже, що ми надаємо послуг на 12 мільйонів, але нам заплатило 2 мільйони по лабораторно-поліклінічному пакету, – пояснив Мирослав Решота.

Додав, що діагностичний щомісяця звітує про всі надані послуги. Поскаржився, що служба здоров’я оплачує послуги за цінами 2021 року.

Пізніше на його телефонний виклик прийшла Наталія Шульга. Завідувач запитав у неї: «А чому ми їх (пацієнтку – ред.) на платні пустили?».

– Ну, ми не пустили їх на платні, просто тимчасово, поки наші не створюють, – плутано відповіла жінка.

– Але у них є направлення. І чисто юридично ми повинні робити, – каже їй Мирослав Решота.

– Ну, будемо робити. Добре, – відповіла Наталія Шульга і після розмови наодинці з завідувачем відвела журналістку в лабораторію. Там пацієнтка змогла отримати необхідну послугу безоплатно.

Чому не у своїй поліклініці

У центрі «Північний» є кабінет рентгенографії. Однак за його роботу відповідає Центральна міська лікарня. За словами заступника її головного лікаря з поліклінічного розділу роботи Ярослава Багіна, тамтешній апарат вже оцифрований. Рентгенолог, окрім опису на папері, тепер може видавати пацієнтам зображення на флешці чи диску – на вибір пацієнта. Обидва носії треба мати свої.

Плівку теж можна отримати, але, за словами Багіна, цифровий знімок – це дешевше і якісніше.

– Ми вже переходимо на цифрові зображення. Якщо на плівці, то якість страждатиме і час втрачається, – пояснює Ярослав Багін.

З його слів виходить, що можна було зробити знімок на плівці і в «Північному», і в будь-якому іншому закладі з рентген-кабінетом. Але Ярослав Багін каже, що лікарю «не обов’язково рекомендувати пацієнту робити рентген із плівкою». Якщо ж лікар каже про плівку, то він, «може, не хоче працювати із цифровим носієм».

За словами Ярослава Багіна, вузькі спеціалісти центральної міської лікарні, зокрема й травматологи-ортопеди, вже забезпечені усім необхідним обладнанням, щоб подивитися з флешки чи диска цифровий знімок. Але якщо людині треба знімок на плівці, то «це треба узгоджувати із лікарем наперед і одразу».

Головний лікар «Північної» Андрій Пароля підтверджує слова Ярослава Багіна.

– На Фабричній рентгенапарат оцифрований, тому працює без плівки. Якщо людина хоче там ще й плівку, то вирішувалося питання, що плівка буде як додаткова платна послуга. Опис безкоштовний, – каже Андрій Пароля.

Лікар зауважує: оцифрування робилося для економії грошей. Оцифрований знімок зберігається у системі.

Завідувач рентген відділенням міської лікарні Андрій Наливайко, якому підпорядковується робота рентгенкабінету у «Північній», пояснив: пацієнтам рекомендують інші заклади для рентген-обстеження, бо знімок на плівці, який робить апарат у «Північній», «недостатньої якості для встановлення діагнозу». А в діагностичному центрі апарат робить знімки на плівку краще.

Додає, що цифровий знімок можуть надіслати пацієнту на вайбер чи електронну пошту. Каже, що ми живемо у цифрову епоху, тож лікарі мусять навчитися тлумачити цифрові зображення. З його слів, усі лікарі з міської лікарні мають на комп’ютерах спеціальні програми для зчитування таких знімків. Щодо лікарів з інших закладів нічого не може сказати.

Якщо пацієнт чи пацієнтка – людина старшого віку з кнопковим телефоном, то знімок роблять на плівці. За плівку платити не треба, якщо є електронне направлення.

– За електронним направленням пацієнт чи пацієнтка взагалі ні за що не повинні платити, – каже Андрій Наливайко.

У діагностичному перепрошують

Головний лікар Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру Роман Шустик підтвердив фінансові проблеми у закладі.

З його слів, з початку відкритого вторгнення росіян і введення воєнного стану НСЗУ оплачує усім медичним закладам лише 12-ту частину вартості договорів. Так відбувається через затверджені Кабінетом Міністрів зміни до Порядку реалізації програми медичних гарантій у 2022 році.

З наданих Романом Шустиком розрахунків, з січня по травень 2022 року діагностичний центр надав послуг на майже 52 мільйони гривень лише за одним амбулаторно-поліклінічним пакетом. У травні-липні 2022 року надав послуг у 5 разів більше, ніж планували у договорі. А служба здоров’я повертає лише 2 мільйони 600 тисяч гривень щомісяця. Тому бракує грошей на зарплати і розхідні матеріали.

– Якби не війна, усе було би по-іншому. 29 липня ми написали в НСЗУ, просили враховувати не заплановані, а фактично надані послуги. Щоб заплатили, скільки ми надали. Поки що оплат не було, – каже Роман Шустик.

З його слів, НСЗУ відповіло на лист Департаменту цивільного захисту та охорони здоров'я населення Рівненської облдержадміністрації: повний перерахунок і відповідні виплати будуть зроблені після закінчення воєнного стану.

Роман Шустик каже, що НСЗУ «обіцяє десь фінансувати, але розхідні матеріали потрібні вже сьогодні». Тому у закладі вирішили брати гроші з пацієнтів.

– Якщо людина хоче послугу вже, ми просимо її оплатити плівку і реактиви. Якщо не може оплатити – ставимо у чергу, виходячи з кількості розрахованих послуг за гроші НСЗУ, або пропонуємо піти в інший заклад, – каже Роман Шустик.

Журналістка зауважила, що їй не казали «якщо можете» – казали «треба». На це Роман Шустик ще раз перепросив і повідомив: тоді збере нараду і дасть нові вказівки, щоб повісили біля реєстратур оголошення з проханням «увійти у наше становище» та щоб інформували людей усно.

Головний лікар діагностичного перепрошує у пацієнтів і в усього колективу за фінансові труднощі і каже, що заклад міг би вчасно виплачувати зарплати і купувати розхідні матеріали, якби йому «заплатили належне».

Втім проблеми з браком грошей у Діагностичному центрі були і до великої війни, хоча тоді НСЗУ мала змогу платити більше, ніж тепер. Зокрема, керівника Романа Шустика звільняли за затримку у виплаті зарплат працівника, та згодом він поновився на посаді.

Брати плату за договірні послуги – порушення

Ми звернулися до речниці НСЗУ Христини Петрик із проханням прокоментувати деталі цієї історії.

Роз’яснення Христини Петрик подаємо тезами.

• Паперовий варіант електронного направлення ніде і ні для яких послуг не обов’язковий. Головне – мати його дійсний номер. Водночас заклад може просити паперовий варіант: «щоб швидше побачити необхідну інформацію про послугу, за якою звернувся пацієнт; …якщо в лікарні раптом вимкнено електроенергію або у медичного працівника немає доступу до електронної системи охорони здоров’я з інших причин».

• «Благодійні внески та оплата від пацієнта за те, що оплачує держава з грошей платників податків через НСЗУ – є порушенням умов договору»: «пацієнту у закладі мають надавати безоплатно увесь перелік послуг, який вказано у договорі. У тому числі розхідні матеріали, які необхідні, щоб послугу надати».

• Медичні заклади зобов’язані «планувати витрати та доходи таким чином, щоб виконувати свої зобов’язання, прописані у договорі з НСЗУ. Хоча, як незалежні суб’єкти господарювання, вони самостійно розпоряджаються отриманими через НСЗУ коштами.

• Успішність закладу залежить від стратегії розвитку, яку обере адміністрація. Саме адміністрація складає фінансовий план, а затверджує його – орган місцевої влади.

• Станом на 18 серпня 2022 року НСЗУ немає заборгованості перед діагностичним центром. Держказначейство уже отримало документи для проведення 2,6 мільйонів гривень за серпень за стаціонарні та амбулаторні послуги, первинну та паліативну медичну допомогу. Це пакети, які оплачуються по глобальному бюджету, а не по факту надання послуги.

• Заклад дійсно звернувся до служби із проханням про перерахунок, але це наразі неможливо – «перерахунок за амбулаторним пакетом не передбачений» нормативними документами. Натомість з 1 липня відновилася оплата за медичними записами для закладів не на окупованих територіях і не в зонах бойових дій. Це вплине на суму оплат «за пакетами амбулаторних пріоритетних послуг, ведення вагітності в амбулаторних умовах і …за проліковані випадки».

• НСЗУ не має стосунку до виплати зарплат, а лише оплачує надані медичні послуги. Відповідальність за виплату зарплат повністю лежить на керівництві закладу.

Договори діагностичного із НСЗУ на 2022 рік

За інформацією зі служби здоров’я, Рівненський діагностичний центр на 2022 рік уклав з нею договір на 12 пакетів послуг.

Серед послуг – амбулаторна допомога, амбулаторне ведення вагітності, стаціонарна допомога дорослим та дітям без хірургічних операцій, пріоритетні амбулаторні дослідження. За цим договором заклад до кінця року отримає загалом 38 мільйонів 377 тисяч 226 гривень.

У липні діагностичний уклав із НСЗУ договір за пакетом «Забезпечення кадрового потенціалу системи охорони здоров'я…». Договір передбачає до кінця 2022 року 64 тисяч гривень на оплату роботи лікарів-інтернів.

У серпні діагностичний уклав договір за схожим пакетом на 4 мільйони 190 тисяч гривень до кінця року для «погашення простроченої заборгованості по заробітній платі».

Складно, але не безнадійно

Готуючи цей текст, журналістка перепитала у місцевій фейсбук-спільноті, чи люди платили за обстеження й аналізи в діагностичному. З відповідей виходить, у закладі все більш заплутано й неоднозначно, ніж кажуть Роман Шустик та його підлеглі.

Навіть із електронним направленням когось записують на безоплатне УЗД в чергу, з когось за УЗД беруть гроші, хтось здає усі аналізи платно, хтось – за реактиви не платить, але платить «за забір крові». Проте восьмеро людей із дванадцяти, що відгукнулися, написали про безоплатні послуги за електронними направленнями.

Також інша рівнянка розповіла, що робила в діагностичному мамографію (обстеження грудей на спеціальному апараті). З неї теж хотіли узяти 200 гривень за плівку з результатом. За словами лікаря, платити треба було в реєстратурі. Жінка уточнила, чи ця плівка «точно не оплачена НСЗУ». І зрештою плівку їй віддали безоплатно.

Тож поки діагностичний центр вирішує свої фінансові проблеми за рахунок пацієнтів і з НСЗУ, пацієнти не повинні забувати про своє право на безоплатні послуги, якщо мають електронне направлення.

«Четверта влада» нагадує: благодійні внески – винятково добровільні, а для отримання безоплатної послуги пацієнт може піти у будь-який медичний заклад, який підписав угоди з НСЗУ.

Якщо ж ви на вимогу закладу таки заплатили гроші і сумніваєтеся у правомірності цієї вимоги, скористайтеся порадами експерта з медичного права. Поради ми описали в публікації «Що робити і куди звертатися, якщо у вас вимагають гроші за лікування».

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»