Вбиваючи Басів Кут: що може статися, якщо нічого не робити

Рівняни вчергове можуть втратити частину рекреаційної землі поруч з Басовим Кутом. З катастрофічними наслідками для якості води у водосховищі. «Четверта влада» з'ясовувала що потрібно зробити щоб цього не сталося.

«Четверта влада» вже показувала, як спритні ділки, скориставшись дірками в законодавстві та підтримкою місцевої влади, почали забудовувати у Рівному рекреаційну зону – правий берег Басового Кута.

Обов'язково подивіться попередній матеріал. У ньому ви побачите, як замість оздоровчих комплексів зводились багатоквартирні будинки і як ниточки зв‘язків власників забудов привели до колишнього очільника ОДА – Олексія Муляренка. 

З правим берегом зрозуміло. А що ж на іншому? Який ще називають заплавою. Цей матеріал – саме про нього. Адже він може повторити долю правого берега. Тільки наслідки для якості води при цьому можуть бути катастрофічними.

Де найбрудніша вода в Усті

Купатися в Басовому куті ось уже кілька років небезпечно для здоров’я. Нещодавно науковці детально дослідили рівень забруднення води.

Дослідження замовив департамент екології та природних ресурсів Рівненської ОДА.

– Вони поділили річку на 4 ділянки – від витоку до Здолбунова, від Здолбунова до верхів'я Басового Кута, від Басового Кута до витоків і далі до впадіння в Устю, – розповідає начальник управління використання природних ресурсів та заповідної справи департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА Віктор Наумович.

– Якщо взяти від верхів'я до Здолбунова, то вода має третій клас. Це задовільно. Тут є антропогенний вплив, урбанізована територія. І уже на виході з Квасилова ми маємо п'ятий, дуже поганий стан.

Але річка протікає очеретами, рогозом і в момент впадіння річки у Басів Кут вона має четвертий клас. Далі вода перемішується і в середині Басового Кута маємо третій клас. Тут територія забудована, і вже на виході з Басового Кута маємо 4-5 клас.

Ось як виглядає Устя і рівень забруднення у ній на карті:

Цю територію, де Устя з Квасилова тече очеретами, ще називають заплавою Басового кута. Її площа, як видно на Геопорталі містобудівного кадастру міста Рівне, – понад 100 гектарів. І вона – дуже важлива для очищення води.

– Заплава – це понижене місце, де проростають вищі рослини, – пояснює Віктор Наумович. – Такі рослини є біологічними фільтрами, які, прийнявши забруднену воду, виділяють очищену. Чим більша заплава, тим краще для водного басейну річки.

Поки що те, що ми бачимо в рекреаційній зоні заплави, – це очерети, чагарники та стежки. І городи впритул до води.

Але все може змінитися. Адже у Рівному вже випробували сценарій, як перетворити рекреаційну зону в житлову. На правому березі. Де в рекреації з‘явились житлові будинки, зводити які забороняє закон, але дозволяє Рівнерада. Постфактум, приймаючи рішення на сесії.

Заплава Басового Кута має багато спільного з правим берегом. По-перше, це рекреаційна зона. По-друге, як і на правому березі, частина земель заплави отримала власників ще до того, як ця територія стала частиною Рівного. Як видно з Геопорталу, колгосп «Волинь» розпаював у заплаві кілька десятків гектарів.

Ці ділянки поки що мають призначення для ведення особистого селянського господарства. Ще з часів колгоспу. Від початку забудови масив відділяє один важливий крок – зміна цільового призначення землі – із сільськогосподарського на рекреаційне.

І тоді, як і на правому березі, під виглядом будиночків рибалки та спортивно-оздоровчих комплексів тут можуть вирости житлові будинки.

Перешкодити потенційній забудові у цьому масиві намагався у 2019 році депутат Рівнеради Микола Бляшин.

– Екологи чітко кажуть: якщо заплава (зона рекреації) буде забудована, це буде останній цвях в Басівкутське озеро, – каже він.

Депутат пропонував накласти мораторій на зміну цільового призначення земель в рекреаційній зоні довкола річки Усті та Басового Кута. Також просив додаткового інформування про всі рішення, що стосуються землі у цьому масиву.

Однак у 2019 році ця спроба завершилася невдало. І вже через кілька місяців місто ледве не втратило в цьому масиві 3,5 гектарів рекреаційної землі. 

Наразі з’явився шанс захистити заплаву системно.

– Колеги підтримали мою пропозицію, що програму, яка стосується місторозробної документації, треба доповнити детальним планом території і на інші території навколо Басівкутського озера, – каже Микола Бляшин. – ДПТ, відведення землі і контроль за тим, щоб надалі ніхто не отримував вільну ділянку під забудову біля Басівкутського озера і не знищував його, думаю, є обов'язоком цієї каденції депутатів.

Містопланувальник, радник міського голови Дмитро Котляров розробляв детальний план території правого берега Басового Кута. Щодо плану правого берега у нього з Миколою Бляшиним часто виникали суперечки. Однак у питанні плану території заплав – опоненти виявилися однодумцями.

– Зараз є вікно можливостей: поки тут не розбудовується інфраструктура, поки не змінене цільове призначення земельних ділянок, є можливість зробити детальний план території, – вважає Дмитро Котляров. – Є можливість обговорити, що тут може бути, як місто бачить розвиток цієї території – чи це суто рекреаційна територія, чи природоохоронна, чи будь-який інший спосіб, але визначений наперед.

Оптимально, на думку Дмитра Котлярова – планом цієї території повністю заборонити забудову.

– Для мене ця територія, здається, була б хорошим рекреаційним місцем, – каже містопланувальник. – Я бачив схожі парки в Копенгагені, коли в них збережена заболочена територія. По ній прокладені пішохідні та веломаршрути і вона використовується як рекреація. Вона інклюзивно включена  в забудову Копенгагена. Це звичайні болота, але в тому щось є.

Депутат Микола Бляшин має схоже бачення.

– В загальному ця зона повинна використовувати свої природно-екологічні функції – бути фільтром, щоб очищувати воду, яка приходить з Квасилова в річку Устя.

Міський голова Рівного публічно демонструє підтримку того, що заплави може захистити детальний план території.

– Моя пропозиція була – зробити детальний план і заблокувати будівництво по всіх поймах. Оці всі притоки, що йдуть через Басів Кут і т.д. Це треба обов'язково. На це великі треба кошти, але як не зробимо, то забудується. Я погоджуюсь, що терміново треба розробити ДПТ і впорядкувати, і заблокувати це все, – каже Володимир Хомко на сесії Рівнеради.

Складається враження, що немає жодних проблем з тим, щоб прийняти детальний план території для заплави Басового Кута. Ще й за такої публічної підтримки міського голови. Але є одне АЛЕ.

Розробляючи цей план, туди можуть закласти можливість забудувати частину території. Як це вже зробили з правим берегом Басового кута. І маючи необхідне лобі серед депутатів – затвердити цей план. 

Щоб розставити крапки над і, «Четверта влада» намагалася поспілкуватися стосовно розвитку цієї території з міським головою Рівного Володимиром Хомком. Однак він навідріз відмовився обговорювати цю тему з журналістами. 

Варто пам'ятати, що план території – це лише інструмент. Який може як допомогти, так і нашкодити. Залежно від того, в чиїх руках він буде і з якою метою його використовуватимуть.

А що буде, якщо не планувати розвиток міста і не вирішувати його нагальні проблеми?

– Ми деградуємо в село, назад, які ми і були, – вважає містопланувальник Дмитро Котляров. – Я думаю, є якась межа невідворотних змін, коли ми програємо остаточно. Ми програємо Житомиру і Луцьку. Всі притомні люди виїдуть, це приблизно 3-4 тисячі думаючих людей. Це підприємці, бізнесмени, люди освіти, з світлими очима, які ще бачать позитивні зміни. Вони звідси виїдуть.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Коментуйте і поширюйте.