Рівнерада проігнорувала зростання забудови довкола Басового кута. Що далі

Депутат Рівнеради Микола Бляшин (ліворуч) пропонував щоб Рівнерада заборонила неконтрольовано забудовувати Басів Кут. Депутат Рівнеради Святослав Стельмащук (у центрі) та радник міського голови Дмитро Котляров вважають цю пропозицію такою, що не відповідає законам України
Джерело
Колаж на основі скріншотів з відео «Рівне-1»

Рівнерада не змогла заборонити змінювати цільове призначення земельних ділянок в районі річки Устя та Басівкутського водосховища. Також не змогла організувати особливе оприлюднення інформації про забудову ділянок у цій зоні.

Протягом останніх кількох років дослідження якості води в Басовому Куті показують що купатися тут небезпечно для здоров'я. Серед причин забруднення –незаконні скиди відходів у водосховище від власників будинків довкола нього, а також зростання забудови берега водосховища.

«Четверта влада» вже досліджувала як забудовують рекреаційну зону довкола Басового Кута. Спочатку тут змінюють цільове призначення з сільськогосподарсткого на рекреаційне, а потім, під документами невеличких «будинків рибалок», виростають багатоповерхові будівлі.

Ми знайшли зв'язок недобросовісних забудовників із екс-головою Рівненської ОДА і депутатом Рівнеради Олексієм Муляренком. А також показали неспроможність контролюючих органів захистити рекреаційну зону від забудови.

З цим неконтрольованим будівництвом спробував боротися депутат Рівнеради Микола БляшинПроект рішення про заборону зміни цільового призначення землі у цій зоні він подав у квітні 2019-го року.

Логіка мораторію: ускладниться зміна цільового призначення з сільськогосподарської на рекреаційну – зменшиться кількість бажаючих, використовуючи недобросовісні схеми, забудовувати берег водойми. І стане легше відслідковувати ініціативи із забудови берегів.

10-го жовтня 2019-го року, на сесії Рівнеради не набралося достатньо голосів депутатів на його підтримку.

Як відбувалося голосування і чому проект рішення не підтримали, вивчала «Четверта влада».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Дорогі багатоповерхівки на березі водосховища: 10 фактів про план забудови Басів кута

Ключові положення цього проекту рішення такі:

  • Заборонити на 20 років змінювати цільове призначення земельних ділянок в районах, прилеглих до річки Устя в межах міста Рівне та Басівкутського водосховища.
  • Заборонити на 20 років давати дозвіл на приватизацію земельних ділянок в районі прилеглих до річки Устя в межах міста Рівне та Басівкутського водосховища. Виняток – якщо на ділянці є об’єкт житлової нерухомості, оформлений заявником до 2009-го року включно і в розмірі не більшому ніж необхідно для обслуговування відповідного об’єкту нерухомості.
  • У разі підготовки, та/або подання на розгляд Рівненської міської ради та/або оприлюднення проектів рішень, які стосуються земельних ділянок, розташованих в межах цих території,  в назві рішення вказується, що воно стосується земельної ділянки яка підпадає під цю заборону.
  • Якщо посадовці Рівненської міської ради отримують заяви щодо дозволів на будівництво у цій зоні, вони мали би поінформувати депутатів про цей намір.

Ось як відбувалося обговорення цього проекту рішення:

Автор проекту рішення Микола Бляшин розповідає «Четвертій владі» що на Публічній кадастровій карті вже з’являються ділянки в заплаві річки біля Басівкутського водосховища і на лівому березі.

– Тобто вже хтось знаходить ці ділянки, щоб нарізати нові ділянки і відповідно далі змінювати їхнє цільове призначення, як це було, наприклад, під будиночок рибака, чи якісь кафе, а виростають спорткомплекси з 26 квартир, – каже Микола Бляшин.

Тому у депутата з'явилася ідея – застосувати механізм мораторію. І у квітні він зареєстрував цей проект рішення.

– Була петиція, міський голова казав, що це потрібно. Але виконавчі органи нічого не робили і я сам підготував це рішення – щоб протягом 20-ти років не змінювати ніякого цільового призначення у зоні рекреації.

– Разом з тим, якщо у рекреаційній зоні хтось щось хоче будувати, то кожен міський депутат, подавши відповідну заяву на міського голову, мав би отримати документ (заяви, містобудівні умови) щодо забудови ділянок у цій рекреаційні зоні, – пояснює Микола Бляшин один суть одного з пунктів проекту рішення.

Підтримати цей проект рішення закликала депутатів Координаційна рада громадських об’єднань «Рада реформ Рівного». Адже прийняття такого рішення, на думку об'єднання, сприятиме збереженню екосистем у цій зоні, контролю забудови та дотриманню екологічних прав рівнян.

– Ми, як «Рада реформ Рівного», підтримали проект, тому що є проблема із забрудненням озера, – каже координатор «Ради реформ Рівного» Святослав Клічук.  І якщо берег далі забудують ще більше, то буде більше стічних брудних каналізаційних вод і зменшення рекреаційної зони. І так озеро вже не придатне до купання, а його далі забудовують.

– Це певні механізми інформування і громадськості, і людей про забудову рекреаційної зони.

Однак рішення підтримали лише 13 депутатів, ще 13 – утримались та 6 – не голосували. Депутати навіть двічі переголосовували (секретар Рівнеради Сергій Паладійчук просив врахувати його голос за).

Зрештою голоси розподілилися таким чином:

За Бляшин, Лащук, Поліщук, Хомко, Довжаниця, Паладійчук, Попик, Кудрін, Пилипчук, Романюк, Кульчинська, Пожарський, Чугуєвець
Утримались Гапяк, Карпяк, Осіпчук, Яворський, Дзецько, Криж, Петролюк, Загоровський, Крюков, Стельмащук, Іванова, Муляренко, Сухий
Не голосували Года, Чирак, Ковалець, Чубай Т., Тимощук, Туровська

Під час сесії радник міського голови Рівного, архітектор Дмитро Котляров, виступаючи, назвав проект рішення недієвим і таким що не відповідає законам. Ось його аргументи, озвучені під час сесії:

Ще у 2018-му році Рівнерада дозволила розробити Детальний план тереторії (містобудівну документацію, що допомагає спланувати та розвивати територію) правого берега Басівкутського водосховища. Дмитро Котляров серед розробників цього документу.

Документ охоплює територію правого берега від вулиці Дачної до вулиці Басівкутської (зокрема, на тій ділянці де набудували кількаповерхові «будиночки рибалки»).

Мета цього плану території, зі слів Дмитра Котлярова, – врахувати інтереси і забудовників, і громади, яка прагне відпочинкової зони.

Архітектор ствердно відповідає на питання журналістки «Четвертої влади» чи співпрацює він із забудовниками, які будуються на цьому правому березі Басового Кута.

Водночас каже, що забудовники не впливають на його бачення стосовно мораторію на зміну цільового призначення землі тут. А мораторій, навіть якби був прийнятий, жодним чином не блокував би розробку та затвержеження на сесії детального плану території, над яким зараз працюють.

– Про ініціативу запровадження мораторію я знав ще сім місяців тому, – каже Дмитро Котляров. – Коли Микола Бляшин збирався його подавати, ми з ним спілкувалися, та дискутували на цю тему. Я пояснював у дискусії чому це недієвий інструмент. Я проти взагалі будь-яких мораторіїв, бо, на мою думку, «мораторій» означає, що ніхто не вирішує системно важливих якихось питань.

«Мораторій» є чисто політичним інструментом, та не містить за собою ніяких дій у юридичній чи бюрократичній площині.

Треба виготовляти земельну документацію, розробляти містобудівну документацію, а не гратися у політику. Єдиний орган, який може змінювати цільове призначення земельних ділянок – це сесія міської ради, єдиний орган, який виділяє земельні ділянки – це сесія міської ради.

Радник міського голови Рівного, архітектор, урбаніст Дмитро Котляров каже що вимоги, прописані в проекті рішення щодо приватизації земельних ділянок, не передбачені законодавством. Скрін-шот з відео «Рівне-1»

– Поясність мені, для чого сесія міської ради сама собі призначає мораторій?

На мою думку, треба розробити землевпорядну документацію, проект землеустрою, проголосувати за на сесії. Далі всі земельні ділянки виділяються в кадастрі, розробляється право власності. І це право власності вже є нерухомим. Є гарний кейс – це парк, в якому не можна нічого побудувати.

Депутат Святослав Стельмащук, який утримався від голосування, називає проект рішення Миколи Бляшина політичним піаром. Під час сесії аргументував свою позицію таким чином:

Для «Четвертої влади» розповідає що не голосував за цей проект, бо згідно із Земельним кодексом дозволяється зміна цільового призначення, надання земельних ділянок рекреації. А мораторій як такий в Земельному кодексі не передбачений.

– Стосовно цієї ситуації – то коли виділяються земельні ділянки, або змінюється цільове призначення – це законні рішення, передбачені видом використання генерального плану і зонування, – каже Святослав Стельмащук. – А те, що видає управління містобудування і архітектури та виростають багатоквартирні будинки – то це питання до них.

Вважаю недоречним прийняття мораторію, тому що депутати в залі все одно голосують, і водночас земельні ділянки рекреації у приватну власність не передаються, вони виключно йдуть на конкурсі, на земельних торгах. Тому, звичайно, вважаю, це встановлення мораторію політичним піаром.

Коли 300 питань запихають і розраховують що  хтось десь провтикає, – Бляшин

Тим часом Микола Бляшин прикро вражений що рішення не знайшло необхідної підтримки депутатів. Пояснює що цей мораторій давав змогу змінити цільове призначення земельних ділянок, водночас допомагав зробити цей процес більш контрольованим.

Депутат Рівнеради Микола Бляшин, щоб захистити рекреаційну зону від малоконтрольованої забудови, запропонував накласти мораторій на зміну тут цільового призначення землі. Скріншот з відео «Рівне-1»

Процес міг би бути організованим так.

– Подається проект рішення. В його назві мало би писатися «підпадає під мораторій згідно рішення ради такого-то...». Ця ж інформація мала би бути в пояснювальній записці, що ділянка підпадає під дію мораторію.

І рада може прийняти рішення і змінити цільове призначення. Але тоді треба одночасно кадастровий номер земельної ділянки вписати і в це рішення, що мораторій не поширюється на цю ділянку.

Тобто реально це рішення підвищувало публічність в прийнятті рішень, які відкривають шлях до забудови навколо водосховища. І цю функцію воно виконувало на 110 процентів.

Я це пояснив Котлярову. Він не працював у раді, не бачив як рада приймає рішення. Коли 300 питань запихають і розраховують що  хтось десь провтикає. 

Так, з юридичної точки зору це рішення таке собі. Водночас законом таке не заборонено приймати. І це рішення не діє напряму на громадян. Воно діє опосередковано. Тому що всі розуміють, що якщо я хочу тут поміняти цільове, то мене чекає тут геморой. 

Депутат каже що, звісно, можна обговорювати тривалість дії мораторію. Можливо, її варто було би зменшити до 10-ти років.

– За цей період місто могло би зробити містобудівну документацію, очистити водосховище.

Друга річ, прописана в проекті рішення, на думку Миколи Бляшина, не має контраргументів взагалі.

– Я хотів встановити особливий порядок інформування депутатів виконавчими органами. Сенс який. Я (чи будь-який інший депутат, кому це цікаво чи пече) пишу заяву на ім'я міського голови: «Прошу інформувати мене про всі містобудівні умови, видані в цих зонах, невідкладно...»

І як тільки людина подала заяву, воно ж усе в електронній формі, на електронну пошту мені має про це прийти [сповіщення]

Я не маю цю інформацію щодня вишуковувати в реєстрі містобудівних умов, і кожен день жити в тому реєстрі, бо це нереально. А я хочу як депутат щоб мені виконавчі органи, коли хтось хоче там щось забудувати, мене поінформували які містобудівні там отримали, з якою висотністю тощо.

Наступний етап після отримання містобудівних умов – це проектування.

І я на цьому етапі, як депутат, можу сказати, згідно закону про регулювання містобудівної діяльності, «Стоп-стоп-стоп, давайте тут, можливо, громадські слухання, а можливо тут треба детальний план території на цю ділянку». Ти маєш можливість впливати.

Треба реально вирішувати, а не заговорювати проблему, – Котляров

Дмитро Котляров пропозицію виконавчими органами Рівнеради інформувати депутатів про наміри приватизації чи будівництва довкола водойм називає беззмістовною.

– Це смішно. Всі земельні питання висвічуються без проблем. Микола хайпує на цій темі… Ідем по процедурі як відбувається процес. По-перше, яким чином формується земельна ділянка [для подальшої приватизації].

Якась людина звертається в міську раду ради з проханням про це, і запускається механізм прийняття першого рішення – отримання дозволу на розроблення землевпорядної документації. Цей дозвіл проходить через усі комісії, в тому числі земельну, в тому числі бюджетну (членом якої є Микола Бляшин).

Всі земельні питання, які піднімаються на сесії, висвітлюється через процедури, передбачені законодавством. Перед тим, як потрапити на сесію Рівнеради, будь яке «земельне» питання проходить депутатські комісії, висвітлюється за 20 днів на сайті тощо.

На сесію така ділянка попадає двічі. Тобто депутати двічі повинні проголосувати за (для зміни цілі один раз).

– Але ж у цих документах немає інформації, що ця ділянка знаходиться поруч Басового Кута, і депутат може не звернути увагу на цей момент, – журналістка.

– Ок, а при чому тоді тут мораторій?

– Якщо ділянка в зоні дії мораторію, то це могло би бути додатково вказано в документах, щоб поінформувати депутатів.

– В проекті рішення пише, і на сесії коли розглядають питання. Під час оголошення проекту рішення, по них доповідає начальник управління земельних ресурсів Сергій Таргоній. У своїй доповіді він чітко зазначає у яку «зону» відповідно до плану зонування території потрапляє земельна ділянка. Наприклад, вона знаходиться у зоні «Р-2».

Про це у висновку, який підписують відповідні управління, зазначає і Управління містобудування та архітектури. Для чого це вказувати ще раз я не бачу практичного сенсу.

– А в чому проблема додатково про це поінформувати депутатів, щоб вони звернули на це увагу зарання, а не на самій сесії? Щоб мали час проаналізувати

– Я розумію коли якась пересічна людина каже що я не знаю що там на сесії відбувається. Але я не можу уявити, що депутати які персонально голосують, не розуміють за що вони голосують. Всі документи відкриті для депутатів.

– То ви проти того щоб депутатів додатково інформували, що є документ, який стосується будівництва чи приватизації біля Басового Кута, наприклад?

– Треба реально вирішувати задачі, а не заговорювати проблему.

– Як? 

– На сесії я пропонував як мінімум два варіанти. Зробити або детальний план території або землевпорядну документацію на земельні ділянки, про які йдеться.

Детальним планом можна чітко встановити реальні обмеження на забудову певних ділянок (прописані у регламенті забудови), встановити прибережну захисну смугу, визначитися з подальшим розвитком території.

Інший варіант – це розробка землевпорядної документації на цю територію. Розробляється проект землеустрою. У ньому вказується чітке цільове призначення земельної ділянки «без права будівництва». Ця земельна ділянка із земель запасу починає рахуватися за містом.

Є успішні «кейси» – наприклад, центральний парк Шевченка. Є право власності на 28 гектарів, і хоч який це не був би ласий шматок, ніхто нічого там зробити не зможе.

– Я так розумію що поки реальну роботу зробити, то треба захистити щоб не роздерибанили усе.

– Як я вже казав, «мораторій» депутати встановлюють самі собі! Якщо ми допускаємо що «рішення» вже депутати прийняли, то практично це реально ні на що не вплине..

– Так цей проект рішення міг би надати публічності цьому процесу. 

–  На момент розгляду питання по суті кадастрові номери земельних ділянок вже визначені, якщо потрібен розголос то вся інформація є, потрібно про це писати і робити розголос.

– Ну так там ще знайдуть ділянки, і ще виділять. Це ж нереально кожне рішення сидіти моніторити чи воно в цій зоні знаходиться, замість того щоб виконавчий орган надіслав один емейл депутатам що ця ділянка готується до приватизації, і вона – в зоні «Р2» (таке інформування було одним з пунктів проекту рішення – авт.).

– Я згідний. Але я проти підміни поняття. Якщо ми говоримо про інформування, тоді рішення має звучати не так. Там не має звучати слово «мораторій». А проект рішення має бути про те, що ми хочемо щоб нас інформували, і там не має бути слів «мораторій».

– Так це був один з пунктів проекту рішення, проти якого ви на сесії виступали, мовляв уся інформація є на геопорталі.

– Так, уся інформація – доступна на геопорталі управління архітектури. Я не розумію як забезпечення повторного доступу та запроваджування  додаткової дублюючої  процедури, якщо існуючі вже забезпечують доступ до потрібних даних, допоможе у вирішенні питання недопущення виділення земельних ділянок у плавнях. Думаю, дублювання тільки утруднить роботу управлінь, які і так не завжди працюють швидко.

Це тривалий процес, одне іншому не заважає, – Бляшин на аргумент Котлярова

Ми ще раз звернулися до Миколи Бляшина, щоб він пояснив своє ставлення до пропозиції Дмитра Котлярова працювати системно в цій темі (а це, нагадуємо, або створення Рівнерадою документації на всю вільну землю довкола водойм, або створення детального плану цієї території.

Депутат переконаний що його пропозиція щодо мораторію ніяк не заважає системній праці, а лише допомагає їй. Системну роботу щодо впорядкування території довкола водойм потрібно робити, але вона має кілька підводних каменів.

– По-перше, це дуже тривалий процес, по-друге, за нього треба заплатити з бюджету. По-третє, треба узгодити це із власниками усіх суміжних ділянок, якщо не погоджують – треба йти в суд (саме тому цей процес може бути дуже тривалим: до трьох-п'яти років).

Місто вже намагалося зробити землевпорядну документацію щодо ділянок довкола Басового Кута. Але поки що не змогло.

– Вперлися в те що якщо робити документацію на всю ділянку в цій рекреаційній зоні, то в ній вже є вкраплення приватних ділянок. Інститут Держгеокадастру навіть відмовився від цієї роботи. Йому гроші заплатили, а він відмовився. Це треба робити, але складність – бо це треба погоджувати з власниками сусідніх приватних ділянок.

Так само складно запустити створення детального плану території довкола водойм. Спочатку треба щоб Рівнерада прийняла відповідне рішення, потім – виділила на це кошти. І треба розуміти що місто збирається там робити.

– Коли місто не має стратегічного бачення, стратегічної цілі – це ще складніше, ніж землевпорядна документація. В місті немає прикладів розробки детальних планів території, ну може одиниці, за якими не стояв би інвестор, а які би робилися саме в інтересах міста. Я як депутат можу на це вплинути?

– Розкажіть як ви як депутат можете впливати на те щоб такі реальні кроки робилися.

– Наведу приклад. Три роки тому зібрали круглий стіл. перша проблема – Басівкутського водосховища немає на публічній кадастровій карті (якби озеро було нанесене, то на карті чітко з'явилася би прибережна захисна смуга – авт.).

Проблема? Так. Зробили програму, «вибили» кошти, профінансували. Вони починають проводити тендер через Прозорро (хоч це було необов'язково через невелику суму коштів). Виграла якась фірма з Хмельницького, приїхала сюди робити. Їй тут купу палок понаставляли, вони відмовилися.

Тобто програма є, гроші є, а воно тупо не робиться. Що я можу далі робити? Пишу запити: «Прошу поінформувати...» Мені відповідають: «Тендер провели, договір уклали, на етапі виконання, колись виконається».

– Що я можу ще робити? На кожній сесії питати чого не виконали? Піти ще судитися з хмельницькою фірмою, на роки підвісивши питання? А результат є? Немає. На публічній карті озера – нема.

Депутат каже що не залишить спроби захистити рекреаційну зону від неконтрольованої забудови. 

– Мені потрібен результат. Я буду шукати інші шляхи та способи. Я вважаю, що це важливо та потрібно. Ми не можемо допустити забудову озера і щоб знову казали: Так сталося і влада нічого не змогла зробити, – говорить Микола Бляшин.

Також нагадуємо що у Рівному є досвід накладення мораторію для захисту рекреаційної зони. 

У 2014-му році Рівнерада, після того як рівняни зупинили незаконне будівництво у парку Слави, прийняла рішення про заборону тут будуватися. Забудовник спробував оскаржити це рішення, але передумав і забрав заяву із суду.

Пізніше ще спробував через суд узаконити неіснуючу будівлю, і навіть виграв у міської ради в цьому спорі першу судову інстанцію. Лише коли до судового захисту долучилися активісти із громадського руху «Захистимо Рівне», паркову зону вдалося захистити від незаконної забудови.

Мораторій на будівництво АЗС в районі Басового Кута також мав на меті зупинити наміри забудовника. Суд не став на бік забудовника і не скасував мораторій.


Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуці.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте