Вбиваючи Басів Кут: що може статися, якщо нічого не робити

Над сюжетом працювали журналістки Антоніна Торбіч та Ольга Ульянова, оператори Влад Мартинчук та Олександр Грицюк, монтаж Владислава Мартинчука

Рівняни вчергове можуть втратити частину рекреаційної землі поруч з Басовим Кутом. З катастрофічними наслідками для якості води у водосховищі. «Четверта влада» з'ясовувала що потрібно зробити щоб цього не сталося.

«Четверта влада» вже показувала, як спритні ділки, скориставшись дірками в законодавстві та підтримкою місцевої влади, почали забудовувати у Рівному рекреаційну зону – правий берег Басового Кута.

Обов'язково подивіться попередній матеріал. У ньому ви побачите, як замість оздоровчих комплексів зводились багатоквартирні будинки і як ниточки зв‘язків власників забудов привели до колишнього очільника ОДА – Олексія Муляренка. 

Скриншот зі сюжету 2018 року, в якому ми показали зв'язки забудовників правого берега Басового Кута

З правим берегом зрозуміло. А що ж на іншому? Який ще називають заплавою. Цей матеріал – саме про нього. Адже він може повторити долю правого берега. Тільки наслідки для якості води при цьому можуть бути катастрофічними.

Де найбрудніша вода в Усті

Купатися в Басовому куті ось уже кілька років небезпечно для здоров’я. Нещодавно науковці детально дослідили рівень забруднення води.

Дослідження замовив департамент екології та природних ресурсів Рівненської ОДА.

– Вони поділили річку на 4 ділянки – від витоку до Здолбунова, від Здолбунова до верхів'я Басового Кута, від Басового Кута до витоків і далі до впадіння в Устю, – розповідає начальник управління використання природних ресурсів та заповідної справи департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА Віктор Наумович.

Начальник управління використання природних ресурсів та заповідної справи департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА Віктор Наумович каже що, проходячи через заплаву, вода в Усті частково очищається

– Якщо взяти від верхів'я до Здолбунова, то вода має третій клас. Це задовільно. Тут є антропогенний вплив, урбанізована територія. І уже на виході з Квасилова ми маємо п'ятий, дуже поганий стан.

Але річка протікає очеретами, рогозом і в момент впадіння річки у Басів Кут вона має четвертий клас. Далі вода перемішується і в середині Басового Кута маємо третій клас. Тут територія забудована, і вже на виході з Басового Кута маємо 4-5 клас.

Ось як виглядає Устя і рівень забруднення у ній на карті:

Результати дослідження якості води нанесли на карту. Більша цифра – вищий рівень забруднення.

Цю територію, де Устя з Квасилова тече очеретами, ще називають заплавою Басового кута. Її площа, як видно на Геопорталі містобудівного кадастру міста Рівне, – понад 100 гектарів. І вона – дуже важлива для очищення води.

Скриншот з Геопорталу містобудівного кадастру міста Рівне. Площа виділеної червоною лінією ділянки – понад 100 гектарів

– Заплава – це понижене місце, де проростають вищі рослини, – пояснює Віктор Наумович. – Такі рослини є біологічними фільтрами, які, прийнявши забруднену воду, виділяють очищену. Чим більша заплава, тим краще для водного басейну річки.

Поки що те, що ми бачимо в рекреаційній зоні заплави, – це очерети, чагарники та стежки. І городи впритул до води.

Але все може змінитися. Адже у Рівному вже випробували сценарій, як перетворити рекреаційну зону в житлову. На правому березі. Де в рекреації з‘явились житлові будинки, зводити які забороняє закон, але дозволяє Рівнерада. Постфактум, приймаючи рішення на сесії.

Забудовники звели житлові багатоповерхівки у рекреаційній зоні правого берега Басового Кута. Потім прийняли детальний план території цієї зони, яким, поруч з низкою позитивних моментів, дозволили тут будувати житло

Заплава Басового Кута має багато спільного з правим берегом. По-перше, це рекреаційна зона. По-друге, як і на правому березі, частина земель заплави отримала власників ще до того, як ця територія стала частиною Рівного. Як видно з Геопорталу, колгосп «Волинь» розпаював у заплаві кілька десятків гектарів.

В заплаві частина земель вже має власників. Поки що вони можуть використовувати землю для ведення селянського господарства. Однак якщо депутати дозволять змінити тут призначення землі на рекреаційне, цю територію зможуть забудувати, як і правий берег. Скриншоти з карти Геопорталу

Ці ділянки поки що мають призначення для ведення особистого селянського господарства. Ще з часів колгоспу. Від початку забудови масив відділяє один важливий крок – зміна цільового призначення землі – із сільськогосподарського на рекреаційне.

І тоді, як і на правому березі, під виглядом будиночків рибалки та спортивно-оздоровчих комплексів тут можуть вирости житлові будинки.

Перешкодити потенційній забудові у цьому масиві намагався у 2019 році депутат Рівнеради Микола Бляшин.

Депутат Рівнеради Микола Бляшин пропонував заборонити на зміну цільового призначення земель довкола Басового Кута

– Екологи чітко кажуть: якщо заплава (зона рекреації) буде забудована, це буде останній цвях в Басівкутське озеро, – каже він.

Депутат пропонував накласти мораторій на зміну цільового призначення земель в рекреаційній зоні довкола річки Усті та Басового Кута. Також просив додаткового інформування про всі рішення, що стосуються землі у цьому масиву.

Однак у 2019 році ця спроба завершилася невдало. І вже через кілька місяців місто ледве не втратило в цьому масиві 3,5 гектарів рекреаційної землі. 

Наразі з’явився шанс захистити заплаву системно.

– Колеги підтримали мою пропозицію, що програму, яка стосується місторозробної документації, треба доповнити детальним планом території і на інші території навколо Басівкутського озера, – каже Микола Бляшин. – ДПТ, відведення землі і контроль за тим, щоб надалі ніхто не отримував вільну ділянку під забудову біля Басівкутського озера і не знищував його, думаю, є обов'язоком цієї каденції депутатів.

Містопланувальник, радник міського голови Дмитро Котляров розробляв детальний план території правого берега Басового Кута. Щодо плану правого берега у нього з Миколою Бляшиним часто виникали суперечки. Однак у питанні плану території заплав – опоненти виявилися однодумцями.

Містопланувальник Дмитро Котляров вважає, що територія заплави Басового Кута може стати гарною прогулянковою зоною

– Зараз є вікно можливостей: поки тут не розбудовується інфраструктура, поки не змінене цільове призначення земельних ділянок, є можливість зробити детальний план території, – вважає Дмитро Котляров. – Є можливість обговорити, що тут може бути, як місто бачить розвиток цієї території – чи це суто рекреаційна територія, чи природоохоронна, чи будь-який інший спосіб, але визначений наперед.

Оптимально, на думку Дмитра Котлярова – планом цієї території повністю заборонити забудову.

– Для мене ця територія, здається, була б хорошим рекреаційним місцем, – каже містопланувальник. – Я бачив схожі парки в Копенгагені, коли в них збережена заболочена територія. По ній прокладені пішохідні та веломаршрути і вона використовується як рекреація. Вона інклюзивно включена  в забудову Копенгагена. Це звичайні болота, але в тому щось є.

Депутат Микола Бляшин має схоже бачення.

– В загальному ця зона повинна використовувати свої природно-екологічні функції – бути фільтром, щоб очищувати воду, яка приходить з Квасилова в річку Устя.

Міський голова Рівного публічно демонструє підтримку того, що заплави може захистити детальний план території.

Міський голова Рівного Володимир Хомко каже, що на заплаву потрібно розробити детальний план території. Але спілкуватися про це на камеру не хоче

– Моя пропозиція була – зробити детальний план і заблокувати будівництво по всіх поймах. Оці всі притоки, що йдуть через Басів Кут і т.д. Це треба обов'язково. На це великі треба кошти, але як не зробимо, то забудується. Я погоджуюсь, що терміново треба розробити ДПТ і впорядкувати, і заблокувати це все, – каже Володимир Хомко на сесії Рівнеради.

Складається враження, що немає жодних проблем з тим, щоб прийняти детальний план території для заплави Басового Кута. Ще й за такої публічної підтримки міського голови. Але є одне АЛЕ.

Розробляючи цей план, туди можуть закласти можливість забудувати частину території. Як це вже зробили з правим берегом Басового кута. І маючи необхідне лобі серед депутатів – затвердити цей план. 

Щоб розставити крапки над і, «Четверта влада» намагалася поспілкуватися стосовно розвитку цієї території з міським головою Рівного Володимиром Хомком. Однак він навідріз відмовився обговорювати цю тему з журналістами. 

Варто пам'ятати, що план території – це лише інструмент. Який може як допомогти, так і нашкодити. Залежно від того, в чиїх руках він буде і з якою метою його використовуватимуть.

А що буде, якщо не планувати розвиток міста і не вирішувати його нагальні проблеми?

– Ми деградуємо в село, назад, які ми і були, – вважає містопланувальник Дмитро Котляров. – Я думаю, є якась межа невідворотних змін, коли ми програємо остаточно. Ми програємо Житомиру і Луцьку. Всі притомні люди виїдуть, це приблизно 3-4 тисячі думаючих людей. Це підприємці, бізнесмени, люди освіти, з світлими очима, які ще бачать позитивні зміни. Вони звідси виїдуть.


Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Коментуйте і поширюйте.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)