Чи буде «бурштинова еліта» гадити у води рівненського Басів Кута: відповіді архітектора

Автор детального плану території правого берега водосховища відповів на закиди у фейсбуці

Архітектор Дмитро Котляров відповідає на питання, коментарі та страхи рівнян, які коментували можливість забудови правого берега водосховища Басів Кут
Джерело
«Четверта влада», архів 2019-го

Після публікації матеріалу «Рівнерада дала добро забудовувати Басів Кут» у фейсбуці з'явилося чимало критики і претензій стосовно дозволеної забудови правого берега водосховища. Ми відібрали ці претензії і коментарі й попросили на них відповісти автора проєкту детального плану території правого берега Басів Кута, архітектора Дмитра Котлярова.

Самовільно забудовану житлом частину рекреаційної зони на правому березі Басів Кута депутати, частина з яких теж має там інтерес, вирішили впорядкувати дозволивши там забудову через створення детального плану території

Коментар: «Там не можна будувати з часом споруди просядуть...»

Відповідь архітектора Дмитра Котлярова: «Сучасний спосіб будівництва передбачає будівництво навіть на намитих грунтах абсолютно з нуля. Геологічна основа для будівництва у межах детального плану території (ДПТ) нічим не відрізняється від будівництва в центральній частині Рівного. Питання вирішується або влаштуванням монолітної плити під фундаментом або влаштуванням буронабивних паль у обсадній трубі.

Про каналізацію: «Тепер бурштинова "еліта" буде срати у води міста»

«Весь масив уже  каналізований. Наразі є діючі три каналізаційні насосні станції, які збудовані за гроші власників земельних ділянок. Влаштована система побутової каналізації збирає та перекачує каналізаційні стоки до загальної каналізаційної системи міста Рівне. На них є запас потужності, але при консультації з водоканалом прийнято рішення зарезервувати територію під ще дві каналізаційні насосні станції, які так само як і попередні будуть збудовані за кошти власників ділянок. Це видно в аркуші 2,3,4,6 ДПТ».

«Головне щоб спочатку вирішили всі екологічні питання і благоустрій і як результат землю не подарували»

«Незрозуміло, що мається на увазі. Якщо припустити що мова йде про незадовільний стан води у Басівкутському водосховищі, то згідно зі звітом
екологів із НУВГП головна причина неякісної води – забруднення річки на вході в місто. Забруднення річки при вході є 5-го класу забрудненості, а з міста виходить 4-го, це означає що Устя чиститься за час проходженням містом.

(Більш точна інформація про класи забруднення Усті показана на схемі нижче, – авт.)

Результати дослідження якості води нанесли на карту. Більша цифра – вищий рівень забруднення.

З цього випливає що основна причина забруднення – скидання стоків у річку вище по течії, тобто у Здолбунові та Квасилові. Без наведення там порядку мова про якесь якісне підняття якості води у басівкуському водосховищі не йдеться.

Разом з тим, наскільки мені відомо, у екологів з НУВГП є низка пропозицій з покращення стану озера, а саме поглиблення дна шляхом чистки та діставання намулу. Пониження дамби, щоб збільшити швидкість току води. Зменшення плеса води тощо.

(Дослідження дійсно показує що з Квасилова приходить брудна вода, яка потім у заплаві очищається. Але це ж дослідження показує що всередині Басового кута вода знову забруднюється.

– На виході з Квасилова ми маємо п'ятий, дуже поганий стан. Але річка протікає очеретами, рогозом і в момент впадіння річки у Басів Кут вона має четвертий клас. Далі вода перемішується і в середині Басового Кута маємо третій клас. Тут територія забудована, і вже на виході з Басового Кута маємо 4-5 клас, – каже Начальник управління використання природних ресурсів та заповідної справи департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА Віктор Наумович, – авт.)

Детальніше про це дивіться в матеріалі: Вбиваючи Басів Кут: що може статися, якщо нічого не робити

Але по факту жоден цей захід практично не перетинається з рішеннями у містобудівний документації. Консультації по намиванню набережної на території ДПТ не вийшли у практичну площину і було прийнято рішення суттєвих намивів на цій території не влаштовувати.

Послідовність та якість влаштування благоустрою території не є предметом опрацювання ДПТ. В містопланувальній документації це вказати неможливо.  

Разом з тим влаштовувати благоустрій «до того як закінчиться будівництво» вважаю нераціональним. Логічна послідовність така – влаштування основних мереж та вулиць, забудова основних елементів (наприклад садочка на набережній), а потім комплексний благоустрій, що буде враховувати вже реальну ситуацію. По простому, чи ви бачились десь, що спочатку роблять ландшафтний дизайн а потім будуть хату?».

«Даєте забудову, то щось зробіть для людей дороги, каналізації»

«Що значить даєте забудову? забудова там й так передбачена, але замість індивідуальних будинків з огорожею в 4 метри буде передбачена комплексна забудова різних типів, для простих людей у яких немає 500 тисяч зелених на землю та будинок. Тобто за типову по Рівному вартість можна буде придбати там квартиру або таунхаус (зблокований котедж, – авт) звичайним людям.

Про каналізацію. Питання влаштування каналізації – це питання тих людей хто там будується і у чиїй власності земля. Місто не повинно на мою думку наразі займатися будівництвом мереж для приватних садиб та будинків багатоквартирних. Власники не є соціально незахищеними верствами населення і можуть все зробити власним коштом, або на крайній випадок на умовах співфінансування.

Разом з тим там власники землі вже власним коштом збудували проїзди та проклали основні мережі (електрика, вода, газ каналізація)».

«Я против. Лучше бы наш Басевкут почистили бы или хотя бы востановили. А так теперь это будет приватная властность этих жителей которые там теперь будут жить»

«Про «лутше» не йдеться. Немає вибору між або те або те. Будівництво на приватних ділянках  не обмежує роботи з очищення озера, і ніяк на них не впливає.

З іншого боку, влаштування комплексної багатоквартирної та зблокованої забудови гарантуватиме там наявність не приватної одгородженої забудови (як там зараз часто є), а доступної для всіх набережної. Адже у випадку багатоквартирної забудови (наприклад як на Усті біля проспекту Миру) неможливо влаштувати приватний паркан для когось одного.

Тому рішення прийняті в ДПТ якраз і сприяють комплексному благоустрою з загальним доступом до водного плеса».

«Ще запустять земснаряд, який зробить ще декілька ділянок на березі...»

«Земснаряд запустять для того, щоб поглибити озеро та запобігти цвітінню води. Згідно з картами намиву, розроблених спеціалістами з НУВГП, намив на цій території здійснюватися не буде».

«Ті, хто дозволяє забудувати наше озеро, лишає рівнян надії на чисту воду і гарний пляж. Зараз вода і так не така чиста, як хотілось, а буде?»

«ДПТ у першу чергу вводить рекреаційну зону Р-3, якою захищає набережну та пляж від забудови, адже наразі така забудова можлива, а після прийняття ДПТ забудова там буде неможлива.

Отож ніхто не дає дозвіл на забудову озера – забудовуються тільки ділянки, які є у приватній власності рівнян. Жодного квадратного метра міської території під приватну забудову в ДПТ не виділяється.

Про чисту воду я вже відповідав вище». 

(Частина земельної ділянки, на якій заплановані багатоповерхівки поруч із басейном «Авангард» є землею міста в оренді Міжнародного економіко-гуманітарного університету, тому не всі, а більшість земельних ділянок під забудову приватні – авт.)

Один із запланованих будинків, згідно з детальним планом території, знаходиться на орендованій у міста землі. Скріншот з детального плану території

«Підніміть радянські норми і правила забудов та санітарні норми і правила і все буде ясно! Це йде знищення водних ресурсів та небезпека для мешканців цих будівель...»

«За "радянськими нормами" всю Устю взяли в бетонний мішок, чим по суті знищили екосистему річки, урізали доступ до води, та зменшили водність річки.

Як будівництво може знищити водні ресурси незрозуміло. Всі великі міста світу збудовані на водних об'єктах. При чому забудова там ведеться впритул до урізу води.

В чому різниця між людьми які проживають, наприклад, на вулиці Набережній в центрі міста в Хрущовках, або людей які живуть у приватних хатах на березі? Вартість земельних ділянок на Басовому Куті сягає наразі захмарних меж. Це свідчить про те, що дуже багато рівнян хотіли би жити саме там. Ніхто добровільно себе на небезпеку не буде наражати».

Більше про тему Басів Кута дивіться за тегом: Басів Кут


Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Profile picture for user dyrektorka

Антоніна Торбіч

22 липня 2020 в 23:24
1
1. Чи були ,при підготовці ДПТ, враховані хоча б якісь зауваження, подані, наприклад, науковцями НУВГП або іншими представниками громадськості (якщо так, то які саме - ось тут вони зокрема описані https://4vlada.com/vid-miskogo-golovy-rivnogo-vymagaiut-vetuvaty-rishen…)? 2. Чому, зважаючи на ці зауваження, не врахували крутизну схилу біля басейну Авангард і не збільшили в цій ділянці прибережну захисну смугу до 100 метрів (тим паче що частина цієї території - у власності міста, її орендує МЕГУ)?
Profile picture for user dyrektorka

Антоніна Торбіч

22 липня 2020 в 23:47
0
Нагадую про дослідження забрудненості Басового Кута. Дослідження показує що з Квасилова приходить брудна вода, в заплаві очищається, а всередині Басового кута знову забруднюється. Тому стверджувати що забудова довкола Басового кута на його стан не впливає - некоректно. Подробиці тут: https://4vlada.com/vbyvaiuchy-basiv-kut
Profile picture for user Dovzhanycia

Олександр Довжаниця

23 липня 2020 в 00:30
0
Зауваження та пропозиція до матеріалів СЕО та ДПТ правого берега Басівкутського водосховища Науковці НУВГП в рамках проєкту «Реконструкція споруд в басейні р. Устя на проміжку від р. Горинь до смт. Квасилів з метою покращення соціально-екологічної ситуації у Рівненському районі Рівненської області та м. Рівне. 8-черга. Басівкутське водосховище. Проведення заходів щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану від ПК0+00 до ПК35+56 в місті Рівному (будівництво)» провели комплексні наукові дослідження екологічного стану екосистеми Басівкутського водосховища. За результатами проведених досліджень встановлено, що за останні роки водосховище зазнає впливу прогресуючих антропогенних змін внаслідок значної кількості побутових стоків, стало чітко помітним домінування точкових джерел забруднення Басівкутського водосховища сполуками нітрогену на фоні істотного погіршення якості води за вмістом азоту амонійного. Крім того, з появою нових житлових масивів на території водозбору Басівкутського водосховища (права частина) відмічається зростання антропогенного навантаження на водну екосистему. Враховуючи особливості рельєфу, увесь сформований поверхневий стік, разом із наявною в ньому значною кількістю твердих часток, важких металів, нафтопродуктів, органічних речовин, автомобільних масел, солей - по відкритому асфальтному покриттю надходить у зону заплави. Звідти всі речовини потрапляють безпосередньо в воду, сприяючи тим самим токсифікації та додатковому замуленню Басівкутського водосховища. Зважаючи на вище наведену інформацію, права частина водозбору, зокрема її ділянка в межах масиву, що проектується, потребує облаштування мережі зливової каналізації та, відповідно споруд очищення стоків. Аналіз хімічного складу води Басівкутського водосховища та допустимого рівня привнесення хімічних сполук показав, що необхідна ефективність очищення стічних і зливових вод, які надходять в природно-техногенну гідросистему, повинна бути на рівні не нижче 85% (за пріоритетними показниками), для того щоб якість води водосховища відповідала нормативним і регіональним цільовим показникам якості вод, тобто мала «добрий» екологічний статус. Таким чином, для зниження зовнішнього навантаження на Басівкутське водосховище, за умови ймовірного надходження зливових (стічних) вод із м-района «Щасливе» у водну екосистему необхідно передбачити: - будівництво споруд механічної та біологічної очистки стоків (з попереднім обґрунтуванням розрахункової продуктивності, м3/добу). Якщо цього не зробити (невиконання даних компенсаційнх заходів ), то будь-які ремедіаційні заходи в екосистемі Басівкутського водосховища не призведуть до значимого і сталого поліпшення гідрологічного та санітарного стану Басівкутського водосховища. До тексту пояснювальної записки проєкту ДПТ є наступні зауваження: 1. У записці на стор. 6 зазначено, що рівні підземних вод на території залягають глибше 3 м, що не відповідає дійсності. 2. Стор. 9 – Об’єкт помилково названо озером Відведення поверхневих стоків не пропрацьовано належним чином. Про це свідчить текст на стор. 42. « Для відведення поверхневих стоків з проектованої території, враховуючи рельєф місцевості передбачається здійснити змішаною водовідвідною системою (т.б. передбачити ділянки з відкритою та закритою системами). Передбачено влаштування двох каналізаційно-насосних станцій із подальшим випуском очищених та знезаражених поверхневих стічним вод у водойму на півночі – біоплато. Джерел забруднення поверхневих стоків нафтопродуктами та іншими забруднюючими речовинами на території проектування немає. В межах відкритих стонок передбачені локальні очисні споруди з бензомаслоуловлювачами для поверхневих вод.» 3. Стор. 52 – кількість стічних вод прийнята рівною значенню водопостачання, отже проектом не враховано дощовий стік 4. Стор 53 – у розділі «Охорона навколишнього середовища» не передбачені охоронні зони, зокрема ПЗС 5. Лист 5 «Схема проектних планувальних обмежень» відображає межу ПЗС, як лінію, віддалену на 50 м від лінії урізу води. Слід зазначити, що згідно ст. 88 ВКУ, ст. 60 ЗКУ ширина ПЗС подвоюється, якщо крутизна схилів понад 3 градуси. Відповідно в створі запроектованого 8 поверхового будинку смуга має бути 100 м. До звіту СЕО є наступні зауваження: 1. Екологічна оцінка виконана на узагальнених даних по басейну річки Устя, при цьому не взято до уваги матеріали інженерно-екологічних вишукувань, виконаних НУВГП для території проектування. Це значною мірою визначило поверхневість деяких частин звіту. 2. Відсутня інформація щодо іхтіофауни саме Басівкутського водосховища 3. Не визначено вплив будівництва на якісний стан поверхневих вод, на нерестилища водосховища екологічний стан гідробіонтів; 4. У звіті необхідно надати більшої уваги саме тим водоохоронним заходам, котрі б забезпечили виконання ВК України та відповідність діючим нормативам щодо скиду поверхневих стічних вод у водосховище або р. Устя. Співробітники ННІ Агроекології та землеустрою НУВГП І.І. Статник В.М. Корбутяк
Profile picture for user Dovzhanycia

Олександр Довжаниця

23 липня 2020 в 00:41
0
для зниження зовнішнього навантаження на Басівкутське водосховище, за умови ймовірного надходження зливових (стічних) вод із м-района «Щасливе» у водну екосистему необхідно передбачити: - будівництво споруд механічної та біологічної очистки стоків (з попереднім обґрунтуванням розрахункової продуктивності, м3/добу). Якщо цього не зробити (невиконання даних компенсаційнх заходів ), то будь-які ремедіаційні заходи в екосистемі Басівкутського водосховища не призведуть до значимого і сталого поліпшення гідрологічного та санітарного стану Басівкутського водосховища. це зауваження науковців водніка яке не було враховано