Понад 20 тисяч документів судів Рівненщини зникли з публічного доступу: що трапилося

Судді кажуть, що не в курсі, що їхні рішення, постанови і ухвали зникають з публічного доступу
Джерело
«Четверта влада»

Рішення усіх українських судів, у теорії, може подивитися будь-хто і будь-коли. Всі вони мають публікуватися в Єдиному державному реєстрі. На практиці ж за 2015-2019 роки з реєстру зникли 20 тисяч документів із судів Рівненської області. Хто вирішив їх звідти забрати і чому це незаконно, дослідила журналістка «Четвертої влади».

Єдиний державний реєстр судових рішень з’явився після прийняття закону «Про доступ до судових рішень» у 2006 році. У законі написано, що оприлюднюватися мають усі судові рішення. Якщо засідання було закритим, в опублікованому рішенні вилучають або замальовують інформацію, яку не можна розголошувати.

Закон також забороняє вилучати рішення з реєстру. Проте журналісти видання «Слідство.Інфо» за допомогою аналітичної системи YouControl виявили, що звідти зникли майже майже 230 тисяч документів лише за 2018 рік.

Видання «Слідство.Інфо» зібрало статистику 2018 року за всіма регіонами України. Графіка slidstvo.info

За допомогою журналістки «Слідство.Інфо» Мар’яни Мотрунич ми отримали аналітичне зведення від YouControl за останні п’ять років щодо рівненських судів.

Експерт аналітично-адвокаційного центру «Центр демократії та верховенства права», юридичний радник кампанії «Чесно. Фільтруй суд!» Іван П’ятак пояснив, як працює реєстр і чому звідти зникають документи.

Іван П'ятак працює юридичним радником кампанії «Чесно. Фільтруй суд!», яка з 2016 року відстоює очищення суддівського корпусу від недоброчесних суддів. Фото з його особистої сторінки у фейсбуці

Хто завантажує в реєстр документи

Електронні рішення створюють на сайті судді, підписують цифровим підписом та зберігають. Реєструють та оприлюднюють їх адміністратори Державного підприємства «Інформаційні судові системи». За словами Івана П'ятака, адміністраторів керуються спеціальним «Порядком».

Розділ IV цього порядку забороняє адміністраторам видаляти з реєстру документи чи змінювати їх, хіба якщо потрібно виправити помилку. Та й помилки виправляють не в тому рішенні, де вона сталася, а завантажують в систему ще одне правильне; неправильне теж мусить зберігатися.

Якщо ухвала стосується обшуку житла чи прослуховування або відеонагляду, її оприлюднюють через рік від моменту прийняття щоб не зашкодити слідству.

Іван П'ятак каже, що в адміністраторів «Інформаційних судових систем» є технічна можливість видаляти рішення із реєстру.

Додає, що до адміністраторів реєстру часто звертаються слідчі та прокурори. На їхні прохання на час досудового розслідування приховують навіть ті рішення, які не стосуються обшуків чи негласних слідчих дій. Це також порушення закону «Про доступ до судових рішень».

Із системи зникли документи з усіх судів Рівненщини

На початок 2020 року у Рівненській області працює 22 суди.

За висновками аналітиків YouControl, найбільше документів зникло із реєстру у постмайданівському 2015 році – 9 тисяч 288. Протягом наступних років статистика була така:

  • 2016 рік – 1792 документів;
  • 2017 рік – 1733 документів;
  • 2018 рік – 3710 документів;
  • 2019 рік – 3654 документів.

Іван П’ятак розповідає, що юристи кампанії «Чесно. Фільтруй суд!» часто помічають, що з реєстру зникають рішення щодо Майдану, переслідування активістів, обрання їм запобіжних заходів та справи, внаслідок яких у людей забирали водійське посвідчення. Експерт зауважує, що багато суддів навіть не вносили ці рішення в реєстр.

– На мою думку, це кругова порука, коли люди зловживають доступом до реєстру. Це треба розслідувати, – вважає експерт.

З усіх судів, які працювали на Рівненщині в 2015-2019 роках, зникла частина електронних документів із відкритого доступу.

У трійку лідерів входять Рівненський окружний адміністративний суд, Рівненський міський суд і Господарський суд Рівненської області.

Серед районних судів найбільше вилучили документів Костопільського суду, найменше – Радивилівського.

Докладніше про кількість дивіться у таблиці нижче (в таблиці 24 назви судів, хоча судів 22).

Оскільки, на початку жовтня 2018 року припинив працювати Апеляційний суд Рівненської області на Шкільній, 1. Замість нього працює Рівненський апеляційний суд на вулиці Драгоманова, 9. Фактично суд змінив назву і переїхав у нове приміщення.

А Рівненський апеляційний господарський суд став Північно-західним апеляційним господарським судом в окрузі, що включає Вінницьку, Волинську, Житомирську, Рівненську та Хмельницьку області. Теж фактично просто змінив назву.

Назва суду 2015 2016 2017 2018 2019 Разом зникло
Рівненський окружний адміністративний 3863 904 24 46 191 5028
Рівненський міський 51 94 843 1844 1968 4800
Господарський суд Рівненської області 3417 320 2 22 36 3797
Рівненський апеляційний господарський (до 4 жовтня 2018) 1398 288 13 5   1704
Костопільський районний 218 5 90 184 180 677
Рівненський районний 10 6 162 226 175 579
Сарненський районний 30 41 71 240 143 525
Здолбунівський районний 27 10 35 186 151 409
Дубенський міськрайонний 44 22 114 153 67 400
Володимирецький районний 10 44 85 78 73 290
Березнівський районний 13 6 65 118 79 281
Дубровицький районний 2   22 145 48 217
Корецький районний 23 1 52 94 36 206
Кузнецовський міський 10 6 47 78 58 199
Гощанський районний 19 1 1 54 106 181
Острозький районний 34 2 10 48 70 164
Млинівський районний 14 7 31 57 36 145
Рівненський апеляційний (з 3 жовтня 2018)       32 95 127
Рокитнівський районний 37 18 18 20 27 120
Демидівський районний 32 1 20 24 27 104
Зарічненський районний 5   12 24 50 91
Радивилівський районний 4 3 6 27 25 65
Апеляційний суд Рівненської області (до 3 жовтня 2018) 27 13 10 5   55
Північно-західний апеляційний господарський (з 5 жовтня 2018)         13 13
Разом 9288 1792 1733 3710 3654 20177

Чиїх судових документів зникло найбільше

Аналітики YouControl склали окремий рейтинг із суддів Рівненщини, чиї підписи найчастіше стояли під вилученими документами.

Суддя 2015 2016 2017 2018 2019 Разом Суд
Сидорук Є. І. 1 5 118 448 450 1022 Рівненський міський
Гломб Ю.О. 533 304 1     838 Рівненський окружний адміністративний
Ореховська К. Е.       278 371 649 Рівненський міський
Жуковська Л.А. 442 191 4     637 Рівненський окружний адміністративний
Сало А.Б. 387 248       635 Рівненський окружний адміністративний
Денисюк П. Д.       180 405 585 Рівненський міський
Наумов С. В.       327 235 562 Рівненський міський
Доля В. А.       260 276 536 Рівненський міський
Войтюк В.Р. 341 42   16 6 405 Господарський суд
Шарапа В.М. 344 61       405 Рівненський окружний адміністративний
Дудар О.М. 345       25 370 Рівненський окружний адміністративний
Головчак М. М.       226 98 324 Рівненський міський
Комшелюк Т.О. 284     10 26 320 Рівненський окружний адміністративний
Мамченко Ю. А. 304         304 Господарський суд
Олійник П. В. 97 2 31 76 94 300 Костопільський районний
Дорошенко Н.О. 229     9 42 280 Рівненський окружний адміністративний
Красовський О.О. 4 1 113 104 24 246 Рівненський районний
Кравчук Т.О. 150 93       243 Рівненський окружний адміністративний
Качур А.М. 232 4       236 Господарський суд Рівненської області
Головчак М.М. 8 2 196 29   235 Рівненський міський суд

Трійка лідерів

Суддя Євген Сидорук – лідер за кількістю судових документів з його підписів, які зникли з реєстру. Фото з архіву

Суддя Рівненського міського суду Євген Сидорук (зникло 1 тисяча 22 документи, найбільше у 2018-2019 роках). За січень 2020 року в реєстр внесли більш ніж 150 документів за його підписом. Це у кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення.

Син судді у 2019-му ледь не уникнув покарання за кермування під наркотиками. Його сина звільнили з патрульної поліції і після публічного розголосу все ж притягнули до відповідальності.

Юрій Гломб зараз не має права судити, але на роботу ходить. Фото з архіву 2016 року

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Юрій Гломб (зникло з реєстру 838 підписаних ним документів, найбільше у 2015-2016 роках).

Він розглядав справи про поновлення на посадах тих поліцейських, які не пройшли атестацію у 2015-2016 роках. Наприклад, чинного заступника начальника Рівненського відділу поліції – начальника відділу кримінальної поліції Юрія Сістука або колишнього начальника Дубенського відділу поліції Леоніда Михалика.

У 2018 році пройшов кваліфікаційне оцінювання на такому рівні, що Вища кваліфікаційна комісія захотіла звільнити його через невідповідність посаді.

Вища рада правосуддя відмовила, бо в комісії нібито не пояснили, за якими саме критеріями – компетентності, професійної етики чи доброчесності – Юрій Гломб не відповідає професійним вимогам.

Нині він є у штаті суду, але не може судити.

У відповідь на запит до Рівненського окружного адмінсуду, відомо, що Юрій Гломб у суді «дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку.., проводить аналітичну роботу та працює над підвищенням свого професійного рівня».

Зокрема, у 2019 році був учасником міжнародного суддівського форуму, навчань з міжнародного гуманітарного права. Також він аспірант-заочник Київського університету права Національної академії наук України. За таку діяльність він у 2019 році отримав 451 тисячу 912 гривень суддівського доходу, у тому числі з матеріальною допомогою 28 тисяч 815 гривень.

У 2018 році суддя Кристина Ореховська отримала першу і єдину догану за професійну недбалість у сфері гласності. Але колеги з Вищої ради правосуддя кажуть про її «позитивну характеристику». Фото з архіву

Суддя Рівненського міського суду Кристина Ореховська (зникло 649 документів за 2018-2019 роки). З 23 січня змінила прізвище на Даш’ян.

Розглядає переважно справи кримінальні та про адміністративні правопорушення.

У 2016-му році скасувала рішення слідчого про оголошення підозри, та зобов'язала прибрати інформацію про підозру з Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно колишнього заступника начальника УСБУ в Рівненській області Олега Назарука, підозрюваного в кришуванні нелегального бурштинокопання.

Ми спитали в Івана П’ятака, чи можуть самі судді закривати від публічного доступу «свої» документи.

– Не можуть. Лише ініціювати зміни в рішеннях через технічні помилки, – пояснює юридичний радник.

Як пояснюють це в судах

На питання журналістки, чи могли б судді Євген Сидорук та Кристина Даш'ян пояснити, чому зникли з реєстру внесені ними документи, суддя-спікерка Рівненського міського суду Олена Першко каже, що судді коментарів не дають.

– Даш'ян зараз у щорічній відпустці. Для Євгена Сидорука така інформація стала новиною. Він не знає, чому документи могли вилучити з реєстру. Навіть не має припущень, – каже Першко.

Прессекретарка Рівненського окружного адмінсуду Аліна Хіночик, посилаючись на суддю-спікера Андрія Сала, повідомила, що «суд відношення до того не має» і що там дуже здивовані цим фактом, бо про зникнення документів із реєстру вони нічого не чули.

Чому зникають документи

Бо в нашому законодавстві не визначена відповідальність за порушення у веденні реєстру.

– Є відповідальність за несанкціоновані дії з інформацією, яка міститься в автоматизованих системах, – це кримінальна відповідальність, – каже юрист.

Йдеться про статтю 362 Кримінального кодексу: покарання від 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10 тисяч 200 гривень) до позбавлення волі до шести років.

Іван П’ятак не знає випадків, щоб ці статті застосовували. Бо, за його словами, і написані вони розмито, і в правоохоронних органах немає спеціалістів, які могли б кваліфіковано розслідувати такі злочини. Провадження можна було б відкрити, якби хтось написав заяву в поліцію. Або якби працівники поліції прочитали про ці факти у ЗМІ й побачили б у них злочин.

Журналістка Мар’яна Мотрунич зі «Слідства.Інфо» повідомила, що на їхню публікацію про зникнення судових документів з відкритого реєстру поліція ніяк не відреагувала.

Кому вигідно приховувати судові документи

Масове вилучення документів з відкритого доступу, на думку експерта «Чесно. Фільтруй суд!», неможливо вписати у чинне законодавство. Це умисні дії, які треба розслідувати, виявляти причетних і притягувати їх до відповідальності.

Уникання публічності вигідне фігурантам та учасникам правоохоронних чи журналістських розслідувань, особливо кримінальних. Судді, які приймали рішення щодо активістів Майдану, також не зацікавлені в публічному доступі до цих документів.

– Дуже часто рішення, якими цікавиться громадськість, приховані або відсутні в реєстрі, – каже Іван П’ятак.

Зв’язатися із представником «Інформаційних судових систем» не вдалося – автовідповідач так і не з’єднав із оператором. Оператор контакт-центру «Судової влади України» запевнила, що вказані на сайті підприємства телефонні номери «працюючі». А те, що ніхто не брав слухавку, – то «так трапилося, можливо, перерва була».


Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуку.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)